Постанова

від 26.02.2015 по справі 814/104/15

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

26 лютого 2015 року Справа № 814/104/15

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Південьбуд Миколаїв ЛТД", вул. Кірова, 238-б, оф. 201, м. Миколаїв, 54031

доДПІ у Ленінському р-ні м.Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській обл., вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028 провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003072201, № 0003082201 від 09.12.2014 р., В С Т А Н О В И В:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Південьбуд Миколаїв ЛТД", звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (Відповідач), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.12.2014 р. № 0003072201 і № 0003082201.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, позивач має всі первинні документи по господарським операціям з контрагентами, а відтак господарські операції між даними суб'єктами господарювання є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на актах про неможливість проведення зустрічних звірок, можливість складання яких не передбачена нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що до перевірки не надано письмових договорів по деяким контрагентам. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум ПДВ до податкового кредиту та до валових витрат з податку на прибуток є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності. Даний факт не підтверджений перевіркою позивача.

У судове засідання прибув представник відповідача. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст. 128 ч. 6 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З'ясував усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

У листопаді 2014 р. відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача, за результатами якої складено акт від 28.11.2014 р. № 5947/14-02-22-01/34511098.

Під час перевірки встановлено наступні порушення:

- п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 147202,00 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на суму 247550,00 грн.

На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.12.2014 р. № 0003072201 на суму 220763,00 грн. і № 0003082201 на суму 371325,00 грн.

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з наступного.

Перевіркою встановлено, що позивач мав господарські відносини з наступними контрагентами:

- ТОВ "Профінструмент України" - придбання інструментів та інших товарів;

- ТОВ "Бареллі-Н" - придбання будівельних матеріалів;

- ТОВ "Маріком" - придбання будівельних матеріалів;

- ТОВ "Спецпідряд Сервіс" - виконання будівельно-монтажних та ремонтних робіт;

- ПП "Нико-Автотранс-Юг" - придбання будівельних матеріалів;

- ПП "Олимп-Строй" - придбання будівельних матеріалів;

- ТОВ "Алькона-Плюс" - придбання металопластикових конструкцій та вікон;

- ТОВ "Рудос-Строй" - передплата за колесовідбійники;

- ТОВ "Інвестторгресурс" - придбання будівельних матеріалів;

- ТОВ "Трейд-Маркет БМ" - виконання ремонтних робіт.

Підставою для висновку про безтоварність правочинів стали акти про неможливість проведення зустрічних звірок ряду контрагентів (ТОВ "Бареллі-Н", ТОВ "Маріком", ТОВ "Спецпідряд Сервіс", ПП "Нико-Автотранс-Юг", ТОВ "Алькона-Плюс", ТОВ "Рудос-Строй", ТОВ "Інвестторгресурс" і ТОВ "Трейд-Маркет БМ") і акти позапланових виїзних перевірок (ТОВ "Профінструмент України" і ПП "Олимп-Строй").

З даного приводу суд зазначає, що єдиною обставиною, яку може підтверджувати акт про неможливість проведення зустрічної звірки (складення якого не передбачено ані нормами ПК України, ані затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232 Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок), - це непроведення зустрічної звірки. Отже, вказаний акт не є носієм інформації про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Можливе порушення податкового законодавства контрагентами позивача, а тим більше по ланцюгу постачальників, не означає "автоматичного" порушення вимог податкового законодавства самим позивачем. У позивача відсутній обов'язок і можливості перевіряти добросовісність своїх контрагентів.

Зазначена позиція узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. в п. 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. На думку суду, такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини", українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинам позивача з контрагентами-постачальниками досліджували відповідачем і надані суду. В акті перевірки відповідач не зазначив про ненадання первинних бухгалтерських документів або недоліки в їх оформленні.

Відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198, п. п. 201.4, 201.10 ст. 201 ПК України право на формування податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання по першій події. Підставою для формування податкового кредиту є перш за все податкова та видаткова накладна, оформлена належним чином і зареєстрована в Реєстр податкових накладних. Ані в акті перевірки, ані під час судового розгляду справи відповідачем не доведено факт неналежного оформлення даних документів або їх відсутність.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 02.06.2011 р. вих. № 11/13-11 роз'яснив, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Враховуючи те, що позивачем надано первинні бухгалтерські документи на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами, суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 487,20 грн., що й підлягає відшкодуванню.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Скасувати податкові повідомлення рішення державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 09.12.2014 р. № 0003072201 і № 0003082201.

3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Південьбуд Миколаїв ЛТД" (ідентифікаційний код 34511098) судовий збір у сумі 487,20 грн. з Державного бюджету України.

Повний текст постанови суду буде виготовлено протягом п'яти робочих днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н. В. Лісовська