Постанова

від 07.04.2015 по справі 824/311/15-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/311/15-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша Віталія Олександровича, розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Дністрівське" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В поданому до суду адміністративному позові Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області (позивач) просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дністрівське" (відповідач) заборгованість по відшкодуванню витрат пов'язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій за лютий 2015 року в сумі 7301,11 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі розрахунків сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" переданих відповідачу за лютий 2015 року заборгованість відповідача з відшкодування сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах становить 7301,11 грн. На момент звернення до суду із даним адміністративним позовом заборгованість в сумі 7301,11 грн з відповідачем узгоджена, проте не погашена, що стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Представник відповідача, не погоджуючись із позовними вимогами, надав суду письмові заперечення в яких зазначив, що відповідно до розрахунку суми позову, на момент звернення до суду із даним позовом, відповідач має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Вказана заборгованість утворилась у зв'язку із несвоєчасною сплатою у повному обсязі витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій.

Зазначив, що жодного відношення до зазначених в розрахунках пенсійного фонду посад громадяни не мають, тому що не працювали на відповідних посадах та не виконували передбачену для надання відповідних пільг роботу на підприємстві. Крім того, відсутність у товариства обов'язку відшкодовувати пільгову пенсію призначену громадянам зазначеним в розрахунках ПФУ за Списком №2 згідно п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підтверджується також тим, що підприємством не здійснювалися роботи із шкідливими умовами праці, оскільки вказана обставина підтверджується наявними матеріалами справи, в саме довідками, які підтверджують стаж роботи вказаним громадянам, а також характер виконуваних робіт чи умов праці для підтвердження права працівників на пільгове пенсійне забезпечення.

Крім того вважає, що існують істотні підстави стверджувати, що в даному випадку у сільськогосподарських виробників не виникає об'єкт оподаткування збором на обов'язкове державне пенсійне страхування стосовно основних категорій працівників у сфері сільського господарства, а саме трактористів-машиністів та доярок. Виникає питання чиї саме витрати на виплату і доставку пенсій є об'єктом оподаткування збором. Системний аналіз законодавства, на думку представника відповідача, дозволяє стверджувати, що об'єктом оподаткування повинні бути лише витрати Пенсійного фонду України.

Окремо, представник відповідача в запереченнях проти позову звертав увагу на те, що товариство вже тривалий час не здійснює будь-якої господарської діяльності та знаходиться в стадії припинення господарської діяльності.

Також вважає, що позивачем не враховано спеціальну норму абз. 5 п. 1 ч. 2 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" про виплату таких пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України, в зв'язку з чим, існують підстави вважати позовні вимоги позивача необґрунтованими.

Позивач в судове засідання не з'явився, проте від нього надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника у порядку письмового провадження.

Представник відповідача повторно в судове засідання не з'явився, хоча його було належним чином повідомлено про дату, час і місце проведення судового засідання. Про причини неявки суд повідомив, клопотань або заяв не подавав.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 24.02.2015 року, відповідач зареєстрований, як юридична особа, за адресою - с. Дністрівка, Кельменецький район, Чернівецька область (а.с.6-8). Відповідно до повідомлення від 26.02.2015 року відповідач з 21.02.2000 року взятий на облік платника в УПФУ в Кельменецькому районі за №2405050024 (а.с. 9).

Як встановлено з матеріалів справи, у відповідача працювали наймані працівники: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_7, які мають всі необхідні підстави для призначення їм пільгової пенсії відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Дослідженні судом копії протоколів про призначення пенсій, трудових книжок та довідок ТОВ "Дністрівське" про характер виконуваних робіт підтверджують право вказаних працівників на пільгову пенсію відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.13-45).

Відповідачу направлявся розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з лютого 2015 року (а.с.10). Вказаний розрахунок відповідач отримав 11.02.2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.10).

Заборгованість підтверджується розрахунком суми заборгованості, відповідно до якого за відповідачем обліковується заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за лютий 2015 року в сумі 7301,11 грн (а.с.11).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР (Закон України №400/97-ВР) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-XII (Закон України №1788-XII) до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Абзацом 3 п. 1 ст. 4 Закону України №400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням 01.01.2004 року чинності, розробленим відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про обов'язкове державне пенсійне страхування, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (Закон України №1058-IV), яким визначено принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України №1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України №1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу 4 п.п.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом України №1058-IV, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"- "е" та "ж" ст.13 Закону України №1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Однак, вказані норми не стосуються спірних відносин, оскільки не поширюються на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України №1788-XII. Вони були направлені, зокрема, на врегулювання відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий); встановлення джерела виплати пенсій іншим пільговим категоріям пенсіонерів (абзац п'ятий). Тобто ці норми були направлені на встановлення регулювання інших відносин, а не на зміну чинного регулювання спірних правовідносин і не поширюється на взаємовідносини з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України №1788-XII, що є предметом розгляду у даній справі.

Виходячи з наведеного, суд вважає помилковими твердження представника відповідача, що до набрання чинності Законом України №1058-IV чинним законодавством не був передбачений порядок покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених на підставі пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України №1788-XII і що вказані виплати проводяться з державного бюджету. Пункт 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV не поширюється на взаємовідносини з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України №1788-XII

Відповідно до ст. 13 Закону №1058-IV на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: пункт в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі; пункт д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування; пункт ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається наданих позивачем копій протоколів про призначення пенсій, трудових книжок та довідок ТОВ "Дністрівське" про характер виконуваних робіт, наймані працівники ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_7, набули необхідного стажу на ТОВ "Дністріське" для призначення їм пільгових пенсій відповідно до п.п. в), д) та ж) ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Необгрунтованими також є посилання представника відповідача у своїх запереченнях, як на підставу безпідставності позовних вимог, на те, що громадяни ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 не працювали на відповідних посадах та не виконували передбачену для надання відповідних пільг роботу на ТОВ "Дністрівське", оскільки досліджені судом копії протоколів про призначення пенсій, трудових книжок та довідок ТОВ "Дністрівське" про характер виконуваних робіт підтверджують право вказаних працівників на пільгову пенсію відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Крім того суд зазначає, що предмет даного спору стосується стягнення витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України №1788-XII, натомість доказів визнання протиправними чи скасування позивачем або в судовому порядку відповідних рішень про призначення пільгових пенсій вищевказаним працівникам або дій з їх виплати матеріали справи не містять.

Порядок відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено, розробленою відповідно до Закону України №1058 та Закону України №400/97-ВР, Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 року №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.04року №64/8663 (Інструкція).

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції підприємства та організації зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи викладене, вимога Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області щодо відшкодування ТОВ "Дністрівське" витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є обґрунтованою.

Згідно з розрахунком суми заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, за відповідачем обліковується заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за лютий 2015 року в сумі 7301,11 грн. Доказів оплати даної суми заборгованості на дату розгляду справи відповідачем суду не надано.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідач не надав доказів по сплаті заборгованості.

Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку, що оскільки позивачем доведено належними та допустимими доказами обґрунтованість заявлених позовних вимог, а відповідач не надав заперечень чи доказів відсутності боргу, суд вважає позов правомірним та обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Частиною 4 ст. 94 КАС України визначено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 86, 94, 122, 128, 158, 159, 161- 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дністрівське" (с. Дністрівка, Кельменецький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 03801551) на користь Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області, заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за лютий 2015 року в сумі 7301 (сім тисяч триста одна) грн 11 коп.

3. Копію постанови направити сторонам.

У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.О. Григораш