Ухвала

від 08.04.2015 по справі 826/15725/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/15725/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

08 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді: Старової Н.Е.,

суддів: Файдюка В.В., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» на постанову та на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» до Державної реєстраційної служби України, Державної виконавчої служби України, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт 7» про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Омега Банк» звернулось до суду з позовом до Державної реєстраційної служби України, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, Державної виконавчої служби України, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт 7» про визнання протиправними дій: Державної реєстраційної служби України щодо арешту іпотечного майна - земельних ділянок, які розташовані за адресою: Київська обл., Макарівський район, с Копилів, площею 9,2514 га, 25,2020 га, та 25,2995 га; Відділу примусового виконання рішень ДВС України ГУЮ у Київській області щодо арешту іпотечного майна - вищевказаних земельних ділянок, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Стандарт 7». Та про зобов'язання: Державної реєстраційної служби України внести до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про зняття арешту з земельних ділянок; Відділу примусового виконання рішень ДВС України Головного управління юстиції у Київській області винести постанову про зняття арешту з земельних ділянок

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2014 року позовні вимоги, викладені в п.3, 4, 6, 7 прохальної частини позову - залишено без розгляду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2014 року в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся з апеляційними скаргами, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені постанову та ухвалу суду, та прийняти нову постанову про визнання протиправними дій Державної реєстраційної служби України щодо арешту іпотечного майна, та зобов'язати внести до ЄДР запис про зняття арешту з земельних ділянок.

Колегія суддів враховує, що ухвалою суду першої інстанції замінено відповідача Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби на належного - Державну виконавчу службу України.

Справа розглянута відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

При дослідженні матеріалів справи встановлено, що 21.10.2005 року між Закритим акціонерним товариством «ТАС-ІНВЕСТБАНК», правонаступником якого стало ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «ЕКО-ДІМ», ТОВ «Завод каркасно-панельного дерев'яного домобудівництва «ЕКО-ДОМ» був укладений Кредитний договір №406, що діє зі змінами та доповненнями. Згідно договору, Банк надав Позичальникам кредит у доларах США в розмірі 2 868 000 (два мільйони вісімсот шістдесят вісім тисяч 00) доларів США, а Позичальники в свою чергу одержали кошти кредиту, та зобов'язалися повернути кредит, сплатити нараховані проценти за користування ними та виконати інші зобов'язання передбачені Кредитним договором.

Для забезпечення належного виконання Позичальниками своїх зобов'язань за кредитним договором між Банком та ТОВ «Стандарт 7» був укладений Іпотечний договір №406/ІП-1 від 21.10.2005 pоку, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №4543, відповідно до якого ТОВ «Стандарт 7» передав в іпотеку нерухоме майно, а саме, вказані земельні ділянки площею 9,2514 га, 25,2020 га, 25,2995 га, які розташовані за адресою: Київська обл., Макарівський район, с. Копилів.

У зв'язку із неналежним виконанням Позичальниками своїх зобов'язань по Кредитному договору, ПАТ «Омега Банк» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом про звернення стягнення на вищевказане нерухоме майно.

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.07.2014 року по справі №911/2090/14 в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором в розмірі 60 323 185,73 грн. звернуто стягнення на вказані земельні ділянки шляхом набуття їх у власність ПАТ «Омега Банк».

27.08.2014 р. позивач, на підставі вищевказаного рішення звернувся до Реєстраційної служби Макарівського району Київської області з заявами про реєстрацію права власності на вказані земельні ділянки.

Державна реєстраційна служба України рішеннями №15503961, №15504579, №15506116 від 02.09.2014 року відмовила у державній реєстрації прав та їх обтяжень, у зв'язку з державною реєстрацією обтяжень, встановлених щодо цього майна (арешт).

Постановами Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 18.12.2012 року №33600242 та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області від 05.03.2014 року №42820214 накладено арешт на майно боржника ТОВ «Стандарт 7» та оголошено заборону на його відчуження, в тому числі, на дані земельні ділянки.

Позивач, вважаючи, що дії ДРС України є протиправними та такими, що порушують права та інтереси ПАТ «Омега Банк», перешкоджають виконанню рішення Господарського суду Київської області від 30.07.2014 року по справі № 911/2090/14 про звернення стягнення на нерухоме майно шляхом набуття земельних ділянок у власність ПАТ «Омега Банк» та позбавляють позивача права володіння, користування та розпорядження даним майном звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно до п.9 Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №219 , Укрдержреєстр у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства юстиції України та доручень Міністра юстиції України видає накази організаційно-розпорядчого характеру, які підписує Голова Укрдержреєстру.

Суд першої інстанції вірно зауважує, що у даних правовідносинах відсутнє будь-яке незаконне рішення чи неправомірні дії Укрдержреєстру, а, отже, стосовно Укрдержреєстру відсутній предмет спору, з огляду на те, що Державною реєстраційною службою України щодо позивача жодне рішення не приймалося.

Приписами п.5 ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV встановлено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна.

Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2013 № 1609/5 «Про внесення зміни до додатка 8 до наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2011 року N 3601/5» передбачено вимогу до оформлення рішення державного реєстратора, а саме «зазначення вичерпного переліку обставин», які стали передумовою застосування підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, відповідно до ст.24 Закону України №1952-IV.

Підставою внесення даного запису є постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, видані відповідними відділами Державної виконавчої служби України та управління державної виконавчої служби ГУЮ у Київській області.

Чинним законодавством України чітко визначено порядок зняття арешту з майна, який накладено постановою державної виконавчої служби, у разі якщо майно, на яке він накладений належить іншій особі.

Згідно ч.1 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV , особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Положеннями ч.2 ст.60 Закону №606-XIV встановлено, що у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Відповідно до ст.ст.7, 8 Закону 1952-IV, Укрдержреєстр є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Повноваженнями щодо проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень наділені органи державної реєстрації прав.

Пунктом 1 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМ України від 17.10.2013 року №868 , визначено, що органами державної реєстрації прав є структурні підрозділи територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру.

Відповідно до ст.16 Закону 1952-IV державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі заяви органу або посадової особи, якими встановлено обтяження, особи, в інтересах якої встановлено обтяження, уповноваженої ними особи.

Пунктом 8 Порядку визначено, що для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до якої встановлює Мін'юст.

Крім того, державній реєстрації прав підлягає як виникнення, перехід, так і припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи вищевказані норми законодавства та обставини справи, колегія суддів погоджується з обґрунтуванням суду першої інстанції, що позивачем не вірно обраний спосіб захисту свого порушеного права, а позовні вимоги до Укрдержреєстру не ґрунтуються на установленому законодавством порядку державної реєстрації.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України , органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язання діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, Укрдержреєстр не наділений повноваженнями щодо внесення до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про зняття арешту із земельних ділянок. А тому, підстави для зобов'язання Державної реєстраційної служби України зняти арешт з нерухомого майна позивача - відсутні. Крім того, позивачем не дотримано законодавчо встановленого порядку зняття арешту з майна, на яке він накладений.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення вимог апелянта, враховуючи функції, покладені на відповідачів та зміст заявлених вимог позивача.

Стосовно оскарження позивачем ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2014 року, якою залишено без розгляду позовні вимоги в п.3, 4, 6, 7 позову, то судова колегія не знаходить мотивованих доводів в підтвердження апеляційних вимог позивача, оскільки погоджується з доводами суду першої інстанції, що позивачем пропущено строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.181 КАС України , для оскарження постанови ДВС, виходячи з наступного.

Постановою державного виконавця від 18.12.2012 року накладено арешт на вказані земельні ділянки, розташовані за адресою: с. Копилів, Макарівського району, Київської області, площею 9,2514 га, 25,2020 га, 25,2995 га.

Судом першої інстанції встановлено та не спростовується апелянтом, що сторонам направлено вищевказану постанову 24.12.2012 року, та крім цього, стягувач (ПАТ «Сведбанк») неодноразово ознайомлювався з матеріалами справами, що підтверджується відповідними відмітками та заявами.

Доводи в апеляційній скарзі стосовно того, що ПАТ «Омега Банк» 10.10.2014 року подано даний позов в якості особи, яка дізналась про порушення своїх прав та інтересів, та яка не була стороною у виконавчому провадженні, критично оцінюються колегією суддів, оскільки рішенням Річних Загальних зборів акціонерів від 29.04.2013 року було змінено найменування ПАТ «Сведбанк» на ПАТ «Омега Банк», що підтверджується Статутом ПАТ «Омега Банк». Відтак, можливо достеменно встановити, що апелянту як правонаступнику ПАТ «Сведбанк» було відомо про вказану постанову, починаючи з 2012 року.

В контексті наведеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо залишення вимог в п.3, 4, 6, 7 позову без розгляду, з урахуванням приписів ст.ст.99, 100, 181 КАС України. Та одночасно зазначає, що правомірність дій суду першої інстанції не спростовано позивачем при апеляційному розгляді справи, доказами, які б відповідали вимогам ст.70 КАС України.

Згідно ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості доводів позивача, та зазначає про відсутність обгрунтованих доказів, які можуть бути підставою для задоволення вимог апеляційних скарг.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарги на ухвалу суду, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а ухвалу та постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 186, 195, 198, 199, 200, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л А:

У задоволенні апеляційних скарг Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» відмовити, а ухвалу та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Чаку Є.В.

Файдюк В.В.