Ухвала

від 08.04.2015 по справі 826/14239/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14239/14 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

08 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді: Старової Н.Е.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,

при секретарі: Тищенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРТ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕРТ» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.12.2012 року №0010822220 форми «В2» та №0010812220 форми «В4».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник апелянта в судовому засіданні наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Також при розгляді апеляційної скарги представником апелянта було заявлено клопотання про заміну відповідача на Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві, яке було задоволено на підставі наданого апелянтом витягу з ЄДРПОУ.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явились до судового засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача проведено планову виїзну перевірку ТОВ «КЕРТ» з питань дотримання законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2012 року валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт від 03.12.2012 року №2051/22-20/33835663.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «КЕРТ» п. 138.1 п. 138.2 пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 , пп. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139 ПК України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 954281,00грн.; пп.7.4.1 пп.7.4.5 п.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» , п. 198.1 , п. 198.2 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 19310,00грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на загальну суму 1206199,00грн.; п. 200.4 ст. 200 ПК України, у зв'язку з чим занижено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів (рядок 23.2 Декларації ПДВ) всього в сумі 8202151,00грн., у зв'язку з чим завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд.24 Декларації з ПДВ) всього в сумі 8202151,00грн.

На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.12.2012року №0010822220 форми «В2» та №0010812220 форми «В4».

Відповідно до даних додатку 2 (Д2) до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2012 року частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена ТОВ «КЕРТ» постачальникам та до державного бюджету, не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів) складає 7 386 383,00грн.

Крім цього, відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «КЕРТ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за липень 2011 року, за результатами якої складено довідку від 28.10.2011 року №200/07-214/33835663, якою підтверджено відображення ТОВ «КЕРТ» у декларації за липень 2011 року бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 1 620 268 грн.

Приписами п. 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу ), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Положеннями п. 200.4 ст. 200 ПК України, серед іншого вказано, що в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Суд першої інстанції вірно вказує, що згідно пп.4.6 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №41 від 25.01.2011 та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2).

Приписами пп.4.6.5 Порядку №1492 встановлено, що платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до ст.200 розділу V ПК України мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3).

Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації 0110 за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 податкової декларації 0110.

При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації 0110), подають до декларації 0110 (Д4) (додаток 4).

У податкових деклараціях 0121 - 0123/0130/0140 рядки 23, 23.1, 23.2 не заповнюються.

Враховуючи викладене, платник податків має право включити суму від'ємного значення з ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню до складу відповідного бюджетного відшкодування та/або до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. При цьому залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду відображається в Додатку №2, до відповідної декларації, а розрахунок бюджетного відшкодування відображається в рядку 22 декларації та Додатку № 3 до неї.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, згідно п. 200.7 ст. 200 ПК України , у встановленому порядку складено і подано до ДПІ декларацію з ПДВ за жовтень 2012 року. При цьому від'ємне значення задекларовано у даній декларації становить 7386383грн.

При дослідженні вказаної декларації встановлено, що позивачем у рядку 24 податкової декларації з ПДВ за жовтень 2012 року задекларовано розмір залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 7 386 383 грн, при цьому рядок 23 декларації (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню) позивачем не заповнювався. Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування задекларованої у відповідних деклараціях з податку на додану вартість позивач до ДПІ не подавав, що не заперечується сторонами.

Суд першої інстанції вірно вказав на те, що відповідачем проводились позапланові виїзні перевірки ТОВ «КЕРТ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок у банку, за результатами яких складено довідки: №8/07-214/33835663 від 20.01.11р.; №59/07-214/33835663 від 07.04.11р.; №80/07-214/33835663 від 19.05.11р.; №105/07-214/33835663 від 09.06.11р.; №118/07-214/33835663 від 01.07.2011 року; №137/07-214/33835663 від 09.08.11року; №155/07-214/33835663 від 31.08.11 року; №200/07-214/33835663 від 28.10.11. Даними перевірками порушень не встановлено, що не спростовується апелянтом в апеляційній скарзі.

В контексті наведеного судова колегія звертає увагу на те, що порушень з приводу неправомірного формування позивачем податкового кредиту з ПДВ та визначення суми від'ємного значення з ПДВ відповідачем під час проведення перевірки не встановлено.

Платник податку, який не заявив до бюджетного відшкодування від'ємне значення, залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів включає до складу податкового кредиту наступного податкового періоду шляхом відображення в рядку 24 податкової декларації, та не втрачає право заявити таке від'ємне значення у періоді, в якому виникнуть відповідні умови.

А отже, з огляду на те, що платник податку на власний розсуд приймає рішення про використання чи не використання у межах 1095-денного строку права на бюджетне відшкодування у разі наявності передбачених ПК України підстав, а невикористання права на бюджетне відшкодування з тих або інших причин не тягне за собою позбавлення платника на віднесення і використання у розрахунку власних податкових зобов'язань сплаченого ПДВ до податкового кредиту, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно обгрунтованості вимог позивача. Відповідно, оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірно скасовано судом першої інстанції у відповідності до положень ПК України.

Відповідачем не доведено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, та не надано належних доказів на підтвердження своїх доводів.

Дослідивши матеріали справи, та встановивши обставини, колегія суддів вважає, шо відповідачем не спростовано вірність даних обліку сум, відображених в податковій звітності, а висновки, викладені в Акті перевірки не відповідають вимогам податкового законодавства.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України , в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач як суб'єкт владних повноважень всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України не надав до суду належні докази правомірності своїх дій та не обгрунтував їх у встановленому законом порядку.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 13.11.2014 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.