Ухвала

від 09.04.2015 по справі 821/349/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/349/15-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Циганій С.І. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Яковлева Ю.В,

- Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Лідія» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року по справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Лідія» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,-

В С Т А Н О В И Л А:

Управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області (далі - позивач, або УПФУ в Скадовському районі Херсонської області) звернулось до суду з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Лідія» (далі - відповідач, або СВК «Лідія»), в якому позивач просив стягнути з СВК «Лідія» заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за січень 2015 року у сумі 15575,71 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року вказаний адміністративний позов задоволено. Стягнуто з СВК «Лідія» на користь УПФУ в Скадовському районі Херсонської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за січень 2015 року у сумі 15575,71 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.

В судове засідання представник апелянта не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення повістки про виклик до суду (а.с.84), причини неприбуття не відомі.

Представник відповідача у судове засідання, також, не прибув, попередньо звернувшись з клопотанням про розгляд справи за його відсутності (а.с.86).

Згідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Крім того, відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними в матеріалах справи довідками, виданими СВК «Лідія» (а.с.10-21), працівники відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 вийшли на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Загальна сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по пенсіонерах СВК «Лідія» за січень 2015 року становить 15575,71 грн., що підтверджується наявними в матеріалах довідками про фактично отримані суми пенсій зазначеними пенсіонерами (а.с.41-63).

СВК «Лідія» повідомлялось у встановленому порядку позивачем про загальні суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що підтверджується наявними в матеріалах справи листом УПФУ в Скадовському районі Херсонської області від 17.01.2015 року № 347/03 та відповідним розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що направлені відповідачу (а.с.7-8).

Проте, СВК «Лідія» не відшкодувало суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій фізичним особам, що зумовило звернення з позовом УПФУ в Скадовському районі Херсонської області до суду про стягнення суми заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 15575,71 грн. за січень 2015 року.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що зазначена сума заборгованості відповідача перед пенсійним фондом у розмірі 15575,71 грн. за січень 2015 року по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, підлягає стягненню з останнього у повному обсязі.

Згідно до п.п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII, на пільгових умовах, зокрема, мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах; трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування; жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років; робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років; жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України; водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, згідно до вищевикладених норм законодавства України пенсії зазначеним особам призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення», при цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, та був передбачений Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади), крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно вимог п. 301.1 ст. 301 Податкового кодексу України (в редакції чинній до 01.01.2015 року) платниками фіксованого сільськогосподарського податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Однак, 01.01.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року № 71-VII, яким внесено зміни до статті 9 Податкового кодексу України: а саме, з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.

З 01.01.2015 року за приписами п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків є платниками єдиного податку четвертої групи.

Проте, для платників цього податку пільг щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій законодавством не встановлено.

Отже, з 01.01.2015 року у підприємств сільськогосподарського товаровиробництва виникає обов'язок щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладене, з врахуванням змін до Податкового кодексу України, у відповідності до вимог Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.01.2015 року відповідач зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому твердження представника відповідача про те, що СВК «Лідія» не є суб'єктом господарювання, яке відшкодовує Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах є безпідставними.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що фактичні витрати на виплату та доставку пільгової пенсії за січень 2015 року у сумі 15575,71 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому постанова суду першої інстанції підлягає в порядку ст. 200 КАС України залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Лідія» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року по справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Лідія» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /Ю.В. Яковлев/

Суддя: /Н.В.Вербицька/