Ухвала

від 14.04.2015 по справі 816/367/15-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 р.Справа № 816/367/15-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Григорова А.М. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2015р. по справі № 816/367/15-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інструментальний завод"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інструментальний завод", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області та просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 23 січня 2015 року №0000492201/149, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем: "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100" загалом в розмірі 37 152 грн. 99 коп. (в т.ч., 24 768 грн. 66 коп. - основний платіж, 12 384 грн. 33 коп. - штрафні (фінансові) санкції).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2015р. по справі №816/367/15-а вимоги позивача були задоволені. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 23 січня 2015 року №0000492201/149.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2015р. по справі №816/367/15-а відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Позивач вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2015р. по справі №816/367/15-а прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Справа розглядається в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст. 196, п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю - доповідача колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваного повідомлення - рішення був акт перевірки позивача працівниками відповідача акт від 31 грудня 2014 року №2989/16-03-22-01-08/21073227, в якому зроблені висновки про порушення платником податків вимог пунктів 198.1, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, наслідком чого визначено завищення податкового кредиту та заниження сплати податку на додану вартість /ПДВ/ в загальному розмірі 24 768 грн 66 коп. , в т.ч. за вересень 2013 року в сумі 13 045 грн. 75 коп., за червень 2012 року в сумі 6 611 грн 60 коп., за липень 2014 року в сумі 5 111 грн. 30 коп.

Зазначені порушення, на думку відповідача, мали місце по господарським операціям позивача з ПП "Енергореверс" (код ЄДРПОУ 34411997) за серпень - вересень 2013 року, ТОВ "Терабіт - Комп"ютер" (код ЄДРПОУ 36864938) за червень 2012 року, ТОВ "Інтерлік" (код ЄДРПОУ 30627766) за липень 2014 року.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Відповідно до матеріалів справи позивачем на підставі податкових накладних, виписаних ПП "Енергореверс" (код ЄДРПОУ 34411997) у серпні 2013 року зараховано до складу податкового кредиту суму ПДВ загалом в розмірі 13 046 грн. /а.с. 155- 159 - зворот/, на підставі виписаних ТОВ "Терабіт - Комп"ютер" (код ЄДРПОУ 36864938) податкових накладних у червні 2012 року зараховано до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 6 611 грн. 60 коп., а на підставі виписаних ТОВ "Інтерлік" (код ЄДРПОУ 30627766) податкових накладних у липні 2014 року зараховано до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 5 111 грн. 30 коп.

Однак, за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Інструментальний завод" відповідач дійшов висновку про безпідставне віднесення вказаної суми податку до складу податкового кредиту, наслідком чого визначено завищення податкового кредиту та заниження сплати ПДВ загалом в розмірі 24 768 грн 66 коп.

Мотивуючи даний висновок, відповідач зазначив, що позивачем на перевірку не надано документи, що підтверджують відповідність отриманого товару встановленим стандартам та технічну документацію, яка встановлює вимоги до його якості (сертифікати якості на придбані товари ), та докази транспортування купленого товару, що свідчить про відсутність фактичного отримання ТОВ "Інструментальний завод" товарно-матеріальних цінностей від ПП "Енергореверс", ТОВ "Терабіт- Комп'ютер", ТОВ "Інтерлінк". Стверджував про те, що згідно даних "Системи співставлення" встановлено розбіжність між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями його контрагентів за спірні звітні періоди. Посилався на висновки Актів перевірок ТОВ "Терабіт- Комп'ютер" та ТОВ "Інтерлінк" №1705/16-03-22-02-12/36864938 від 26.06.14 та №4045/2202/30627766 від 03.11.14. Викладені вище фактичні обставини, на думку представника відповідача, свідчать про те, що ТОВ "Інструментальний завод" неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму в розмірі 24 768 грн. 66 коп.

Але при цьому не враховано наступне.

Спірні відносини сторін стосуються права платника ПДВ на податковий кредит.

Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Водночас, як визначено пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, визначальним у питанні перевірки правомірності формування платником податку показників податкової звітності з ПДВ є безпосереднє дослідження факту здійснення господарської операції (її реальності/товарності), на підставі якої таким платником сформовано дані податкового обліку.

Спірні відносини між позивачем та його контрагентами стосувалися придбання товарно-матеріальних цінностей на підставі відповідних договорів.

До матеріалів справи залучено копії :

- договору поставки №1112/010135/3 від 21 червня 2012 року , за умовами якого ТОВ "Терабіт - Комп'ютер" (постачальник ) здійснює поставку комп'ютерної техніки відповідно до умов Договору, а ТОВ "Інструментальний завод" (покупець) замовляє, оплачує та отримує вказаний товар. Номенклатура, кількість обчислювальної техніки визначена в Специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору ;

- договору №11 13/010048/з від 13 лютого 2013, за умовами якого ПП "Енергореверс" (постачальник) зобов'язується поставити, а ТОВ "Інструментальний завод" (покупець) отримати і оплатити товар відповідно до Специфікації №1, яка є невід'ємною частиною Договору (датчик в комплекті з кабельним з'єднанням) ;

- договору №1113/010030/з від 29 січня 2013 року, за умовами якого ТОВ "Інтерлінк" (постачальник) зобов'язується поставити, а ТОВ "Інструментальний завод" (покупець) отримати і оплатити товар відповідно до Специфікації №1, яка є невід'ємною частиною Договору (джгутики, гайки, сальники, захисні труби) .

На виконання умов даних договорів ПП "Енергореверс", ТОВ "Терабіт- Комп'ютер", ТОВ "Інтерлінк" протягом відповідних звітних періодів поставляли ТОВ "Інструментальний завод" товарно-матеріальні цінності, згідно долучених до матеріалів справи видаткових накладних.

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг /пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України/.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту /абзац 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України/.

На підтвердження факту поставки ПП "Енергореверс", ТОВ "Терабіт- Комп'ютер", ТОВ "Інтерлінк" товарно-матеріальних цінностей позивачем до матеріалів справи надано копії податкових накладних: від 25.07.13 №27 /а.с. 75/, від 20.08.13 №20 /а.с. 76/, від 20.08.13 №21 /а.с. 77 /, від 22.06.12 №38 /а.с. 89/, від 22.06.12 №39 /а.с. 90/, від 27.06.12 №43 /а.с.91/, від 27.06.12 №44 /а.с.92/, від 03.07.14 №32 /а.с.108/, від 07.07.14 №56 /а.с.109/, на підставі яких позивачем було сформовано спірний податковий кредит.

Зазначені податкові накладні оформлено у відповідності до вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та підтверджують факт придбання позивачем товарів, що поставлено контролюючим органом під сумнів, а тому є підставою для віднесення спірної суми ПДВ до складу податкового кредиту.

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За змістом частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до приписів частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з вимогами статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

На підтвердження виконання вказаних вище договорів та реальності спірних оподаткованих господарських операцій, позивачем до матеріалів справи приєднані видаткові накладні, подорожні листи, товарно-транспортні накладні, вантажні декларації на підтвердження транспортування товару , платіжні доручення на підтвердження оплати придбаних товарно-матеріальних цінностей /а.с.78-79, 93-94/.

Перелічені документи оформлені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704. А відтак, вказані документи є первинними документами бухгалтерського обліку в розумінні частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та в силу положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України приймаються судом як належний доказ у справі.

Зауваження щодо змісту та форми вказаних документів в Акті перевірки відсутні. Наданими документами бухгалтерського обліку спростовується посилання податкового органу на відсутність доказів транспортування придбаних позивачем у ПП "Енергореверс", ТОВ "Терабіт- Комп'ютер", ТОВ "Інтерлінк" товарно-матеріальних цінностей.

Придбані товарно-матеріальні цінності ТОВ "Інструментальний завод" використано у власній господарській діяльності позивача, що підтверджено долученими до матеріалів справи вимогами на товар, актами приймання - передачі (внутрішнього переміщення основних засобів). Вказані документи є первинними документами бухгалтерського обліку в розумінні частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та в силу положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України є належними доказами у даній справі.

Стосовно посилання відповідача на те, що позивачем на перевірку не надано документи, що підтверджують відповідність отриманого товару встановленим стандартам та технічну документацію, яка встановлює вимоги до його якості (сертифікати якості товару).

Слід зазначити, що в розумінні статті 44 Податкового кодексу України, документи, що підтверджують відповідність отриманого товару встановленим стандартам та вимогам якості ( сертифікати, посвідчення якості) не є первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік та які можуть бути беззаперечними доказами реальності господарської операції.

Позивачем приєднано до матеріалів справи копію паспорта датчика акустичного контролю швидкості "ДАСК -2ІМ, чим спростовано посилання відповідача про його відсутність у ТОВ "Інструментальний завод" /а.с.80/.

Отже матеріалами справи в повному обсязі підтверджено товарність спірних господарських операцій, наявність в діях позивача ділової мети, а також рух активів в ході здійснення господарської діяльності.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2015р. по справі № 816/367/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М. Судді (підпис) (підпис) Григоров А.М. Калиновський В.А.