Ухвала

від 09.04.2015 по справі 191/2803/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/14/15 Справа № 191/2803/13-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду кримінальне провадження щодо

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жданово Солонянського району,проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою юридичною освітою, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючого, раніше не судимого,

засуджений за ч.4 ст.187 КК України до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, ч.1 ст.263 КК України до трьох років позбавлення волі, ч.3 ст.289 КК України до дев`яти років позбавлення волі з конфіскацією майна, ч.2 ст.353 КК України до трьох років позбавлення волі, ч.1 ст.364 КК України до двох років обмеження волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах строком на два роки та штрафом в розмірі 4250 грн.

На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на дванадцять років, з конфіскацією всього майна, з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах строком на два роки, та зі штрафом в розмірі 4250 грн.,

ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Стаханова Луганської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого неповнолітню дитину, не працюючого, раніше не судимого,

засуджений за ч.4 ст.187 КК України до десяти років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією всього власного майна, ч.3 ст.289 КК України до семи років позбавлення волі з конфіскацією всього власного майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточно призначено покарання у вигляді десяти років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна.

ОСОБА_7 визнано невинуватим за ч.1 ст.263 КК України та виправдано в зв`язку з недоведеністю вини,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Павлограда, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

засудженого за ч.4 ст.187 КК України до одинадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, ч.1 ст.263 КК України до трьох років позбавлення волі, ч.3 ст.289 КК України до семи років позбавлення волі з конфіскацією майна, ч.2 ст.353 КК України до двох років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на одинадцять років з конфіскацією всього його майна,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Павлограда, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого, раніше не судимого,маючого неповнолітню дитину 2010 року народження,

засудженого за ч.4 ст.187 КК України до одинадцятт років позбавлення волі з конфіскацією всього власного майна, ч.1 ст.263 КК України до трьох років позбавлення волі, ч.3 ст.289 КК України до семи років позбавлення волі з конфіскацією всього власного майна, ч.2 ст.353 КК України до двох років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на одинадцять років з конфіскацією всього належного майна,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с.Жданово Солонянського району,

проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

Засудженого за ч.4 ст.187 КК України до десяти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, ч.1 ст.263 КК України до трьох років позбавлення волі, ч.3 ст.289 КК України до семи років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на десять років з конфіскацією всього належного майна.

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с.Юрківці Немерівського району Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , громадянина України, з вищою освітою, маючого цивільну дружину, маючого неповнолітню дитину 2006 року народження, працюючого охоронцем ТОВ "Безпека та охорона", раніше не судимого,

засудженого за ч.4 ст.187 КК України до десяти років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, ч.3 ст.289 КК України до семи років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на десять років шість місяців з конфіскацією всього належного майна.

За апеляційними скаргами прокурора, який приймав участь у розгляді кримінального провадження в суді 1-ї інстанції, захисників ОСОБА_12 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 , ОСОБА_13 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , ОСОБА_14 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 на вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2014 року.

За участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_16 , представника потерпілого ОСОБА_17 , захисників ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

ВСТАНОВИЛА:

На вирок суду подані апеляційні скарги, доповнення до них та заперечення на апеляційні скарги, в яких:

прокурор, який приймав участь при розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи доведеності вини вважає вирок суду незаконним, в частині призначеного покарання. Суд, в порушення ч.1 ст.59 КК України не вказав в якій частині необхідно застосувати конфіскацію майна обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 за ч.4 ст.187, ч.3 ст.289 КК України кожному. Суд виправдав ОСОБА_7 за ч.1 ст.263 КК України з підстав не передбачених КПК України, і висновки суду щодо недоведеності вини ОСОБА_7 не відповідають фактичним обставинам справи.

Просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок, яким ОСОБА_6 призначити покарання за ч.4 ст.187 КК України дванадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна, ч.1 ст.263 КК України до трьох років позбавлення волі, ч.3 ст.289 КК України до дев`яти років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна, ч.2 ст.353 КК України до трьох років позбавлення волі, ч.1 ст.364 КК України до двох років обмеження волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах строком на два роки та штрафом в розмірі 4250 грн.

На підставі cт.70 КК України остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на дванадцять років, з конфіскацією всього його майна, з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах строком на два роки, та зі штрафом в розмірі 4250 грн.

ОСОБА_7 призначити покарання за ч.4 ст.187 КК України десять років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна, ч.1 ст.263 КК України до трьох років позбавлення волі, ч.3 ст.289 КК України до семи років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна.

На підставі ст.70 КК України остаточно призначити покарання у вигляді десяти років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна.

ОСОБА_9 призначити покарання за ч.4 ст.187 КК України одинадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна, ч.1 ст.263 КК України до трьох років позбавлення волі, ч.3 ст.289 КК України до семи років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна, ч.2 ст.353 КК України до двох років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України остаточно призначити покарання у вигляді одинадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна.

ОСОБА_8 призначити покарання за ч.4 ст.187 КК України одинадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна, ч.1 ст.263 КК України до трьох років позбавлення волі, ч.3 ст.289 КК України до семи років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна, ч.2 ст.353 КК України до двох років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на одинадцять років з конфіскацією всього його майна.

ОСОБА_15 призначити покарання за ч.4 ст.187 КК України десять років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна, ч.1 ст.263 КК України до трьох років позбавлення волі, ч.3 ст.289 КК України до семи років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна.

На підставі ст.70 КК України остаточно призначити покарання у вигляді десяти років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна.

ОСОБА_11 призначити покарання за ч.4 ст.187 КК України десять років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього його майна, ч.3 ст.289 КК України до семи років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна.

На підставі ст.70 КК України остаточно призначити покарання у вигляді десяти років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією всього його майна.

захисник ОСОБА_14 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , вважає вирок суду незаконним внаслідок невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, порушеннями норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права. Вина ОСОБА_6 не доведена. Докази, зібрані по справі є недопустимими. Суд порушив вимоги КПК України, що регулюють реалізацію принципу змагальності сторін та правила оцінки доказів. Суд не дав оцінки показанням обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_20 , ОСОБА_15 про факт застосування до них незаконного впливу з боку співробітників слідчого органу. При призначенні покарання не врахував дані про особу ОСОБА_6 .

Просить вирок суду скасувати, кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 закрити.

захисник ОСОБА_12 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 , вважає вирок суду незаконним, необґрунтованим в зв`язку з порушеннями норм КПК України. висновки суду про доведеність вини ОСОБА_11 побудовані на недопустимих доказах. Протокол огляду автомобіля від 07 березня 2013 року проведений не уповноваженою на його проведення особою, який був безпідставно включений судом до доказів вини обвинуваченого. Огляди зброї хід якого зафіксований у судово-балістичній експертизі №70/07-423 від 28.05.2013 року проведений з порушеннями КПК України. суд неправильно визнав як доказ вини обвинуваченого ОСОБА_11 протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, оскільки при її прийнятті останньому не було роз`яснено прав щодо свободи від самовикриття. Суд не навів жодних мотивів спростування доводів сторони захисту, викладених в клопотаннях про визнання доказів недопустимими, також суд не надав жодної оцінки доводам щодо достовірності акту часткового повернення речі власнику по договору зберігання від 07 березня 2013 року. суд не дав оцінки показанням обвинуваченого ОСОБА_11 щодо його непричетності до скоєння інкримінованих правопорушень, та показанням інших обвинувачених у справі про те, що ОСОБА_11 не був обізнаний про їх наміри, не приймав жодної участі у плануванні чи вчиненні дій, та про обмову ними ОСОБА_11 в показаннях.

захисник ОСОБА_13 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , вважає вирок суду незаконним внаслідок невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, порушеннями норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права. Докази є недопустимими, однак суд безпідставно послався на них та зробив висновок про доведеність вини ОСОБА_7 . Протокол обшуку від 07 березня 2013 року був проведений слідчим ОСОБА_21 , якому не доручалося проведення досудового розслідування, і суд неправильно визнав це як доказ та поклав його в обвинувачення. Суд не надав уваги доводам обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 про факт застосування до них незаконного впливу. Суд не навів жодних мотивів щодо спростування доводів сторони захисту про визнання недопустимими протоколу огляду автомобіля, висновку судової молекулярно-генетичної експертизи №68 від 25.03.2013 року, висновку судової молекулярно-генетичної експертизи №70 від 25.03.2013 року, протоколів огляду мобільних телефонів, висновку судової балістичної експертизи №70/07-423 від 28.05.2013 року.

З вироку не вбачається коли і яким чином було створено організовану групу, і в чому це виявлялося, яким чином були розподілені ролі, і які функції виконував ОСОБА_7

обвинувачений ОСОБА_11 вважає вирок суду незаконним, внаслідок невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та не підтверджуються доказами, що були досліджені в ході судового слідства, судове слідство проведено односторонньо, неповно, суд не зазначив чому приймав до уваги одні докази і відхиляв інші. Кваліфікація скоєного неправильна. Суд безпідставно відхилив клопотання про допит осіб в судовому засіданні. Суд виносив вирок згідно норм КПК України 1960 року. Просить вирок суду скасувати, ухвалити виправдувальний вирок.

обвинувачений ОСОБА_9 вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим внаслідок невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, неправильного застосування кримінального закону, а саме судове слідство проведено неповно та з обвинувальним нахилом. Суд не навів доказів існування злочинної групи. Суд безпідставно відхилив клопотання про допит осіб в судовому засіданні не виклавши при цьому мотивів відмови. Висновки про доведеність вини побудовані на показаннях потерпілих, які є неправдивими. Просить вирок суду скасувати.

обвинувачений ОСОБА_6 вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим, внаслідок невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, судове слідство проведено неповно, та з обвинувальним нахилом, а кримінальний закон застосовано неправильно. Суд не навів доказів існування злочинної групи. Суд належним чином не з`ясував обставини, що характеризують об`єкт і об`єктивну сторону кримінального правопорушення, вина побудована лише на показаннях потерпілих, які є суперечливими і ці суперечності не усунуті в судовому засіданні, докази недопустимі. Просить вирок суду скасувати.

обвинувачений ОСОБА_15 вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим внаслідок невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, судове слідство проведено неповно, та з обвинувальним нахилом, а кримінальний закон застосовано неправильно. Суд не навів доказів існування злочинної групи. Суд належним чином не з`ясував обставини, що характеризують об`єкт і об`єктивну сторону кримінального правопорушення. Просить вирок суду скасувати, винести виправдувальний вирок щодо нього.

Вироком суду, ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 визнані винними та засуджені за те, що ОСОБА_11 , працюючи з травня 2012 року охоронцем ТОВ «Безпека та охорона» (ідентифікаційний код 35609275), маючи доступ до інформації про господарську та фінансову діяльність товариства, достовірно знаючи про те, що відповідно до договірних домовленостей, зазначене ТОВ «Безпека та охорона», надає послуги з охорони та супроводу перевезення матеріальних цінностей, був добре усвідомлений про традиційно сформований порядок і механізм перевезення особливо великих сум грошових коштів від офісу ТОВ «Кліон», розташованому на вул. Скворцова, 236 у м. Запоріжжя до офісу розташованого на вул. Собінова, 1 у м. Дніпропетровську.

Прагнучи незаконно збагатитися за рахунок майна законних власників, ОСОБА_11 , запропонував ОСОБА_7 реалізувати зазначені злочинні наміри.

З цією метою ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , знаючи про те, що раніше їх знайомий ОСОБА_6 є колишнім працівником правоохоронних органів, має необхідні засоби та знаряддя для вчинення злочину, запропонували йому прийняти участь у розбійному нападі з метою заволодіння грошовими коштами в особливо великих розмірах.

ОСОБА_6 , переслідуючи корисливі мотиви та бажаючи незаконно збагатитися, ознайомившись з механізмом перевезення грошей зі слів ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , вирішив створити організовану злочинну групу для вчинення розбійного нападу з метою заволодіння грошовими коштами в особливо великих розмірах.

До складу організованої злочинної групи увійшли ОСОБА_22 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 та ОСОБА_11 як співвиконавці розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу в особливо великих розмірах.

Так, ОСОБА_6 колишній співробітник правоохоронного органу, здійснював як організатор загальне керівництво діяльністю організованої групи; залучав виконавців, інструктував їх щодо виконання відповідних злочинних діянь; підшукував знаряддя та засоби вчинення злочинів; забезпечував конспірацію і безпеку злочинної діяльності та безпосередньо брав участь у вчиненні злочину.

Співучасники злочину у складі організованої злочинної групи ОСОБА_22 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 та ОСОБА_11 безпосередні виконавці злочинних діянь, що становлять об`єктивну сторону складів інкримінованих злочинів здійснювали функції відповідно до розробленого ОСОБА_6 плану, погодженого всіма членами організованої групи. До їх функції входило: зберігання засобів та знарядь злочину до моменту його вчинення; надання інформації про час, місце та маршрут руху транспортного засобу, розмір грошових коштів, кількість охоронців та наявність у них зброї; забезпечення заходів конспірації, придбання засобів зв`язку, приховування транспортних засобів під час вчинення злочину, безпосереднє вчинення нападу на потерпілих із застосуванням зброї під виглядом працівників правоохоронних органів та заволодіння транспортним засобом потерпілих в якому знаходились грошові кошти в особливо великих розмірах.

Учасниками угруповання погоджено, що отримані внаслідок злочинної діяльності кошти розподіляються між усіма учасниками групи в заздалегідь обумовлених частках.

Під час планування злочинних дій, співучасники у складі організованої групи, визначили, що місцем злочину буде траса Сімферополь-Харків, а саме по дорозі з м. Запоріжжя до м. Дніпропетровську через Синельниківський район Дніпропетровської області. Дату перевезення грошових коштів повинен бути вказати ОСОБА_11 на передодні виїзду до офісу ТОВ «Кліон» у м. Запоріжжя, а для приблизного часу вчинення злочину та підготовки співучасників він повинен був повідомити по мобільному телефону ОСОБА_6 під час виїзду до м. Запоріжжя.

Згідно розподілу функцій виконання злочину, запропонованим ОСОБА_6 та узгодженим всіма членами організованої злочинної групи, ОСОБА_11 як співвиконавець злочину повинен був вести спостереження за потерпілими і обстановкою безпосередньо перед вчиненням злочину та під час його вчинення з метою забезпечення реалізації спільного умислу на заволодіння грошовими коштами в особливо великих розмірах; надавати інформацію щодо місця знаходження автомобіля на котрому перевозитимуться грошові кошти; будь яким чином сприяти реалізації злочинного наміру, перебуваючи в автомобілі «СангЙонгКорандо» як охоронець; у разі необхідності усунути перешкоди, які в конкретній ситуації завадять співучасникам заволодіти чужими грошовими коштами.

Функції ОСОБА_6 , ОСОБА_22 , ОСОБА_9 як співвиконавців злочину передбачали безпосередній напад на потерпілих, які пересувались на автомобілі «СангЙонгКорандо» д.н. НОМЕР_1 під візуальною імітацією співробітників МВС у форменому одязі з погрозою заподіяти фізичне насильство, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілих з застосуванням вогнепальної зброї, та насильницьке заволодіння їх майном - грошовими коштами в особливо великих розмірах, а також незаконне заволодіння транспортного засобу потерпілих, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечним для життя і здоров`я особи, в якому знаходились грошові кошти в особливо великих розмірах з метою уникнення можливості їх подальшого переслідування з боку потерпілих, подальше приховування слідів вчиненого злочину.

ОСОБА_15 повинен був на автомобілі «ДеуЛанос» здійснити візуальну імітацію спеціальних номерних знаків службових автомобілів МВС шляхом нанесення стрічки синього кольору на номерні знаки автомобіля; доставити ОСОБА_6 , ОСОБА_22 та ОСОБА_9 разом із зброєю на місце злочину та спостерігати за навколишньою обстановкою з метою попередити у разі необхідності своїх співучасників розбійного нападу про можливу загрозу вчиненню злочину; в подальшому забезпечити приховування автомобіля.

ОСОБА_7 відповідно відведеним йому функціям повинен був відслідковувати напрямок руху автомобілю «СангЙонгКорандо», д.н. НОМЕР_1 в якому знаходились грошові кошти в особливо великих розмірах та завчасно повідомити по мобільному зв`язку ОСОБА_6 для підготовки затримання зазначеного автомобіля з метою вчинення розбійного нападу.

З метою реалізації злочинного наміру відповідно до узгодженого ними плану, співучасники організованої групи почали необхідну підготовку знарядь та засобів вчинення злочину, у тому числі вогнепальної зброї, збір необхідної остаточної інформації про час та місце пересування автомобіля потерпілих.

28.02.2013 з метою визначення точного маршруту перевезення грошових коштів автомобілем «СангЙонгКорандо», д.н. НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Безпека та охорона» та місця скоєння злочину, співучасники у складі ОСОБА_11 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 направилися до м. Запоріжжя. При цьому придбали собі у не встановленому слідством місці та кількості мобільні телефони з різними операторами для розмов між собою при скоєні злочину.

06 березня 2013 року ОСОБА_15 за вказівкою ОСОБА_6 взяв у себе вдома за адресою: АДРЕСА_4 обріз мисливського двоствольної гладкоствольної рушниці моделі «ТОЗ-БМ» 16 калібру № НОМЕР_2 1960 року виготовлення та обріз мисливського двоствольної гладкоствольної рушниці моделі «ТОЗ-БМ» 16 калібру № НОМЕР_3 1967 року виготовлення, які до цього зберігав за вказівкою ОСОБА_6 та передав останньому для застосування у розбійному нападі.

Увечорі 06 березня 2013 року ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_11 карабін «Сайга-М3», який у подальшому також передав ОСОБА_6 для застосування у розбійному нападі.

ОСОБА_6 , достовірно знаючи про те, що вогнепальна зброя та бойові припаси, мають право зберігатися тільки на підставі передбаченого законом дозволу, взяв у ОСОБА_7 мисливський карабін «Сайга-М3», який у подальшому передав ОСОБА_9 для використання під час розбійного нападу.

Також у невстановленому слідством місці, придбав мисливський нарізний карабін «ОП ПКМС Тактика», кал. 7,62мм, який зареєстрований на ОСОБА_23 без його відома, який вирішив використати особисто для вчинення злочину, поєднаного з погрозою застосуванням насильства небезпечним для життя та здоров`я особи.

Крім того співучасники злочину у складі організованої групи у невстановлений слідством час та місці придбали патрони для гладкоствольної та нарізної мисливської зброї.

Далі ОСОБА_8 разом з братом ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , виконуючи умови злочинної змови направилися до АДРЕСА_1 для очікування інформації від ОСОБА_11 щодо дати та часу перевезення ним грошових коштів в особливо великих розмірах.

06 березня 2013 року ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які перебували вдома у ОСОБА_6 у смт. Солоне, стало відомо від останнього, що грошові кошти будуть перевозитися 7 березня 2013 року.

Приблизно о 09.00 годині 07.03.2013 до домоволодіння ОСОБА_6 приїхали співучасники злочину у складі організованої групи з метою скоєння спільного розбійного нападу: ОСОБА_7 на автомобілі «Тойото Корола» д.н. НОМЕР_4 , ОСОБА_15 на автомобілі «ДеуЛанос» д.н. НОМЕР_5 . ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за вказівкою ОСОБА_6 сіли до автомобіля ОСОБА_15 та вирушили за автомобілем «ДеуЛанос», д.н. НОМЕР_6 , яким керував ОСОБА_6 . Із смт. Солоне група співучасників у складі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_15 направилася до місця скоєння запланованого злочину на трьох автомобілях.

Виїхавши на трасу Харків-Сімферополь, не доїжджаючи кілометрів 10 до перехрестя автодоріг Харків-Сімферополь та м. Синельникове - с.Суха Калина, ОСОБА_6 залишив свій автомобіль біля покинутої будівлі та пересів до автомобіля «ДеуЛанос», д.н. НОМЕР_5 , в якому знаходилися ОСОБА_15 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . ОСОБА_7 , виконуючи свої функції як співучасника злочину у складі організованої групи, направився в сторону м. Запоріжжя, щоб зустріти автомобіль «СангЙонгКорандо», д.н. НОМЕР_1 , який повинен був рухатися із м. Запоріжжя до м. Дніпропетровська та повідомити по мобільному зв`язку ОСОБА_6 для підготовки затримання зазначеного автомобіля.

Виконуючи підготовчі до скоєння злочину дії, ОСОБА_6 під`їхав до перехрестя автодоріг Харків-Сімферополь та м. Синельникове - с.Суха Калина, наказав ОСОБА_15 повернути у напрямку с. Суха Калина та, проїхавши метрів 200, зупинити автомобіль.

Переодягнувшись у форму співробітників міліції ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 стали чекати телефонного дзвінка від ОСОБА_7 , який контролював пересування автомобіля «СангЙонгКорандо», д.н. НОМЕР_1 .

ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відповідно до раніше узгодженого учасниками організованої групи плану, для реальної погрози насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, озброїлись: ОСОБА_6 - мисливським нарізним карабіном «ОП ПКМС Тактика», кал. 7,62, ОСОБА_9 - мисливським нарізним карабіном «Сайга-М3» та ОСОБА_8 - травматичною зброєю «ПМР», інша зброя та патрони до неї відповідно до злочинного плану повинна була залишитись в автомобілі яким керував ОСОБА_15 для подальшого застосування у разі необхідності.

ОСОБА_15 , виконуючи свої функції співучасника, з метою повної імітації владних повноважень службових осіб, які самовільно привласнили ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , при запланованому затриманні автомобіля «СангЙонгКорандо», д.н. НОМЕР_1 , прикріпив на номерний знак автомобіля «ДеуЛанос» липку стрічку синього кольору з цифрами 2463.

ОСОБА_7 , приблизно об 11 годині 30 хвилин, зателефонував ОСОБА_6 та підтвердив інформацію про те, що автомобіль «СангЙонгКорандо», д.н. НОМЕР_1 , рухається за запланованим маршрутом.

На автомобілі «ДеуЛанос» під управлінням ОСОБА_15 з номерним знаком НОМЕР_7 синього кольору, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 із вказаною зброєю для скоєння злочину виїхали на заплановане місце злочину - до перехрестя автодоріг Харків-Сімферополь та м. Синельникове - с.Суха Калина, зупинившись біля автобусної станції.

Приблизно в 11год.40хв., ОСОБА_8 , побачивши автомобіль «СангЙонгКорандо», д.н. НОМЕР_1 , який рухався їм назустріч, діючи відповідно до розподілених учасниками злочину функцій, самовільно привласнивши повноваження службової особи співробітника ДАІ, з метою заволодіння чужим майном шляхом розбою, за допомогою жезлу зупинив зазначений автомобіль та відрекомендувався, представившись службовою особою.

ОСОБА_8 , перевіряючи документи водія ОСОБА_24 , переслідуючи ціль незаконно збагатитися за рахунок потерпілих та безперешкодно отримати доступ до грошових коштів, повідомив водію автомобіля «СангЙонгКорандо», д.н. НОМЕР_1 , що проводиться операція «Перехват», у зв`язку з чим необхідно оглянути автомобіль.

ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , виконуючи свої розподілені за планом функції співвиконавців розбійного нападу, озброєні та перевдягнуті у формений одяг працівників МВС, контролювали безперешкодне заволодіння грошовими коштами. ОСОБА_8 , виконуючи умови злочинної змови, під час огляду автомобіля відкрив багажник, побачив сумку чорного кольору, в якій виявив грошові кошти у сумі 420 000 доларів США та, доводячи свої злочині наміри на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом розбою до кінця, повідомив про це ОСОБА_6 , який погрожуючи наявною у нього зброєю наказав усім вийти з автомобіля, а потім разом з ОСОБА_8 наказали всім лягти на землю.

Після чого, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 діючи у складі організованої злочинної групи, реалізуючи спільний умисел з метою заволодіння грошовими коштами в особливо великих розмірах, погрожуючи застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров`я особи, а саме погрожуючи застосуванням наявної в них зброї відносно ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та застосовуючи фізичну силу, поклали останніх на землю біля автомобіля «СангЙонгКорандо», д.н. НОМЕР_1 .

Далі ОСОБА_22 та ОСОБА_6 , виконуючи умови злочинного плану узгодженого всіма учасниками організованої злочинної групи, здолавши можливий опір потерпілих шляхом погрози застосування вогнепальної зброї, тобто погрози застосування насильства небезпечного для життя та здоров`я потерпілих, сіли в автомобіль «СангЙонгКорандо», д.н. НОМЕР_1 , залишивши потерпілих ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та співучасника ОСОБА_11 лежачими на землі. Продовжуючи виконання злочинного наміру організованої групи ОСОБА_22 та ОСОБА_6 вирушили з місця злочину на автомобілі «СангЙонгКорандо», д.н. НОМЕР_1 у якому знаходились грошові кошти потерпілого в сумі 420 000 доларів США, тобто заволоділи зазначеним транспортним засобом, шляхом погрози застосування насильства небезпечного для життя і здоров`я особи у складі організованої злочинної групи.

За автомобілем «СангЙонгКорандо», слідом направився автомобіль «ДеуЛанос» з номерним знаком синього кольору з цифрами НОМЕР_7 під керуванням ОСОБА_15 .

Далі ОСОБА_25 та ОСОБА_24 , не припускаючи, що ОСОБА_11 з нападниками є співучасник, викликали міліцію.

Таким чином, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_15 діючи у складі організованої злочинної групи, реалізувавши умисел на умисний напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, створивши реальну загрозу для життя та здоров`я потерпілих ОСОБА_25 та ОСОБА_24 , заволоділи транспортним засобом «СангЙонгКорандо», д.н. НОМЕР_1 та грошовими коштами у сумі 420 000 доларів США що еквівалентна сумі 3 357 060 гривен та становить 5 853 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на момент вчинення злочину, чим завдали матеріальних збитків потерпілому ОСОБА_26 в особливо великих розмірах.

Крім цього ОСОБА_6 , займаючи з 03.02.2003 року по 25.04.2006 року посаду інспектора групи з дозвільної системи Солонянського РВ УМВС України в Дніпропетровській області, з 25.04.2006 року по 23.11.2007 року посаду старшого інспектора групи дозвільної системи Солонянського РВ УМВС України в Дніпропетровській області, з 23.11.2007 року по 01.09.2008 року посаду старшого інспектора групи дозвільної системи відділення охорони громадського порядку Солонянського РВ УМВС України в Дніпропетровській області, а з 01.09.2008 року по 18.02.13 року посаду старшого інспектора дозвільної системи сектору охорони громадського порядку Солонянського РВ Головного УМВС України в Дніпропетровській області, маючи спеціальне звання «капітан міліції», будучи працівником правоохоронного органу, тобто представником влади та службовою особою, наділеною владними повноваженнями, використовуючи своє службове становище в особистих інтересах та інтересах третіх осіб, всупереч інтересам служби, в період часу з 2006 року по 2012 рік умисно скоїв ряд злочинів в сфері службової діяльності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача; захисника ОСОБА_12 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 , захисника ОСОБА_14 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_13 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_19 в інтересах обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_18 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_15 , обвинувачених: ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 , кожен з яких підтримали свої апеляційні скарги, просили задовольнити, вирок скасувати, справу закрити, скасувати міру запобіжного заходу, звільнити з-під варти, прокурора ОСОБА_16 та представника потерпілого ОСОБА_17 , які підтримали апеляцію прокурора, просили задовольнити, а апеляції захисників та обвинувачених залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги прокурора, який приймав участь у розгляді справи у суді першої інстанції, захисників та обвинувачених підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. ст. 409, 412 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, санкція якого визначає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років.

Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов`язковою.

Згідно вимог ст.52 КПК України участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного. Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов`язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні якщо відповідно до вимог ст. 52 КПК України участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника.

За змістом ст. 47 КПК України захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені КПК України та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з`ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом`якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого. Захисник після його залучення має право відмовитися від виконання своїх обов`язків, якщо є обставини, які згідно з цим кодексом виключають його участь у кримінальному провадженні.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 30.08.2013 року в судове засідання не з`явився захисник ОСОБА_27 з невідомої суду причини, та суд продовжив слухання справи в його відсутність. В судовому засідані прокурором ОСОБА_28 було заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою всім обвинуваченим, суд, у відсутності адвоката ОСОБА_27 клопотання зодовільнив та продовжив строк тримання під вартою на шістдесят днів.

Зазначені порушення, згідно ч.2 ст. 412 КПК України є істотними та тягнуть за собою безумовне скасування вироку.

За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок суду Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2014 року щодо ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 слід скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції суд апеляційної інстанції, відповідно до положень ч.2 ст. 415 КПК України, не вправі вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.

В зв`язку з цим, при новому розгляді суду першої інстанції слід усунути зазначені в даній ухвалі недоліки, всебічно, повно та об`єктивно дослідити всі наявні по справі докази в їх сукупності, перевірити доводи апеляційних скарг прокурора, захисників, обвинувачених та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Крім того, колегія суддів знаходить за необхідне змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.3 ст.289, ч.1 ст.263 КК України з тримання під вартою на домашній арешт.

Враховуючи, що у даному провадженні існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що обвинувачений ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування, чинити вплив на свідків, знищити речі, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, крім того, колегія суддів, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, враховує майновий стан обвинуваченого, тяжкість покарання у разі визнання ОСОБА_7 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.187, ч.3 ст.289 КК України, а саме виключно позбавлення волі до п`ятнадцяти років, його вік, міцність соціальних зв`язків: ОСОБА_7 має дружину, малолітню дитину, має постійне місце проживання, раніше не судимий, характеризується позитивно, та враховуючи, що прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики і в апеляційному суді таких доказів прокурором не надано, клопотання захисника ОСОБА_13 та обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Відповідно до ч.2. ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

З урахуванням перелічених обставин, оцінивши їх в сукупності, необхідним та достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, колегія суддів прийшла до висновку про доцільність зміни обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього обов`язків відповідно до вимог ст. 194 КПК України, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам.

В задоволенні клопотань захисників ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, не пов`язаний з триманням під вартою, відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 376, 404, 407, 409, 412, 415, 419 КПК України колегія суддів;-

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги прокурора, який приймав участь у розгляді кримінального провадження в суді 1-ї інстанції, захисників ОСОБА_12 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 , ОСОБА_13 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , ОСОБА_14 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2014 року щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 скасувати, та призначити новий судовий розгляд в тому самому суді в іншому складі.

Відмовити в задоволені клопотання обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , та захисників ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 про зміну запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, не пов`язаний з триманням під вартою.

. Раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 залишити, продовжити строк тримання під вартою до 02 червня 2015 року.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_13 задовольнити частково.

Змінити щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт за адресою проживання: АДРЕСА_2 , звільнивши його з-під варти в залі суду негайно. Застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 02 червня 2015 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 такі обов`язки:

1) прибувати по першому виклику до судду за кожною вимогою;

2) цілодобово не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу суду.

Копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_7 передати для виконання органу внутрішніх справ за місцем його проживання.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3