Постанова

від 01.04.2015 по справі 816/4837/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 року м. ПолтаваСправа №816/4837/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

представника позивача - Голікова А.І.,

представника відповідача - Чайки М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажінжиніринг" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

05 грудня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажінжиніринг" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 жовтня 2014 року №0005032202/1973.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне збільшення суми грошових зобов'язань за платежем з податку на додану вартість.

Підставою прийняття оспорюваного у справі податкового повідомлення-рішення стали Акти перевірки від 04 вересня 2014 року №2147/16-03-22-02-12/37528539 та від 03 жовтня 2014 року №2355/16-03-22-02-12/37528539, складені на підставі проведених Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області перевірок ТОВ "Спецмонтажінжиніринг". За результатами перевірок відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Позивач не погоджується з висновками контролюючого органу, викладеними у Актах перевірок про заниження податку на додану вартість на 314671,00 грн, вважає їх необґрунтованими та такими, що спростовуються належним виконанням сторонами умов договорів і первинними бухгалтерськими документами. Зауважує, що контрагент позивача -ТОВ "Бреап" на момент здійснення господарських операцій було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мало свідоцтво платника податку на додану вартість. Господарські операції із зазначеним контрагентом носили реальний характер та повністю відображені у бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, оформлених у відповідності до чинного законодавства. Позивач, не погоджуючись з висновками контролюючого органу викладеними у Акті перевірки, зауважує, що чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

У своїх письмових запереченнях відповідач зазначав, що контрагентом позивача - ТОВ "Бреап" надавалися податкові накладні без реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування. Зауважував, що під час перевірки використано висновки акту від 31 березня 2014 року №481/04-62-223-3/38905415 "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Бреап", та акту від 04 квітня 2014 року №817/221/38905415 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Бреап". Наполягав, що акти виконаних робіт оформлені з порушенням чинного законодавства, а саме: не зазначено матеріали, які передаються, їх кількість, якість, номенклатура, відсутні відомості про затратну частину людино-годин. Контролюючому органу не видається можливим встановити скільки потрібно було залучити працівників до виконання даних робіт /том ІV, а.с. 226-228/.

У додаткових письмових запереченнях проти позову відповідач зазначав, що платником податків не надано сертифікатів якості на матеріали, проектно-кошторисної документації, документів, що підтверджують поставку металоконструкцій. Також, відповідач наголошував, що роботи по вулканізації стиків конвеєрної стрічки передані ТОВ "Спецмонтажінжиніринг" до ПАТ "Подільський цемент" 20 січня 2014 року, у той час як роботи по вулканізації стиків конвеєрної стрічки передані субпідрядником ТОВ "Бреап" до підрядника ТОВ "Спецмонтажінжиніринг" лише 31 січня 2014 року /том V, а.с. 87-89/.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ТОВ "Спецмонтажінжиніринг" зареєстровано у якості юридичної особи 21 лютого 2011 року, ідентифікаційний код 37528539, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, копія якої наявна у матеріалах справи /том І, а.с. 23/.

Позивач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області /том І, а.с. 27/ є платником податку на додану вартість з індивідуальним податковим номером 375285316034 /том І, а.с. 28/

Зареєстрованими видами господарської діяльності ТОВ "Спецмонтажінжиніринг" є, зокрема, за кодом КВЕД 41.20 - Будівництво житлових і нежитлових будівель, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №599171 /том І, а.с. 24/.

У період з 21 серпня 2014 року по 28 серпня 2014 року Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Спецмонтажінжиніринг" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Віра Люкс Сервіс" (код 38753769) за січень 2014 року та ТОВ "Бреап" (код 38905415) за період січень, лютий 2014 року, за наслідками якої складено Акт від 04 вересня 2014 року №2147/16-03-22-02/37528539 /том І, а.с. 56-85/.

У Акті перевірки зафіксовано порушення пунктів 198.1, 198.3, статті 198 Податкового кодексу України у результаті чого занижено ПДВ у загальній сумі 441 338 грн, у тому числі за січень 2014 року - 303 194,00 грн, за лютий 2014 року - 138 144,00 грн.

Позивач не погодився з Актом перевірки від 04 вересня 2014 року №2147/16-03-22-02/37528539 та подав письмові заперечення до Кременчуцької ОДПІ.

За наслідками розгляду заперечень ТОВ "Спецмонтажінжиніринг" відповідачем у період з 22 вересня 2014 року по 26 вересня 2014 року проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Спецмонтажінжиніринг" з усіх питань наведених у запереченні до Акту від 04 вересня 2014 року №2147/16-03-22-02/37528539 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Віра Люкс Сервіс" (код 38753769) за січень 2014 року та ТОВ "Бреап" (код 38905415) за період січень, лютий 2014 року, за наслідками якої складено Акт від 03 жовтня 2014 року №2355/16-03-22-02/37528539 /том І, а.с. 205-236/.

У Акті перевірки зафіксовано порушення пунктів 198.1, 198.3, статті 198 Податкового кодексу України у результаті чого занижено ПДВ у загальній сумі 303194,00 грн, у тому числі за січень 2014 року - 176527,00 грн, за лютий 2014 року - 138144,00 грн.

На підставі Актів перевірок Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 14 жовтня 2014 року №0005032202/1973, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 472006,50 грн, у тому числі 314671,00 грн за основним платежем, 157335,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /том ІІ, а.с. 97/.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 14 жовтня 2014 року №0005032202/1973, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту "а " пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до підпункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судом встановлені фактичні обставини справи щодо господарських операцій, при оподаткуванні яких, на думку відповідача, платником були порушені наведені норми закону.

Господарські відносини позивача (Підрядник) з ТОВ "Бреап" (Субпідрядник) ґрунтувалися на підставі договірних відносин з виконання робіт.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ "Спецмонтажінжиніринг" з ТОВ "Бреап" укладено договори:

- від 24 січня 2014 року №24/01, предметом якого є виконання робіт по вулканізації стиків конвеєрної стрічки шириною 1200 мм. у кількості 6 стиків на об'єкті: ПАТ "Подільський цемент" за адресою с.Гуменці, вул. Хмельницьке шосе, б.1-А, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область з терміном виконання до 31 січня 2014 року та вартістю 58 320,10 грн /том ІІ, а.с.235-238/;

- від 23 грудня 2013 року №23/12, предметом якого є виконання робіт на об'єкті: "Будівництво офісу та лабораторії по виробництву діагностичних тестів за адресою: Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка" з терміном виконання до 31 січня 2014 року та вартістю 198360,00 грн /том ІІІ, а.с. 25-28/;

- від 29 грудня 2013 року №29/12-13, предметом якого є виконання робіт на об'єкті: "ПАТ "Івано-Франківськцемент" за адресою: с. Ямниця, Тисменицького району, Івано-Франківськоїобл. з терміном виконання до 31 грудня 2014 року та вартістю 2645456,35 грн /том ІІІ, а.с. 54-57/;

- від 30 грудня 2013 року №30/12, предметом якого є виконання робіт по монтажу технологічних трубопроводів - гребінки відведення конденсату; прокладки повітроводів аспірації пресів екстракційної установки рослинних олій безперервної дії; підготовчого цеху на об'єкті "Переробний комплекс олійних культур" за адресою: р. Південний, м.Одеса, Одеської області, Одесько-Миколаївське шосе, 28 з терміном виконання до 31 січня 2014 року та вартістю 69362,08 грн /том ІІ, а.с. 157-160/.

На виконання умов вищезазначених Договорів, а також на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, позивачем залучено до матеріалів справи, а судом досліджено завірені належним чином копії наступних документів: податкових накладних, рахунків-фактур, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3, актів приймання виконаних будівельних робі форми КБ-2в, актів на передачу матеріалів, листів до Замовників з проханням погодити залучення субпідрядної організації, листи-відповіді Замовників про погодження субпідрядної організації, список робітників ТОВ "Бреап", дозвільних документів на проведення будівельних робіт, договорів із Замовниками /том ІІ-том ІV/.

Зазначені податкові накладні оформлені згідно із вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою контрагента позивача ТОВ "Бреап", яке на момент її видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ, із Акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Довідки, акти, розрахунок були досліджені у судовому засіданні, з їх змісту судом встановлено перелік виконаних робіт, а також у якій кількості, одиниці виміру та яким чином визначалася калькуляція за виконані роботи.

У межах Договорів транспортування ТМЦ, не здійснювалося, із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що усі ТМЦ знаходились на об'єкті будівництва та передані на підставі актів про передачу обладнання та матеріалів від 31 грудня 2013 року, від 08 січня 2014 року, від 25 січня 2014 року.

Оплата за виконані роботи проведена у повному обсязі, що не заперечується відповідачем та підтверджується залученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень /том ІІ-том ІV/.

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту /абзац 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України/.

Вимоги вказаних норм діючого законодавства позивачем виконано у повному обсязі, оскільки суми податку, сплачені в ціні придбаних послуг (робіт) підтверджені податковими накладними, обидві сторони угоди володіють належною праводієздатністю, будучи зареєстрованими у встановленому порядку як платники ПДВ.

Сторони у повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, здійснили виконання робіт у обумовлені строки замовнику, сторони один до одного претензій не мають, а отже, договори між ними укладені та виконані у встановленому законом порядку.

Виконання договорів характеризується дотриманням кожною стороною його умов: виконанням робіт та їх оплатою, що підтверджується матеріалами справи.

Реальність здійснення та подальше використання придбаних у ТОВ "Бреап" робіт підтверджується наступним.

Будівельні роботи на об'єкті по вулканізації стиків конвеєрної стрічки шириною 1200 мм. у кількості 6 стиків на об'єкті: ПАТ "Подільський цемент" за адресою: с. Гуменці, вул. Хмельницьке шосе, буд.1-А, Кам'янець - Подільського району, Хмельницької області з терміном виконання до 31 січня 2014 року та вартістю 58320,00грн., пов'язані із договором від 20 січня 2014 року на замовлення ПАТ "Подільський цемент" (код ЄДРПОУ 00293091).

Для виконання роботи ТОВ "Спецмонтажінжиніринг" на об'єкті будівництва на підставі акту від 25.01.2014р. про передачу обладнання та матеріалів ТОВ "Бреап" передано матеріали виконання робіт по вулканізації стиків конвеєрної стрічки шириною 1200мм. у кількості 6 стиків.

Роботи проводились з матеріалу та за допомогою обладнання наданим Замовником, проектна документація на даний вид роботи не складалась оскільки процес вулканізації стиків конвеєрної стрічки здійснюється на підставі відповідної інструкції (міститься в матеріалах справи).

Відповідач у своїх додаткових запереченнях, надаючи оцінку вартості наданих послуг, порівнює прямі витрати ТОВ "Спецмонтажінжиніринг" у розмірі 3482,03 грн зазначених у Акті №1 приймання виконаних будівельних робіт ПАТ "Подільський цемент" за січень 2014 року ф. КБ-2в (без врахування інших витрат) з договірною ціною вартості 1(одного) стика конвеєрної стрічки у розмірі 8100,00 грн узгодженого з ТОВ "Бреап", однак, при цьому залишає поза увагою отриманий ТОВ "Спецмонтажінжиніринг" прибуток від цієї господарської операції.

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що за відсутністю станом на 20 січня 2014 року повноважного представника ТОВ "Бреап" для участі у прийманні-передачі виконаних робіт з ТОВ "Спецмонтажінжиніринг", відповідно процедура була проведена 31 січня 2014 року.

При цьому, суд погоджується з доводами представника позивача, що чинне законодавство не ставить у залежність неможливість провести процедуру приймання-передачі виконаних робіт між Замовником та Підрядником від виконання (невиконання) аналогічної процедури між Підрядником та Субпідрядником.

Будівельні роботи на об'єкті: "Будівництво офісу та лабораторії по виробництву діагностичних тестів по адресу: Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка" з терміном виконання до 31 січня 2014 року та вартістю 198360,00 грн, пов'язані із договором від 17 грудня 2013 року №17/12 на замовлення ТОВ "Максимус Констракшн" (код ЄДРПОУ 31201909); будівельні роботи на об'єкті: "Будівництво офісу та лабораторії по виробництву діагностичних тестів по адресу: Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка" з терміном виконання до 31 грудня 2014 року та вартістю 417909,90 грн, пов'язані із договором від 17 грудня 2013 року №17/12.

Листом від 26 грудня 2013 року за №388 ТОВ "Спецмонтажінжиніринг" направлено узгодження з ТОВ "Максимус Констракшн" залучення субпідрядної організації з переліком працівників ТОВ "Бреап", що допущені до виконання будівельних робіт за договором від 17 грудня 2013 року №17/12 та, пов'язаним з ним договором від 23 грудня 2013 року №23/12.

Відповіддю від 31 грудня 2013 року за №291 ТОВ "Максимус Констракшн" погоджено залучення субпідрядної організації та виготовлено пропуски на об'єкт будівництва працівникам ТОВ "Бреап".

Роботи на об'єкті проводились у січні 2014 року та 20 січня 2014 року після фактичного виконання роботи прийняті повноважним представником ТОВ "Максимус Констракшн".

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що за відсутністю станом на 20 січня 2014 року повноважного представника ТОВ "Бреап" для участі у прийманні-передачі виконаних робіт з ТОВ "Спецмонтажінжиніринг", відповідно процедура була проведена 31 січня 2014 року.

При цьому, суд погоджується з доводами представника позивача, що чинне законодавство не ставить у залежність неможливість провести процедуру приймання-передачі виконаних робіт між Замовником та Підрядником від виконання (невиконання) аналогічної процедури між Підрядником та Субпідрядником.

ТМЦ знаходились на об'єкті будівництва та передані на підставі акту про передачу обладнання та матеріалів.

Будівельні роботи на об'єкті: "ПАТ "Івано-Франківськцемент" за адресою: с. Ямниця, Тисменицького району, Івано-Франківської області" з терміном виконання до 31 грудня 2014 року та вартістю 2645456,35 грн, пов'язані із договорами на замовлення ПАТ "Івано-Франківськцемент"(код ЄДРПОУ 00292988): від 27 грудня 2013 року №27/12; від 04 листопада 2013 року №04/11; від 18 жовтня 2013 року №181013; від 23 грудня 2013 року №23/12; від 17 вересня 2013 року №17/09/13; від 20 червня 2013 року №20/6; від 25 грудня 2013 року №25/12; від 15 листопада 2013 року №15/11-2013.

У своїх запереченнях відповідач звертає увагу на невідповідність у назвах робіт зазначених у Додатку №1 до Договору за №29/12-13 від 29 грудня 2013 року та Акті №1-С приймання виконаних будівельних робіт за січень 2014 року, разом з тим, у судовому засіданні представником позивача надано пояснення, згідно яких робота з монтажу нижнього бункера холодильника (в Акті) є монтажем металоконструкцій клинторного холодильника (у Додатку №1), виготовлення та монтаж металоконструкцій стояка від ступеню 3 до 2 (в Акті) є виготовлення та монтаж металоконструкцій циклонів 1-4.

Узгоджена договірна ціна на види робіт належним чином відображена у Акті №1-С приймання виконаних будівельних робіт за січень 2014 року на виконання Договору за №29/12-13 від 29 грудня 2013 року та відповідає вимогам абзацу 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Будівельні роботи на об'єкті: "по монтажу технологічних трубопроводів - гребінки відведення конденсату; прокладки повітроводів аспірації пресів екстракційної установки рослинних олій безперервної дії; підготовчого цеху на об'єкті переробного комплексу олійних культур по адресу: р. Південний, Одеської області району, того ж району, Миколаївське шосе, 28" з терміном виконання до 31 грудня 2014 року та вартістю 69362,08 грн від 12 березня 2013 року №ТХ-12/03-04 на замовлення ТОВ "Будівельна компанія "Еталон" (код ЄДРПОУ 32431388).

До матеріалів справи додано, а судом досліджено проектну та кошторисну документацію, на підтвердження реальності виконаної роботи за Договором №30/12 /том VІІ, а.с. 1-58/.

Доводи представника відповідача на відсутність у ТОВ "Бреап" достатньої кількості працюючих на підприємстві осіб станом на 4 квартал 2013 року (за формою 1-ДФ) суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідачем не доведено неможливість залучення ТОВ "Бреап" до виконання робіт достатню кількість працівників, у тому числі на підставі цивільно-правових угод, на момент здійснення робіт у січні-лютому 2014 року.

Крім того, позивачем надані суду докази узгодження з Замовниками робіт залучення до виконання робіт, як організації Субпідрядника, так і достатньої кількість його працівників.

Доводи контролюючого органу про обставини, встановлені у ході проведених ним перевірок контрагента позивача ТОВ "Бреап", є такими, що не ґрунтуються на нормах права, оскільки чинним законодавством України господарюючий суб'єкт не обтяжений обов'язком щоразу здійснювати перевірку своїх контрагентів на предмет дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть якщо контрагент не виконав свого обов'язку зі сплати податку, або не знаходиться за місцем державної реєстрації, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме відносно цієї особи. Чинне податкове законодавство не ставить право на формування податкового кредиту в залежність від правильності податкового обліку інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від стану розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Вищенаведені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, відображеної у постановах від 01 червня 2010 року у справі №21-573во10, від 31 січня 2011 року у справі №21-47а10, де суд зазначив, що коли контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Зазначена позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "Булвес" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року у пункті 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. Такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

Згідно зі статті 17 Закону України №3477-IV від 23 лютого 2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При цьому, стаття 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Отже наведені докази порушення позивачем податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Бреап", які покладені в основу Актів Кременчуцької ОДПІ, суперечать принципам податкового законодавства та усталеній судовій практиці Європейського суду, що свідчить про їх неналежність та недопустимість.

Відповідно до частини першої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

З огляду на наведене, суд не приймає до уваги докази Кременчуцької ОДПІ, які ґрунтуються на висновках перевірок контрагента позивача, оскільки такі не містять безпосереднього аналізу взаємовідносин у спірних періодах, за якими позивачу були зняті суми податкового кредиту з ПДВ.

Відповідно до частини другої статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач, як покупець та платник податку на додану вартість, не повинен нести відповідальність за господарську діяльність (податкові зобов'язання) його контрагента ТОВ "Бреап".

З огляду на викладене, суд вважає, що контролюючий орган не перевірив у належний спосіб дійсність відповідних фінансово-господарських операцій.

Сторони в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, здійснили поставку товару в обумовлені строки Замовнику, сторони один до одного претензій не мають, а отже, договір між ними укладений та виконаний у встановленому законом порядку.

Реальність господарських операцій позивача з ТОВ "Бреап" підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи.

Доводи відповідача в Акті перевірки та запереченнях проти позову не підтверджені будь-якими доказами. На вимогу суду про надання підтверджуючих документів відповідачем їх надано не було, у зв'язку з чим суд не має можливості оцінити вказані припущення Кременчуцької ОДПІ як докази. Натомість реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Бреап" підтверджено первинною бухгалтерською документацією, дослідженою у судовому засіданні.

Надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо контролюючим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Досліджена судом первинна документація відповідає вимогам, установленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, фактичність постачання товарів ТОВ "Бреап" підтверджена належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, копії яких наявні у матеріалах справи та досліджені судом у ході судового розгляду.

З урахуванням документів, які були надані позивачем під час судового розгляду справи, суд приходить до висновку, що правові наслідки за вищенаведеними договорами настали, позивачем та його контрагентом виконані договірні обов'язки, первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому у позивача були всі підстави для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Бреап".

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення покладено на контролюючий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 14 жовтня 2014 року №0005032202/1973.

Враховуючи зміст позовних вимог та заперечень сторін, у ході судового розгляду справи було з'ясовано обставини щодо правомірності формування ТОВ "Спецмонтажінжиніринг" податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 314671,00 грн за січень, лютий 2014 року по взаємовідносинам з ТОВ "Бреап".

З огляду на викладене, необґрунтованим є також висновок органу доходів і зборів про застосування до ТОВ "Спецмонтажінжиніринг" штрафних (фінансових) санкцій у сумі 157335,00 грн.

Системний аналіз вказаних правових норм та оцінка фактичних обставин справи дають підстави суду дійти висновку, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв з недотриманням приписів закону, необґрунтовано, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

В силу пункту 21 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільнені від сплати судового збору, отже, сума судового збору пропорційно задоволеної частини позовних вимог з відповідача до державного бюджету стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажінжиніринг" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 14 жовтня 2014 року №0005032202/1973.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажінжиніринг" витрати зі сплати судового збору у сумі 487,20 грн /чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок/.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 06 квітня 2015 року.

Суддя (підпис) Л.М. Петрова

З оригіналом згідно

Суддя Л.М. Петрова