Ухвала

від 20.05.2015 по справі 816/4837/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 р.Справа № 816/4837/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.,

представників сторін: позивача - Голікова І.А., Гуденко С.В., Бірюкова П.Є., відповідача - Висоти І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.04.2015р. по справі № 816/4837/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажінжиніринг"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА

05 грудня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажінжиніринг" (далі по тексту - ТОВ «Спецмонтажінжиніринг», позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - Кременчуцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 жовтня 2014 року №0005032202/1973.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2015 року по справі № 816/4837/14 провадження у справі №816/4837/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажінжиніринг" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №816/4836/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажінжиніринг" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 вересня 2014 року №0004242202/1740.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2015 року по справі № 816/4837/14 провадження у справі поновлено.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.04.2015 року по справі № 816/4837/14 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажінжиніринг" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 14 жовтня 2014 року №0005032202/1973.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажінжиніринг" витрати зі сплати судового збору у сумі 487,20 грн /чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, ненадання належної оцінки доказам у справі, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.04.2015 року по справі № 816/4837/14, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

З посиланням на акти ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровска від 31.03.2014 року № 481/04-62-22-3/38905415 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Бреап» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року», від 04.04.2014 р. №817/221/38905415 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бреап» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий 2014 року», стверджує про відсутність вказаного контрагента позивача за місцезнаходженням, відсутність у нього власних основних засобів, складських приміщень, транспортного та торгівельного обладнання, земельних ділянок, транспортних засобів. Вказує на те, що з урахуванням кількості витрачених людино-годин, зазначеної в актах виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, та кількості днів, протягом якої проводилися роботи субпідрядником ТОВ «Бреап», чисельність працівників субпідрядника (4 особи) є недостатньою для виконання робіт, обумовлених договорами із позивачем по справі. Зазначив, що витрати на виконані роботи, що вказані в актах прийому-передачі робіт, складених ТОВ «Бреап», є більшими, ніж витрати, фактично здійснені позивачем у зв'язку з наданням послуг замовникам. При цьому, за змістом договорів субпідряду, роботи субпідрядником виконуються з використанням матеріалів замовника, у зв'язку з чим відповідачем зроблено висновок про відсутність економічної доцільності залучення субпідрядника ТОВ «Бреап». Крім того, позивачем не було надано до перевірки сертифікатів якості на матеріали, передача яких обумовлена договорами субпідряду, а надані позивачем акти передачі матеріалів не дають можливості встановити кількості, номенклатури, якості матеріалів, що передаються. Наполягає на неналежному оформленні актів виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 (відсутність в оформлених субпідрядником вартості використаних матеріалів, виробів та конструкцій, заробітної плати, вартості експлуатації машин, відомостей про витрачену кількість людино-годин, неможливість встановити кількості залучених до виконання робіт працівників, відсутність номерів Класифікатора Державних будівельних норм України відповідно до виконуваних робіт тощо). Зазначене, на думку відповідача, унеможливлює встановити правомірність визначення сторонами договору загальної вартості підрядних робіт та встановлення факту їх реального виконання. Вказує на те, що договір позивача із субпідрядником ТОВ «Бреап» щодо виконання робіт на замовлення ТОВ «Максимус Констракшн» укладено раніше, ніж позивачем було погоджено із замовником можливість залучення субпідрядника. При цьому, акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за січень 2014 року щодо передачі позивачем замовнику ТОВ «Максимус Констракшн» виготовлених металевих конструкцій підписано 20.01.2014 року, а акт № 4-С щодо виготовлення металевих конструкцій, складений ТОВ «Спецмонтажінжиніринг» та ТОВ «Бреап» 31.01.2014 року, тобто, на момент складення акту № 4-С металеві конструкції вже були надані. Зазначив про відсутність тристоронніх актів прийому-передачі виконаних підрядних робіт, що, на думку відповідача, свідчить про необізнаність замовника про залучення субпідрядника та ставить під сумнів факт виконання підрядних робіт саме субпідрядником. Вважає, що оскільки ТОВ «Спецмонтажінжиніринг» має достатню кількість кваліфікованих працівників виробничих спеціальностей, не було необхідності залучати до виконання робіт субпідрядника ТОВ «Бреап». Відмічає ненадання позивачем доказів перебування працівників субпідрядника на об'єктах замовників. Стверджує, що всі роботи ТОВ «Бреап» за замовленням позивача проводились одночасно протягом січня-лютого 2014 року, при цьому кількість осіб, зазначена ТОВ «Бреап» у податковому звіті за формою 1-ДФ (5-6 осіб) менша, ніж кількість осіб, які залучались до виконання робіт на об'єктах позивача (26 осіб), що, на думку відповідача, ставить під сумнів реальність виконання цих робіт підрядником. Вказує на ненадання позивачем кошторисної документації, не складання звітів про використання матеріалів, наданих замовником що, на думку відповідача, є порушенням вимог ст.ст.840, 875, 877 Цивільного кодексу України, ст.317 Господарського кодексу України. Зазначив, що у договорах, укладених між позивачем та ТОВ «Бреап» не визначено обов'язкових умов - предмету і ціни договору. Вказує на ненадання позивачем проектно-кошторисної документації, затвердженої у встановленому порядку, будівельної документації, яка безумовно мала б бути утворена в процесі реального здійснення будівельних робіт (загального журналу робіт, документів щодо авторського нагляду, актів прихованих робіт, документів по контролю якості виконаних робіт в процесі будівництва тощо), а також доказів проведення інструктажу з техніки безпеки, що є порушенням Державних будівельних норм ДБН А.2.2.3-2012, А.3.1.5-2009, затверджених наказами Мінрегіону України та свідчить про відсутність реального характеру спірних господарських операцій. Крім того, зазначив, що надані позивачем до перевірки документи, зокрема, акти прийому-передачі ТМЦ, не дають можливості з'ясувати, яке саме обладнання і матеріали, та в якій кількості, передавались від TOB «СПЕЦМОНТАЖІНЖИНІРИНГ» до TOB «Бреап». Враховуючи викладене, вважає господарські операції між позивачем та вищевказаними контрагентами безтоварними, такими, що не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети), та, як наслідок, наполягає на правомірності висновку відповідача про завищення позивачем податкового кредиту по відносинам із вказаним контрагентом і не вбачає підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.04.2015 року по справі № 816/4837/14, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представники позивача в надісланих до суду письмових запереченнях та у судовому засіданні просили суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Спецмонтажінжиніринг" зареєстровано у якості юридичної особи 21 лютого 2011 року, ідентифікаційний код 37528539, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, копія якої наявна у матеріалах справи (том І, а.с. 23).

Позивач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (том І, а.с. 27) є платником податку на додану вартість з індивідуальним податковим номером 375285316034 (том І, а.с. 28).

Зареєстрованими видами господарської діяльності ТОВ "Спецмонтажінжиніринг" є, зокрема, за кодом КВЕД 41.20 - Будівництво житлових і нежитлових будівель, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №599171 (том І, а.с. 24).

У період з 21 серпня 2014 року по 28 серпня 2014 року Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Спецмонтажінжиніринг" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Віра Люкс Сервіс" (код 38753769) за січень 2014 року та ТОВ "Бреап" (код 38905415) за період січень, лютий 2014 року, за наслідками якої складено Акт від 04 вересня 2014 року №2147/16-03-22-02/37528539 (том 1, а.с. 56-85).

Зазначеним актом перевірки зафіксовано порушення пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ у загальній сумі 441 338 грн., у тому числі за січень 2014 року - 303 194,00 грн., за лютий 2014 року - 138 144,00 грн.

Позивач не погодився з Актом перевірки від 04 вересня 2014 року №2147/16-03-22-02/37528539 та подав письмові заперечення до Кременчуцької ОДПІ.

За наслідками розгляду заперечень ТОВ "Спецмонтажінжиніринг" відповідачем у період з 22 вересня 2014 року по 26 вересня 2014 року проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Спецмонтажінжиніринг" з питань, наведених у запереченні до Акту від 04 вересня 2014 року №2147/16-03-22-02/37528539 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Віра Люкс Сервіс" (код 38753769) за січень 2014 року та ТОВ "Бреап" (код 38905415) за період січень, лютий 2014 року, за наслідками якої складено Акт від 03 жовтня 2014 року №2355/16-03-22-02/37528539 (том 1, а.с. 205-236).

В акті перевірки зафіксовано порушення пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України у результаті чого занижено ПДВ у загальній сумі 303194,00 грн., у тому числі за січень 2014 року - 176527,00 грн., за лютий 2014 року - 138144,00 грн.

На підставі наведених висновків актів перевірок Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 14 жовтня 2014 року №0005032202/1973, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 472006,50 грн., у тому числі 314671,00 грн. - за основним платежем, 157335,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (том 2, а.с. 97).

Позивач, скориставшись правом, закріпленим у п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України, звернувся до суду з даним позовом про скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з правомірності формування позивачем податкового кредиту за результатами господарських відносин із ТОВ «Бреап», належним чином підтверджених первинними документами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що фактичною підставою для висновку про порушення позивачем вимог п.п.198.1, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України слугувало твердження відповідача про безтоварність господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «Бреап».

Колегія суддів вважає такі висновки відповідача хибними, з наступних підстав.

Колегія суддів зазначає, що підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як встановлено пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що між ТОВ "Спецмонтажінжиніринг" та ТОВ "Бреап" було укладено наступні договори:

- від 24 січня 2014 року №24/01, предметом якого є виконання робіт по вулканізації стиків конвеєрної стрічки шириною 1200 мм. у кількості 6 стиків на об'єкті: ПАТ "Подільський цемент" за адресою с.Гуменці, вул. Хмельницьке шосе, б.1-А, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область з терміном виконання до 31 січня 2014 року та вартістю 58 320,10 грн. (том 2, а.с.235-238);

- від 23 грудня 2013 року №23/12, предметом якого є виконання робіт на об'єкті: "Будівництво офісу та лабораторії по виробництву діагностичних тестів за адресою: Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка" з терміном виконання до 31 січня 2014 року та вартістю 198360,00 грн. (том 3, а.с. 25-28);

- від 29 грудня 2013 року №29/12-13, предметом якого є виконання робіт на об'єкті: "ПАТ "Івано-Франківськцемент" за адресою: с. Ямниця, Тисменицького району, Івано-Франківськоїобл. з терміном виконання до 31 грудня 2014 року та вартістю 2645456,35 грн. (том 3, а.с. 54-57);

- від 30 грудня 2013 року №30/12, предметом якого є виконання робіт по монтажу технологічних трубопроводів - гребінки відведення конденсату; прокладки повітроводів аспірації пресів екстракційної установки рослинних олій безперервної дії; підготовчого цеху на об'єкті "Переробний комплекс олійних культур" за адресою: р. Південний, м.Одеса, Одеської області, Одесько-Миколаївське шосе, 28 з терміном виконання до 31 січня 2014 року та вартістю 69362,08 грн. (том 2, а.с. 157-160).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за вищевказаними договорами позивачем надано до матеріалів справи копії локальних кошторисів, відомостей ресурсів затрат підрядника (за договором № 30/12 від 30.12.2013 року), податкових накладних, рахунків-фактур, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3, актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, актів на передачу матеріалів, листів до замовників з проханням погодити залучення субпідрядної організації, листів-відповідей замовників про погодження субпідрядної організації, список робітників ТОВ "Бреап", дозвільних документів на проведення будівельних робіт, договорів із Замовниками.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, вищевказані довідки про вартість виконаних будівельних робіт та акти приймання виконаних будівельних робіт містять перелік виконаних робіт, а також у якій кількості, одиниці виміру та яким чином визначалася калькуляція за виконані роботи.

Оплата за виконані роботи проведена у повному обсязі, що не заперечується відповідачем та підтверджується залученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень.

З наявних в матеріалах справи копій вищезазначених первинних документів, оформлених в ході господарських операцій між ТОВ «Спецмонтажінжиніринг» та субпідрядниками ТОВ «Сервіс Гарант Груп» та ТОВ «Старт-Тап» вбачається, що зазначені документи оформлені у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88), а податкові накладні - згідно з нормами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Вищевказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак, є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, доцільність укладення вищезазначених договорів із ТОВ "Бреап" обумовлена необхідністю залучення додаткових трудових ресурсів для своєчасного виконання взятих на себе зобов'язань за наступними договорами, по яких позивач є Підрядником (Субпідрядником) :

- від 20.01.2014 року із ПАТ "Подільський цемент" (код ЄДРПОУ 00293091), предметом якого є виконання будівельних робіт, зокрема, по вулканізації стиків конвеєрної стрічки шириною 1200 мм. у кількості 6 стиків на об'єкті ПАТ "Подільський цемент" за адресою: с. Гуменці, вул. Хмельницьке шосе, буд.1-А, Кам'янець - Подільського району, Хмельницької області (т.3, а.с.1-5);

- від 17.12.013 року №17/12 із ТОВ "Максимус Констракшн" (код ЄДРПОУ 31201909), предметом якого є будівельні роботи на об'єкті: "Будівництво офісу та лабораторії по виробництву діагностичних тестів за адресою: Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка" (т.3, а.с.40-43);

- від 27.12.2013 року №27/12, від 04.11.2013 року №04/11, від 18.10.2013 року №181013, від 23.12.2013 року №23/12, від 17.09.2013 року №17/09/13, від 20.06.2013 року №20/6, від 25.12.2013 року №25/12, від 15.11.2013 року №15/11-2013 із ПАТ "Івано-Франківськцемент" (код ЄДРПОУ 00292988), предметом яких є виконання будівельних робіт на об'єкті: "ПАТ "Івано-Франківськцемент" за адресою: с. Ямниця, Тисменицького району, Івано-Франківської області" (т.3, а.с.71-77, 86, 93, 108, 120, 124, 137-141, 155-159, 226-229, т.4, а.с.7-9);

- від 12.03.2013 року №ТХ-12/03-04 із ТОВ "Будівельна компанія "Еталон" (код ЄДРПОУ 32431388), предметом якого є виконання будівельних робіт по монтажу технологічних трубопроводів - гребінки відведення конденсату, прокладки повітроводів аспірації пресів екстракційної установки рослинних олій безперервної дії, підготовчого цеху на об'єкті переробного комплексу олійних культур за адресою: р. Південний, Одеської області, Миколаївське шосе, 28 (т.2, а.с.185-186).

Фактичне виконання робіт за вищевказаними договорами підтверджується наданими до матеріалів справи копіями локальних кошторисів, підсумкових відомостей ресурсів (за угодою із ТОВ «БК «Еталон») проектною документацією (т.5, а.с.140-145, 160-191, 209-256, т.6, а.с.1-58), актів прийому виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, довідок про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за формою КБ-3, договірних цін на виконання робіт, рахунків на оплату послуг позивача, платіжних доручень, податкових накладних, виписаних позивачем як продавцем.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, ТОВ "Спецмонтажінжиніринг" здійснювало залучення субпідрядника ТОВ «Бреап», отримавши попередню згоду на це від замовників.

При цьому, позивачем надавались замовникам на погодження списки осіб-працівників субпідрядних організацій ТОВ «Бреап», які залучались до виконання робіт на об'єктах замовників (т.6, а.с.103-105, 109-111, 116-118, 123-125, 130-132).

Необхідність залучення певної кількості працівників із субпідрядної організації попередньо погоджувалась керівництвом позивача по ходу виконанні робіт на об'єктах, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії доповідних записок головного інженера та технічного директора ТОВ «Спецмонтажінжиніринг» (т.6, а.с.106-108, 112-115, 119-122, 126-129, 133-36).

Позивачем також надано до матеріалів справи копії листів замовників позивача, в яких останні підтверджують факт роботи працівників ТОВ «Бреап», що були допущені до виконання робіт на територію відповідних об'єктів та щодо яких наявні відмітки у книзі реєстрації перепусток, із зазначенням прізвищ та ініціалів таких працівників та періоду виконання ними робіт (т.11, а.с.52-57).

Крім того, в матеріалах справи наявна надана позивачем узагальнююча відомість із зазначенням прізвищ та кваліфікацій працівників субпідрядників ТОВ «Бреап», періодів роботи та об'єктів, на яких працювали такі особи (т.11, а.с.43-47).

З наданих до матеріалів справи вищевказаних копій погоджень та відомості вбачається, що на об'єктах, на яких виконувались роботи ТОВ "Спецмонтажінжиніринг" протягом січня-лютого 2014 року, залучались різні працівники субпідрядників ТОВ "Бреап ", а тому колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що одними й тими самими працівниками вказаних субпідрядних організацій одночасно виконувались роботи на декількох різних об'єктах.

З наданої позивачем бухгалтерської довідки судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем ТОВ "Спецмонтажінжиніринг" отримано дохід від здійснення господарських операцій у січні-лютому 2014 року за участю ТОВ "Бреап" в розмірі 445921,72 грн. (т.11, а.с. 42).

Колегія суддів відмічає, що згідно з довідкою Головного управління статистики у Дніпропетровській області (т.4, а.с.136) видами діяльності ТОВ «Бреап» є, зокрема, будівництво житлових і нежитлових будівель, електромонтажні роботи, інші будівельно-монтажні роботи.

ТОВ "Бреап" має ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії

АЕ №279746 від 18.10.2013 строком дії з 11.10.2013 року по 11.10.2016 року (т. 4, а.с. 139-140) та дозвіл ТУ Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області від 31.10.2013 року на виконання робіт підвищеної небезпеки для здійснення виду діяльності за КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (т. 4, а.с.141). Серед наведеного у Додатку до Ліцензії переліку робіт провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, наявні будівельні та монтажні роботи, які виконували контрагенти за договорами з позивачем.

З приводу посилань відповідача на неналежне оформлення актів виконаних робіт за формою КБ-2в (відсутність номерів класифікатора Державних будівельних норм України відповідно до виконуваних робіт, відсутність відомостей про затратну частину людино-годин), колегія суддів зазначає наступне.

Типові (примірні) форми акту виконаних робіт КБ-2в та довідки про вартість будівельних робіт КБ-3 були затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комуналнього господарства України від 04.12.2009 року № 554.

Наказом Мінрегіону України від 20.01.2014 року № 16 вищезазначений наказ був визнаний таким, що втратив чинність з 01.01.2014 року.

З 01.01.2014 року нові форми акту виконаних будівельних робіт та довідки про вартість будівельних робіт затверджені не були, а тому позивач станом на час здійснення спірних господарських операцій з ТОВ «Бреап» використовував старі форми актів КБ-2в та довідок КБ-3.

При цьому, згідно з листами Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 06.05.2010 р. та від 16.03.2010 р. (т.11. а.с.24, 26) використання вищезазначених форм актів та довідок є обов'язковим лише при проведенні розрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів.

Доказів виконання робіт, до здійснення яких позивачем було залучено субпідрядника ТОВ «Бреап», за рахунок бюджетних коштів відповідачем по справі не надано.

Крім того, формами актів КБ-2в та довідки КБ-3 не було передбачено внесення даних про номери класифікатора Державних будівельних норм України відповідно до виконуваних робіт та відомостей про затратну частину людино-годин. Такі дані повинні були вноситися лише до локальних кошторисів, складення яких, згідно з вказаними роз'ясненнями Мінрегіону України, обов'язкове лише для робіт, що виконуються за рахунок бюджетних коштів.

Слід відмітити, що за договорами позивача із замовниками та із субпідрядником ТОВ «Бреап» договірні ціни договорів є твердими, тобто, розрахунки за обсяги виконаних робіт проводилися за етап, встановлений графіком, строком завершення робіт, виходячи з розрахованого і погодженого із замовником коефіцієнту чи договірної ціни, визначених співвідношенням ціни до вартості будівельно-монтажних робіт, на відміну від динамічної договірної ціни, за якої взаєморозрахунки за обсяги виконаних робіт проводяться з щомісячним уточненням їх вартості на підставі локальних кошторисів, норм витрат і матеріальних ресурсів.

Отже, вказівка відповідача на відсутність в актах виконаних будівельних робіт та довідках про вартість будівельних робіт затратної частини людино-гордин, неможливість встановити необхідну кількість працівників, невідображення вартості матеріалів, виробів, конструкцій, заробітної плати, вартості експлуатації машин тощо) є недоречною.

Як зазначалось вище, підписані позивачем та субпідрядниками ТОВ "Сервіс Гарант Груп" і ТОВ "Старт-Тап" акти виконаних робіт та довідки про вартість будівельних робіт відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи відповідача про невідповідність складених позивачем та ТОВ «Бреап» актів виконаних будівельних робіт та довідок про вартість будівельних робіт вимогам Наказу Мінрегіону України від 04.12.2009 року № 554 не свідчать про неналежне документальне оформлення спірних господарських операцій та не є доказом їх безтоварності.

Щодо доводів відповідача на відсутність у позивача актів приймання-передачі підрядних робіт КБ-2в, підписаних у тристоронньому порядку замовником, підрядником (ТОВ "Спецмонтажінжиніринг" та субпідрядником, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Слід відмітити, що договори, які укладались позивачем із ТОВ «Івано-Франківськцемент», ТОВ «Подільський цемент», ТОВ «БК «Еталон» та ТОВ «Максимус Констракшн», не були тристоронніми (замовник, підрядник та субпідрядник), залучення субпідрядника визначалось після укладення договорів із замовниками, а відтак, підстав для складення тристоронніх актів прийому виконаних будівельних робіт не було.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, чинне законодавство не ставить у залежність неможливість провести процедуру приймання-передачі виконаних робіт між Замовником та Підрядником від виконання (невиконання) аналогічної процедури між Підрядником та Субпідрядником, а відтак, неукладення позивачем як підрядником, замовником та субпідрядником тристоронніх актів за формою КБ-2в не є свідченням безтоварності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Бреап».

Твердження відповідача про неможливість встановити зі змісту актів прийому-передачі матеріалів номенклатури, кількості та якості матеріалів, що передавались позивачем субпідряднику ТОВ «Бреап», не свідчать про невиконання робіт субпідрядником, оскільки номенклатура, кількість та якість матеріалів визначена у локальних кошторисах та проектній документації.

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на ненадання позивачем журналу обліку виконаних робіт на об'єктах, де роботи виконувались із залученням ТОВ «Бреап», оскільки, за роз'ясненням Мінрегіону України від 16.03.2010 р., ведення такого журналу не є обов'язковим.

Твердження відповідача про те, що загальна чисельність осіб, що працюють на ТОВ «Бреап» за даними звіту форми 1ДФ, є меншою, ніж розрахункова кількість працівників, необхідна для виконання робіт у спірних господарських операціях, на думку колегії суддів, не свідчить про неможливість виконання робіт субпідрядником ТОВ «Бреап», оскільки наявними в матеріалах справи копіями листування позивача із замовниками робіт щодо надання ними погодження на залучення працівників субпідрядної організації та щодо підтвердження факту надання перепусток працівникам ТОВ «Бреап» засвідчено факт роботи на об'єктах замовників більшої кількості працівників, ніж задекларовано ТОВ «Бреап».

При цьому, відповідальність за достовірність поданих звітів 1ДФ несе ТОВ «Бреап», а не позивач по справі.

Крім того, чинним законодавством не заборонено залучення до виконання робіт сторонніх осіб, в тому числі на підставі цивільно-правових договорів.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт за січень 2014 року, складеними між позивачем та ТОВ «Бреап» витрати на виконані роботи є більшими, ніж вказані в актах, складених між ТОВ «Спецмонтажінжиніринг» та ТОВ «БК «Еталон», не є свідченням відсутності економічної доцільності залучення субпідрядника, оскільки відповідачем в даному випадку було досліджено витрати за окремо взятий період часу - січень 2014 року, яким виконання робіт на відповідному будівельному об'єкті не обмежувалось, а відтак, позивач не був позбавлений можливості покрити понесені витрати в наступних періодах.

Щодо доводів відповідача про те, що виконані роботи за угодами від 17.12.2013р. №17/12 між позивачем та TOB "Максимум Контракшн" та від 24.01.2014р. №24/01 із ТОВ «Подільський цемент» були згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт прийняті замовниками у позивача раніше, ніж ТОВ «Спецмонтажінжиніринг» у субпідрядника, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з поясненнями представника позивача, роботи по виготовленню металевих конструкцій за договором із ТОВ «Максимус Констракшн» фактично здійснювалося TOB "Бреап" у місті Кременчуці Полтавської області (за міс цем знаходження TOB «Спецмонтажінжиніринг»), а не безпосередньо на об'єкті, що належить замовнику. Отже, у позивача взагалі не було ніякої необхідності погоджувати із замовником особу субпідрядника на стадії виготовлення металевих конструкцій, оскільки у цій частині, повну відповідальність перед замовником у будь-якому випадку несе підряд ник. Така необхідність виникла у позивача лише для виконання договірних зо бов'язань перед замовником щодо якості робіт по їх виготовленню. У зв'язку з чим, погодження субпідрядника із замовником відбулося після укла дення договору із останнім, але до початку виготовлення субпідрядником металевих конструкцій.

Доставка виготовлених металевих конструкцій замовнику повністю підтверджується первинними документами (договором про організацію перевезення вантажів та надання організаційних послуг із ПП «ОПСВ», товарно-транспортними накладними, актами виконаних робіт (наданих послуг з перевезення), рахунків-фактур, договорів-заявок (т.11, а.с.58-67).

З вищевказаних документів вбачається, що металоконструкції були виготовлені 10.01.2014р. та доставлені замовнику 16.01.2014 р..

Як пояснив представник позивача, в період з 17.01.2014р. по 19.01.2014р. замовником самостійно здійснювалася перевірка якості, виготовлених металевих конструкцій та 20.01.2014 року було складено акт приймання-передачі робіт.

Після чого ТОВ «Спецмонтажінжиніринг», переконавшись у виготовлені субпідрядником металевих конструкцій належної якості, склав і підписав акт приймання-передачі робіт 30.01.2014р.

При цьому, чинним законодавством не передбачено обов'язковості одночасного підписання актів приймання-передачі робіт між замовником і підрядником та між останнім і субпідрядником або підписання одного спільного такого акту.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що господарські операції між ТОВ "Спецмонтажінжиніринг" та контрагентом ТОВ "Бреап" повністю підтверджені первинними документами та мають реальний характер, а результати даних господарських операцій із залучення послуг субпідрядника при виконання робіт за договорами будівельного підряду безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що висновку про безтоварність господарських операцій між позивачем та вищевказаним контрагентом відповідач дійшов, виходячи з даних актів ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 31.03.2014 року № 481/04-62-22-3/38905415 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Бреап» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року», від 04.04.2014 р. №817/221/38905415 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бреап» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий 2014 року», якими встановлено відсутність вказаного контрагента позивача за місцезнаходженням, відсутність у нього власних основних засобів, складських приміщень, транспортного та торгівельного обладнання, земельних ділянок, транспортних засобів.

Однак, слід вказати, що з системного аналізу положень п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, п.п.6. 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232, а також Порядку №984, випливає, що зустрічна звірка полягає у співставленні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання (в даному випадку, позивача) з даними платника податків (відносно якого проводиться перевірка), з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Отже, зустрічна звірка суб`єкта господарювання може бути проведена податковим органом лише з питань взаємовідносин з певним платником податків (відносно якого проводиться основна перевірка, в ході якої і виникає необхідність ініціювання зустрічної звірки) та лише в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу.

При цьому, судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення перевірки або акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість.

Крім того, колегія суддів зауважує, що дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо проведення зустрічних звірок, за результатами яких складено акти від 31.03.2014 року № 481/04-62-22-3/38905415 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Бреап» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року», від 04.04.2014 р. №817/221/38905415 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бреап» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий 2014 року», були оскаржені останнім до суду.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2014 року по справі № 804/4956/14, що набрала законної сили як така, що залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2015 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бреап» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо проведення зустрічних звірок Товариства з обмеженою відповідальністю «Бреап», за результатами яких складено акти №481/04-62-22-3/38905415 від 31.03.2014р. «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Бреап» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року» та №817/221/38905415 від 04.04.2014р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бреап» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий 2014 року».

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Бреап» (код ЄДРПОУ 38905415) в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» в підсистемі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», здійснені на підставі актів №481/04-62-22-3/38905415 від 31.03.2014р. «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Бреап» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року» та №817/221/38905415 від 04.04.2014р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бреап» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий 2014 року».

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» в підсистемі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Бреап» (код ЄДРПОУ 38905415), які були наявній в цій системі до здійснення коригувань на підставі актів №481/04-62-22-3/38905415 від 31.03.2014р. «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Бреап» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року» та №817/221/38905415 від 04.04.2014р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бреап» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий 2014 року».

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що акти ДПІ у у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №481/04-62-22-3/38905415 від 31.03.2014р. «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Бреап» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року» та №817/221/38905415 від 04.04.2014р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бреап» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий 2014 року», на які посилається відповідач в актах перевірки ТОВ "Спецмонтажінжиніринг", не є належними та допустимими доказами безтоварності господарських операцій із залучення послуг вказаного контрагента як субпідрядника.

З приводу тверджень відповідача про відсутність ТОВ "Бреап " за місцезнаходженням, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що належним доказом останнього в розумінні положень ст. 70 КАС є дані про відсутність юридичної особи за місцем реєстрації у Єдиному Державному Реєстрі підприємств та організацій України.

Як встановлено пунктами 12.4 - 12.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011 року, в редакції, що була чинною на момент складення акту про неможливість проведення зустрічної звірки, щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону.

Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про надсилання такого повідомлення вноситься запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 19-ОПП (додаток 25).

Однак, відповідачем не надано до матеріалів справи доказів направлення вищевказаного повідомлення за формою N 18-ОПП.

У наявних у матеріалах справи копіях витягів з Єдиного Державного Реєстру підприємств та організацій України не міститься відомостей про відсутність ТОВ «Бреап» за місцем реєстрації або про направлення повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Враховуючи викладене, твердження відповідача про відсутність ТОВ "Бреап" за місцезнаходженням є необґрунтованими та не є підставою для висновку про безтоварність господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом.

Згідно з п. 6 Порядку № 984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У відповідності до п. 5. 2. Порядку № 984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожними відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово - господарської діяльності та господарську операцію, в результаті якої здійснено порушення.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду апеляційної інстанції відповідачем не надано, а колегією суддів при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Крім того, відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Колегія суддів зазначає, що платник податків, в даному випадку позивач ТОВ "Спецмонтажінжиніринг", не є уповноваженою особою щодо перевірки дотримання податкової дисципліни контрагентів своїх контрагентів-субпідрядників, та не має доступу до податкової інформації з автоматизованих інформаційних систем контролюючих органів, а отже не міг бути обізнаний про можливі порушення ними податкового законодавства.

При цьому колегія суддів відмічає, що обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг) по ланцюгу.

Якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Вищенаведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України з даного питання, викладеною у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10, яка в силу ч.2 ст.244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України. Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по відносинам із контрагентом ТОВ "Бреап".

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 14 жовтня 2014 року №0005032202/1973 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 472006,50 грн., у тому числі 314671,00 грн. - за основним платежем, 157335,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України, а отже, наявні підстави для скасування даного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.04.2015р. по справі № 816/4837/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С. Судді (підпис) (підпис) Любчич Л.В. Жигилій С.П. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 25.05.2015 р.