Постанова

від 14.04.2015 по справі 818/1101/15

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2015 р. Справа №818/1101/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.

за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,

представників позивача - Ємельяненка С.В.,

- Ісаєвої В.М.,

представника відповідача - Васильченко М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/1101/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно - монтажна компанія "Будмаш" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно - монтажна компанія "Будмаш" (далі по тексту - позивач, ТОВ "БМК "Будмаш") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Сумах) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003972204 від 08.12.2014.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок посадових осіб податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства за результатами господарських операцій з ТОВ "Прогресив" за лютий 2013 року, оскільки дані операції є безтоварними. Разом з тим, позивач зазначив, що господарські операції з вказаним контрагентом носили реальний характер та підтверджуються первинними документами, які були надані податковому органу під час перевірки.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, визначених у письмових запереченнях (а.с.107-108) та зазначив, що причиною донарахування податку на додану вартість стало зменшення за результатами перевірки позивача податкового кредиту на суму податку на додану вартість у розмірі 14522,00 грн. по операціях з ТОВ "Прогресив", оскільки по даних правочинах документи бухгалтерського та податкового обліку складались без мети реального настання правових наслідків.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

У судовому засіданні встановлено, що посадовими особами податкового органу була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ " БМК "Будмаш" з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ "Прогресив" за період лютий 2013 року, за результатами якої складено акт від 25.11.2014 за №4711/22-04/32602408/483 (а.с.87-97).

За наслідками перевірки ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003972204 від 08.12.2014, згідно якого підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 14522,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 3631,00 грн. (а.с.8).

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства за результатами господарських операцій з ТОВ "Прогресив". Проведеною перевіркою встановлено: "вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат податкового кредиту, які не мають реального характеру".

Такий висновок відповідачем зроблено на підставі податкової інформації про формування ТОВ "Прогресив" податкового кредиту за рахунок "ризикових" підприємств - постачальників.

Не погодившись з вказаним вище податковим повідомленням-рішенням, ТОВ "БМК "Будмаш" подало скаргу №72 від 18.12.2014 (а.с.95-96). Рішенням про результати розгляду первинної скарги №1842/10/18-28-10-03-04-334/25ск від 11.02.2015 Головне управління ДФС у Сумській області залишило без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах №0003972204 від 08.12.2014 (а.с.99-101).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Між ТОВ "Прогресив" (Продавець) та ТОВ "БМК "Будмаш" (Покупець) було укладено договір поставки №260213-003 від 26.02.2013 (а.с.10-12). Відповідно до умов вказаного договору Постачальник зобов'язується поставити товар (передати у власність Покупця) для використання у підприємницькій діяльності, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору. За даним договором поставлялись сантехнічні вироби.

Виконання умов зазначеного договору підтверджується копіями податкової накладної №148 від 26.02.2013 (а.с.17-18) та видаткової накладної №Б/-270213-004 від 27.02.2013 (а.с.15-16) на загальну суму 87132,77 грн., у тому числі ПДВ 14522,13 грн.

Оплата товару здійснена за рахунком-фактурою №Т/-0033813 від 26.02.2013 (а.с.14) платіжним дорученням №71 від 26.02.2013 в сумі 87132,77 грн. (а.с.13).

Транспортування придбаного товару здійснювалось перевізником ТОВ "Ін-Тайм", що підтверджується копією акту здачі-приймання робіт від 28.02.2013 року № ОУ - 0003872 (а.с. 21). Оплата за надані послуги була проведена платіжним дорученням № 79 від 01 березня 2013 року (а.с. 20). Також надання ТОВ "Ін-Тайм" послуг з перевезення вантажу для позивача підтверджується деклараціями про прийняття вантажу (а.с. 23-25).

Придбаний товар був у подальшому використаний позивачем у підприємницькій діяльності, а саме: надання будівельних робіт, що підтверджується актами здачі-приймання робіт, договорами на виконання робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та іншими первинними документами, дослідженими в ході судового розгляду справи (а.с.20-86).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що господарські операції позивача та ТОВ "Прогресив" носили реальний характер та були фактично виконані, що підтверджується первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту з ПДВ, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, використання придбаного товару (послуги) у власній господарській діяльності, а також фактичне виконання господарської операції за наслідками якої виникає право на податковий кредит з ПДВ.

Крім того, для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Податкового кодексу України, не передбачається обов'язкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов'язання з ПДВ, то це не може тягнути відповідальності та негативних наслідків саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту з ПДВ та має всі документальні підтвердження його розміру.

Даний висновок також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03). Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що "платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

З урахуванням наведених правових норм, суд дійшов висновку, що доводи посадових осіб податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту за лютий 2013 року на суму податку на додану вартість у розмірі 14522,00 грн. є необґрунтованими, оскільки в судовому засіданні було достовірно встановлено, що господарські операції ТОВ "Прогресив" та ТОВ "БМК "Будмаш" носили реальний характер та були фактично виконані, у зв'язку з чим, позивач цілком правомірно сформував податковий кредит з ПДВ за такими господарськими операціями.

Згідно ч.1,2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0003972204 від 08.12.2014 не відповідає вимогам чинного законодавства, ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

При поданні позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір в сумі 182,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням №180 від 27.03.2015 (а.с.7).

Отже, позивачу відшкодовується із Державного бюджету України сума судового збору в розмірі 182,70 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно - монтажна компанія "Будмаш" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах №0003972204 від 08.12.2014.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно - монтажна компанія "Будмаш" (код ЄДРПОУ 32602408) витрати зі сплати судового збору в сумі 182,70 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) В.М. Соколов

Повний текст постанови складено 16.04.2015 року.

З оригіналом згідно

Суддя В.М. Соколов