Ухвала

від 15.04.2015 по справі 805/332/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Голубова Л.Б.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 року справа №805/332/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Юрко І.В., суддів: Міронової Г.М.. Блохіна А.А.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2015 року у справі № 805/332/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МКМ-БУД» до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій щодо внесення корегувань показників податкової звітності, зобов'язання відновити показники податкової звітності,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 02.02.2015 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій щодо внесення корегувань показників податкової звітності, зобов'язання відновити показники податкової звітності, мотивуючи свої вимоги тим, що податковим органом безпідставно відкориговані показники податкової звітності позивача в АІС «Податковий блок». Податкове повідомлення-рішення відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «МКМ-БУД» відповідачем не приймалось. Просив суд: визнати протиправними дії податкової інспекції щодо внесення корегувань показників податкової звітності позивача в підсистемах АІС «Податковий блок», у тому числі в автоматизованій інформаційній підсистемі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «МКМ-БУД» за липень 2014 року, здійснені на підставі акту №73/05-81-22-02/38673799 від 16.01.2015 року; зобов'язати відповідача відновити показники податкової звітності позивача в підсистемах АІС «Податковий блок», у тому числі у автоматизованій інформаційній підсистемі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ «МКМ-БУД» зазначило у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року, та які були відкориговані податковим органом на підставі акту № 73/05-81-22-02/38673799 від 16.01.2015 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2015 року у справі № 805/332/15-а позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними дії Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо внесення корегувань показників податкової звітності в АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» за липень 2014 року, здійснені на підставі акту № 73/05-81-22-02/38673799 від 16 січня 2015 року.

Зобов'язано Жовтневу об'єднану державну податкову інспекцію м.Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області відновити показники податкової звітності в АІС «Податковий блок» Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» за липень 2014 року, здійснені на підставі акту № 73/05-81-22-02/38673799 від 16 січня 2015 року.

Не погодившись з таким судовим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, послався на норми ст. ст. 14, 44, 185, 187, 198 Податкового кодексу України, ст.ст. 1, 3, 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.ст. 159, 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Апелянт зазначив, що перевіркою встановлено проведення операцій купівлі-продажу ТОВ «МКМ-БУД» у липні 2014 року, що мають ознаки нереальності, в зв'язку з чим встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціям: з продажу та податковим зобов'язанням на суму ПДВ - 138702,00 грн. по ПАТ «МК «Азовсталь»; з придбання товарів та податковому кредиту по ланцюгу постачання від ТОВ «Денекс Груп» на суму ПДВ - 131767,00 грн.. Також апелянт вказав, що надані позивачем документи до перевірки не забезпечують підтвердження правильності податкового обліку, з урахуванням акту перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 21.08.2014 року № 2543/26-55-22-09/38947518 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Денекс Груп», код за ЄДРПОУ 38947518, щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року», ТОВ «МКМ-БУД» визнано транзитером, який є посередником у русі фіктивного податкового кредиту, єдиною метою укладених угод з контрагентами є штучне завищення вартості продукції, що в свою чергу призвело до збільшення податкового кредиту з ПДВ та набуття податкової вигоди у контрагентів-покупців.

Сторони у судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Від представника позивача до суду апеляційної інстанції надано заяву про розгляд справи без участі позивача та представника позивача.

Відповідачем до суду апеляційної інстанції надано клопотання, яким просить розглянути справу без участі представника інспекції.

Колегія суддів розглядає дану справу за вимогами ст. 197 КАС України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Жовтневою об'єднаною державною податковою інспекцією м.Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області отримано акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 21 серпня 2014 року № 2543/26-55-22-09/38947518 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Денекс Груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.05.2015 року - 31.07.2014 року».

На підставі вказаного акту 07.10.2014 року податковою інспекцією - відповідачем було направлено запит позивачу щодо надання документів, підтверджуючих фінансово-господарські відносини з ТОВ «Денекс Груп» за липень 2014 року (а.с. 58 - 59 т. 1).

Позивачем було скеровано відповідачу запитувані документи, про що свідчить лист від 17.10.2014 року (а.с. 60 - 61 т.1). Вказана обставина апелянтом не заперечується.

Наказом від 17.12.2014 року № 2698 Жовтневою об'єднаною державною податковою інспекцією м.Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області призначено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «МКМ-БУД» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо взаємовідносин з ТОВ «Денекс Груп» з податку на додану вартість за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року (а.с. 62, 63 - 64 т.1).

Податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «МКМ-БУД» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо взаємовідносин з ТОВ «Денекс Груп» з податку на додану вартість за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року, за результатами якої 16 січня 2015 року складено акт від № 73/05-81-22-02/38673799.

В акті перевірки вказано на порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.п 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого податковим органом визнано, що операції, проведені позивачем у липні 2014 року, не спричиняють реального настання правових наслідків та мають ознаки нереальності, в зв'язку з чим встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціям: з продажу та податковим зобов'язанням на суму ПДВ - 138702,00 грн. по ПАТ «МК «Азовсталь»; з придбання товарів та податковому кредиту по ланцюгу постачання від ТОВ «Денекс Груп» на суму ПДВ - 131767,00 грн. (а.с. 33 - 57 т.1).

Вказані висновки були відображені відповідачем у АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» шляхом внесення відповідних коригувань самостійно задекларованих ТОВ «МКМ-БУД» показників податкової звітності з ПДВ за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог правомірним та зазначає, що судом повно встановлено обставини справи, вірно застосовано норми матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення, з огляду на наступне.

Пунктом п. 73.3 ст.73 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) визначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп. 78.1.1).

Статтею 79 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п. 79.2).

В акті про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки відповідачем зроблено висновок про нереальність господарських операцій з контрагентами у зв'язку з тим, що надані ТОВ «МКМ-БУД» документи до перевірки не підтверджують фактичне здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та його контрагентів, та не підтверджують фактичного постачання товарів.

Вказаний довід є основним і в апеляційній скарзі відповідача.

Колегія суддів такий довід до уваги не приймає з огляду на наступне.

Як вбачається з акту про результати проведення зустрічної звірки, висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються виключно на судженні перевіряючих про те, що позивач реальною фінансово-господарською діяльністю не займався.

За результатами вказаної перевірки відповідач фактично виключив з бази даних державної податкової служби суми податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача за наслідками встановлення нікчемності угод, укладених позивачем з ТОВ «Денекс Груп» та ПАТ «МК «Азовсталь». А саме, договорів підряду від 14 квітня 2014 року № 1163/ЛОТ13, де підрядником виступає позивач, а замовником капітального ремонту виступає ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» та від 01 липня 2014 року № 12, де підрядником виступає ТОВ «Денекс Груп», а замовником робіт з капітального ремонту - ТОВ «МКМ-БУД» (а.с. 90-103, 155-164 т.1).

Сума податку на додану вартість по зазначеним вище спірним операціям була виключена відповідачем зі складу податкових зобов'язань - 138702,00 гривень та податкового кредиту позивача - 131767,00 гривень за липень 2014 року шляхом виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Міндоходів України» (а.с. 45, 46, 47 т.1).

При цьому, податкові накладні, що включені позивачем до складу податкових зобов'язань у липні 2014 року на загальну суму 138702,00 гривень: № 1 від 11 липня 2014 року, № 2 від 21 липня 2014 року, № 3 від 24 липня 2014 року та № 4 від 24 липня 2014 року, виписані ТОВ «МКМ-БУД» як підрядником без порушень та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 151-154 т.1).

Не спростовується в акті перевірки також факт правильності заповнення податкових накладних, виписаних підрядником ТОВ «Денекс Груп» на загальну суму податкового кредиту в розмірі 131767,00 гривень : № 111 від 11 липня 2014 року, № 112 від 12 липня 2014 року, № 113 від 14 липня 2014 року, № 114 від 15 липня 2014 року, № 115 від 15 липня 2014 року, № 116 від 16 липня 2014 року, № 117 від 17 липня 2014 року, № 118 від 21 липня 2014 року, № 119 від 24 липня 2014 року, № 120 від 24 липня 2014 року. Як зазначено в акті перевірки вказані податкові накладні також зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних в липні 2014 року (а.с.46, 225-234 т.1).

Крім того, в акті перевірки відповідачем зроблено висновок про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «Денекс Груп» та ПАТ «МК «Азовсталь». При цьому відповідачем не надано жодної оцінки первинній документації, яка була надана позивачем на запит податкового органу 17.10.2014 року.

Натомість в основу зазначеного висновку про нереальність господарських операцій податковим органом покладено висновки акту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 21 серпня 2014 року № 2543/26-55-22-09/38947518 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Денекс Груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.05.2015 року - 31.07.2014 року».

Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством України закріплені межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником податків.

Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що були вчинені іншими особами, згідно з законом неможливе.

Виходячи з наведеного, порушення, допущенні одним платником податків і відображені в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Висновки відповідача про відсутність реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «Денекс Груп», що ґрунтуються на висновках акту перевірки контрагента, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на те, що порушення податкового законодавства з боку контрагента платника податків не може автоматично свідчити про наявність порушень податкового законодавства саме з боку позивача без підтвердження належними та допустимими доказами, а отже, не може тягнути за собою настання негативних наслідків для нього.

Порушення норм податкового законодавства контрагентом позивача має породжувати негативні наслідки саме для цього підприємства і не може впливати на права позивача на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та включення витрат за цими операціями до складу валових витрат підприємства.

Зазначене узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Позиція про те, що невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи висловлена Верховним Судом України в постанові суду від 31 січня 2011 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ВІК» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Що стосується дій податкового органу щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «МКМ-БУД» за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року та їх відновлення в електронній базі даних АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», колегія суддів відзначає, що виключення з бази даних державної податкової служби суми податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача свідчить про те, що відповідач фактично змінив дані, задекларовані позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість за вказаний період, що суперечить загальним засадам оподаткування та нормам Податкового кодексу України.

Згідно зі ст. 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Окрім цього, відповідно до приписів податкового законодавства України, відображенню в електронній базі даних підлягають самостійно задекларовані платником податків суми податкових зобов'язань та податкового кредиту (за основною декларацією чи уточнюючим розрахунком), результати автоматизованого співставлення уточнюються по мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок.

Обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності, а показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в базі співставлення, формуються на підставі показників, поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ із додатком № 5, і повинні їм відповідати.

Отже, самостійна зміна відповідачем в Базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), буде порушувати його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Беручи до уваги, що дані з системи співставлення використовуються в подальшому податковими органами при обчисленні податкових зобов'язань як самого позивача так і інших платників ПДВ, які мали з ним правовідносини, а також при здійсненні перевірок інших платників податків, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що здійснене податковою інспекцією коригування в даній Системі, призведе до настання для позивача негативних наслідків.

Враховуючи те, що відповідач, в даному випадку, ніяких донарахувань не здійснив і їх узгоджень не провів, то у податкового органу не було підстав вносити зміни до електронної бази даних АІС«Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

З урахуванням того, що висновки акту про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість та враховуючи безпідставність висновків цього акту, колегія суддів приходить до висновку, що Жовтнева об'єднана державна податкова інспекція м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області зобов'язана вилучити з інформаційної системи «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі акту перевірки № 73/05-81-22-02/38673799.

Окрім того, у податковому праві визнається критерій добросовісності платника податків, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин, доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим Кодексом України.

Статтею 54 Податкового Кодексу України окреслено підстави для визначення контролюючим органом сум грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Наведене виключає можливість застосування до платника податків негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази задекларованих ним показників) до моменту донарахування платнику податків податкового зобов'язання в порядку статті 54 ПК України та його узгодження. Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Укладені правочини не визнавались недійсними у судовому порядку. А отже, у податкового органу не було законодавчо визначених підстав робити висновки про нереальність господарських операцій позивача, тому такі висновки не можуть бути внесені до автоматизованої системи.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області по даній справі не доведено правомірність дій щодо внесення корегувань показників податкової звітності, зобов'язання відновити показники податкової звітності відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «МКМ-БУД».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

З огляду на вищезазначене та керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2015 року у справі № 805/332/15-а за залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя І.В. Юрко

Судді Г.М. Міронова

А.А. Блохін