Ухвала

від 30.03.2015 по справі 2а-8541/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2015 року Справа № 3664/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Матковська З.М.

судді Запотічний І.І.

секретар судового засідання Коцур В.К.

за участю представників:

позивача - Цімко П.О.

відповідача - Квасниці Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.01.2013р. по справі № 2а-8541/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арка-Пік» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

04.10.2012 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000092341 від 20 вересня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 20098,10 грн., з яких 16078,50 грн. - за основним платежем, 4019,60 грн. - за штрафними санкціями та № 0000102341 від 20 вересня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 18490,28 грн. за основним платежем. Позов обгрунтовує тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС є незаконними та прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки отримані ТзОВ «Арка-Пік» від ТзОВ «БК Київбудмонтаж» податкові накладні оформлені відповідно до вимог ст. 201 ПК України, а також інші наявні підтверджуючі первинні документи (договори субпідряду, акти приймання виконаних підрядних робіт по формі КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі КБ-3, виписки банку з розрахункового рахунка ТзОВ «Арка-Пік»про оплату прийнятих робіт від ТзОВ «БК Київбудмонтаж», документи бухгалтерського обліку та ін.), що надавали право ТзОВ «Арка-Пік» віднести до складу податкового кредиту 16078,50 грн., а наявні та представлені податковому органу в процесі перевірки, а також суду на час розгляду справи, первинні документи по взаємовідносинах з ТзОВ «БК Київбудмонтаж» надали право віднести до складу витрат суму 80392,50 грн. за період з 01 липня 2011 року по 30 вересня 2011 року, відтак визначення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 18490,28 грн. є неправомірним. Також зазначає, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2012 року у справі № 2а-4911/12/1370 за позовом ОСОБА_3 (колишнього директора ТзОВ «БК Київбудмонтаж») до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби, залишеної в силі ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2012 року, позовні вимоги задоволено - визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва щодо проведення зустрічної перевірки ТзОВ «БК Київбудмонтаж» (код ЄДРПОУ 37143832) з питань підтвердження господарських взаємовідносин з платниками податків за квітень, серпень, вересень 2011 року; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва щодо відображення акту від 20 квітня 2012 року № 961/22-2/37143832 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТзОВ «БК Київбудмонтаж» в АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». Висновки вказаного акта перевірки Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 20 квітня 2012 року № 961/22-2/37143832 взято в основу акта перевірки ТзОВ «Арка-Пік» від 06 вересня 2012 року № 1513/22-4008/35145870, на підставі якого винесено оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.01.2013 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби № 0000092341 від 20 вересня 2012 року та № 0000102341 від 20 вересня 2012 року.

Не погодившись із викладеними у вищевказаній постанові суду першої інстанції висновками, відповідач подав апеляційну скаргу і просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм діючого законодавства, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи. Просить прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, вважає що рішення суду першої інстанції прийнято без порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Судом встановлено, що з 29 серпня 2012 року по 30 серпня 2012 року Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС проведена позапланова виїзна перевірка ТзОВ «Арка-Пік» з питань правильності обчислення та своєчасності сплати податків при здійсненні взаєморозрахунків із ТзОВ «БК Київбудмонтаж» за вересень 2011 року, за наслідками якої складено акт від 06 вересня 2011 року № 1513/22-4008/35145870. Вказана перевірка ТзОВ «Арка-Пік» проведена на підставі наказу № 494 від 29 серпня 2012 року та направлення від 29 серпня 2012 року. Згідно з висновками цього акта перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС встановлено порушення ТзОВ «Арка-Пік» вимог п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 18490,28 грн., в т.ч. за 2-3 квартали 2011 року - 18490,28 грн.; п. 198.1, 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 16078,50 грн., в т.ч. за березень 2012 року на 16078,50 грн. На підставі акта перевірки від 06 вересня 2011 року № 1513/22-4008/35145870 ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС винесено оспорювані податкові повідомлення-рішення № 0000092341 від 20 вересня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 20098,10 грн., з яких 16078,50 грн. - за основним платежем, 4019,60 грн. - за штрафними санкціями та № 0000102341 від 20 вересня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем на 18490,28 грн.

П.п. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (ПК) визначає, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом цього Кодексу. Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити наведені у цьому підпункті.

П. 201.10 ст. 201 ПК України визначає, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пункт 198.3 ст. 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Із вищевказаних норм ПК України вбачається, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно з статтею 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Документами, які містять відомості про вищевказані господарські операції та підтверджують їх здійснення є договори на придбання продукції, податкові накладні, видаткові накладні та платіжні документи які були предметом перевірки, та які містять весь перелік відомостей та реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Ч. 5 ст. 203 ЦК України, передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Колегія суддів приходить до висновку, що наявні у позивача первинні документи, а саме: договори субпідряду від 02 вересня 2011 року № 02/09-11, від 06 вересня 2011 року № 06/09-11 та від 07 вересня 2011 року № 07/09-11, акти приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2011 року № 30/09-68, за вересень 2011 року № 30/09-69, за вересень 2011 року № 30/09-67, довідки про вартість виконаних будівельних робіт до цих актів, а також виписки з банку, які підтверджують фактичну оплату прийнятих субпідрядних робіт, надали позивачу право віднести до складу витрат - витрати на оплату субпідрядних робіт виконаних ТзОВ «БК Київбудмонтаж» в сумі 80392,50 грн. За викладених обставин висновок відповідача про порушення позивачем норм ПК України щодо визначення податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 18490,28 грн. є безпідставним і нормативно необґрунтованим.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.01.2013р. по справі № 2а-8541/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Запотічний І.І.

Матковська З.М.