Ухвала

від 14.04.2015 по справі 40/5005/669/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 квітня 2015 року Справа № 40/5005/669/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіДемидової А.М. суддівВоліка І.М., Шевчук С.Р. (доповідач) перевіривши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Лотос-Дніпро" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 у справі № 40/5005/669/2012 господарського суду Дніпропетроваської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос-Дніпро" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Метал України" прозвернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос-Дніпро" до Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Метал України" провизнання відсутності права на правонаступництво В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотос-Дніпро" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою б/н від 23.03.2015 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 у справі № 40/5005/669/2012.

Одночасно скаржником заявлено клопотання про відновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили. Суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про повернення касаційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Оскаржувана постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду прийнята 25.02.2015, а вказана касаційна скарга подана до суду 23.03.2015, про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті. Таким чином, зазначена касаційна скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання.

Відповідно до ст. 53 ГПК України Вищий господарський суд України може відновити пропущений строк в разі наявності поважних причин пропуску цього строку.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК України.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

При цьому, виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

В обґрунтування клопотання про відновлення пропущеного строку скаржник посилається на те, що ним отримано оскаржувану постанову 03.03.2015, а тому касаційна скарга подається у строк передбачений ГПК України.

Проте, як вбачається з клопотання про відновлення строку, скаржником не вказано з яких саме причин ним пропущено строк на подачу касаційної скарги та з яких причин він був позбавлений можливості звернутися з касаційною скаргою в межах строку передбаченого ст. 110 ГПК України.

Таким чином, розглянувши подане клопотання, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення, оскільки скаржником не наведено причини пропуску строку, а можливість вчасного подання касаційної скарги на оскаржуване судове рішення залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер через порушення скаржником норм процесуального права.

За таких обставин, враховуючи, що ТОВ "Лотос-Дніпро" звертаючись з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України не наведено поважних причин неможливості вчасного подання належним чином оформленої касаційної скарги у клопотанні про відновлення строку, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для його задоволення, а тому згідно приписів ст.53 ГПК України відмовляє у відновленні пропущеного строку.

Окрім того, сплачена сума судового збору підлягає поверненню на підставі пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

На підставі викладеного та керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 86, 110, 111, п. 5 ст. 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Відхилити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос-Дніпро" про відновлення пропущеного строку для подачі касаційної скарги, відмовити у відновленні пропущеного процесуального строку.

2. Касаційну скаргу з доданими до неї документами повернути скаржнику.

3. Повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос-Дніпро" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Войцеховича 77, код ЄДРПОУ 33475447) з Державного бюджету України 852,60 грн (вісімсот п'ятдесят дві грн 60 коп.) судового збору, сплаченого за квитанцією № ПН9045 від 23.03.2015.

Головуючий суддя А.М. Демидова

С у д д я І.М. Волік

С у д д я С.Р. Шевчук