Рішення

від 07.04.2015 по справі 910/2499/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2015Справа №910/2499/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НорсТрейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМА"

про стягнення 64684,68 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Ваколюк О.В. (дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 07.04.2015р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "НорсТрейд" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМА" 68 576,86 грн., з яких: борг у розмірі 60182,00 грн. та пеня у розмірі 8394,86 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2015р. порушено провадження у справі № 910/2499/15-г та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 24.02.2015р.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "НорсТрейд" в судове засідання 24.02.2015р. з'явився, однак, не надав витребуваних ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/2499/15-г від 06.02.2015р. документів.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМА" у судове засідання 24.02.2015р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов та інших витребуваних судом документів не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2015р. розгляд справи №910/2499/15-г відкладено на 24.03.2015р.

19.03.2015р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача -Товариства з обмеженою відповідальністю "НорсТрейд" надійшли документи по справі.

Розгляд справи № 910/2499/15-г призначений на 24.03.2015р. не відбувся у зв'язку з перебуванням судді Гулевець О.В. на лікарняному.

24.03.2015р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача -Товариства з обмеженою відповідальністю "НорсТрейд" надійшло клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2015р. продовжено строк вирішення спору у справі № 910/2499/15-г на 15 (п'ятнадцять) днів та призначено розгляд даної справи на 07.04.2015р.

27.03.2015р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача -Товариства з обмеженою відповідальністю "НорсТрейд" надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 60182,00 грн. пеню у розмірі 4502,68 грн.

В пункті 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що ГПК України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Судом встановлено, що заява про уточнення позовних вимог є по своїй суті заявою про зменшення позовних вимог. Вказана заява про уточнення позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та прийнята судом до розгляду.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "НорсТрейд" в судовому засіданні 07.04.2015р. надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити з урахуванням заяви про уточнення.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМА" у судове засідання 07.04.2015р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов та інших витребуваних судом документів не надав.

В пункті 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно із п. 3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. В судовому засіданні 07.04.2015р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "НорсТрейд" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕМА" (покупець, відповідач) укладено договір поставки №01/04/2012 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товар у розмірі, а покупець зобов'язується прийняти його і оплатити.

Згідно із п. 3.1. договору, товар постачається партіями згідно замовлень покупця, в яких зазначаються асортимент, кількість та строк поставки.

При передачі товару постачальник повинен передати покупцю всю необхідну документацію на продукцію (оригінал рахунку-фактури, товарні накладні, сертифікат якості), а покупець повинен прийняти товар та оформити всі необхідні документи (п. 3.5.).

Перехід права власності на товар відбувається в момент одержання товару (підписання повноважним представником покупця накладної). Підтвердження факту одержання товару є кругла печатка покупця або його штамп на накладній, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей (п. 3.7., п. 3.8.).

Згідно із п. 4.2. договору, загальна ціна товару, що поставляється за цим договором , складає сума всіх товарних накладних.

Пунктом 5.1. договору визначено, що строк оплати за товар складає 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту отримання товару покупцем. Днем отримання товару є дата вказана в товарній накладній.

Відповідно до п. 6.2. договору, за прострочення оплати за товар покупець виплачує постачальникові за вимогою останнього пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1. цього договору та закінчується 31 грудня 2012 року. Якщо за 30 календарних днів до закінчення дії договору жодна із сторін не відмовиться письмово від цього договору, дія договору вважається продовженою на кожний наступний календарний рік на тих же умовах (п. 9.1., п. 9.2., п. 9.3.).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну 71058,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: №42 від 19.11.2012р., №43 від 21.11.2012р., №46 від 25.12.2012р., №5 від 25.02.2013р.

Відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару у розмірі 10000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку позивача. Також, відповідачем здійснено повернення товару на суму 876,00 грн., що підтверджується видатковою накладною постачальнику (повернення) №Р-00000028 від 25.02.2013р.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що відповідачем не виконано зобов'язання за договором поставки №01/04/2012 від 01.04.2012р. в частині оплати за отриманий товар, у зв'язку із чим, заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним договором становить 60182,00 грн.

Враховуючи те, що відповідачем порушено зобов'язання за договором поставки №01/04/2012 від 01.04.2012р. в частині оплати за поставлений позивачем товар, позивач звернувся до суду з позовом (згідно із заявою про уточнення позовних вимог) про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМА" 68 576,86 грн., з яких: борг у розмірі 60182,00 грн. та пеня у розмірі 4502,68 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що позивачем згідно наявних в матеріалах справи первинних документів у період з 19.11.2012р. по 25.02.2013р. поставлено відповідачу товар на загальну 71058,00 грн., однак відповідач, допустив порушення умов договору поставки №01/04/2012 від 01.04.2012р. в частині здійснення оплати за поставлений товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що факт заборгованості відповідача перед позивачем по договору поставки №01/04/2012 від 01.04.2012р. у сумі 60182,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки, розмір невиконаного зобов'язання за договором поставки №01/04/2012 від 01.04.2012р. підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростована, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу 60182,00 грн. підлягають задоволенню судом.

Враховуючи те, що відповідачем порушено зобов'язання за договором поставки в частині своєчасної оплати за поставлений товар, позивачем нарахована пеня у розмірі 4502,68 грн., що нарахована з 03.12.2012р. за 182 дні, з 05.12.2012р. за 182 дні, з 08.01.2013р. за 182 дні, з 11.03.2013р. за 182 дні.

Відповідно до п. 6.2. договору, за прострочення оплати за товар покупець виплачує постачальникові за вимогою останнього пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Частиною 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Отже, початком для нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Суд здійснивши перерахунок пені з 04.12.2012р. за 182 дні, з 06.12.2012р. за 182 дні, з 09.01.2013р. за 182 дні, з 12.03.2013р. за 182 дні встановив, що розмір пені складає 4457,53 грн., у зв'язку з чим, позов у даній частині підляже частковому задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НорсТрейд" частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМА" (01021, м. Київ, вул.. Інститутська, будинок 17/5-19, приміщення 17, кімната 4, код ЄДРПОУ 30110455) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НорсТрейд" (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 66, код ЄДРПОУ 33735258) заборгованість у розмірі 60182 (шістдесят тисяч сто вісімдесят дві) грн. 00 коп., пеню у розмірі 4457 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят сім) грн. 53 коп. - пені, судовий збір у розмірі 1825 (одну тисячу вісімсот двадцять п'ять) грн. 72 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 14.04.2015р.

Суддя О.В. Гулевець