Рішення

від 08.04.2015 по справі 910/2989/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2015Справа №910/2989/15-г

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Березнякижитлобуд», м.Київ, ЄДРПОУ 33884108

до відповідача: Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд», м.Київ, ЄДРПОУ 03362123

про стягнення 254 664,82 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: Олійник О.В. - по дов.

від відповідача: Климчук Н.Ю. - по дов.

від Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві: не з'явився

від Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Київської міської державної адміністрації: Ходорич О.М.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Березнякижитлобуд», м.Київ звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд», м.Київ про стягнення основного боргу в сумі 165 855,90 грн., пені в сумі 25 497,17 грн., 3% річних в розмірі 8659,68 грн. та інфляційних втрат в сумі 54 652,07 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду №110/7 від 12.07.2013р. в частині здійснення оплати прийнятих робіт в обсязі та строки, передбачені договором, що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач у відзиві №34-юр від 04.03.2015р. проти задоволення позовних вимог надав заперечення з огляду на неотримання бюджетних коштів на оплату робіт за договором №110/7 від 12.07.2013р., а отже, на думку Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд», у останнього була відсутня можливість виконати свої грошові зобов'язання перед заявником. Одночасно, факт наявності заборгованості в сумі 165 855,90 грн. представником відповідача під час розгляду спору не заперечувався.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, за висновками суду, справа може бути розглянута по суті за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 08.04.2015р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та представника Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Київської міської державної адміністрації , дослідивши всі представлені учасниками судового процесу докази, господарський суд встановив:

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

За змістом ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 12.07.2013р. між Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Березнякижитлобуд» (підрядник) було укладено договір №110/7 підряду по об'єкту «Реконструкція паркової території по вул.А.Ахматової, 43 у Дарницькому районі», відповідно до п.1.1 якого підрядник зобов'язався на свій ризик, власними та залученими силами і засобами здійснити роботи по завершенню реконструкції паркової території по вул.А.Ахматової, 43 зі складу об'єкту «Реконструкція паркової території по вул.А.Ахматової, 43 у Дарницькому районі», а замовник зобов'язався прийняти і оплатити такі роботи.

Згідно з п.2.1 договору №110/7 від 12.07.2013р. загальна вартість робіт за правочином за умовами додатку №1, який є невід'ємною частиною правочину, складає 1 070 348 грн. разом з податком на додану вартість.

Правочин набирає чинності з дня його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2013р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №110/7 від 12.07.2013р. як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з виконання робіт.

Суд зазначає, що за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм ст.ст.837-864 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ст.839 Цивільного кодексу України).

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки) (ст.853 Цивільного кодексу України).

Як вказувалось вище, за умовами договору №110/7 від 12.07.2013р. позивач зобов'язався виконати роботи по завершенню реконструкції паркової території по вул.А.Ахматової, 43 зі складу об'єкту Реконструкція паркової території по вул.А.Ахматової, 43 у Дарницькому районі».

У п.3.1 спірного правочину контрагентами було погоджено, що роботи за договором виконуються у термін до 30.05.2013р.

Додатковою угодою №1 від 18.07.2013р. контрагентами було погоджено продовження терміну виконання робіт до 20.08.2013р.

Пунктом 3.5 укладеного між сторонами правочину визначено, що приймання робіт здійснюється на підставі актів виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3.

Зі змісту п.4.3 договору №110/7 від 12.07.2013р. вбачається, що підрядник на підставі виконаних робіт складає відповідні документи та передає акти виконаних робіт замовнику. Замовник протягом 5 робочих днів перевіряє документ і підписує їх, а у разі не підписання, обґрунтовує причини відмови.

Датою завершення робіт вважається дата прийняття замовником виконаних робіт на об'єкті в цілому з підписанням акту приймальної комісії та акту приймання-передачі об'єкта представниками замовника, підрядника та експлуатаційної організації з пред'явленням підрядником виконавчої документації, актів прихованих робіт, сертифікатів, тощо (п.3.6 договору №110/7 від 12.07.2013р.).

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору №110/7 від 12.07.2013р. підрядником було виконано, а замовником прийнято роботи на загальну суму 1 010 865,49 грн.

Наразі, наведений обсяг та вартість виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Березнякижитлобуд» та прийнятих Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» робіт підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних будівельних робіт б/н від 23.12.2013р. на суму 177 206 грн., б/н від 23.12.2013р. на суму 183 297,59 грн., б/н від 23.12.2013р. на суму 143 934,02 грн. та б/н від 23.12.2013р. на суму 506 427,88 грн.

У судовому засіданні 04.03.2015р. судом було оглянуто оригінали наведених вище документів та встановлено, що останні підписано представниками обох сторін та скріплено печатками суб'єктів господарювання без жодних зауважень та заперечень.

Ухвалою від 14.02.2015р. відповідача було зобов'язано надати заперечення у разі наявності щодо належного виконання позивачем робіт на підставі договору №110/7 від 12.07.2013р.

Однак, під час розгляду спору Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» факту належного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Березнякижитлобуд» своїх обов'язків за договором №110/7 від 12.07.2013р. заперечено не було.

До того ж, господарським судом прийнято до уваги, що у підписаній сторонами додатковій угоді №1 від 31.12.2013р. до спірного правочину зазначено, що в межах договору №110/7 від 12.07.2013р. підрядником у 2013р. виконано роботи на загальну суму 1 010 865,49 грн.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, з огляду на наявні в матеріалах справи документи, господарський суд дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Березнякижитлобуд» на підставі договору №110/7 від 12.07.2013р. було належним чином виконано роботи по завершенню реконструкції паркової території по вул.А.Ахматової, 43 зі складу об'єкту «Реконструкція паркової території по вул.А.Ахматової, 43 у Дарницькому районі» на загальну суму 1 010 865,49 грн.

Як вже зазначалось, ст.526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Як вказувалось вище, у відповідності до п.2.1 договору №110/7 від 12.07.2013р. та змісту додатку №1 до нього загальна вартість робіт становить 1 070 348 грн.

Замовник протягом 5 днів після реєстрації договору в держказначействі та отримання від головного розпорядника бюджетних коштів може перераховувати підряднику за його заявкою аванс на придбання матеріалів в розмірі 30% (на придбання матеріальних ресурсів) від вартості договірної ціни.

За умовами п.4.1 укладеного між сторонами правочину фінансування виконаних робіт здійснюється на підставі актів за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3 з усіма підтверджуючими документами, розрахунками загальновиробничих і адміністративних витрат, актами на приховані роботи тощо, наданими підрядником з урахуванням перерахованого авансу.

У п.4.3 спірного договору передбачено, що розрахунки за виконанні роботи здійснюються замовником протягом 14 робочих днів після підписання актів та надходження бюджетних коштів від головного розпорядника бюджетних коштів. У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 3 банківських днів з дати отримання замовником коштів бюджетного призначення та фінансування робіт.

Як свідчать матеріали справи, на виконання своїх обов'язків за договором №110/7 від 12.07.2013р. відповідачем було перераховано на рахунок позивача грошові кошти на загальну суму 683 633,88 грн. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи банківськими виписками з рахунку позивача та платіжними дорученнями.

31.12.2013р. контрагентами було підписано додаткову угоду №1 до договору №110/7 від 12.07.2013р., в якій останніми погоджено, що дійсно замовником оплачено роботи в сумі 683 633,88 грн. У вказаній угоді сторонами визначено, що у зв'язку з відсутністю фінансування у 2013р. оплата за виконані роботи в сумі 327 231,61 грн. (1 010 865,49 - 683 633,88) переноситься на 2014р. і буде здійснена після затвердження річних кошторисних призначень.

Отже, воля обох контрагентів була направлена на встановлення між сторонами саме такого порядку та строків розрахунку за спірним правочином.

Тобто, враховуючи порядок обчислення строків, визначений у ст.254 Цивільного кодексу України, та умови додаткової угоди №1 від 31.12.2013р., останній термін оплати замовником робіт за спірним правочином - це 31.12.2014р.

При цьому, судом також прийнято до уваги, що відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За висновками суду, визначення таким чином строку виконання грошових зобов'язань за договором №110/7 від 12.07.2013р. повністю узгоджується з принципами свободи договору.

Судом вже зазначалось, що у ст.530 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, враховуючи наведені вище висновки суду щодо приймання відповідачем робіт на загальну суму 1 010 865,49 грн., враховуючи умови спірного договору та додаткової угоди №1 від 31.12.2013р. щодо строків та обсягів оплати виконаних робіт, господарський суд дійшов висновку, що строк внесення плати в розмірі 327 231,61 грн. за виконані позивачем на підставі договору №110/7 від 12.07.2013р. роботи настав.

Проте, за твердженнями позивача, які з боку відповідача підтверджені, у 2014р. Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» було лише частково виконано свої обов'язки за договором №110/7 від 12.07.2013р., а саме перераховано грошові кошти на загальну суму 161 375,71 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №109 від 01.09.2014р. на суму 50 000 грн., №110 від 01.09.2014р. на суму 50 000 грн., №126 від 01.09.2014р. на суму 11 375,71 грн. та №108 від 01.09.2014р. на суму 50 000 грн.

В результаті порушення замовником своїх обов'язків за договором №110/7 від 12.07.2013р. в частині оплати виконаних підрядником робіт у Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Березнякижитлобуд» в розмірі 165 855,90 грн.

Судом вже зазначалось, що під час розгляду спору у судових засіданнях відповідачем заперечень з приводу наявності заборгованості за договором №110/7 від 12.07.2013р. у визначеному вище розмірі висловлено не було.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, з огляду на всі фактичні обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Березнякижитлобуд» до Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» про стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у заявленому до стягнення розмірі.

Одночасно, твердження відповідача про ненадходження бюджетних коштів, що фактично і спричинило неможливість Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» виконати свої грошові зобов'язання за договором №110/7 від 12.07.2013р., не нівелюють обов'язку останнього оплатити виконані заявником підрядні роботи. При цьому, господарський суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до ст.617 Цивільного кодексу України та ст.218 Господарського кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Наразі, норми чинного цивільного і господарського законодавства не містять винятків про зміну чи невілювання відповідальності при фінансуванні зобов'язання за рахунок бюджетних коштів.

Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Також відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зі змісту рішення від 18.10.2005р. Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність боржника.

В постанові від 15.05.2012р. у справі №11/446 Верховний Суд України зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність бюджетної організації і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Аналогічну позицію наведено у постанові від 03.02.2014р. Вищого господарського суду України по справі №910/9231/13.

За таких обставин, враховуючи приписи чинного законодавства, позицію Вищого господарського суду України та Верховного Суду України, суд дійшов висновку, що наведені вище твердження відповідача є необґрунтованими та безпідставними.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд також дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача про стягнення пені в сумі 25 497,17 грн., 3% річних в розмірі 8659,68 грн. та інфляційних втрат в сумі 54 652,07 грн.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Разом з тим, згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За умовами п.8.5 договору №110/7 від 12.07.2013р. за порушення строків перерахування платежів за виконані роботи, після отримання бюджетних коштів від розпорядника , замовник сплачує підряднику за кожний день простроченого платежу пеню від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

Тобто, умовами спірного правочину передбачено відповідальність у формі пені саме за порушення відповідачем строків перерахування платежів після отримання відповідних сум бюджетних коштів від розпорядника - Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Київської міської державної адміністрації. Вказану правову позицію було підтримано представниками позивача та відповідача у судовому засіданні 25.03.2015р.

Наразі, за порушення замовником строків внесення палати за виконані на підставі договору №110/7 від 12.07.2013р. роботи замовником нараховано пеню за період з 08.01.2014р. по 07.07.2014р. на суму 25 497,17 грн.

Проте, за висновками суду, наведений заявником розрахунок є необґрунтованим, оскільки відповідно до п.2.5 Постанови №14 від 17.12.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» пеня нараховуються починаючи з наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Як свідчать наявні в матеріалах справи документи, грошові кошти на оплату робіт за договором №110/7 від 12.07.2013р. надійшли на рахунок Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» 12.06.2014р.

Отже, враховуючи умови спірного правочину щодо визначення відповідальності контрагентів, приймаючи до уваги період, в межах якого Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Березнякижитлобуд» нараховано пеню, здійснивши власний розрахунок, господарський суд дійшов висновку, що обґрунтованим є нарахування пені в сумі 1703, 40 грн.

При цьому, господарський суд зазначає, що заявник не позбавлений права та можливості звернутись до суду з окремим позовом про стягнення з відповідача пені за весь період прострочення виконання грошового зобов'язання за договором №110/7 від 12.07.2013р., за виключенням того періоду, який був предметом розгляду у межах справи 910/2989/15-г.

При цьому, враховуючи фактичні обставини спору, господарський суд дійшов висновку про зменшення розміру штрафних санкцій, що підлягають стягненню з Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд на 50%. При цьому, господарський суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За приписами ч.4 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

При цьому, правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що зменшення розміру неустойки це право суду, а не його обов'язок, при якому повинні враховуватись певні обставини, які в своїй сукупності утворюють винятковість. Аналогічну позицію наведено у постановах від 18.02.2014р. та від 29.04.2014р. Вищого господарського суду України по справах №904/5957/13 та №16/3012/13.

Зі змісту п.3.17.4 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» та п.7.2 Постанови №9 від 17.10.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» вбачається, що під час розгляду заяв про зменшення неустойки чи відстрочення платежу судом, насамперед, повинно бути встановлено, що саме є підставою для задоволення наведеного клопотання, винятковість випадку, ступінь вини боржника, незначність прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Аналогічну позицію наведено у постановах від 26.06.2014р., від 30.07.2014р. та від 06.08.2014р. Вищого господарського суду України по справах №906/1904/13, №903/81/14 та №920/2148/13.

Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку.

Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст.43 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Аналогічну позицію наведено у постанові від 24.02.2015р. Вищого господарського суду України по справі №922/3496/14.

Як вказувалось вище, фінансування робіт за договором №110/7 від 12.07.2013р. здійснювалось за рахунок бюджетних коштів.

За приписами п.п.11, 47 ч.1 ст.1 Бюджетного кодексу України бюджетні кошти (кошти бюджету) - це належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету. Розпорядником бюджетних коштів є бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету.

Для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети можуть бути виключно - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників (ст.22 Бюджетного кодексу України).

Відповідно до п.3 Розпорядження №382 від 04.04.2014р. «Про реконструкцію та благоустрій зеленого господарства» Київської міської державної адміністрації головним розпорядником бюджетних коштів за видатками на фінансування благоустрою територій у місті Києві є Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Саме вказаній особі доручено фінансування робіт, замовником яких є Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд», та здійснення розподіл виділених бюджетних асигнувань.

Як свідчать наявні в матеріалах справи листи, відповідач з метою уникнення порушень своїх грошових зобов'язань, в тому числі, за спірним правочином неодноразово звертався до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з проханням виділити грошові кошти на реконструкцію парків міста Києва. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи листами №148-04-2325 від 29.07.2013р., №148-04-3434 від 07.10.2013р., №148-04-4555 від 27.12.2013р., №148-04-4563 від 27.12.2013р., №148-04-1002 від 22.04.2014р., №148-04-2805(226-526) від 29.09.2014р.

Проте, як свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки та відомості щодо розподілення бюджетних коштів, вимоги Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» було виконано лише у червні 2014р. При цьому, частину виділених на фінансування виконаних за спірним договором робіт, було списано з рахунку відповідача в рахунок погашення визнаної в судовому порядку заборгованості Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд», що фактично призвело до неможливості останнього здійснити розрахунки з заявником в повному обсязі.

За висновками суду, відповідачем вчинялись всі можливі дії з метою своєчасного внесення грошових коштів на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Березнякижитлобуд» в якості оплати за договором №110/7 від 12.07.2013р.

Наразі, про незначність порушення відповідача також свідчить незначний строк затримки перерахування грошових коштів позивачу після надходження їх на казначейський рахунок Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд».

Одночасно, в матеріалах справи відсутні докази, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті оплати робіт з порушенням строку, що передбачений договором.

Ґрунтовних заперечень з приводу наявності підстав для зменшення розміру неустойки, що підлягає стягненню з відповідача, представником позивача у судовому засіданні 08.04.2015р. не надано.

До того ж, господарським судом також прийнято до уваги соціальну значимість Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд», яке відповідно до п.1.3 статуту здійснює діяльність в інтересах держави, територіальної громади міста Києва. При цьому, метою діяльності вказаного суб'єкта господарювання згідно п.3.1 статутного документу, насамперед, є не отримання прибутку, а забезпечення виконання робіт з зеленого будівництва, технічного нагляду за насадженнями міста, благоустрою території.

За таких обставин, враховуючи приписи чинного законодавства та позицію Вищого господарського суду України, з огляду на всі фактичні обставини справи, приймаючи до уваги незначне порушення відповідачем строків оплати робіт за договором №110/7 від 12.07.2013р. , суд дійшов висновку про наявність підстав для реалізації права, що передбачене ст.83 Господарського процесуального кодексу України, а отже з Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Березнякижитлобуд» підлягає стягненню неустойка на 50% менша, ніж розрахована вище, а саме 851,70 грн.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наразі, за невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором №110/7 від 12.07.2013р, позивачем було нараховано 3% річних за період з 08.01.2014р. по 04.02.2015р. на суму 8659,68 грн. та інфляційні втрати в розмірі 54 652,07 грн.

За висновками суду, Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Березнякижитлобуд» було проведено невірний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, оскільки, як вказувалось вище, 31.12.2013р. контрагентами було підписано додаткову угоду №1 до договору №110/7 від 12.07.2013р., в якій останніми погоджено, що оплата за виконані роботи в сумі 327 231,61 грн. переноситься на 2014р. і буде здійснена після затвердження річних кошторисних призначень.

Тобто, враховуючи порядок обчислення строків, визначений у ст.254 Цивільного кодексу України, та умови додаткової угоди №1 від 31.12.2013р., останній термін оплати замовником робіт за спірним правочином - це 31.12.2014р., а право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат виникло з 01.01.2015р.

Після здійснення власного перерахунку в межах періоду, зазначеного позивачем, господарський суд дійшов висновку, що обґрунтованим є стягнення з Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» за період з 01.01.2015р. по 04.02.2015р. 3% річних на суму 477,12 грн. та інфляційних втрат в розмірі 5141,53 грн.

Всі інші доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Судовий збір згідно з ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Одночасно, суд зазначає, що відповідно до п.4.3 Постанови №7 від 21.02.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у разі коли господарський суд на підставі п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Таким чином, судовий збір за позовні вимоги в частині стягнення пені на суму, що зменшена судом, також покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Частково задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Березнякижитлобуд», м.Київ до Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд», м.Київ про стягнення основного боргу в сумі 165 855,90 грн., пені в сумі 25 497,17 грн., 3% річних в розмірі 8659,68 грн. та інфляційних втрат в сумі 54 652,07 грн.

Стягнути з Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» (04053, м.Київ, Шевченківський район, вул.Кудрявська, буд.23, ЄДРПОУ 03362123) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Березнякижитлобуд» (02132, м.Київ, Дарницький район, вул.Завальна буд.10-Б, ЄДРПОУ 33884108) основний борг в сумі 165 855,90 грн., пеню в сумі 851,70 грн., 3% річних в розмірі 477,12 грн., інфляційні втрати в сумі 5141,53 грн. та судовий збір в розмірі 3463,56 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 08.04.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 14.04.2015р.

Суддя М.О. Любченко