Постанова

від 24.06.2015 по справі 910/2989/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2015 р. Справа№ 910/2989/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Кропивної Л.В.

Смірнової Л.Г.

при секретарі Громак В.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Олійник О.В.,

від відповідача - Климчук Н.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд»

на рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2015р.

по справі №910/2989/15-г (суддя - Любченко М.О.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Березнякижитлобуд»

до Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд»

про стягнення 254 664,82грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.04.2015р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Березнякижитлобуд» основний борг в сумі 165 855,90грн., пеню в сумі 851,70грн., 3% річних в розмірі 477,12грн., інфляційні втрати в сумі 5141,53грн. та судовий збір в розмірі 3463,56грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2015р. у справі №910/2989/15-г і прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач посилається на те, що строк виконання зобов'язання в частині оплати пов'язаний з здійсненням бюджетного фінансування та отримання відповідних грошових коштів від розпорядника такими коштами. Як стверджує апелянт, ним доведено вжиття всіх необхідних заходів щодо належного виконання зобов'язання, а тому вина відсутня відповідно до вимог ст. 614 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2015р. апеляційну скаргу Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» прийнято до провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Березнякижитлобуд» заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2015р. у справі №910/2989/15-г без змін.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

12.07.2013р. між Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Березнякижитлобуд» (підрядник) було укладено договір №110/7 підряду по об'єкту «Реконструкція паркової території по вул.А.Ахматової, 43 у Дарницькому районі», за умовами якого підрядник зобов'язався на свій ризик, власними та залученими силами і засобами здійснити роботи по завершенню реконструкції паркової території по вул.А.Ахматової, 43 зі складу об'єкту «Реконструкція паркової території по вул.А.Ахматової, 43 у Дарницькому районі», а замовник зобов'язався прийняти і оплатити такі роботи. /а.с. 12, т.1/.

Згідно з п.2.1 договору загальна вартість робіт згідно з договірною ціною (додаток №1) складає 1 070 348,00 грн. разом з податком на додану вартість.

Згідно п. 2.2. договору ціна договору може бути зменшена залежно від реального фінансування видатків. Перегляд договірної ціни підтверджується розрахунками і здійснюється шляхом оформлення додаткових угод, підписаних обома сторонами.

Згідно п. 2.3. договору вартість робіт переглядається сторонами у разі: зміни обсягу і складу робіт за обґрунтованим рішенням замовника, змінених проектних рішень, перезатвердження проекту тощо; прийнятих нових законодавчих і нормативних актів, що впливають на вартість робіт.

Джерело фінансування - кошти місцевого бюджету. (п. 2.5. договору).

Згідно п. 3.1. договору термін виконання робіт до 30.05.2013р.

Згідно п. 3.5. договору приймання робіт здійснюється на підставі актів виконаних робіт за формою №КБ-2в та довідки за формою №КБ-3.

Згідно п. 3.6. договору датою завершення робіт вважається дата прийняття замовником виконаних робіт на об'єкті в цілому з підписанням акту приймальної комісії та акту приймання-передачі об'єкту представниками замовника, підрядника та експлуатаційної організації з пред'явленням підрядником виконавчої документації, актів прихованих робіт, сертифікатів тощо.

Додатковою угодою №1 від 31.12.2013р. сторони домовились у зв'язку із зменшенням обсягів робіт, загальну суму договору зменшити на 59 482,51грн., загальна сума договору після зменшення складатиме 1 010 865,49грн.

Зазначеною додатковою угодою сторони підтвердили, що у 2013р. виконавцем було виконано робіт на суму 1 010 865,49 грн., а оплачено на суму 683 633,88грн. У зв'язку із відсутністю фінансування у 2013р. оплата за виконані роботи, у сумі 327 231,61грн. переносять на 2014рік і буде здійснена після затвердження річних кошторисних призначень. /а.с. 45, т. 1/.

Виконання робіт на загальну суму 1 010 865,49грн. підтверджується актами ф. КБ-2в та довідками про вартість ф. КБ-3. /а.с. 48, 49, 59, 60, 64, 65, 75, 76/.

За умовами договору розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником протягом 14 робочих днів після підписання актів виконаних робіт та надходження бюджетних котів від головного розпорядника бюджетних коштів. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за виконані роботи здійснюється потягом 3-х банківських днів з дати отримання замовником коштів бюджетного фінансування. (п. 4.3. договору).

Згідно п. 5.1.2. договору замовник зобов'язався приймати виконані роботи шляхом підписання актів виконаних робіт за формою №КБ-2в та довідки за формою №КБ-3 у 5-им денний термін після надання їх Підрядником з усіма підтверджуючими документами та оплатити виконані роботи в строки, передбачені п. 4.3 цього договору.

Своєчасно та в повному обсязі оплачувати виконані роботи відповідно до умов цього договору, з урахуванням умов п. 4.2., п. 4.3., п. 4.4. договору. (п. 5.1.3. договору).

Договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2013р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. (п. 10.1. договору).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п.1 ст. 854 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

За статтею 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

15.09.2014р. відповідачем сплачено 161 375,71грн., що підтверджується платіжними дорученнями №108 від 01.09.2014р., №109 від 01.09.2014р., №110 від 01.09.2014р. та №126 від 01.09.2014р., таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 165 855,90грн. /а.с. 233/.

16.10.2014р. позивач звернуся до відповідача із претензією №172 щодо погашення спірної суми. /а.с. 96, т.1/.

Доказів оплати, як і реагування на претензію матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з п. 8.5. договору за порушення строків перерахування платежів за виконані роботи, після отримання бюджетних коштів від розпорядника, замовник сплачує підряднику за кожний день простроченого платежу пеню від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем нараховано пеню за період з 08.01.2014р. по 07.07.2014р. на суму 25 497,17 грн.

Враховуючи вказівки викладені Вищим господарським судом України у постанові Пленуму від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» та дані правовідносини, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку щодо стягнення пені у розмірі 1703, 40грн.

Разом з цим, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується щодо зменшення розміру пені на 50% з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.4 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У відповідності до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до пункту 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Як встановлено договором фінансування робіт здійснюється за рахунок бюджетних коштів.

Листами №148-04-2325 від 29.07.2013р., №148-04-3434 від 07.10.2013р., №148-04-4555 від 27.12.2013р., №148-04-4563 від 27.12.2013р., №148-04-1002 від 22.04.2014р., №148-04-2805(226-526) від 29.09.2014р. відповідач з метою уникнення порушень своїх грошових зобов'язань неодноразово звертався до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з проханням виділити грошові кошти на реконструкцію парків міста Києва. /а.с. 238, 239, 242, 244, 246, 248, т. 1/.

Проте, як свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки та відомості щодо розподілення бюджетних коштів, вимоги Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» було виконано лише у червні 2014р. При цьому, частину виділених на фінансування виконаних за спірним договором робіт, було списано з рахунку відповідача в рахунок погашення визнаної в судовому порядку заборгованості Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд», що фактично призвело до неможливості останнього здійснити розрахунки з заявником в повному обсязі.

Таким чином, є підстави для зменшення розміру пені на 50%.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи умови додаткової угоди №1, право на нарахування інфляційних втрат та 3% річних у позивача виникло з 01.01.2015р., а отже, до стягнення підлягає 477,12 грн. - 3 % річних та 5141,53 грн. інфляційних втрат.

За таких обставин, позовні вимоги є документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Дослідивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд доходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Щодо заперечень апелянта стосовно фінансування, то відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність бюджетної організації і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Зазначене знайшла своє відображення у постанові Верховного суду України від 15.05.2012р. по справі №11/446, у постанові Вищого господарського суду України від 03.02.2014р. по справі №910/9231/13.

За наведених у даній постанові обставин, Київський апеляційний господарський суд доходить до висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2015р. у справі №910/2989/15-г.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2015р. у справі №910/2989/15-г залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2.Матеріали справи №910/2989/15-г повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді Л.В. Кропивна

Л.Г. Смірнова