Рішення

від 06.04.2015 по справі 910/4760/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2015Справа №910/4760/15-г Суддя Отрош І.М., розглянувши матеріали справи

за позовомБердичівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Відділу комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю «Українська Будівельна компанія «Наш дім» простягнення 19461 грн. 22 коп., розірвання договору та зобов'язання вчинити дії Представники сторін:

від прокуратури: Греськів І.І. - представник на підставі посвідчення № 002668 від 05.09.2012;

від позивача: Тимошенко В.М. - представник за довіреністю № 22 від 29.01.2015;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.02.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Бердичівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Відділу комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Будівельна компанія «Наш дім» про стягнення 19461 грн. 22 коп., з яких 18298 грн. 37 коп. основного боргу, 1027 грн. 75 коп. пені, 135 грн. 10 коп. 3% річних, розірвання договору оренди та зобов'язання повернути об'єкт оренди за актом прийому-передачі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору № 831 оренди нежитлового приміщення від 07.04.2014 не в повному обсязі здійснив оплату (орендну плату) за користування об'єктом оренди - нежитловим приміщенням за адресою: 13300, м. Бердичів, вул. Європейська, 12, площею 91,4 кв.м., внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 18298 грн. 37 коп. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 1027 грн. 75 коп. пені та 135 грн. 10 коп. 3% річних за загальний період нарахування з 01.08.2014 по 31.01.2015. Також, звертаючись із позовом до суду Бердичівський міжрайонний прокурор просив суд розірвати укладений між позивачем та відповідачем Договір № 831 оренди нежитлового приміщення від 07.04.2014 та зобов'язати відповідача передати позивачу за актом прийому-передачі об'єкт оренди у зв'язку з істотним порушенням відповідачем умов укладеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2015 порушено провадження у справі № 910/4760/15-г та справу призначено до розгляду на 23.03.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2015, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 06.04.2015.

06.04.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю представника відповідача бути присутнім у призначеному судовому засіданні.

Розглянувши у судовому засіданні 06.04.2015 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовив в його задоволенні з огляду на те, що чинним законодавством України не обмежено коло осіб, які можуть бути представниками сторін при розгляді справи.

Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду міста Києва «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18, господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Крім того, будь-яких інших поважних причин відкладення розгляду справи, зокрема, необхідність подання відзиву, додаткових доказів, ознайомлення з матеріалами справи відповідачем зазначено та обґрунтовано не було.

У судовому засіданні 06.04.2015 представники прокуратури та позивача надали усні пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представники відповідача у судове засідання 06.04.2015 не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103032863152.

У судовому засіданні 06.04.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

07.04.2014 між Відділом комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська Будівельна компанія «Наш дім» (орендар) укладено Договір № 831 оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає відповідно до рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області від 13.01.2014 № 13 в строкове платне користування нежитлові приміщення, об'єкт, за адресою: 13300, м. Бердичів, вул. Європейська, 12, площею 91,4 кв.м., вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку майна і становить 242697,00 грн. станом на 31.05.2013

Відповідно до п. 2.1 Договору, вступ орендаря у користування об'єктом настає одночасно з підписанням сторонами цього Договору та акта прийому-передачі вказаного об'єкта.

Згідно з п. 2.4 Договору, об'єкт вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі.

Відповідно до п. 3.1 Договору, орендна плата визначається відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна», відповідно до рішень міської ради від 10.07.2007 № 239 та від 25.04.2013 № 623, даного договору, конкурсних пропозицій і становить (1500,00 грн. + 20% ПДВ) грн. * місячний індекс інфляції за місяць станом на 01.10.2013.

Згідно з п. 3.2 Договору, орендна плата за кожний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.3 Договору, орендна плата вноситься орендарем в грошовій безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно в 15-денний термін наступного за звітним періодом місяця.

Відповідно до п. 11.1 Договору, цей Договір діє з 07.04.2014 до 07.03.2017.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди комунального майна.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк

Згідно з частиною 2 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди майна, що перебуває у комунальній власності регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору № 831 оренди нежитлового приміщення від 07.04.2014 орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди - нежитлове приміщення за адресою: вул. Європейська, буд. 12, загальною площею 91,4 кв.м., що підтверджується актом приймання-передачі, який підписаний та скріплений печатками уповноваженими представниками сторін.

Як встановлено судом, за період з квітня 2014 року по січень 2015 року Відділом комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради, відповідно до положень пунктів 3.1, 3.2 Договору, було нараховано Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська Будівельна компанія «Наш дім» орендну плату за користування об'єктом оренди в загальному розмірі 20328 грн. 74 коп.. а саме 1499 грн. 85 коп. за квітень 2014 року, 1936 грн. 68 коп. за травень 2014 року, 2010 грн. 27 коп. за червень 2014 року, 2030 грн. 37 коп. за липень 2014 року, 2038 грн. 49 коп. за серпень 2014 року, 2054 грн. 80 коп. за вересень 2014 року, 2114 грн. 39 коп. за жовтень 2014 року, 2165 грн. 14 коп. за листопад 2014 року, 2206 грн. 28 коп. за грудень 2014 року та 2272 грн. 47 коп. за січень 2015 року.

Судом встановлено, що свій обов'язок з оплати за користування об'єктом оренди відповідач здійснив частково, сплативши 08.09.2014 орендну плату за липень 2014 року у розмірі 2030 грн. 37 коп., 84 грн. 73 коп. пені та 11 грн. 40 коп. 3% річних - відповідно до виставленого позивачем рахунку № 61 від 31.07.2014 на загальну суму 2126 грн. 50 коп. (оригінал знаходиться в матеріалах справи), що підтверджується платіжним дорученням № 3 від 28.08.2014 на суму 2126 грн. 50 коп., копія якого долучена до матеріалів справи.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість за Договором № 831 оренди нежитлового приміщення від 07.04.2014, що становить 18298 грн. 37 коп. та складається із 1499 грн. 85 коп. заборгованості за квітень 2014 року, 1936 грн. 68 коп. заборгованості за травень 2014 року, 2010 грн. 27 коп. заборгованості за червень 2014 року, 2038 грн. 49 коп. заборгованості за серпень 2014 року, 2054 грн. 80 коп. заборгованості за вересень 2014 року, 2114 грн. 39 коп. заборгованості за жовтень 2014 року, 2165 грн. 14 коп. заборгованості за листопад 2014 року, 2206 грн. 28 коп. заборгованості за грудень 2014 року та 2272 грн. 47 коп. заборгованості за січень 2015 року.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується із положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Будівельна компанія «Наш дім» з оплати орендних платежів за Договором № 831 оренди нежитлового приміщення від 07.04.2014 за період з квітня 2014 року по червень 2014 року та з серпня 2014 року по січень 2015 року у загальному розмірі 18298 грн. 37 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у розмірі 18298 грн. 37 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Будівельна компанія «Наш дім» суми основного боргу у розмірі 18298 грн. 37 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати за користування об'єктом оренди (орендних платежів) позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 1027 грн. 75 коп. пені за загальний період нарахування з 01.08.2014 по 31.01.2015.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 3.5 Договору, якщо орендна плата перерахована несвоєчасно, або в неповного обсязі, то додатково до орендної плати стягується на користь орендодавця, відповідно до чинного законодавства України, пеня в розмірі 0,5% суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день оплати), але не більше подвійної ставки НБУ.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Бердичівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Відділу комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Будівельна компанія «Наш дім» пені у загальному розмірі 1027 грн. 75 коп. за загальний період нарахування з 01.08.2014 по 31.01.2015 (відповідно до розрахунку позовних вимог, нарахування пені здійснено окремо щодо кожного простроченого платежу в межах шестимісячного строку нарахування) підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 135 грн. 10 коп. 3% річних за загальний період нарахування з 01.08.2014 по 31.01.2015.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Бердичівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Відділу комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Будівельна компанія «Наш дім» 3% річних у загальному розмірі 135 грн. 10 коп. за загальний період нарахування з 01.08.2014 по 31.01.2015 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, звертаючись із позовом до суду Бердичівський міжрайонний прокурор просив суд розірвати укладений між позивачем та відповідачем Договір № 831 оренди нежитлового приміщення від 07.04.2014 та зобов'язати відповідача передати позивачу за актом прийому-передачі об'єкт оренди у зв'язку з істотним порушенням відповідачем умов укладеного договору.

Згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суду необхідно встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також встановити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Суд зазначає, що орендна плата є однією з істотних умов договору оренди (стаття 284 Господарського кодексу України), і зобов'язання відповідача щодо її сплати встановлено безпосередньо в договорі, у п.п. 3.3 та 5.5 Договору, та закріплено статтями 18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Отже, порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є істотним і слугує достатньою правовою підставою для розірвання договору оренди в судовому порядку.

Враховуючи, що сплата орендної плати є основним обов'язком орендаря, внаслідок невиконання якого орендодавець значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору, вимоги Бердичівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Відділу комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради про розірвання Договору № 831 оренди нежитлового приміщення від 07.04.2014 визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п. 5.21 Договору, орендар зобов'язаний після закінчення терміну дії договору, якщо немає згоди орендодавця на його продовження, або у випадку дострокового припинення (розірвання) договору, в триденний термін повернути об'єкт, згідно акту прийому-передачі.

Відповідно до п. 11.9 Договору, його дія припиняється внаслідок, зокрема, достроково за згодою сторін або за рішенням Господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про розірвання Договору № 831 оренди нежитлового приміщення від 07.04.2014, з урахуванням норм ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та п. 5.21 договору, відповідач зобов'язаний повернути орендоване майно орендодавцю за актом прийому-передачі.

Таким чином, позовні вимоги Бердичівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Відділу комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради в частині щодо зобов'язання відповідача передати позивачу за актом прийому-передачі об'єкт оренди є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Згідно з пунктом 2 частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі; за подання позовної заяви немайнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі мінімальної заробітної плати.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" з 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218 грн.

Нормами частини 11 статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору звільняються органи прокуратури - при здійсненні своїх повноважень.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що прокурором було заявлено одну майнову вимогу про стягнення 19461 грн. 22 коп. та дві немайнові вимоги про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути об'єкт оренди за актом прийому-передачі та позовні вимоги задоволені судом у повному обсязі, судовий збір у розмірі 4263 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 3 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Будівельна компанія «Наш дім» (04053, м. Київ, провулок Бехтерівський, буд. 14, корпус Д; ідентифікаційний код: 35140947) на користь Відділу комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради (13300, Житомирська обл., м. Бердичів, площа Центральна, буд. 1; ідентифікаційний код: 25308153) суму основного боргу у розмірі 18298 (вісімнадцять тисяч двісті дев'яносто вісім) грн. 37 коп., пеню у розмірі 1027 (одна тисяча двадцять сім) грн. 75 коп. та 3% річних у розмірі 135 (сто тридцять п'ять) грн. 10 коп.

3. Розірвати Договір № 831 від 07.04.2014 оренди нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: 13300, м. Бердичів, вул. Європейська, 12, площею 91,4 кв.м., укладений між Відділом комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська Будівельна компанія «Наш дім».

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Будівельна компанія «Наш дім» (04053, м. Київ, провулок Бехтерівський, буд. 14, корпус Д; ідентифікаційний код: 35140947) передати за актом прийому-передачі Відділу комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради (13300, Житомирська обл., м. Бердичів, площа Центральна, буд. 1; ідентифікаційний код: 25308153) об'єкт оренди - нежитлові приміщення за адресою: 13300, м. Бердичів, вул. Європейська, 12, площею 91,4 кв.м.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Будівельна компанія «Наш дім» (04053, м. Київ, провулок Бехтерівський, буд. 14, корпус Д; ідентифікаційний код: 35140947) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4263 (чотири тисячі двісті шістдесят три) грн. 00 коп.

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 14.04.2015

Суддя І.М. Отрош