Постанова

від 15.04.2015 по справі 921/29/15-г/10

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2015 р. Справа № 921/29/15-г/10

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузя В.Л.

суддів Галушко Н.А.

Юрченка Я.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги від 20.02.15 б/н Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехбау", м. Тернопіль

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.02.15

у справі № 921/29/15-г/10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акція", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехбау", м. Тернопіль

про повернення коштів на суму 96 396,16 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Виннічик І.М. - представник (довіреність № 3 від 29.12.14);

від відповідача - не з'явився;

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.15 апеляційну скаргу ТОВ "Інтертехбау" прийнято до провадження та призначено до розгляду в складі судової колегії - головуючий суддя Кузь В.Л., судді Зварич О.В., Юрченко Я.О.

У зв'язку з перебуванням судді Зварич О.В. у відпустці розпорядженням голови суду від 15.04.15 внесено зміни у склад судової колегії по справі № 921/29/15-г/10, сформувавши її у наступному складі: головуючий суддя - Кузь В.Л. судді - Галушко Н.А. та Юрченко Я.О.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 10.02.15 у справі № 921/29/15-г/10 (суддя Півторак М.Є.) позов задоволено, стягнуто з ТОВ "Інтертехбау" на користь ТОВ "Акція" 96 396,16 грн. основного боргу та 1927,93 грн. - судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.02.15 у справі № 921/29/15-г/10 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

При цьому, скаржник зіслався на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права під час прийняття оскаржуваного рішення, з огляду на те, що судом першої інстанції не було враховано наступне:

- позовні вимоги про стягнення авансових платежів порушують права відповідача, передбачені ст. 849 ЦК України та п. 11.5. договорів підряду, оскільки відповідачем на виконання цих договорів було придбано обладнання, яке він просив позивача прийняти, що підтверджується листом від 06.01.15 № 0601-2, на що позивач не вчинив дій щодо отримання цього обладнання;

- відповідачем було надано позивачу послуги щодо технічного обслуговування котельні за липень та серпень 2014 року загальною вартістю 2 400 грн., що підтверджується актами № 35 від 31.07.14 та № 38 від 31.08.14, та в листі від 06.01.15 № 0601-1 скаржник просив зарахувати зустрічні позовні вимоги, які виникли на підставі цих актів. Проте, дана обставина судом не була врахована.

15 квітня 2015 року представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу та доповнення до відзиву, в яких він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін з підстав його законності та обґрунтованості та наводить заперечення щодо доводів апеляційної скарги

Скаржник участі свого уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча завчасно належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення, наявним в матеріалах справи.

Норми статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. З врахуванням того, що явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для реалізації якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи факт належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, а також те, що у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для правильного вирішення спору по суті, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.

Присутній представник позивача у судовому засіданні навів свої доводи та міркування з приводу поданої апеляційної скарги.

Відповідно до ч.2 ст. 85 та ч.1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 15.04.15 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.02.15 у справі № 921/29/15-г/10, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, -між сторонами протягом 2012-2014 років були укладені наступні договори:

- договір № 0301-01 від 03.01.14 на виконання робіт по монтажу, наладці і технічному обслуговуванню обладнання організацій і підприємств, згідно якого Відповідач зобов'язувався надати послуги по технічному обслуговуванню котельні, а Позивач сплачує за такі послуги 2200 грн. в місяць. Згідно з Актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.2014 року борг ТОВ " Акція " становить 8800 грн. ;

-договір № 0402-01 від 04.02.14 оренди майна, згідно якого Відповідач передає в тимчасове володіння приміщення, а позивач сплачує орендні платежі в розмірі 672 грн. в місяць . Згідно з Актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.14 борг ТОВ " Акція " становить 1344 грн. ;

-договір № 1301-01 від 13.01.14 про виконання підрядних робіт по реконструкції систем водопостачання , опалення та вентиляції , згідно якого Відповідач зобов'язався виконати своїми силами та засобами комплекс робіт по влаштуванню та реконструкції систем водопостачання , опалення та вентиляції ,а Позивач-сплатити за такі послуги 119201,20 грн. Згідно з Актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.14 борг ТОВ " Акція становить 9126 грн. ;

-договір № 2805-01 від 28.05.12 про поставку товару, згідно якого Відповідач зобов'язувався поставити та передати у власність, а Позивач прийняти та оплатити отриманий товар . Згідно з Актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.14 борг ТОВ " Акція " становить 1056 грн. ;

-договір разовий від 19.02.14, згідно якого Відповідач виконав роботи щодо ремонту теплообмінника, а Позивач прийняв такі роботи та зобов'язувався оплатити їх. Виконання робіт підтверджується Актом надання послуг № 9 від 19.02.14 та актом виконання робіт . Згідно з Актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.14 борг ТОВ " Акація " становить 2910 грн.

-договір № 251202 від 25.12.13 на виконання робіт по монтажу, наладці і технічному обслуговуванню обладнання організацій і підприємств , згідно якого Відповідач надає послуги по технічному обслуговуванню паливної ресторану ТОВ "Акція", а позивач сплачує за такі послуги 300 грн. в місяць. Згідно з Актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.2014 року борг ТОВ " Акція " становить 900 грн. ;

-договір № 0705-01 від 07.05.12 про виконання підрядних робіт по відновленню системи вентиляції та кондиціюванню, згідно якого Відповідач зобов'язувався виконати своїми силами та засобами комплекс робіт по відновленню роботи існуючих та влаштування нових систем вентиляції та кондиціювання , а Позивач - сплатити за такі послуги 1050000,00 грн. Відповідно до п. 3.1. договору позивач має право перерахувати на поточний рахунок Відповідача аванс . Згідно з Актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.2014 року борг ТОВ " Інтертехбау " становить 43203,00 грн.

-договір № 1001-01 від 10.01.14 про виконання підрядних робіт по влаштуванню систем водопроводу та димовидалення , згідно якого Відповідач зобов'язався виконати своїми силами та засобами комплекс робіт по влаштуванню систем вентиляції та кондиціювання , а Позивач за такі послуги сплатити 215521,90 грн. Відповідно до п. 3.1. договору позивач має право перерахувати на поточний рахунок відповідача аванс . Згідно з Актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.14 борг ТОВ " Інтертехбау " становить 59518,20 грн.;

-договір № 2210-01 від 22.10.13 , згідно якого Відповідач зобов'язувався виконати своїми силами та засобами комплекс робіт по відновленню роботи існуючих систем вентиляції , кондиціювання, водопостачання та каналізації, а Позивач сплачує за такі послуги 255000 грн. Відповідно до п. 3.1. договору позивач має право перерахувати на поточний рахунок Відповідача аванс . Згідно з Актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.14 борг ТОВ " Інтертехбау" становить 17810,96 грн.

Згідно вищезазначених договорів ТОВ "Акція" оплатило на розрахунковий рахунок відповідача платежі на загальну суму 120 532,16 грн., а саме : 17810,96 грн. + 43203,00 грн. + 59518,20 грн. = 120 532,16 грн. Доказів на спростування отримання цієї суми відповідачем не було подано як під час розгляду справи в суді першої, так і під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Разом з тим, як вбачається з актів звірки взаєморозрахунків за вищеперерахованими договорами підряду, грошові зобов'язання позивача перед відповідачем становлять 24 136 грн. Дані акти підписані та скріплені печатками сторін без зауважень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з метою досудового врегулювання спірних відносин направив на адресу відповідача лист № 01/62 від 18.07.14 із вимогою виконати в 20-тиденний термін від її отримання підрядні роботи по договорах 2012-2014 років на загальну суму 96 396,16 грн. (120 532,16 грн. - 24 136 грн.).

Проте, дана претензія була залишена відповідачем без належного реагування, що стало підставою для звернення із позовом до суду.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Позивач на підставі ст. 601 ЦК України надіслав на адресу відповідача заяву про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог № 01/80 від 01.12.14, в якій заявив про припинення зобов'язання щодо сплати позивачем відповідачу боргу на суму 24 136 грн. по договорах: № 0301-01 від 03.01.14 на суму 8800 грн. ; № 0402-01 від 04.02.14 на суму 1344 грн.; № 1301-01 від 13.01.14 на суму 9126 грн. ; № 2805-01 від 28 .05.12 на суму 1056 грн. ; № б/н від 19.02.14 на суму 2910 грн. ; № 251202 від 25.12.13 на суму 900 грн. внаслідок зарахування боргу відповідача на суму 24 136 грн. по договору № 0705-01 від 07.05.12.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду від 06.01.15 у справі 921/1175/14-г/14 було відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Акція" до ТОВ «Інтертехбау» про стягнення заборгованості на суму 96 396,16 грн., оскільки позивач обрав невірний спосіб захисту порушеного права.

Зокрема, місцевий господарський суд при винесенні рішення у справі № 921/1175/14-г/14 встановив, що позивач 06.12.14 на підставі розділу 11 договорів та ст. 849 ЦК України направив на адресу відповідача (підрядник) лист-вимогу № 01/81 від 08.12.14 про розірвання договорів № 0705-01 від 07.05.12, № 1001-01 від 10.01.14 та № 2210-01 від 22.10.13. Тобто, позивач (ТОВ "Акція") скористався наданим йому законом правом на односторонню відмову від договору, а тому договірні відносини згідно угод № 0705-01 від 07.05.12, № 1001-01 від 10.01.14 та № 2210-01 від 22.10.13 на час винесення рішення у справі № 921/1175/14-г/14 є припиненими.

Частина 3 статті 651 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним .

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, підтверджено матеріалами справи (наявними в матеріалах справи актами звірки взаєморозрахунків) та жодними письмовими доказами відповідачем ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції не спростовано, сума боргу відповідача перед позивачем з врахуванням заліку зустрічних вимог в розмірі 24 136 грн., становить 96 396,16 грн., та яка, враховуючи встановлений Господарським судом Тернопільської області факт припинення між сторонами договірних відносин за договорами № 0705-01 від 07.05.12, № 1001-01 від 10.01.14 та № 2210-01 від 22.10.13, підлягає стягненню з відповідача відповідно до ст. 1212 ЦК України.

Щодо доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, Львівський апеляційний господарський суд зазначає наступне:

Посилання апелянта на те, що ним був надісланий на адресу позивача лист № 0601-01 від 06.01.15, в якому йшлося про зарахування зустрічних вимог на суму 4 400 грн., які виникли на підставі актів № 35 від 31.07.14 та № 38 від 31.08.14, що підтверджують надання відповідачем позивачу послуг щодо технічного обслуговування котельні за липень та серпень 2014 року, не підтвердженні належними письмовими доказами - наприклад, актами опису до поштового вкладення, які б беззаперечно підтверджували дану обставину.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, зазначений вище лист про зарахування, акти надання послуг № 35 від 31.07.14 та № 38 від 31.08.14, копії яких додає апелянт до апеляційної скарги, та видаткові накладні щодо обладнання, про які стверджує скаржник в апеляційній скарзі, ним не подавалися під час розгляду справи в суді першої інстанції, і скаржником не обґрунтована неможливість їх подання місцевому господарському суду. Окрім цього, скаржник не надав доказів фактичної наявності у нього обладнання, яке зазначено у видаткових накладних. Разом з тим, як вбачається з повідомлень про вручення ухвал суду першої інстанції (а.с.а.с. 3,66), відповідач у справі був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань - адреса, на яку надсилалася кореспонденція господарськими судами є ідентичною адресі, яка зазначена самим відповідачем в апеляційній скарзі.

Натомість, позивач у доповненні до відзиву на апеляційну скаргу спростовує доводи апелянта та зазначає, що 17.01.15 ним було отримано лист відповідача № 0601-2 від 06.01.15, а не лист за № 0601-1 від 06.01.15. Разом з тим, в листі № 0601-1 від 06.01.15, доданого до апеляційної скарги, відповідач визнав наявність у нього перед позивачем за станом на 31.12.14 заборгованість на суму 91 966,16 грн.

Щодо тверджень апелянта про порушення його прав, передбачених ст. 849 ЦК України шляхом пред'явлення до нього позовних вимог у даній справі, суд апеляційної інстанції вказує на те, що ст. 849 ЦК України стосується прав замовника, а не підрядника (відповідач у даній справі) під час виконання підрядних робіт.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.43 ГПК України відповідно господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки, обставини, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, не підтверджені належними та допустимими доказами, а доводи наведені в ній спростовуються матеріалами справи, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду у даній справі.

Судовий збір покласти на скаржника в порядку ст.ст. 49,105 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу від 20.02.15 б/н Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехбау", м. Тернопіль залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.02.15 у справі № 921/29/15-г/10 залишити без змін,

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 16.04.15.

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Юрченко Я.О.