Постанова

від 15.04.2015 по справі 914/443/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2015 р. справа №914/443/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді: Плотніцького Б.Д.

Суддів: Михалюк О.В.

Мельник Г.І.

при секретарі: Гарматі О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Андромеда-Інвест», м.Київ

на ухвалу господарського суду Львівської області від 25.03.2015р. (суддя Березяк Н.Є.)

у справі №914/443/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Андромеда-Інвест», м.Київ

до відповідача: Приватної агрофірми «Дністер», с.Верин Львівської області

про стягнення 538 853,94 грн.

за участю представників сторін:

від позивача(апелянта): Сенів Т.В. по довіреності від 03.02.2014р.

від відповідача: Галань В.М. по довіреності №7 від 01.08.2014р.

У судовому засіданні 15.04.2015р. о 10:30год.

оголошувалась перерва до 15.04.2015р.о 10:35год.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.03.2015р. було частково задоволено заяву Приватної агрофірми "Дністер" про розстрочку виконання рішення господарського суду та розстрочено виконання рішення суду від 01.07.2014 року у справі №914/443/14 про стягнення з Приватної агрофірми "Дністер" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Андромеда-Інвест" 538 853,94грн. основного боргу та 10 777,08грн. судового збору рівними частинами на сім місяців:

до 25 квітня 2015 року 78 518,72грн.;

до 25 травня 2015 року 78 518,72грн.;

до 25 червня 2015 року 78 518,72грн.;

до 25 липня 2015 року 78 518,72грн.;

до 25 серпня 2015 року 78 518,72грн.;

до 25 вересня 2015 року 78 518,72грн.;

до 25 жовтня 2015 року 78 518,72грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Андромеда-Інвест», м.Київ, не погоджуючись з вказаною ухвалою господарського суду Львівської області, звернулось з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що ухвала суду першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мали значення для справи, є необґрунтованою, незаконною та просить її скасувати і відмовити у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 01.07.2014р.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на п.7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень , ухвал, постанов господарських судів України», а також на те, що заявник приховав від суду наявність інших банківських рахунків, про що апелянту стало відомо в ході виконавчого провадження по виконанню рішення господарського суду Львівської області від 01.07.2014р., а саме, з відповіді Державної податкової служби України №1008640590 від 10.02.2015р. вбачається, що у відповідача наявні ще 5 (п'ять) банківських рахунків. Такий факт, на думку апелянта, свідчить про намагання заявника ввести суд в оману та створити видимість неможливості виконання рішення суду. Також скаржник вважає, що оборотно-сальдові відомості, які заявник подав до суду першої інстанції, не можуть бути належними доказами фінансового стану боржника та свідчити про неможливість виконання рішення суду, оскільки це є внутрішні документи підприємства заявника. Доводи заявника про наявність у нього нестягнутої дебіторської заборгованості так само не можуть свідчити про неможливість виконання рішення, і відповідно, бути підставою для розстрочки рішення суду.

Також апелянт зазначає, що судом не враховано наявності в державі величезних інфляційних процесів за 2014 рік і за січень, лютий 2015 року, а обставини, покладені судом в обґрунтування задоволення заяви про розстрочку виконання рішення, заявником не були доведені, і не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для розстрочки рішення.

У судовому засіданні 15.04.2015р. представник позивача (апелянта) підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду та відмовити у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду.

Представник відповідача відзиву не надав, однак у судовому засіданні 15.04.2015р., проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, вважає оскаржувану ухвалу законною, обґрунтованою та прийнятою з повним дослідженням матеріалів справи. Зокрема зазначив, що наявність в довідці Державної податкової служби України інших банківських рахунків підприємства не є прихованням грошових коштів на таких рахунках, оскільки заявник подав до суду виписки з основних (діючих) рахунків підприємства, в той час, як іншими рахунками підприємство наразі не користується. В обґрунтування відповідної заяви про розстрочку відповідач надав ті докази, які він вважає належними для доведення існуючої фінансової неспроможності сплатити стягнутий борг, і, в тому числі, наявність великої дебіторської заборгованості, на думку відповідача, є також тому підтвердженням. Одночасно відповідач наголосив на тому, що підприємство займається сезонними роботами і реалізація продукції припадає на період з 01.04 по 01.12 кожного року.

Відповідно ст.99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.102 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Дослідивши докази матеріалів справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, Приватною агрофірмою "Дністер" було подано заяву про розстрочку виконання рішення суду в порядку ст.121 ГПК України.

В обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення, ПАФ "Дністер" зазначено наступне. Агрофірма здійснює видобування та реалізацію піску і зазначена діяльність має сезонний характер. Сезон реалізації продукції припадає на період з 01.04 по 01.12 кожного року, а в зимовий період закупівля піску контрагентами практично відсутня, що унеможливлює здійснення розрахунків із позивачем в зв'язку із відсутністю коштів на рахунках агрофірми.

Також заявник посилався на важку економічну ситуацію в країні, зменшення обсягів видобутку та реалізації піску через значне зупинення будівництва населенням, що негативно впливає на роботу агрофірми і унеможливлює одночасно здійснити виплати в значній сумі.

ПАФ "Дністер" також зазначила про значну дебіторську заборгованість перед агрофірмою інших підприємств, для стягнення заборгованості з яких відповідач вживає всіх можливих заходів. Скрутне матеріальне становище і неможливість негайного виконання рішення суду у даній справі заявник підтверджує довідками з банківських установ та оборотно-сальдовими відомостями.

Як стверджував заявник, негайне виконання рішення суду призведе до блокування рахунків агрофірми, а тим самим унеможливить закупівлю паливно-мастильних-матеріалів, видобування піску та його реалізацію, зупинить діяльність підприємства, виплату заробітної плати працівникам і призведе до його банкрутства. Враховуючи вищезазначене, обставини, які склались в державі, не дають змоги ПАФ "Дністер" виконати дане рішення в терміни, передбачені Законом України „Про виконавче провадження", тому з метою надання можливості функціонування агрофірми та погашення заборгованості перед кредиторами, заявник просив на підставі ст.121 ГПК України розстрочити виконання даного рішення на 10 місяців рівними частинами.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.03.2015р. було частково задоволено заяву Приватної агрофірми "Дністер" про розстрочку виконання рішення господарського суду та розстрочено виконання рішення суду від 01.07.2014р. у справі №914/443/14 рівними частинами на сім місяців:

до 25 квітня 2015 року 78 518,72грн.;

до 25 травня 2015 року 78 518,72грн.;

до 25 червня 2015 року 78 518,72грн.;

до 25 липня 2015 року 78 518,72грн.;

до 25 серпня 2015 року 78 518,72грн.;

до 25 вересня 2015 року 78 518,72грн.;

до 25 жовтня 2015 року 78 518,72грн.

Відповідно до п.6 ст.83 ГПК України господарський суд має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно зі ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відстрочку виконання рішення, ухвали, постанови господарський суд з власної ініціативи чи за заявою осіб, зазначених у коментованій статті, повинен надавати лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом.

Зазначена частина статті визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства , відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо, та враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк , але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Таким чином, в основу судового акту про надання, зокрема, розстрочки виконання рішення суду, має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання . З цією метою, під час вирішення питання про розстрочку виконання рішення, за переконанням колегії суддів, суди повинні враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Зазначеною постановою Пленуму передбачено, що господарському суду необхідно мати на увазі, що ухвала про розстрочку виконання рішення має похідний характер від рішення суду, яким справу вирішено по суті, і є обов'язковою для державної виконавчої служби при виконанні відповідного судового наказу у межах відкритого виконавчого провадження (див. Рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013р. №5-рп/2013 зі справи №1-7/2013). Якщо виконавче провадження відкривається після винесення ухвали господарського суду про відстрочку чи розстрочку виконання судового рішення, то таке виконання має здійснюватися на підставі та з урахуванням як раніше виданого судом наказу, так і відповідної ухвали.

Відповідачем було подано до суду банківські довідки про залишки на рахунках, оборотно-сальдові відомості по рахунках фірми, які є належними доказами відсутності грошових коштів у необхідній кількості, важкий фінансовий стан, сезонність роботи підприємства та наявність дебіторської заборгованості у розмірі 720 825,00грн., що підтверджує неможливість виконання відповідачами ухваленого судового рішення, а також є доказами винятковості такого випадку , що може бути підставою для відстрочення судом його (рішення) виконання.

Судова колегія звертає увагу, що апелянтом не доведено, що розстрочення виконання рішення суду призведе до настання певних негативних наслідків для підприємства стягувача, або наявності важкого матеріального становища чи іншої заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Андромеда-Інвест», м.Київ перед його контрагентами. Посилання скаржника на інфляційні процеси в державі за 2014 рік та за січень 2015 року не приймаються судом до уваги, оскільки рішення суду від 01.07.2014р. набрало законної сили після перегляду в апеляційному порядку та прийняття 16.01.2015р. постанови Львівським апеляційним господарським судом, яким рішення залишено без змін, наказ про примусове виконання рішення був виданий 27.01.2015р. , тому позивач мав змогу звертатись до ДВС України лише з кінця січня місяця 2015 року.

Відтак розстрочення виконання рішення суду з квітня місяця 2015р. (з того періоду, коли у відповідача з'являється можливість реалізовувати продукцію і розраховуватись зі стягувачами) є доречним варіантом і для стягувача, який буде отримувати грошові кошти, і для боржника, який буде мати можливість їх заробити і сплатити відповідний борг без втрат для підприємства.

З урахуванням викладеного, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд Львівської області надав належну оцінку всім наявним у справі доказам, повною мірою дослідив всі обставини справи і дійшов вірного висновку щодо часткового задоволення заяви і розстрочення виконання рішення суду рівними частинами на період з квітня 2015 року по жовтень 2015 року, оскільки негайне виконання рішення фактично заблокує рахунки Приватної агрофірми «Дністер», с.Верин і призведе до накопичення нових боргів по сплаті обов'язкових платежів до бюджету, що може призвести до банкрутства фірми.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ч.1 ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи та твердження апелянта, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються наведеними вище нормами законодавства, і всупереч норм ГПК України апелянтом не подано доказів, які б їх спростовували, а твердження, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірність висновків, викладених в оспорюваній ухвалі суду першої інстанції.

Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Андромеда-Інвест», м.Київ підлягає залишенню без задоволення, а ухвала господарського суду Чернівецької області від 10.02.2015р. по справі №914/443/14 залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Андромеда-Інвест», м.Київ - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Львівської області від 25.03.2015р. по справі №914/443/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Львівський апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Повний текст постанови складено 16.04.2015р.

Головуючий суддя Б.Д. Плотніцький

Судді О.В. Михалюк

Г.І.Мельник