Ухвала

від 16.04.2015 по справі 479/355/14-ц

КРИВООЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 16.04.2015

479/355/14-ц

6/479/38/15

УХВАЛА

Іменем України

16 квітня 2015 року Кривоозерський районний суд Миколаївської області

В складі : головуючої - судді Репушевської О.В.

при секретарі Афельд О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Криве Озеро подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Кривоозерського районного управління юстиції Миколаївської області про примусове проникнення до житлового приміщення боржника ОСОБА_1 , -

в с т а н о в и в :

09 квітня 2015 року старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Кривоозерського РУЮ ОСОБА_2 звернулась до суду з поданням про надання дозволу на примусове проникнення до житлового приміщення боржника ОСОБА_1.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Кривоозерського РУЮ Миколаївської області перебуває зведене виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Кривоозерського районного суду №479/355/14-ц від 16 липня 2014 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору в сумі 1321,20 грн. та боргу на користь держави в розмірі 132120,05 грн. В ході проведення виконавчих дій старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Кривоозерського РУЮ здійснив вихід за адресою Миколаївська область Кривоозерський район с.Красненьке вул.Калініна,46 з метою проведення опису та арешту житлового будинку та земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що належить на праві власності ОСОБА_1, однак встановлено, що на даний час у будинку проживає ОСОБА_3, який відмовився впустити державного виконавця до житлового приміщення.

Дослідивши матеріали подання, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень п.10 ч.3 ст.11 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про розшук боржника-фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання.

Положеннями ч.1 ст.376 ЦПК України визначено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Кожному гарантується недоторканність житла; не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду (частини перша, друга статті 30 Конституції України).

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що державний виконавець може звернутися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи у разі, якщо боржник чинить перешкоди його вільному доступу до цього житла чи іншого володіння.

Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу державного виконавця до цього житла чи іншого володіння.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що боржник ОСОБА_1 перешкоджала вільному доступу державного виконавця до свого житла. Доданий до подання акт державного виконавця від 02 квітня 2015 року не може вважатися належним доказом, оскільки він складений без участі боржника, понятих, і з якого вбачається, що під час виходу державного виконавця за адресою по вул.Калініна,46 с.Красненьке Кривоозерського району Миколаївської області проживає ОСОБА_4, який не являється власником вищевказаного будинку, що ніяким чином не свідчить про перешкоджання боржника вільному доступу державного виконавця до житла боржника ОСОБА_1. Державним виконавцем не подано доказів того, що боржник ОСОБА_1 була повідомлена про здійснення виходу державного виконавця для перевірки її майнового стану, а також про накладення арешту на її майно.

На підставі наведеного, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Кривоозерського РУЮ ОСОБА_2 про дачу дозволу на примусове проникнення до житлового приміщення боржника ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст.14, 209-210, 376 ЦПК України, Законом України "Про виконавче провадження", суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Кривоозерського РУЮ ОСОБА_2 про примусове проникнення до житлового приміщення боржника - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги на протязі п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали суду.

СУДДЯ: