Ухвала

від 06.04.2015 по справі 803/1030/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2015 р. Справа № 876/6712/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Левицької Н.Г., Обрізка І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської обласної школи вищої спортивної майстерності на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16.06.2014 року у справі №803/1030/14 за позовом Державної фінансової інспекції у Волинській області до Волинської обласної школи вищої спортивної майстерності, третьої особи без самостійних вимог - Управління освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В :

Державна фінансова інспекція у Волинській області звернулося в суд з адміністративним позовом до Волинської обласної школи вищої спортивної майстерності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради про стягнення коштів у сумі 13398,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що проведеною ревізію фінансово-господарської діяльності Управління освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради (далі - управління освіти) встановлено факт проведення управлінням освіти видатків на суму 13398,15 грн. на оплату комунальних послуг, спожитих сторонньою юридичною особою - Волинською обласною ШВСМ, утримання якої здійснюється за рахунок іншого (державного) бюджету. Підконтрольній установі, що ревізувалась, направлено лист-вимогу від 21.03.2014 року № 03-030-14-14/2080 про усунення порушень, виявлених ревізією. Листом управління освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради від 24.03.2014 року № 01-20/581 проінформовано про вжиті заходи та часткове усунення виявлених ревізією порушень, зокрема, направлення директору Волинської обласної ШВСМ листів про відшкодування коштів за спожиті комунальні послуги. На момент подачі позову Волинською обласною ШВСМ не забезпечено усунення порушень шляхом сплати коштів на загальну суму 13398,15 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16.06.2014 року задоволено повністю позовні вимоги, оскільки суд погодився з наведеними позивачем доводами.

Відповідач - Волинська обласна школа вищої спортивної майстерності, не погодившись з прийнятим рішенням, подала апеляційну скаргу, вважаючи оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки судом неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими. Просить скасувати дану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги тим, суть яких зводиться до того, що факт використання Волинською обласною ШВСМ частини приміщення Ковельської ДЮСШ встановлено лише на підставі листів директора школи ОСОБА_2. від 22.01.2014 року № 10 та № 18/01-06/2-14 від 31.01.2014 року, що не може бути доказом, оскільки будь-який договір про відшкодування вартості спожитих комунальних послуг Волинською обласною ШВСМ відсутній, такий договір між ВОШВСМ та управлінням освіти взагалі не укладався, а тому розрахунки щодо вартості спожитих комунальних послуг не проводились. Крім того апелянт зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не взято не уваги пояснення відповідача про те, що у приміщенні Ковельської ДЮСШ одночасно з проведенням занять тренером ВОШВСМ ОСОБА_3 проводились заняття інших спортсменів ДЮСШ, мотивуючи це тим, що відповідно до п. 6 рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради № 406 від 13.08.2009 року зобов'язано керівників спортивних закладів, тренерів, викладачів, які будуть проводити заняття з вільної боротьби у ДЮСШ управління освіти, заключати угоди про співпрацю з управлінням освіти. Заперечує вимоги про стягнення коштів за спожиті комунальні послуги саме у тому обчисленні, розмірі та сумі, яка була визначена позивачем. Також вважає, що позивач пропустив строк позовної давності тривалістю у три роки.

Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.1ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги та може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи, а також може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції та дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ДФІ у Волинській області в період з 25.12.2013 року по 06.03.2014 року проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності управління освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради за період з 01.05.2010 року 01.01.2014 року, за результатами якої складено акт від 06.03.2014 року № 030-22/02.

Як встановлено ревізією, в порушення пункту 1 статті 26, пункту 6 статті 78 в частині пункту 3 статті 51 Бюджетного кодексу України управлінням освіти за рахунок бюджетних асигнувань загального фонду, затверджених за КТКВ 130107 для утримання дитячо-юнацької спортивної школи (ДЮСШ), протягом ревізійного періоду проводились видатки на оплату комунальних послуг (електроенергія, теплопостачання), спожитих сторонньою юридичною особою - Волинською обласною ШВСМ. Факт використання відповідачем частини приміщення Ковельської ДЮСШ встановлено на підставі листів директора Волинської обласної ШВСМ ОСОБА_2 від 22.01.2014 року №10, від 31.01.2014 року №18/01-06/2-14 на адресу Держфінінспекції. У листах повідомлено щодо графіку роботи, перебування тимчасово непрацездатним, у службових відрядженнях та у відпустках тренера-викладача Волинської обласної ШВСМ ОСОБА_3 за період з 01.05.2010 року по 01.01.2014 року , навчально-тренувальні заняття яким проводились на базі Ковельської ДЮСШ.

Договір про відшкодування вартості спожитих комунальних послуг Волинською обласною ШВСМ управлінням освіти для ревізії не представлено, розрахунки щодо відшкодування вартості спожитих комунальних послуг відповідачем не проводились.

В ході ревізії проведено розрахунок вартості комунальних послуг, спожитих Волинської обласною ШВСМ за вказаний період, виходячи із фактично зайнятих площ та періодів їх використання, що становить 13398,15 грн. (за КЕКВ 1160 у 2010 році - 977,79 грн, у 2011 році - 3557,16 грн, у 2012 році - 3888,17 грн, за КЕКВ 2270 у 2013 році - 4975,03 грн).

Управлінням освіти проведено покриття витрат з оплати комунальних послуг сторонньої юридичної особи - Волинської обласної ВШСМ, утримання якої здійснюється за рахунок іншого (державного) бюджету, на загальну суму 13398,15 грн., що призвело до завдання управлінню освіти матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму.

На підставі акту від 06.03.2014 року № 030-22/02 позивач направив управлінню освіти лист про усунення виявлених порушень, пунктом 3 якого зобов'язав управління освіти відобразити дебіторську заборгованість за Волинською обласною ШВСМ на суму вартості комунальних послуг, спожитих під час проведення занять тренером ОСОБА_4 з вихованцями обласної ШВСМ у приміщенні Ковельської ДЮСШ, а також відшкодувати наведені витрати шляхом сплати обласною ШВСМ коштів на загальну суму 13 398,15 грн.

Згідно листа управління освіти від 24.04.2014 року № 01-20/581 Волинській обласній ШВСМ направлено листи від 31.03.2014 року № 01-14/485, від 24.04.2014 року № 01-2-/582 щодо відшкодування коштів за спожиті комунальні послуги під час проведення занять з вихованцями ШВСМ у приміщенні ДЮСШ на суму 13398,15 грн.

Крім того, згідно листа Ковельської ДЮСШ від 29.01.2014 року №02 вбачається, що тренер-викладач ШВСМ з вільної боротьби ОСОБА_4 протягом 2010-2013 років проводив заняття з вихованцями ШВСМ у спортзалі ДЮСШ загальною площею приміщення 363 кв.м. згідно розкладу: понеділок - субота: з 09:00 год. по 11:15 год. та з 19:00 год. по 21:15 год.

Станом на час розгляду та вирішення справи відповідач не повернув кошти в сумі 13398,15 грн., сплачених управлінням освіти за комунальні послуги без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Згідно із ч. 2 ст. 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Відповідно до п. 8 ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" визначено, що органу державного фінансового контролю надається право у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

При цьому, єдиною умовою позову є те, що він стосується виключно інтересів держави.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено, що органу державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

За приписами ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно - підконтрольні установи, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

В свою чергу відповідно до пункту 38 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України одержувач бюджетних коштів це суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

З аналізу наведених норм суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що суб'єкт господарювання, який отримав кошти від розпорядника бюджетних коштів є їх одержувачем, а тому в цій частині стає підконтрольною установою до якої можуть бути пред'явленні майнові вимоги з боку органів державного фінансового контролю.

Вимога ДФІ у Волинській області від № 03-030-14-14/2080 від 21.03.2014 року у встановленому законом порядку не оскаржувалась, отже є чинною.

З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач внаслідок не відображення дебіторської заборгованості за Волинською обласною ШВСМ на суму вартості комунальних послуг, спожитих під час проведення занять тренером ОСОБА_3 з вихованцями ШВСМ в приміщені Ковельської ДЮСШ на загальну суму 13398,15 грн., в добровільному порядку дані кошти не повернув, що спричинило невиконання законної вимоги ДФІ у Волинській області від, а тому підставно задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів у сумі 13398,15 грн., отриманих без установлених законом підстав та з порушенням вимог законодавства.

Згідно розрахунку вартості комунальних послуг, спожитих Волинською обласною ШВСМ в приміщенні Ковельської ДЮСШ за період з 01.05.2010 р. по 01.01.2014 р., розрахованого головним бухгалтером та затвердженого начальником управління освіти, загальна сума вартості спожитих комунальних послуг становить 13398,15 грн, а тому колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта про те, що в приміщені Ковельської ДЮСШ одночасно з проведенням занять тренером ОСОБА_4 проводились заняття інших спортсменів ДЮСШ.

Щодо посилань Волинської обласної ШВСМ на пропущення позивачем строку строк позовної давності, суд вважає їх безпідставними, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, згідно Кодексу адміністративного судочинства України визначальною умовою для визначення шестимісячного строку звернення до суду є дата виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Виходячи з матеріалів справи, суд приходить до висновку, що зазначені підстави для звернення до суду у ДФІ у Волинській області про стягнення коштів з Волинської обласної ШВСМ виникли з часу встановлення порушень фінансово-господарської діяльності управління освіти, зафіксовані актом від 06.03.2014 року №030-22/02.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративний справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ст. 160, ст.197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Волинської обласної школи вищої спортивної майстерності залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16.06.2014 року у справі №803/1030/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя : В.П. Сапіга

Судді: Н.Г. Левицька

І.М. Обрізко