Постанова

від 16.04.2015 по справі 803/593/15-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2015 року м. ЛуцькСправа № 803/593/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смокович В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ровенчанка" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області (далі - позивач, УПФ України в Любомльському р-ні, управління) звернулося в суд з адміністративним позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ровенчанка" (далі - відповідач, СВК "Ровенчанка", підприємство) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з січня по березень 2015 року у розмірі 4 353,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ), частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІУ (далі - Закон № 1058-1V), пункту 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція №21-1) зобов'язаний щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. В результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійному фонду України на виплату і доставку пільгових пенсій, заборгованість відповідача за період з січня по березень 2015 року включно у розмірі 4 353,15 грн, з урахуванням донарахованого боргу за попередній рік. На підставі вищевикладеного, УПФ України в Любомльському р-ні просить суд стягнути з СВК "Ровенчанка" вказану заборгованість.

Позивач, суб'єкт владних повноважень, свого представника у судове засідання не направив, однак у листі від 06 квітня 2015 року №1303/09-10 просить суд розгляд справи проводити за відсутності представника управління, позовні вимоги підтримує (а.с.19).

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, заперечення на позовну заяву не подав, не повідомив про причини неявки та не подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи повісткою, що надіслана за його місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та яка була вручена уповноваженому представнику підприємства 02 квітня 2015 року (а.с.21).

Частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки в судове засідання сторони не прибули (при цьому, позивач просить суд розглядати справу за відсутності представника управління, що є його правом), зазначене не перешкоджає судовому розгляду, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши подані суду письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення з наступних підстав.

За правилами пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Частиною другою Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Страхувальниками, відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 Закону № 1058- IV є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та форми господарювання та інші.

Відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зазначені в пункті "б"- "з" цієї статті.

Пунктом 6.8 Інструкції № 21-1 встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Судом встановлено, що Сільськогосподарський виробничий кооператив "Ровенчанка" 27 січня 2000 року зареєстрований як юридична особа Любомльською районною державною адміністрацією Волинської області, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.22-23).

Підприємство підпадає під дію частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ та пункту "б"-"з" статті 13 Закону № 1788-ХІІ та перебуває на обліку в УПФ України в Любомльському районі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями розпорядження на перерахунок пенсій, а також протоколу про призначення пільгової пенсії №700199 від 16 лютого 2004 року громадянці ОСОБА_1, яка є багатодітною матір'ю та працювала на СВК (а.с.10, 11-зворот).

Як слідує з графи 16 розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підприємство зобов'язано щомісяця відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати на виплату та доставку пільгової пенсії громадянці ОСОБА_1 у розмірі 1 067,93 грн. Таким чином, за період з січня по березень 2015 року включно кооператив був зобов'язаний сплатити на користь УПФ України у Любомльському районі 3 203,79 грн, а також донарахований борг за попередній рік в сумі 1 149,36 грн. Отже, в загальній сукупності заборгованість відповідача становить 4 353,15 грн (а.с.6 зворот).

Заперечень щодо вказаної заборгованості або доказів її сплати відповідачем суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Проаналізувавши подані позивачем письмові докази, суд дійшов висновку, що УПФ України в Любомльському р-ні належними та допустимими доказами довело про наявність у Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ровенчанка" заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з січня по березень 2015 року включно у розмірі 4 353,15 грн.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду не надано.

Оскільки, у Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ровенчанка" перед Управлінням Пенсійного фонду в Любомльському районі Волинської області наявна заборгованість по виплаті та доставці пільгових пенсій за період з січня по березень 2015 року включно у розмірі 4 353,15 грн, яка підтверджена матеріалами справи, добровільно підприємством не сплачена та доказів її погашення на день розгляду справи суду не надано, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись частиною шостою статті 128, статтями 160, 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ровенчанка" про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ровенчанка" (44332, Волинська область, Любомльський район, село Рівне, ідентифікаційний код юридичної особи 03737801) на користь Управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області (44200, Волинська обл., Любомльський район, м. Любомль, вул. Самохіна, 5, ідентифікаційний код юридичної особи 20124916, р/р 256017032851 в Любомльському ТВБВ №10002/089 філії ВОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 303398) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з січня по березень 2015 року включно у розмірі 4 353,15 грн (чотири тисячі триста п'ятдесят три гривні п'ятнадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Смокович