Постанова

від 08.04.2015 по справі 813/945/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2015 року № 813/945/15

Львівський окружний адміністративний суду в складі:

головуючого - судді: Костецького Н.В.

за участю секретаря судового засідання Приймака С.І.

представника відповідача Березної Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрон-буд» до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000032200 від 13.01.2015 року, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Електрон-буд» (далі - ТзОВ «Електрон-буд» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (Ковельської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області), в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області №0000032200 від 13.01.2015 року;

- визнати протиправними дії Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області щодо корегування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість Товариства з обмеженою дальністю «Електрон-буд» в розрізі контрагентів на підставі акта від 09.12.2014 року №28/03-06-22/14315227 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Електрон-буд», код за ЄДРПОУ 14315227, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій із ТзОВ «Брокбудкепітал» (код 37450960) за період лютий, березень 2014 року, із ТОВ «Нокстайл» (код 38951854) за період червень, липень 2014 року, із ТОВ «Катрейдімпекс» (код 38506804) за період квітень 2014 року та із ПП «НП Хіміч» (код 3804025) за червень 2014 року»;

- зобов'язати Ковельську об'єднану податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі акта від 09.12.2014 року №28/03-06-22/14315227 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Електрон-буд», ЄДРПОУ 14315227, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій із ТзОВ «Брокбудкепітал» (код 37450960) за період лютий, березень 2014 року, із ТОВ «Нокстайл» (код 38951854) за період червень, липень 2014 року, із ТОВ «Катрейдімпекс» (код 38506804) за період квітень 2014 року та із ПП «НП Хіміч» (код 3804025) за червень 2014 року».

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч діючому податковому законодавству, Порядку оформлення результатів документальних перевірок, висновки перевіряючого органу щодо питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій із ТзОВ «Брокбудкепітал» (код 37450960) за період лютий, березень 2014 року, із ТОВ «Нокстайл» (код 38951854) за період червень, липень 2014 року, із ТОВ «Катрейдімпекс» (код 38506804) за період квітень 2014 року та із ПП «НП Хіміч» (код 3804025) за червень 2014 року ґрунтуються виключно на власних нічим не обґрунтованих припущеннях про те, що відповідні господарські операції не відбулись, та через не правильне застосування норм податкового і цивільного законодавства. Реальність виконання господарських операцій підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами. Діяльність контрагентів не викликала сумнівів, керівниками зазначених підприємств були пред'явлені статутні та реєстраційні документи, які свідчили, що останні є належними суб'єктами господарської діяльності. Протиправними, на думку позивача, слід вважати доводи контролюючого органу з посиланням на акти інших податкових інспекцій. Крім цього позивачем зазначено, що відповідачем протиправно здійснено корегування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість Товариства з обмеженою дальністю «Електрон-буд» в розрізі контрагентів на підставі акта від 09.12.2014 року №28/03-06-22/14315227 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Електрон-буд», оскільки податкове зобов'язання вважається не узгодженим.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчить розписка про вручення судової повістки, яка міститься в матеріалах справи.

07.04.2015 року на адресу суду надійшло клопотання за підписом директора Товариства з обмеженою дальністю «Електрон-буд» Шая А.Я. про розгляд справи без участі представника.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала у повному обсязі, з підстав викладених в поданих суду письмових запереченнях ( ІІІ том а.с.61-67), зокрема зазначивши , що Ковельська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області при перевірці діяла в межах норм ПК України. Просила суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 ст.2 КАС України можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

При вирішенні даної адміністративної справи до спірних правовідносин слід застосовувати норми Податкового кодексу України (надалі також - ПК України), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі також - Закон №996-XIV),Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинного на момент виникнення спірних правовідносин (надалі також -Закон №334/94-ВР), Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на момент виникнення спірних правовідносин (надалі також - Закон № 168/97-ВР), наказу Міністерство фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» №88 від 24.05.1995 року, Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 01.11.2011 року № 1379, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Судом встановлено, що ТзОВ «Електрон-буд» зареєстровано виконавчим комітетом Львівської міської ради 26.08.1998 року за №14151450000026054.

Код суб'єкта, господарювання за ЄДРПОУ: 14315227.

Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: Рівненська область, Рівненський р-н., с. Городок, вул. Барона Штейнгеля, 3- А.

Перевірка проводилася за адресою Ковельської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області - м. Ковель, вул. С.Бандери, 5.

Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 22.09.1998р. за №1372. Ковельською ОДПІ взято па податковий облік 14.01.2013року №1377, Станом на 02.12.2014 року стан платника податків 45-платник до кінця року (неосновне місце обліку).

У періоді, який перевірявся, суб'єкт господарювання був платником: податку на прибуток, податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску.

ТзОВ «Електрон-буд» зареєстровано платником податку на додану вартість 01.10.1997 року, згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.10.1997 року №17703165 виданого ДПІ у Залізничному районі м. Львова, індивідуальний податковий номер 143152213039. Анульовано 09.10.1988 року свідоцтво від 01.10.1997 року №17703165, видано нове свідоцтво від 20.10.1998 року №17728249. Анульовано 09.11.2011 року свідоцтво від 20.10.1998 року №17728249, видано нове свідоцтво від 09.11.2011 року №200008577. Анульовано 07.12.2012 року свідоцтво від 09.11.2011 року №200008577, перереєстрація (зі зміною місцезнаходження), видано нове свідоцтво від 07.12.2012 року №200087898. Анульовано 05.02.2013 року свідоцтво від 07.12.2012 року №200087898, перереєстрація (зі зміною місцезнаходження), Реєстрація платника ПДВ в Ковельській ОДПІ 05.02.2013 року, дата видачі свідоцтва 05.02.2013року №200107044, індивідуальний податковий номер - 143152213039. Анульовано 10.11.2014року свідоцтво від 05.02.2013 року №200107044. видано нове свідоцтво 10.11.2014року за №200194833 індивідуальний податковий номер - 143152213039.

Види діяльності ТзОВ «Електрон-буд»:

38.32 - Відновлення відсортованих відходів;

41.20- Будівництво житлових і нежитлових будівель;

46.90- Діяльність у сфері архітектури;

71.11- Неспеціалізована оптова торгівля;

71.12- Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах;

74.90-Інша професійна, наукова та технічна діяльність.

Судом встановлено, що Миронюк Мирославою Миколаївною - начальником відділу податкового аудиту, па підставі витягу з наказу №2-о від 21.06.2013 року про переведення працівників, виданного 24.12.2013 року ГУ Міндоходів у Волинській області, Місюрою Ольгою Миколаївною - головним державним ревізором-інспектором відділу податкового аудиту на підставі службового посвідчення серія ВО №135381, виданого 14.11.2013 року ГУ Міндоходів у Волинській області, Мельником Ігорем Васильовичем - головним державним ревізором - інспектором відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість Ковельської ОДПІ, на підставі службового посвідчення серія ВО №135179 виданого 14.11.2013 року ГУ Міндоходів у Волинській області, відповідно до наказу Ковельської ОДПІ від 25.11.2014 року №16 та згідно із п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.5 п.78.1 ст.78. ст.79 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТзОВ«Електрон-буд» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій із ТзОВ «Брокбудкепітал» (код 37450960) за період лютий, березень 2014 року, із ТОВ «Нокстайл» (код 38951854) за період червень, липень 2014 року, із ТОВ «Катрейдімпекс» (код 38506804) за період квітень 2014 року та із ПП «НП Хіміч» (код 3804025) за червень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 09.12.2014 року №28/03-06-22/14315227 (далі - акт перевірки) ( І том а.с.24-97), у висновках якого зафіксовано порушення позивачем, а саме: в порушення п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.44.1 ст.44, ст..185, п.186.1,186.1 ст.186., п.п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI(із змінами і доповненнями), внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 4 720,632,00 грн., в т.ч. за лютий 2014 року на 1 118 045,00 грн., березень 2014 року - 2 029 500,00 грн., квітень 2014 року - на 1 127 500,00 грн. та червень 2014 року - 445 587,00 грн.

Таких висновків податковий орган дійшов аналізуючи господарські правовідносини позивача з ТзОВ «Брокбудкепітал», ТОВ «Нокстайл» ТОВ «Катрейдімпекс» та ПП «НП Хіміч».

Зокрема встановлено, що провести зустрічні звірки по вказаних контрагентах неможливо, оскільки такі не знаходяться за юридичними адресами та не надали податковому органу первинних документів, в тому числі по взаємовідносинах з позивачем. Вказане підтверджується актами про неможливість проведення зустрічних звірок, складених ДПІ:

- акт ДПІ у Шевченківському районі у м.Києві від 16.06.2014року №1440/26-59-22-03/37450960 про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Брокбудкепітал», (код за ЄДРПОУ-374520960) з контрагентами, з якими платником податків задекларовані взаємовідносини за період з 01.02.2014 року по 28.02.2014 року (ІІІ том а.с.163-227);

- акт ДПІ у Шевченківському районі у м.Києві від 08.10.2014року №1476/26-59-22-03/37450960 про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Брокбудкепітал», (код за ЄДРПОУ-374520960) з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операціях по взаємовідносинах з ТОВ «Корпорація КРТ»( код 37786903), ТОВ «Електрон буд» (код 14315227), ТОВ ЕП «Промпроект» (код 37308697), ПП Корал ТВ Плюс (код 33641170), ТОВ «Броварський завод алюмінієвого лиття»(код 38564231), ТОВ «Західенергоспецмонтаж» (код 36361425), ТОВ «Альфа буд абз»(код 33686489), ТОВ «Західенергомонтаж» (код 31267582), ТОВ «Донтермікс»(код 33281073), ТОВ «Центральна консалтингова компанія» (код 32127093), ПП «Дизайн проект»(код 35648822), АТ «Інститут паперу»(код 31812534), ТОВ «Амбар плюс» (код 31680270), ТОВ «Норт констракшн Україна» (код 32304855), ТОВ «Естм буд»(код 33192357) за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року (ІІІ том а.с.114-162);

- акт ДПІ Подільському районі у м.Києві від 04.08.2014року №408/26-56-22-01-05/38951854 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Нокстайл», (код за ЄДРПОУ-38951854) щодо підтвердження господарських відносинах із платниками податків за період з 25.10.2013 року по 30.06.2014 року (ІІІ том а.с.90-113);

- акт ДПІ Подільському районі у м.Києві від 01.09.2014року №464/26-56-22-01-05/38951854 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Нокстайл», (код за ЄДРПОУ-38951854) щодо підтвердження господарських відносинах із платниками податків за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року(ІІІ том а.с.76-89);

На підставі акта перевірки від 09.12.2014 року №28/03-06-22/14315227 податковий орган 13.01.2015 року прийняв податкове повідомлення - рішення №0000032200 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 7 080 948,00 грн., у тому числі основний платіж 4 720 632,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 2 360 316 грн.(І том а.с.98).

Не погодившись з вищевказанимподатковим повідомлення - рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

До спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на момент їх виникнення, оскільки згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи (постанова Верховного Суду України від 20 листопада 2012 р. у справі № 3-52гс12).

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку (який є основою будь-якого іншого обліку) господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Відповідно до ст.1 зазначеного Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Вирішуючи спір, суд керується принципом законності та виходить з положень Конституції України, відповідно до частини 2 статті 19 якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За положеннями Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Позивачем, на підтвердження взаємовідносин з ТзОВ «Брокбудкепітал», ТОВ «Нокстайл» ТОВ «Катрейдімпекс» та ПП «НП Хіміч» долучено до матеріалів справи копії всіх первинних документів, які були підставою для відображення таких господарських операцій у бухгалтерському та податковому обліках, а саме:

- копію договору купівлі-продажу №7-п від 17.02.2014року укладеного з ТзОВ «Брокбудкепітал»( І том а.с.99)

- видаткові накладні №31 від 05.03.2014року на суму 1 353 000,00 грн., № РН-32 від 08.03.2014 року на суму 1 353 000,00 грн., № РН-33 від 10.03.2014 року на суму 1 353 000,00 грн., № РН-34 від 10.03.2014 року на суму 1 353 000,00 грн., № РН-35 від 10.03.2014 року на суму 1 353 000,00 грн., № РН-36 від 14.03.2014 року на суму 1 353 000,00 грн., № РН-125 від 17.03.2014 року на суму 1 353 000,00 грн., № РН-126 від 17.03.2014 року на суму 1 353 000,00 грн., № РН-127 від 20.03.2014 року на суму 1 353 000,00 грн., № РН-127 від 28.03.2014 року на суму 1 353 000,00 грн., № РН-269 від 28.02.2014 року на суму 1 320 000,00 грн., № РН-268 від 26.02.2014 року на суму 1 320 000,00 грн., № РН-266 від 25.02.2014 року на суму 1 320 000,00 грн., № РН-267 від 25.02.2014 року на суму 1 320 000,00 грн., № РН-265 від 22.02.2014 року на суму 520 000,00 грн., №РН-594 від 28.03.2014 року на суму 1 353 000,00 грн.(І том а.с.103-117);

-товарно - транспортні накладні (замовник ТзОВ «Електрон-буд», вантажовідправник ТзОВ «Брокбудкепітал») (І том а.с.118-132);

- податкові накладні №32 від 08.03.2014, №33 від 10.03.2014 року, №34 від 10.03.2014 року, №35 від 10.03.2014 року, №36 від 14.03.2014 року, №594 від 28.03.2014 року, №125 від 17.03.2014 року, №126 від 17.03.2014 року, №127 від 20.03.2014 року, №265 від 22.02.2014 року, №266 від 25.02.2014 року, №267 від 25.02.2014 року, №268 від 26.02.2014 року, №269 від 28.02.2014 року(І том а.с.133-151);

- акти надання послуг №190 від 22.02.2014 року, №192 від 25.02.2014 року, №191 від 25.02.2014 року, №193 від 26.02.2014 року, №194 від 28.02.2014 року, №221 від 10.03.2014 року, №220 від 10.03.2014 року, №219 від 10.03.2014 року, №218 від 08.03.2014 року, №217 від 05.03.2014 року, №226 від 14.03.2014 року, №340 від 17.03.2014 року, №341 від 17.03.2014 року,№342 від 28.03.2014року, №264 від 20.03.2014 року(І том а.с.152-160);

- виписки з банківських розрахунків (І том а.с.161 -171);

-платіжні доручення (платник - ТзОВ «Електрон-буд», отримувач-ТзОВ «Брокбудкепітал»)(І том а.с.172-183);

- копію договору купівлі-продажу №8-п від 17.02.2014року укладеного з ТзОВ ТОВ «Катрейдімпекс» (І том а.с.100);

- видаткові накладні №5 від 04.04.2014 на суму 1 353 000,00 грн., №4 від 04.04.2014 на суму 1 353 000,00 грн., №3 від 03.04.2014 на суму 1 353 000,00 грн., №2 від 02.04.2014 на суму 1 353 000,00 грн., №1 від 02.04.2014 на суму 1 353 000,00 грн., (І том а.с.203-207);

-товарно-транспортні накладні (замовник ТзОВ «Електрон-буд», вантажовід-правник ТзОВ «Катрейдімпекс») (І том а.с.208-211);

- податкові накладні №1 від 02.04.2014 року, №2 від 02.04.2014 року, №3 від 03.04.2014 року, №4 від 04.04.2014 року, №2 від 04.04.2014 року(І том а.с.212-221);

- акти надання послуг №466 від 04.04.2014 року, № 467 від 04.04.2014 року, №465 від 03.04.2014 року, №464 від 02.04.2014 року, №463 від 02.04.2014 року(І том а.с.222-226);

-платіжні доручення (платник - ТзОВ «Електрон-буд», отримувач - ТОВ «Катрейдімпекс» )(І том а.с.227-230);

- копію договору купівлі-продажу №19 від 26.05.2014року укладеного з ПП «НП Хіміч» (І том а.с.101)

- видаткові накладні №РН-10 від 02.06.2014 року на суму 1 435 000,00 грн., №РН-11 від 02.06.2014 року на суму 1 477 000,00 грн., №РН-12 від 02.06.2014 року на суму 1 456 000,00 грн., №РН-73 від 16.06.2014 року на суму 1 456 000,00 грн., №РН-74 від 16.06.2014 року на суму 1 399 000,00 грн., №РН-75 від 16.06.2014 року на суму 1 505 000,00 грн., №РН-76 від 16.06.2014 на суму 1 456 000,00 грн., №РН-120 від 24.06.2014 року на суму 1 505 000,00 грн.,

-товарно-транспортні накладні (замовник ТзОВ «Електрон-буд», вантажовід-правник ПП «НП Хіміч») (І том а.с.239-246);

-податкові накладні №10 від 02.06.2014 року, №11 від 02.06.2014 року,№12 від 02.06.2014 року, №73 від 16.06.2014 року, №74 від 16.06.2014 року, №75 від 16.06.2014 року, №76 від 16.06.2014 року, №120 від 24.06.2014 року, №121 від 24.06.2014 року,(І том а.с.247-250, ІІ том а.с.2-11);

- акти надання послуг №717 від 02.06.2014 року, № 724 від 24.06.2014 року, №723 від 24.06.2014 року, №721 від 16.06.2014 року, №463 від 02.04.2014 року(ІІ том а.с.12-14);

- платіжні доручення (платник - ТзОВ «Електрон-буд», отримувач - ПП «НП Хіміч»)(ІІ том а.с.16-22);

- копію договору купівлі-продажу № від 10.06.2014року укладеного з ТОВ «Нокстайл» (І том а.с.102);

- видаткові накладні № 2507.1 від 25.07.2014 року на суму 1 779 975,00 грн., № 2507.2 від 25.07.2014 року на суму 1 620 000,00 грн., № 2507.3 від 25.07.2014 року на суму 1 620 000,00 грн., № 1807.1 від 18.07.2014 року на суму 1 760 130,00 грн., № 1207.2 від 12.07.2014 року на суму 1 729 350,00 грн., № 0907.3 від 09.07.2014 року на суму 1 620 000,00 грн., № 0907.2 від 09.07.2014 року на суму 1 737 450,00 грн., № 0907.1 від 09.07.2014 року на суму 1 737 450,00 грн., № 0807.4 від 08.07.2014 року на суму791 644,00 грн., № 0807.3 від 08.07.2014 року на суму 1 696 950,00 грн., № 0807.2 від 08.07.2014 року на суму 1 696 950,00 грн., № 0807.1 від 08.07.2014 року на суму 1 773 900,00 грн., № 0707.2 від 07.07.2014 року на суму 1 701 000,00 грн., № 0707.1 від 07.07.2014 року на суму 1 701 000,00 грн., № 0407.2 від 04.07.2014 року на суму 1 657 017,00 грн., №1 від 25.06.2014 року на суму 954 000,00 грн., №3 від 25.06.2014 року на суму 551 000,00 грн., №2 від 25.06.2014 року на суму 795 000,00 грн. ( ІІ том а.с.23-40);

-товарно-транспортні накладні (замовник ТзОВ «Електрон-буд», вантажовід-правник ТОВ «Нокстайл») (ІІ том а.с.41-58);

-податкові накладні №1 від 25.06.2014 року, №2 від 25.06.2014 року, №3 від 25.06.2014 року(ІІ том а.с.59-61);

- акти надання послуг №822 від 07.07.2014 року, №787 від 04.07.2014 року, №964 від 08.07.2014 року, №948 від 08.07.2014 року, №965 від 09.07.2014 року, №1017 від 12.07.2014 року, №1018 від 18.07.2014 року, №1019 від 25.07.2014 року, №790 від 01.07.2014 року, №791 від 01.07.2014 року(ІІ том а.с.62-71);

- платіжні доручення (платник - ТзОВ «Електрон-буд», отримувач - ТОВ «Нокстайл») (ІІ том а.с.72-84).

Судом в судовому засіданні встановлено, що в подальшому отриманий від ТОВ «Брокбудкепітал», ТОВ «Катрейдімпекс» та ТОВ «Нокстайл» катод мідний на підставі договору на переробку давальницької сировини №19-е/д від 14.11.2012 року був переданий на ТзДВ «ГАЛ-КАТ» для виготовлення заготівки мідної для волочіння, що підтверджується наступними документами: акт приймання-передачі давальницької сировини для переробки №17 від 11.03.2014року, акт ГК000000056 від 11.03.2014 року здачі-приймання готової продукції, акт надання послуг з переробки №56 від 11.03.2014 року, акт приймання-передачі давальницької сировини для переробки №18 від 14.03.2014року, акт ГК000000057 від 14.03.2014року здачі-приймання готової продукції, акт надання послуг з переробки №57 від 14.03.2014 року, акт приймання-передачі давальницької сировини для переробки №19 від 17.03.2014року, акт приймання-передачі давальницької сировини для переробки №20 від 17.03.2014року, акт приймання-передачі давальницької сировини для переробки №21 від 20.03.2014року, акт ГК000000065 від 21.03.2014 року здачі-приймання готової продукції, акт надання послуг з переробки №65 від 21.03.2014 року, акт приймання-передачі давальницької сировини для переробки №22 від 04.04.2014року, акт ГК000000093 від 07.04.2014 року здачі-приймання готової продукції, акт надання послуг з переробки №93 від 07.04.2014 року, акт приймання-передачі давальницької сировини для переробки №23 від 11.04.2014 року, акт ГК000000095 від 16.04.2014 року здачі-приймання готової продукції, акт надання послуг з переробки №95 від 16.04.2014 року, акт приймання-передачі давальницької сировини для переробки №24 від 15.04.2014року , акт надання послуг з переробки №100 від 15.04.2014 року, акт приймання-передачі давальницької сировини для переробки №25 від 22.04.2014року, акт ГК000000106 від 25.04.2014 року здачі-приймання готової продукції, акт надання послуг з переробки №106 від 25.04.2014 року, акт приймання-передачі давальницької сировини для переробки №26 від 23.04.2014року, акт ГК000000105 від 24.04.2014 року здачі-приймання готової продукції, акт надання послуг з переробки №105 від 24.04.2014 року, акт приймання-передачі давальницької сировини для переробки №27 від 24.04.2014року, акт ГК000000125 від 28.04.2014 року здачі-приймання готової продукції, акт надання послуг з переробки №125 від 28.04.2014 року, акт приймання-передачі давальницької сировини для переробки №28 від 28.04.2014року, акт ГК000000126 від 04.05.2014 року здачі-приймання готової продукції, акт надання послуг з переробки №126 від 04.05.2014 року, акт ГК000000127 від 04.05.2014 року здачі-приймання готової продукції, акт надання послуг з переробки №127 від 04.05.2014 року, акт приймання-передачі давальницької сировини для переробки №38 від 01.07.2014року, акт ГК000000232 від 04.07.2014 року здачі-приймання готової продукції, акт надання послуг з переробки №232 від 04.07.2014 року, акт ГК000000233 від 04.07.2014 року здачі-приймання готової продукції, акт надання послуг з переробки №233 від 04.07.2014 року, акт приймання-передачі давальницької сировини для переробки №39 від 07.07.2014року, акт ГК000000242 від 08.07.2014року здачі-приймання готової продукції, акт надання послуг з переробки №242 від 08.07.2014 року, акт приймання-передачі давальницької сировини для переробки №40 від 11.07.2014року, акт ГК000000246 від 16.07.2014 року здачі-приймання готової продукції, акт надання послуг з переробки №246 від 16.07.2014 р., акт ГК000000247 від 18.07.2014 року здачі-приймання готової продукції, акт надання послуг з переробки №247 від 18.07.2014 року, акт приймання-передачі давальницької сировини для переробки №41 від 23.07.2014року, акт ГК000000256 від 28.07.2014 року здачі-приймання готової продукції, акт надання послуг з переробки №256 від 28.07.2014 року (ІІ том а.с. 85-133) та податковими накладними (ІІ том а.с.134-165).

У свою чергу заготівка мідна для волочіння була реалізована ТзОВ «Електрон-буд» своїм клієнтам на підставі договорів купівлі-продажу, а саме: ТОВ «Техпровід» на підставі договору купівлі-продажу №19-е/з від 16.10.2012 року, ТОВ «Стройстіль» на підставі договору купівлі-продажу №20-е/з від 16.10.2012 року, ТОВ «Торговий дім «Бердянський кабельний завод» на підставі договору купівлі-продажу №3-е/з від 28.08.2012 року, ТОВ «Крок Г.Т.» на підставі договору купівлі-продажу №18-е/з від 15.10.2012 року, ТОВ «Виробниче підприємство «Акватон» на підставі договору купівлі-продажу №14/14 від 10.07.2014року, ТОВ «Торговий дім «Укркабель» на підставі договору купівлі-продажу №6-е/з від 26.03.2013року (ІІ том а.с.166-172). Факт здійснення вказаних операцій підтверджується: видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, довіреностями (ІІ том а.с.174-250, ІІІ том а.с.1-40).

Суд зазначає, що первинні документи, якими позивач доводить здійснення господарських операцій з контрагентами, оформлені належним чином, такі досліджувались під час перевірки, містять необхідні реквізити, повністю відображають зміст господарських операцій і не мають недоліків, які б свідчили про їх невідповідність вимогам до первинних документів. Вказана обставина не спростовується висновками перевірки та не заперечується представником відповідача.

Згідно з п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. п. 138.1.1. п. 138.1. ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п. 138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.4. ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з п. п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього

Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 201.4. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п.201.6 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п. 201.7. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктом 2 цього ж Положення передбачено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Що стосується посилань Ковельської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області на те, що контрагенти позивача -відсутні за місцезнаходженням, судом зазначається наступне.

Фактично висновки акту перевірки акт від 09.12.2014 року №28/03-06-22/14315227 ґрунтуються на припущенні про неспроможність вказаних контрагентів позивача надавати послуги з причин відсутності за місцезнаходженням. Щодо таких підприємств податковий орган посилається на акти перевірок ДПІ у Шевченківському та Подільському районах м.Києва щодо неможливості проведення зустрічних звірок та цитує їх зміст.

Даючи правову оцінку таким актам, суд враховує, що зустрічні звірки проводяться податковими органами відповідно до п.п.73.5 статті73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації. При цьому, зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження господарських виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Відповідно до п. 1 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. № 1232 зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

З аналізу вказаних норм вбачається, що зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, в той час, як функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Таким чином, за своєю правовою природою акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є актом перевірки контролюючого органу та не може містити в собі аналізу господарських операцій платника податків та висновків про нікчемність укладених ним договорів.

Оцінюючи дані факти, суд надає перевагу письмовим доказам (первинним документам) та поясненням позивача, а також враховує, що про реальність господарських операцій позивача з контрагентами свідчить той факт, що товари отримані від зазначених контрагентів були реально обліковані підприємством та використані у власній господарській діяльності. Достовірних фактів, які б викликали сумнів в реальності придбання таких у суду немає.

Проте статтею 83 ПК України визначений вичерпний перелік документів та відомостей, які можуть бути використані податковими органами під час проведення перевірок платників податків. Згідно з названою статтею для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом (підпункт 83.1.1), податкова інформація (підпункт 83.1.2), експертні висновки (підпункт 83.1.3), судові рішення (підпункт 83.1.4), інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи (підпункт 83.1.6).

Суд звертає увагу на те, що законодавством, зокрема статтею 83 ПК України, не передбачена можливість використання під час проведення перевірок платників податків та складання акта перевірки, матеріалів досудового слідства. Це співвідноситься, зокрема, і з положеннями ПК, відповідно до яких заздалегідь є встановленим і не потребує доведення та доказування вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили. Тобто преюдиціальний характер має лише рішення (вирок) суду, яке набрало законної сили, а не матеріали досудового слідства.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Вина осіб у зайнятті фіктивним підприємництвом чи у підробленні документів може встановлюватися лише вироком суду, адже такі діяння є кримінально карані. Відповідачем не було надано вироку суду з якого б вбачалася вина певних осіб у зайнятті фіктивним підприємництвом щодо підприємств постачальників позивача, чи вироку суду з якого б вбачалася вина певних осіб у підробленні документів первинного бухгалтерського обліку.

Суд звертає увагу відповідача на те, що у разі встановлення вироком суду, який набрав законної сили, вини певних осіб у підробленні документів чи зайнятті фіктивним підприємництвом постанова суду може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами. (ст. 245 КАС України).

При цьому, згідно положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, відтак, є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника, яка має індивідуальний характер відповідно до ст.61 Конституції України, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст.228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Під час перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел ТзОВ «Електрон-буд» на укладення договорів без наміру створити наслідки, які ними передбачені. Не надано цих доказів і під час судового розгляду справи. Навпаки, документально доведено виконання зобов'язань по поставці товарів та їх оплати. Відтак, протиправного умислу позивача, на укладення протиправного правочину не встановлено, що виключає його кваліфікацію як недійсного. З огляду на відсутність доказів умислу, описані вище правочини не можуть вважатися нікчемними як такі, що порушують публічний порядок за ст. 228 ЦК України.

Пунктом 45.2 статті 45 Податкового кодексу України визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно зі ч. 5 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Положенням частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відтак, ураховуючи положення статей 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними та допустимими доказами при встановленні факту відсутності керівних органів - юридичної особи за її місцезнаходженням є саме відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Відтак, факт наявності інформації в автоматизованих базах даних та службових документах податкового органу про відсутність платника податка за юридичною адресою не може бути підставою для виключення сум ПДВ з податкового кредиту, якщо така адреса відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, а також за умови вірно заповнених всіх інших реквізитів.

Судом на підставі зібраних у справі доказів встановлено здійснення господарських операцій позивача з ТзОВ «Брокбудкепітал», ТОВ «Нокстайл» ТОВ «Катрейдімпекс» та ПП «НП Хіміч».

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з с.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Зокрема, при розгляді Європейським судом з прав людини податкових спорів в мотивувальній частині рішення найчастіше застосовується ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950 року. Даною статтею гарантується право на мирне володіння своїм майном. У ній, зокрема, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У контексті податкових спорів (в т.ч. даного конкретного спору) позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит) розглядається як позбавлення власності.

Так, у своєму Рішенні від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України» Європейський суд з прав людини зазначає, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також: сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між: вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року справа №21-47а10.

Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні у справі «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії», у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Представлені позивачем суду докази свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обовязків, а також про фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентами , та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх.

Щодо внесення висновків акта податкової перевірки від 09.12.2014 року №28/03-06-22/14315227 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Електрон-буд», код ЄДРПОУ 14315227, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій із ТзОВ «Брокбудкепітал» (код 37450960) за період лютий, березень 2014 року, із ТОВ «Нокстайл» (код 38951854) за період червень, липень 2014 року, із ТОВ «Катрейдімпекс» (код 38506804) за період квітень 2014 року та із ПП «НП Хіміч» (код 3804025) за червень 2014 року до бази даних «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

В силу приписів пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (надалі - Порядок) акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

За змістом пункту 6 розділу 4 Порядку, за результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) перевірки висновки, факти та дані, відносно яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.

Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів перевірки, залишається в органі державної податкової служби та враховується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Фактично в акті перевірки викладається суб'єктивна думка перевіряючого, його оціночні судження щодо наявності з боку платника порушень податкового та іншого законодавства.

Висновки, викладені у зазначеному акті, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.

У пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт62.1.2 пункту 62.2 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з підпунктом 72.1.5 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема, за результатами податкового контролю.

Згідно статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Згідно з пунктом 2.6 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 31.07.2014 № 22, працівники підрозділів, що здійснюють (очолюють) перевірки, вносять необхідну інформацію до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи підсистеми «Податковий аудит» ІС «Податковий блок» на кожному етапі організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок (при направленні повідомлення платнику податків про початок документальної планової (невиїзної позапланової) перевірки, оформленні направлення на проведення перевірки, реєстрації акта (довідки) перевірки (звірки), інших складених актів (довідок), прийнятті та направленні податкового повідомлення-рішення, вимог про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, а також рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, складанні протоколів про адміністративне правопорушення тощо - в день вчинення відповідних дій, адміністративного або судового оскарження грошового зобов'язання, визначеного у прийнятих податкових повідомленнях-рішеннях, сум єдиного внеску, штрафних санкцій та пені, визначених у сформованих вимогах про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, а також рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені - в день отримання відповідних документів або отримання інформації в установленому порядку (до підсистеми «Податковий аудит» ІС «Податковий блок» додатково вноситься: наказ про проведення перевірки; протокол засідання постійної комісії із розгляду спірних питань, заперечення до акта перевірки, висновок і відповіді на такі заперечення; додатково приєднуються акти в електронному вигляді з усіма передбаченими додатками, інші визначені підсистемою дані).

Внесення до електронної бази даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» податкової інформації, отриманої внаслідок проведення позапланової документальної виїзної перевірки позивача, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Дії відповідача щодо внесення до електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформації, отриманої внаслідок проведення позапланової документальної виїзної перевірки позивача, в даному випадку є лише службовою діяльністю працівників податкової інспекції на виконання своїх службових обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження господарських операцій.

Зазначені дії самі по собі не створюють для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для позивача обов'язкових юридичних наслідків.

Аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 01.07.2014 у справі № К/800/10128/14 /реєстраційний номер 39656303/.

Суд зазначає, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У пункті 8 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивача визначено як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Згідно частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

З наведених процесуальних норм Закону випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливості реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов'язку.

А тому дії суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права та інтереси особи в тому разі, якщо вони, по-перше, вчинені з перевищенням повноважень, та, по-друге, є юридично значимими, тобто мають безпосередній вплив на стан суб'єктивних прав та обов'язків особи.

Однак, оскаржувані дії є лише службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків та не створюють для платника податків правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав, та безпосередньо не породжують для позивача будь-яких обов'язків. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Отже, внесення до бази даних «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» податкової інформації, отриманої внаслідок проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

До того ж, обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.

У даному випадку безпосереднє викладення відповідачем суб'єктивного оціночного судження щодо наявності з боку ТзОВ «Електрон-буд» порушень податкового та іншого законодавства є правом податкового органу, внаслідок чого відсутні порушені права позивача, які підлягають захисту в судовому порядку. Права позивача можуть бути порушені відповідачем внаслідок прийняття за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень, які можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 Податкового кодексу України суд зазначає, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 09.12.2014 у справі №21-511а14.

Згідно з частиною першою статті 244 2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, дії відповідача щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства, є лише службовою діяльністю працівників Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області з виконання обов'язків зі збирання доказової інформації про наявність чи відсутність документального підтвердження господарських операцій.

Зазначені дії самі по собі не створюють для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для позивача обов'язкових юридичних наслідків.

Разом з цим, оскільки суд прийшов до переконання щодо протиправності податкового повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області №0000032200 від 13.01.2015 року, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі акта від 09.12.2014 року №28/03-06-22/14315227 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Електрон-буд», ЄДРПОУ 14315227, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій із ТзОВ «Брокбудкепітал» (код 37450960) за період лютий, березень 2014 року, із ТОВ «Нокстайл» (код 38951854) за період червень, липень 2014 року, із ТОВ «Катрейдімпекс» (код 38506804) за період квітень 2014 року та із ПП «НП Хіміч» (код 3804025) за червень 2014 року»

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову.

Згідно ст. 94 ч. 3 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 7-14, 17, 18, 49, 51, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області №0000032200 від 13.01.2015 року;

3.Зобов'язати Ковельську об'єднану податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі акта від 09.12.2014 року №28/03-06-22/14315227 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Електрон-буд», ЄДРПОУ 14315227, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій із ТзОВ «Брокбудкепітал» (код 37450960) за період лютий, березень 2014 року, із ТОВ «Нокстайл» (код 38951854) за період червень, липень 2014 року, із ТОВ «Катрейдімпекс» (код 38506804) за період квітень 2014 року та із ПП «НП Хіміч» (код 3804025) за червень 2014 року».

4.Узадоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрон-буд» 560 грн. 28 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повий текст постанови виготовлено 14 квітня 2015 року.

Суддя Костецький Н.В.