Ухвала

від 23.09.2015 по справі 813/945/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2015 року Справа № 876/5109/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Бруновської Н.В. та Каралюса В.М.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.;

а також сторін (їх представників):

від відповідача - ОСОБА_1;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській обл. на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2015р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Електрон-буд» до ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській обл. про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, спонукання до вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И Л А:

25.02.2015р. позивач ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Електрон-буд» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції /ОДПІ/ Головного управління /ГУ/ ДФС у Волинській обл. № НОМЕР_1 від 13.01.2015р.; визнати протиправними дії ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Волинській обл. щодо корегування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість /ПДВ/ ТзОВ «Електрон-буд» в розрізі контрагентів на підставі Акта № 28/03-06-22/14315227 від 09.12.2014р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Електрон-буд», код за ЄДРПОУ 14315227, з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ при здійсненні фінансово-господарських операцій із ТзОВ «Брокбудкепітал» (код 37450960) за період лютий, березень 2014 року, із ТзОВ «Нокстайл» (код 38951854) за період червень, липень 2014 року, із ТзОВ «Катрейдімпекс» (код 38506804) за період квітень 2014 року та із ПП «НП Хіміч» (код 3804025) за червень 2014 року»; зобов'язати ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Волинській обл. вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі Акта № 28/03-06-22/14315227 від 09.12.2014р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Електрон-буд», код ЄДРПОУ 14315227, з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ при здійсненні фінансово-господарських операцій із ТзОВ «Брокбудкепітал» (код 37450960) за період лютий, березень 2014 року, із ТзОВ «Нокстайл» (код 38951854) за період червень, липень 2014 року, із ТзОВ «Катрейдімпекс» (код 38506804) за період квітень 2014 року та із ПП «НП Хіміч» (код 3804025) за червень 2014 року» (Т.1, а.с.5-22).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2015р. заявлений позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Волинській обл. № НОМЕР_1 від 13.01.2015р.; зобов'язано ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Волинській обл. вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі Акта № 28/03-06-22/14315227 від 09.12.2014р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Електрон-буд», код ЄДРПОУ 14315227, з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ при здійсненні фінансово-господарських операцій із ТзОВ «Брокбудкепітал» (код 37450960) за період лютий, березень 2014 року, із ТзОВ «Нокстайл» (код 38951854) за період червень, липень 2014 року, із ТзОВ «Катрейдімпекс» (код 38506804) за період квітень 2014 року та із ПП «НП Хіміч» (код 3804025) за червень 2014 року»; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто з державного бюджету на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 560 грн. 28 коп. сплаченого судового збору (Т.4, а.с.45-53).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила відповідач ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Волинській обл., яка покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції в частині та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (Т.4, а.с.59-60).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що господарські операції позивача з контрагентами ТзОВ «Брокбудкепітал», ТзОВ «Нокстайл», ТзОВ «Катрейдімпекс» та ПП «НП Хіміч» не носили реального характеру, оскільки згідно отриманої інформації не підтверджується придбання вказаними контрагентами від своїх постачальників товарів (катод мідний), який у подальшому був реалізований позивачу. Вказані контрагенти не знаходяться за своїми юридичними адресами, не декларували проведення операцій з придбання катоду мідного; директор ТзОВ «Нокстайл» ОСОБА_4 заперечив свою причетність до здійснення фінансово-господарської діяльності цього підприємства, також по цьому контрагенту зареєстровано кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ст.205 КК України.

Окрім цього, позивачем не представлено документів про якість та виробника придбаних товарів, надані товарно-транспортні накладні не визначають конкретних місць завантаження товарів, видаткові накладні підписані від імені позивача невстановленими особами.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу /ПК/ України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судом першої інстанції, протягом 26.11.2014р.-02.12.2014р. відповідачем ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Волинській обл. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТзОВ «Електрон-буд» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ при здійсненні фінансово-господарських операцій із ТзОВ «Брокбудкепітал» (код 37450960) за період лютий-березень 2014 року, із ТзОВ «Нокстайл» (код 38951854) за період червень-липень 2014 року, із ТзОВ «Катрейдімпекс» (код 38506804) за квітень 2014 року та із ПП «НП Хіміч» (код 3804025) за червень 2014 року, за результатами якої складено Акт перевірки № 28/03-06-22/14315227 від 09.12.2014р. (Т.1, а.с.24-97).

Проведеною перевіркою встановлено, що в порушення вимог п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.п.186.1, 186.2 ст.186, п.188.1 ст.188, п.п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України позивачем занижено суму ПДВ на загальну суму 4720632 грн., у тому числі: за лютий 2014 року - на суму 1118045 грн., за березень 2014 року - на суму 2029500 грн., за квітень 2014 року - на суму 1127500 грн., за червень 2014 року - на суму 445587грн.

На підставі наведеного Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 13.01.2015р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ у загальному розмірі 7080948 грн., з яких 4720632 грн. за основним платежем та 2360316 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (Т.1. а.с.98).

Підставою для винесення спірного рішення щодо збільшення суми грошових зобов'язань з ПДВ є висновки податкового органу про те, що господарські операції позивача з контрагентами ТзОВ «Брокбудкепітал», ТзОВ «Нокстайл», ТзОВ «Катрейдімпекс» та ПП «НП Хіміч» не носили реального характеру, оскільки згідно отриманої інформації не підтверджується придбання вказаними контрагентами від своїх постачальників товарів (катод мідний), який у подальшому був реалізований позивачу. Вказані контрагенти не знаходяться за своїми юридичними адресами, не декларували проведення операцій з придбання катоду мідного; директор ТзОВ «Нокстайл» ОСОБА_4 заперечив свою причетність до здійснення фінансово-господарської діяльності цього підприємства, також по цьому контрагенту зареєстровано кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ст.205 КК України.

Окрім цього, позивачем не представлено документів про якість та виробника придбаних товарів, надані товарно-транспортні накладні не визначають конкретних місць завантаження товарів, видаткові накладні підписані від імені позивача невстановленими особами.

Таким чином, у контрагентів позивача не було необхідних умов для здійснення господарської діяльності через відсутність відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що вказує на відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Частково задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що факти реального виконання господарських операцій з контрагентами ТзОВ «Брокбудкепітал», ТзОВ «Нокстайл», ТзОВ «Катрейдімпекс» та ПП «НП Хіміч» підтверджуються належно оформленими первинними документами, які мають усі необхідні реквізити та відомості, а також у повній мірі відображають зміст господарських операцій.

Реальність господарських операцій підтверджується й тим, що отримані за їх наслідками товари в подальшому використані позивачем у своїй господарській діяльності.

Також дії відповідача щодо внесення до електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформації, отриманої внаслідок проведення позапланової документальної виїзної перевірки позивача, є лише службовою діяльністю працівників податкової інспекції на виконання своїх службових обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження господарських операцій.

Зазначені дії самі по собі не створюють для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для позивача обов'язкових юридичних наслідків.

Разом з цим, оскільки суд прийшов до переконання про протиправність податкового повідомлення-рішення ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Волинській обл. № НОМЕР_1 від 13.01.2015р., тому слід зобов'язати відповідача вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі Акта перевірки № 28/03-06-22/14315227 від 09.12.2014р.

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

Предметом доказування у розглядуваній справі є дослідження обставин про те, чи не були дії позивача спрямовані на безпідставне одержання коштів із державного бюджету, чи мали операції із придбання товарів та послуг реальний характер, яким чином придбавалися товари і надавалися послуги, а також дійсна можливість здійснення таких операцій.

При цьому, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

* неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

* відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

* облік для цілей оподаткування лише тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

* здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

* відсутність первинних документів обліку.

Матеріалами справи стверджується, що між ТзОВ «Електрон-буд» (покупець) та ТзОВ «Брокбудкепітал» (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 7-п від 17.02.2014р., відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити та передати у власність покупця товар (катод мідний, зливки мідні), а покупець - прийняти і оплатити його на умовах цього договору.

За період лютий-березень 2014 року ТзОВ «Брокбудкепітал» поставило ТзОВ «Електрон- буд» товар на загальну суму 20130000 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № РН-31 від 05.03.2014р. на суму 1353000 грн., № РН-32 від 08.03.2014р. на суму 1353000 грн., № РН-33 від 10.03.2014р. на суму 1353000 грн., № РН-34 від 10.03.2014р. на суму 1353000 грн., № РН-35 від 10.03.2014р. на суму 1353000 грн., № РН-36 від 14.03.2014р. на суму 1353000 грн., № РН-125 від 17.03.2014р. на суму 1353000 грн., № РН-126 від 17.03.2014р. на суму 1353000 грн., № РН-127 від 20.03.2014р. на суму 1353000 грн., № РН-594 від 28.03.2014р. на суму 1353000 грн., № РН-269 від 28.02.2014р. на суму 1320000 грн., № РН-268 від 26.02.2014р. на суму 1320000 грн., № РН-266 від 25.02.2014р. на суму 1320000 грн., № РН-267 від 25.02.2014р. на суму 1320000 грн., № РН-265 від 22.02.2014р. на суму 1320000 грн.

Також продавцем видані наступні податкові накладні: № 32 від 08.03.2014р., № 33 від 10.03.2014р., № 34 від 10.03.2014р., № 35 від 10.03.2014р., № 36 від 14.03.2014р., № 594 від 28.03.2014р., № 125 від 17.03.2014р., № 126 від 17.03.2014р., № 127 від 20.03.2014р., № 265 від 22.02.2014р., № 266 від 25.02.2014р., № 267 від 25.02.2014р., № 268 від 26.02.2014р., № 269 від 28.02.2014р.

У свою чергу, ТзОВ «Електрон-буд» здійснило оплату вартості поставленого товару на суму 20130000 грн., що підтверджується наступними банківськими виписками: від 07.03.2014р. на суму 2000000 грн., від 12.03.2014р. на суму 300000 грн.; від 13.03.2014р. на суму 505000 грн.; від 17.03.2014р. на суму 250000 грн.; від 18.03.2014р. на суму 350000 грн., від 27.03.2014р. на суму 950000 грн.; від 31.03.2014р. на суму 1100000 грн.; від 07.04.2014р. на суму 1400000 грн.; від 08.04.2014р. на суму 1650000 грн.; від 10.04.2014р. на суму 200000 грн.; від 16.04.2014р. на суму 800000 грн.; від 17.04.2014р. на суму 800000 грн.; від 18.04.2014р. на суму 401400 грн.; від 22.04.2014р. на суму 600000 грн.; від 23.04.2014р. на суму 408600 грн.; виписка на суму 105000 грн. (24.03.2014р. та 13.03.2014р); виписка на суму 1410000 грн. (28.03.2014р., 26.03.2014р., 19.03.2014р., 25.03.2014р., 21.03.2014р., 17.03.2014р., 13.03.2014р.); виписка на суму 1640000 грн. (27.03.2014р., 05.03.2014р., 31.03.2014р., 28.03.2014р.).

Згідно укладеного договору доставка товару здійснюється на умовах EXW (склад продавця за адресою: м.Київ, вул.Екскаваторна, 35).

З метою надання транспортних послуг 22.08.2012р. між ТзОВ «Електрон-буд» (замовник) та ТзОВ «Гал-Транс» (виконавець) укладено договір № 1-т про надання транспортних послуг, згідно умов якого виконавець зобов'язується доставити автомобільним транспортом в обумовлені строки ввірений йому вантаж в пункт призначення та видати його уповноваженій на отримання вантажу особі, а замовник - оплатити надані йому послуги.

Факт транспортування товарів стверджується наданими товарно-транспортними накладними, а саме: № Р265 від 22.02.2014р.; № Р267 від 25.02.2014р.; № Р266 від 25.02.2014р.; № Р266 від 26.02.2014р.; № Р269 від 28.02.2014р.; № Р31 від 05.03.2014р.; № Р32 від 08.03.2014р.; № Р33 від 10.03.2014р.; № Р34 від 10.03.2014р.; № Р35 від 10.03.2014р., № Р36 від 14.03.2014р.; № Р125 від 17.03.2014р.; № Р126 від 17.03.2014р.; № Р127 від 20.03.2014р.; № Р594 від 28.03.2014р., а також Актами наданих послуг за лютий-березень 2014 року, а саме: № 190 від 22.02.2014р., № 192 від 25.02.2014р., № 191 від 25.02.2014р., № 193 від 26.02.2014р., № 194 від 28.02.2014р., № 221 від 10.03.2014р., № 220 від 10.03.2014р., № 219 від 10.03.2014р., № 218 від 08.03.2014р., № 217 від 05.03.2014р., № 226 від 14.03.2014р., № 340 від 17.03.2014р., № 341 від 17.03.2014р., № 342 від 28.03.2014р., № 264 від 20.03.2014р.

26.03.2014р. між ТзОВ «Електрон-буд» (покупець) та ТзОВ «Катрейдімпекс» (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 8-п, відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити та передати у власність покупця товар (катод мідний, зливки мідні), а покупець - прийняти і оплатити його на умовах цього договору.

У квітні 2014 року ТзОВ «Катрейдімпекс» поставило ТзОВ «Електрон-буд» товар на загальну суму 6765000 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-5 від 04.04.2014р. на суму 1353000 грн., № РН-4 від 04.04.2014р. на суму 1353000 грн., № РН-3 від 03.04.2014р. на суму 1353000 грн., № РН-2 від 02.04.2014р. на суму 1353000 грн., № РН-1 від 02.04.2014р. на суму 1353000 грн. та податковими накладними № 1 від 02.04.2014р., № 2 від 02.04.2014р., № 3 від 03.04.2014р., № 4 від 04.04.2014р., № 5 від 04.04.2014р.

У свою чергу, ТзОВ «Електрон-буд» здійснено оплату вартості поставленого товару на суму 6765000 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 1120310 від 30.04.2014р. на суму 134000 грн., № 1120302 від 29.04.2014р. на суму 3600000 грн., № 1120289 від 28.04.2014р. на суму 140000 грн., № 1120290 від 28.04.2014р. на суму 691000 грн., № 1120284 від 25.04.2014р. на суму 400000 грн., № 1120276 від 24.04.2014р. на суму 1000000 грн., № 1120271 від 23.04.2014р. на суму 200000 грн., № 1120272 від 23.04.2014р. на суму 500000 грн.

Пунктом 3.2 договору купівлі-продажу № 8-п від 26.03.2014р. передбачено, що доставка товару здійснюється на умовах EXW зі складу продавця у м.Києві або м.Львові.

На підставі договору про надання транспортних послуг № 1-т від 22.08.2014р. ТзОВ «Гал-Транс» здійснило перевезення катоду мідного від ТзОВ «Катрейдімпекс» для позивача, що підтверджується товарно-транспортними накладними, а саме: № Р5 від 04.04.2014р., № Р4 від 4.04.2014р., № Р3 від 03.04.2014р., № Р2 від 02.04.2014р., № Р1 від 02.04.2014р. Факт надання вказаних послуг стверджується також Актами наданих послуг за квітень 2014 року, зокрема, № 466 від 04.04.2014р., № 467 від 04.04.2014р., № 465 від 03.04.2014р., № 464 від 02.04.2014р., № 463 від 02.04.2014р.

26.05.2014р. між ТзОВ «Електрон-буд» (покупець) та ПП «НП Хіміч» (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 19, згідно умов якого продавець зобов'язався поставити та передати у власність покупця товар (катод мідний, зливки мідні), а покупець - прийняти і оплатити його на умовах цього договору.

Впродовж червня 2014 року ПП «НП Хіміч» здійснило поставку позивачу товару на загальну суму 13145000 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-10 від 02.06.2014р. на суму 1435000 грн., № РН-11 від 02.06.2014р. на суму 1477000 грн., № РН-12 від 02.06.2014р. на суму 1456000 грн., № РН-73 від 16.06.2014р. на суму 1456000 грн., № РН-74 від 16.06.2014р. на суму 1399000 грн., № PH-75 від 16.06.2014р. на суму 1505000 грн., № РН-76 від 16.06.2014р. на суму 1456000 грн., № РН-120 від 24.06.2014р. на суму 1505000 грн., № РН-121 від 24.06.2014р. на суму 1456000 грн. та податковими накладними № 10 від 02.06.2014р., № 11 від 02.06.2014р., № 12 від 02.06.2014р., № 73 від 16.06.2014р., № 74 від 16.06.2014р., № 75 від 16.06.2014р., № 76 від 16.06.2014р., № 120 від 24.06.2014р., № 121 від 24.06.2014р.

В оплату поставленого товару позивачем сплачено на банківський рахунок продавця грошові кошти на загальну суму 13139000 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 1120580 від 14.07.2014р. на суму 3000000 грн., № 1120591 від 15.07.2014р. на суму 800000 грн., № 1120590 від 15.07.2014р. на суму 414815 грн., № 1120586 від 15.07.2014р. на суму 3400000 грн., № 1120598 від 18.07.2014р. на суму 201058 грн., № 1120602 від 18.07.2014р. на суму 197037 грн., № 1120603 від 18.07.2014р. на суму 1466460 грн., № 119 від 17.07.2014р. на суму 450000 грн., № 1120594 від 16.07.2014р. на суму 1100000 грн., № 1120592 від 16.07.2014р. на суму 1207000 грн., № 1120593 від 16.07.2014р. на суму 269630 грн., № 115 від 16.07.2014р. на суму 633000 грн.

Пунктом 3.2 договору купівлі-продажу № 19 від 26.05.2014р. передбачено, що доставка товару здійснюється на умовах EXW зі складу продавця за адресою: м.Львів, вул.Персенківка,70.

На підставі договору про надання транспортних послуг №1-т від 22.08.2014р. ТзОВ «Гал-Транс» в червні 2014 року здійснило перевезення товару від ПП «НП Хіміч» для позивача, що підтверджується товарно-транспортними накладними № Р10 від 02.06.2014р., № Р11 від 02.06.2014р., № Р12 від 02.06.2014р., № Р73 від 16.06.2014р., № Р74 від 16.06.2014р., № Р75 від 16.06.2014р., № Р76 від 16.06.2014р., № Р120 від 24.06.2014р., № Р121 від 24.06.2014р. Факт надання вказаних транспортних послуг підтверджується також Актами наданих послуг за червень 2014 року, а саме: № 717 від 02.06.2014р., № 724 від 24.06.2014р., № 723 від 24.06.2014р., № 721 від 16.06.2014р.

Окрім цього, 10.06.2014р. між ТзОВ «Електрон-буд» (покупець) та ТзОВ «Нокстайл» (продавець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити та передати у власність покупця товар (катод мідний, зливки мідні), а покупець - прийняти і оплатити його на умовах цього договору.

У червні-липні 2014 року ТзОВ «Нокстайл» поставив позивачу товар на загальну суму 26922816 грн., що підтверджується видатковими накладними № 0907.1 від 09.07.2014р. на суму 1737450 грн., № 0907.2 від 09.07.2014р. на суму 1737450 грн., № 0907.3 від 09.07.2014р. на суму 1620000 грн., № 1207.1 від 12.07.2014р. на суму 1729350 грн., № 1807.1 від 18.07.2014р. на суму 1760130 грн., № 2507.1 від 25.07.2014р. на суму 1779975 грн., № 2507.2 від 25.07.2014р. на суму 1620000 грн., № 2507.3 від 25.07.2014р. на суму 1620000 грн., № 1 від 25.06.2014р. на суму 954000 грн., № 3 від 25.06.2014р. на суму 551000 грн., № 2 від 25.06.2014р. на суму 795000 грн., № 0407.1 від 04.07.2014р. на суму 1657017 грн., № 0707.1 від 07.07.2014р. на суму 1701000 грн., № 0707.2 від 07.07.2014р. на суму 1701000 грн., № 0807.4 від 08.07.2014р. на суму 791644 грн., № 0807.2 від 08.07.2014р. на суму 1696950 грн., № 0807.3 від 08.07.2014р. на суму 1696950 грн., № 0807.1 від 08.07.2014р. на суму 1773900 грн. та податковими накладними № 1 від 25.06.2014р., № 2 від 25.06.2014р., № 3 від 25.06.2014р.

У свою чергу, ТзОВ «Електрон-буд» здійснило оплату вартості поставленого товару на загальну суму 13139000 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 1120580 від 14.07.2014р. на суму 3000000 грн., № 1120591 від 15.07.2014р. на суму 800000 грн., № 1120590 від 15.07.2014р. на суму 414815 грн., № 1120586 від 15.07.2014р. на суму 3400000 грн., № 1120598 від 18.07.2014р. на суму 201058 грн., № 1120602 від 18.07.2014р. на суму 197037 грн., № 1120603 від 18.07.2014р. на суму 1466460 грн., № 119 від 17.07.2014р. на суму 450000 грн., № 1120594 від 16.07.2014р. на суму 1100000 грн., № 1120592 від 16.07.2014р. на суму 1207000 грн., № 1120593 від 16.07.2014р. на суму 269630 грн., № 115 від 16.07.2014р. на суму 633000 грн.

Пунктом 3.2 договору купівлі-продажу від 10.06.2014р. передбачено, що доставка товару здійснюється на умовах EXW зі складів продавця за адресами: м.Київ, вул.О.Теліги, 4, м.Львів, вул.Кульпарківська, 96.

На підставі договору про надання транспортних послуг № 1-т від 22.08.2014р. ТзОВ «Гал-Транс» в червні 2014 року здійснило перевезення катоду мідного від ТзОВ «Нокстайл» для позивача, що підтверджується товарно-транспортними накладними № Р0907.1 від 09.07.2014р., № Р0907.2 від 09.07.2014р., № Р0907.3 від 09.07.2014р., № Р1207.1 від 12.07.2014р., № Р1807.1 від 18.07.2014р., № Р2507.1 від 25.07.2014р., № Р2507.2 від 25.07.2014р., № Р2507.3 від 25.07.2014р., № Р1 від 25.06.2014р., № Р2 від 25.06.2014р., № Р0407.1 від 04.07.2014р., № Р0707.1 від 07.07.2014р., № Р0707.2 від 07.07.2014р., № Р0807.4 від 08.07.2014р., № Р0807.2 від 07.07.2014р., № Р0807.3 від 07.07.2014р., № Р0807.1 від 08.07.2014р. Факт надання вказаних транспортних послуг підтверджується також Актами наданих послуг за липень 2014 року, а саме: № 787 від 04.07.2014р., № 822 від 07.07.2014р., № 964 від 08.07.2014р., № 948 від 08.07.2014р., № 965 від 09.07.2014р., № 1017 від 12.07.2014р., № 1018 від 18.07.2014р., № 1019 від 25.07.2014р.

У подальшому отриманий від ТзОВ «Брокбудкепітал», ТзОВ «Катрейдімпекс» та ТзОВ «Нокстайл» катод мідний на підставі договору на переробку давальницької сировини №19-е/д від 14.11.2012р. був переданий на ТзДВ «Гал-Кат» для виготовлення заготівки мідної для волочіння, що підтверджується наступними документами: актом приймання-передачі давальницької сировини для переробки № 17 від 11.03.2014р., актом ГК000000056 від 11.03.2014р. здачі-приймання готової продукції, актом надання послуг з переробки № 56 від 11.03.2014р., актом приймання-передачі давальницької сировини для переробки № 18 від 14.03.2014р., актом ГК000000057 від 14.03.2014р. здачі-приймання готової продукції, актом надання послуг з переробки № 57 від 14.03.2014р., актом приймання-передачі давальницької сировини для переробки № 19 від 17.03.2014р., актом приймання-передачі давальницької сировини для переробки № 20 від 17.03.2014р., актом приймання-передачі давальницької сировини для переробки № 21 від 20.03.2014р., актом ГК000000065 від 21.03.2014р. здачі-приймання готової продукції, актом надання послуг з переробки № 65 від 21.03.2014р., актом приймання-передачі давальницької сировини для переробки № 22 від 04.04.2014р., актом ГК000000093 від 07.04.2014р. здачі-приймання готової продукції, актом надання послуг з переробки № 93 від 07.04.2014р., актом приймання-передачі давальницької сировини для переробки № 23 від 11.04.2014р., актом ГК000000095 від 16.04.2014р. здачі-приймання готової продукції, актом надання послуг з переробки № 95 від 16.04.2014р., актом приймання-передачі давальницької сировини для переробки № 24 від 15.04.2014р., актом надання послуг з переробки № 100 від 15.04.2014р., актом приймання-передачі давальницької сировини для переробки № 25 від 22.04.2014р., актом ГК000000106 від 25.04.2014р. здачі-приймання готової продукції, актом надання послуг з переробки № 106 від 25.04.2014р., актом приймання-передачі давальницької сировини для переробки № 26 від 23.04.2014р., актом ГК000000105 від 24.04.2014р. здачі-приймання готової продукції, актом надання послуг з переробки № 105 від 24.04.2014р., актом приймання-передачі давальницької сировини для переробки № 27 від 24.04.2014р., актом ГК000000125 від 28.04.2014р. здачі-приймання готової продукції, актом надання послуг з переробки № 125 від 28.04.2014р., актом приймання-передачі давальницької сировини для переробки № 28 від 28.04.2014р., актом ГК000000126 від 04.05.2014р. здачі-приймання готової продукції, актом надання послуг з переробки № 126 від 04.05.2014р., актом ГК000000127 від 04.05.2014р. здачі-приймання готової продукції, актом надання послуг з переробки № 127 від 04.05.2014р., актом приймання-передачі давальницької сировини для переробки № 38 від 01.07.2014р., актом ГК000000232 від 04.07.2014р. здачі-приймання готової продукції, актом надання послуг з переробки № 232 від 04.07.2014р., актом ГК000000233 від 04.07.2014р. здачі-приймання готової продукції, актом надання послуг з переробки № 233 від 04.07.2014р., актом приймання-передачі давальницької сировини для переробки № 39 від 07.07.2014р., актом ГК000000242 від 08.07.2014р. здачі-приймання готової продукції, актом надання послуг з переробки № 242 від 08.07.2014р., актом приймання-передачі давальницької сировини для переробки № 40 від 11.07.2014р., актом ГК000000246 від 16.07.2014р. здачі-приймання готової продукції, актом надання послуг з переробки № 246 від 16.07.2014p., актом ГК000000247 від 18.07.2014р. здачі-приймання готової продукції, актом надання послуг з переробки № 247 від 18.07.2014р., актом приймання-передачі давальницької сировини для переробки № 41 від 23.07.2014р., актом ГК000000256 від 28.07.2014р. здачі-приймання готової продукції, актом надання послуг з переробки № 256 від 28.07.2014р. та податковими накладними.

У свою чергу, заготівка мідна для волочіння була реалізована ТзОВ «Електрон-буд» своїм клієнтам на підставі договорів купівлі-продажу, а саме: ТзОВ «Техпровід» на підставі договору купівлі-продажу №19-е/з від 16.10.2012р., ТзОВ «Стройстіль» на підставі договору купівлі-продажу № 20-е/з від 16.10.2012р., ТзОВ «Торговий дім «Бердянський кабельний завод» на підставі договору купівлі-продажу № 3-е/з від 28.08.2012р., ТзОВ «ОСОБА_5Т.» на підставі договору купівлі-продажу № 18-е/з від 15.10.2012р., ТзОВ «Виробниче підприємство «Акватон» на підставі договору купівлі-продажу № 14/14 від 10.07.2014р., ТзОВ «Торговий дім «Укркабель» на підставі договору купівлі-продажу № 6-е/з від 26.03.2013р. Факт здійснення вказаних операцій підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, довіреностями.

Окрім цього, ТзОВ «Гал- Транс» подано 29.12.2014р. до ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській обл. уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, відповідно до якого включено податкові зобов'язання з ПДВ по покупцю ТзОВ «Електрон-буд» за лютий 2014 року в розмірі 19878 грн. 34 коп.

Таким чином, між позивачем та його контрагентами ТзОВ «Брокбудкепітал», ТзОВ «Нокстайл», ТзОВ «Катрейдімпекс» і ПП «НП Хіміч» в дійсності були виконані вищевказані господарські операції, дії останніх спрямовані на реальне настання правових наслідків, а не вчинялися лише в цілях заниження об'єкта оподаткування, несплати податків.

Тобто, внаслідок проведення таких операцій платник податків мав намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, і не прагнув отримати вигоду виключно чи переважно за рахунок неправильного формування податкового кредиту та валових витрат, відшкодування з державного бюджету ПДВ тощо.

Також складений ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Волинській обл. Акт перевірки не містить жодних висновків у розрізі відносин позивача з названими контрагентами; не вказує, яким саме чином висвітлені у Акті обставини перешкоджали здійсненню реальних господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Окрім цього, по операціях придбання позивачем у ТзОВ «Брокбудкепітал», ТзОВ «Нокстайл», ТзОВ «Катрейдімпекс» та ПП «НП Хіміч» товарів не встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, наявності протиправного умислу на укладення правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а, отже, віднесення їх до категорії нікчемних та таких, що не спрямовані на настання реальних наслідків, слід вважати безпідставним.

Під час судового розгляду не виявлено фактів визнання недійсними установчих документів юридичних осіб ТзОВ «Брокбудкепітал», ТзОВ «Нокстайл», ТзОВ «Катрейдімпекс» та ПП «НП Хіміч», також відсутні обвинувальні вироки суду, якими були б засуджені винні особи за створення фіктивних підприємств ТзОВ «Брокбудкепітал», ТзОВ «Нокстайл», ТзОВ «Катрейдімпекс» та ПП «НП Хіміч» чи видачу податкових накладних від цих підприємств, не здобуто доказів наявності протиправного умислу в самого позивача.

Окрім цього, свої висновки податковий орган обґрунтовує тим, що провести зустрічні звірки по вказаних контрагентах неможливо, оскільки такі не знаходяться за юридичними адресами та не надали податковому органу первинних документів, в тому числі по взаємовідносинах з позивачем. Вказане підтверджується наступними актами про неможливість проведення зустрічних звірок:

акт ДПІ у Шевченківському районі у м.Києві № 1440/26-59-22-03/37450960 від 16.06.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Брокбудкепітал» з контрагентами, з якими платником податків задекларовані взаємовідносини за період з 01.02.2014р. по 28.02.2014р.;

акт ДПІ у Шевченківському районі у м.Києві № 1476/26-59-22-03/37450960 від 08.10.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Брокбудкепітал» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операціях по взаємовідносинах з контрагентами за період з 01.03.2014р. по 31.03.2014р.;

акт ДПІ Подільському районі у м.Києві № 408/26-56-22-01-05/38951854 від 04.08.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Нокстайл» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 25.10.2013р. по 30.06.2014р.;

акт ДПІ Подільському районі у м.Києві № 464/26-56-22-01-05/38951854 від 01.09.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Нокстайл» щодо підтвердження господарських відносинах із платниками податків за період з 01.07.2014р. по 31.07.2014р.

Даючи правову оцінку цим Актам, колегія суддів враховує, що зустрічні звірки проводяться податковими органами відповідно до п.73.5 ст.73 ПК України з метою отримання податкової інформації. При цьому, зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження господарських виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку визначеному КМ України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Відповідно до п.1 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затв. постановою КМ України № 1232 від 27.12.2010р., зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

З аналізу вказаних норм вбачається, що зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, в той час, як функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому ПК України.

Таким чином, за своєю правовою природою акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є актом перевірки контролюючого органу та не може містити в собі аналізу господарських операцій платника податків та висновків про нікчемність укладених ним договорів.

Окрім цього, факт наявності інформації в автоматизованих базах даних та службових документах податкового органу про відсутність платника податків за юридичною адресою не може бути достатньою підставою для виключення сум ПДВ з податкового кредиту, якщо така адреса відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, а також за умови вірного заповнення всіх інших реквізитів первинних документів.

Оцінюючи дані факти, судом першої інстанції правомірно надано перевагу письмовим доказам (первинним документам) та поясненням позивача, а також підставно враховано, що про реальність господарських операцій позивача з контрагентами свідчить той факт, що товари, які отримані від зазначених контрагентів, були реально обліковані підприємством та використані у власній господарській діяльності.

Також приписами ст.83 ПК України визначений вичерпний перелік документів та відомостей, які можуть бути використані податковими органами під час проведення перевірок платників податків. Наведеною нормою не передбачена можливості використання під час проведення перевірок платників податків та складання акта перевірки, матеріалів досудового слідства.

Системний аналіз норм чинного податкового законодавства, наявних в матеріалах справи договорів, податкових і видаткових накладних, актів приймання виконаних робіт тощо свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за спірний період, відповідають критеріям первинного документу, через що зазначені дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними.

Як вбачається з установлених судом обставин справи, подані позивачем первинні документи, банківські документи, за якими позивачем здійснювалася оплата товарів, містять інформацію щодо змісту поставок товарів у рамках названих договорів, є достовірними доказами виконання контрагентами позивача вимог, обумовлених названими договорами.

Окрім того, достатньою підставою для правомірного формування податкового кредиту за умови реальності проведених господарських операцій є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка є водночас податковим і розрахунковим документом, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ.

Позивачем на підставі податкових накладних правомірно були включені до податкового кредиту відповідні суми ПДВ; наведені податкові накладні не мають недоліків та порядок їх заповнення відповідає вимогам встановленим чинним законодавством.

Також несплата платником податків до бюджету сум податкових зобов'язань, що виникають внаслідок вчинення певного господарського зобов'язання, не є достатньою підставою для визнання цього господарського зобов'язання таким, що суперечить інтересам держави. Інтереси держави у такому випадку є повністю захищеними через механізм примусового стягнення з платника податків суми податкового боргу та застосування до платника податків адміністративних санкцій у формі штрафів та пені.

Окрім цього, в частині доводів апелянта про відсутність у позивача документів про якість товарів колегія суддів виходить з того, що податкові органи наділені повноваженнями контролювати дотримання платниками податків норм податкового та окремих норм господарського законодавства у випадках, прямо передбачених законом. Відповідно, порушення платниками норм іншого законодавства, дотримання якого не контролюється органами державної податкової служби, не можуть бути підставою для застосування відповідальності, передбаченої нормами ПК України.

Покликання контролюючого органу на можливі порушення норм інших галузей законодавства, у розглядуваній справі не впливають на правильність ведення податкового обліку, а тому не можуть свідчити про порушення інтересів держави у фіскальній сфері.

Додатково суддів враховує правову позицію Верховного Суду України по цій категорії спорів, яка полягає в тому, що несплата продавцем чи його контрагентом ПДВ до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

В частині нікчемності розглядуваних господарських зобов'язань колегія суддів враховує, що нормами ст.207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ч.1 ст.208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом, через що у кожній справі суд повинен встановлювати наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною.

Необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Однак для прийняття рішення про визнання угоди недійсною необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона) усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалася і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Таким чином для визнання зобов'язання таким, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, закон вимагає наявність наступних умов:

1) - вина фізичних осіб, які підписували договір, що проявляється у формі умислу, який спрямований на приховування доходів від оподаткування;

2) - такий умисел повинен виникнути до моменту укладення договору;

3) - мета укладення такого договору - приховування доходів від оподаткування.

Відсутність хоча б однієї з них не дає підстав стверджувати, що зобов'язання вчинялося з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

Як вбачається з обставин справи, судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено зазначених умов, а апелянтом не доведено, що на момент укладення правочинів та їх виконання позивач та його контрагенти мали намір на укладення правочину всупереч інтересам держави або суспільства.

За наведених обставин підстав для втрати позивачем права на формування податкового кредиту, а також донарахування грошових зобов'язань з ПДВ, колегія суддів не знаходить.

Таким чином, матеріалами справи та нормами чинного податкового законодавства підтверджено правомірність включення позивачем сум до податкового кредиту, а також безпідставність визначення податкових зобов'язань з ПДВ.

При винесенні постанови по справі колегія суддів враховує рішення Європейського суду з прав людини від 22.01.2009р. у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), в якому зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

У вищевказаному рішенні наголошується й на тому, що платник податків не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню.

Судом першої інстанції також задоволені вимоги позивача щодо зобов'язання ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Волинській обл. вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі Акта № 28/03-06-22/14315227 від 09.12.2014р.

Разом з тим, жодних доводів на неправильність задоволення цих вимог апелянтом не наведено.

При цьому, колегія суддів вважає, що внесення змін до баз даних має здійснюватися на підставі даних щодо узгоджених сум грошових зобов'язань (самостійно чи в адміністративному або судовому порядку). До моменту такого узгодження у контролюючого органу відсутні підстави для будь-якої зміни даних у базі.

В частині решти висновків суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні частини позовних вимог колегія суддів виходить з того, що сторонами рішення суду в цій частині не оскаржено, а відтак правові підстави для його апеляційного перегляду в цій частині є відсутніми.

Вказана позиція відповідає роз'ясненням, наведеним в п.п.13.1, 13.2 постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013р. «Про судове рішення в адміністративній справі».

Інші висновки постанови суду першої інстанції колегія суддів вважає підставними і обгрунтованими, оскільки такі відповідають вимогам ПК України.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є частково підставним та обґрунтованим, а тому підлягає до часткового задоволення.

При цьому висновок суду про неправомірність рішення податкового органу зроблено з дотриманням вимог КАС України, оскільки він, вживши заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, всебічно, повно та об'єктивно оцінив наявні у справі докази і постановив законне й обґрунтоване рішення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській обл. на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2015р. в адміністративній справі № 813/945/15 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: Н.В.Бруновська

ОСОБА_6