Ухвала

від 10.07.2014 по справі 12/277

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

10 липня 2014 року № 12/277

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Савченко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Крайчинського С.С. про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі № 12/277 за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державного казначейства України, Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення недоотриманих належних сум щорічної допомоги на оздоровлення та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково - зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації та Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_2, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

26 квітня 2011 року Окружним адміністративним судом міста Києва у справі №12/277 видано виконавчий лист.

23 червня 2014 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Крайчинський С.С. звернувся до суду з поданням про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі № 12/277.

Подання обґрунтовано тим, що відповідно до статті 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний звернутись до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2014 року призначено до розгляду подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Крайчинського С.С. про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі № 12/277 у судовому засіданні на 10 липня 2014 року.

ОСОБА_2 у судовому засіданні 10 липня 2014 року подання державного виконавця про зміну способу та порядку виконання рішення суду у зазначеній справі підтримав та просив його задовольнити, зазначивши, що рішення у даній справі не виконується більше трьох років.

Відповідачі явку уповноважених представників у судове засідання 10 липня 2014 року не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, про час, дату та місце судового засідання належним чином повідомлені.

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Крайчинський С.С. просив розглянути подання без участі державного виконавця.

Вислухавши думку ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Крайчинський С.С. звернувся до суду з поданням, в якому просить змінити спосіб виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2011 року у справі № 12/277 шляхом стягнення з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_2 коштів в сумі 2080,00 грн., які нараховані Управлінням праці та соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації.

Так, згідно листа Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат № 09/3772-4 від 06 червня 2011 року Центром на підставі розпорядження управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації ОСОБА_2 зроблено нарахування вказаної допомоги, проте проведення виплати нарахованої суми можлива лише за умови виділення додаткового фінансування, яке на момент надання відповіді відсутнє.

В обґрунтування даного подання державний виконавець зазначив, що у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування, боржником рішення суду самостійно не виконується з незалежних від нього причин, у зв'зку з чим відсутні правові підстави для застосування до боржника штрафних санкцій, передбачених статтею 89 Закону України «Про виконавче провадження».

ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та йому встановлена інвалідність 2 групи.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково - зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації та Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_2, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Відповідно до статті 13 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» держава взяла на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язалась відшкодувати її, зокрема, за пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У рішенні, ухваленому 30 листопада 2004 року у справі «Бакалов проти України» ( і Кечко проти України), Європейський суд з прав людини вказав, що для держави неприпустимо пояснювати невиплату бюджетних коштів їх відсутністю, а тому посилання відповідача на відсутність коштів, не може бути підставою, для відмови в задоволенні позову.

Поряд з цим, у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом 05 листопада 2007 року, рішення у справі набрало законної сили 02 березня 2010 року, 26 травня 2011 року відкрито виконавче провадження з виконання даного судового рішення.

Проте, станом на 10 липня 2014 року рішення суду не виконано й виплати щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» ОСОБА_2 не отримав.

Статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Частиною другою статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Відповідно до частини шостої статті 52 наведеного Закону стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Частиною першою статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Наведена норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим.

Під порядком виконання рішення слід розуміти законодавчу послідовність і зміст виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

Під зміною способу та порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленим судом.

Таким чином, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду.

З огляду на наведене та враховуючи таке тривале невиконання судового рішення, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення подання державного виконавця про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 12/277.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

У Х В А Л И В:

Подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Крайчинського С.С. про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 12/277 задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2010 року у справі № 12/277 шляхом стягнення з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_2 коштів в сумі 2080,00 грн., які нараховані Управлінням праці та соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.П. Катющенко