Постанова

від 09.04.2015 по справі п/811/67/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 квітня 2015 рокусправа № П/811/67/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

без представників сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного підприємства "Кіровоградспецстандарт"

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 р. у справі № П/811/67/14

за позовом Приватного підприємства "Кіровоградспецстандарт"

до Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Кіровоградської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2014 р. Приватне підприємство "Кіровоградспецстандарт" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Кіровоградської області від 08.07.2013 № 0000032202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 4 316 625 грн., в тому числі за основним платежем - 3 453 300 грн. та 863 325 грн. - штрафні санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані реальністю господарських операцій позивача з ТОВ "Голден Гейтс Груп" правомірністю відображення цієї діяльності в податковому обліку, на підставі належним чином оформлених первинних документів.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 у справі № П/811/67/14 в задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду мотивовано тим, що податкові вигоди, сформовані позивачем на підставі первинних документів, що містять неправдиві відомості, свідчать про правомірність висновків податкового органу щодо порушення вимог податкового законодавства підприємством.

Не погодившись з постановою суду, ПП "Кіровоградспецстандарт" подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 у справі №П/811/67/14, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову про задоволення позову. Скаржник вважає, що суд першої інстанції протиправно в порядку письмового провадження задовольнив клопотання відповідача та залучив до справи додаткові докази. Рішення суду, на думку скаржника, що ґрунтується на таких доказах, є неправомірнім та необґрунтованим.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Представниками сторін в процесі розгляду справи надавались письмові та усні пояснення по суті спору, суд неодноразово оголошував в справі перерву задля долучення сторонами додаткових доказів, в судове засідання, призначене на 09.04.15 р. представники не з'явились, що з урахуванням раніше наданих пояснень не є перешкодою для прийняття рішення по справі.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Кіровоградською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Кіровоградспецстандарт" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Голден Гейтс Груп» за період з 01.01.2013 по 31.03.2013, за результатами перевірки складено акт № 99/22-2/37918596 від 21.06.2013 (т.1, а. с.12-17).

Перевірку проведено з використанням таких документів (т.1, а. с.13 на зв., 15 на зв., 16):

декларацій позивача;

Інформація щодо результатів автоматизованого співставлення податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів на рівні ДПА України;

акт 1631/22-8/36677021 від 14.05.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Гейтс Груп» (податковий номер 677021) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.11.2012 р. по 31.03.2013 р.»;

договори та податкові накладні.

08.07.3013р. на підставі вказаного акту перевірки Кіровоградською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000032202, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 4 316 625 грн., в т.ч. за основним платежем - 3 453 300 грн. та 863 325 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т.1, а.с.18).

ПП "Кіровоградспецстандарт", вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення відповідача неправомірним, звернулось до адміністративного суду з даним позовом про визнання його протиправним та скасування, однак судом першої інстанції позивачу відмовлено в задоволенні позову.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ПП "Кіровоградспецстандарт" підлягає задоволенню з таких підстав:

Згідно висновків вищевказаної перевірки в результаті порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України Підприємством занижено суму податку на додану вартість в частині взаємовідносин з ТОВ «Голден Гейтс Груп» на загальну суму 3 453 300 грн., у т. ч.: за січень 2013 року - на суму ПДВ 540 078 грн., за лютий 2013 року - на суму ПДВ 1 174 122 грн., за березень 2013 року - на суму ПДВ 1 739 100 грн.

Даний висновок податкового органу обґрунтовано посланням на акт 1631/22-8/36677021 від 14.05.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Гейтс Груп» (податковий номер 677021) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.11.2012 р. по 31.03.2013 р.», згідно якого:

- зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що за результатами виходу за податковою адресою ТОВ «Голден Гейтс Груп» з метою вручення запиту про надання інформації № 20351/10/22.8-10 від 13.05.2013, встановлено відсутність Товариства за такою адресою (01004, м. Київ, вул. Басейна, 9, оф. 3), про що складено акт неможливості вручення запиту № 1108/22-8/38148915 від 13.05.2013;

- за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі ТОВ «Голден Гейтс Груп», даних податкової звітності встановлено, що основні фонди відсутні (додатки АМ до декларацій з податку на прибуток та баланс 2012 рік не подавались); транспортні засоби відсутні (додатки АМ до декларацій з податку на прибуток та баланс за 2012 рік не подавались).

Тобто, ТОВ «Голден Гейтс Груп» фактично не могло здійснювати господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг), через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення вказаного виду діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, основних зборів, складських приміщень, транспортних засобів, механізмів, як наслідок відсутність постачання товарів (робіт, послуг) ТОВ «Голден Гейтс Груп» в адресу підприємств-покупців.

- оскільки реальність вчинення господарських операцій між ТОВ «Голден Гейтс Гру та його контрагентами відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів задекларований на папері, таким чином, у ТОВ «Голден Гейтс Груп» не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків і третіх осіб.

Так, з вираховуванням результатів перевірки ТОВ «Голден Гейтс Груп» (акт №1631/22-36677021 від 14.05.2013), Кіровоградською ОДПІ в акті перевірки позивача від 21.06.2013 зроблено висновок, що не підлягають включенню ПП «Кіровоградспецстандарт» до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, суми ПДВ по операціях з ТОВ «Голден Гейтс Груп», оскільки проведені на підставі нікчемного правочину (т.1, а. с.15, 16).

При цьому колегія суддів звертає увагу, що в акті перевірки від 21.06.2013 р. не зафіксована наявність будь-яких розходжень по Інформації щодо результатів автоматизованого співставлення податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984 та зареєстрованого в Мін'юсті України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В даному випадку акт перевірки позивача від 21.06.2013 р. повністю базується на даних вищевказаного акту стосовно ТОВ «Голден Гейтс Груп» від 14.05.2013р. і не містить посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, які підтверджують наявність виявлених порушень.

Щодо посилань податківців на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Голден Гейтс Груп» від 14.05.2013, то колегія суддів звертає увагу, що такий акт є документом, який фіксує факт неможливості проведення зустрічної звірки, і законодавством України не надано право органам ДПС в акті про неможливість проведення зустрічної звірки співставляти дані первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Крім того, наслідком відсутності платника податків за податковою адресою на час проведення податковим органом перевірки згідно податкового законодавства не може бути визначення грошових зобов'язань для контрагента такого платника податків.

Так, пунктом 12.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Мінфіну України від 09.12.2011р. № 1588, передбачено, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення, державним реєстратором поштовим відправленням надсилається юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, державним реєстратором вносяться до Єдиного державного реєстру відомості про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Зазначені норми встановлюють певний порядок визначення фактичного знаходження за юридичною адресою підприємства, результатом дотримання якого контролюючими органами є внесення до Єдиного державного реєстру відповідних даних про відсутність за зареєстрованою юридичною адресою юридичної особи.

Саме наявність таких даних є підставою для податкового органу вважати внесенні юридичною особою в декларацію даних недостовірними.

Таким чином, слід зазначити, що довідки або акти про відсутність юридичної особи за зареєстрованою адресою, не можуть вважатися належним доказом відсутності платника податків за податковою адресою як остаточно встановленого факту.

Щодо безтоварності господарських операцій, то з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку (Лист ВАСУ від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11).

Господарською операцією, згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-XIV, є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В акті перевірки від 21.06.2013р. податківцями зафіксовано, що основним видом діяльності є оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами.

Також в акті перевірки від 21.06.2013 зафіксовано, що ПП «Кіровоградспецстандарт» (Орендра) орендує приміщення та прилеглу територію у ПАТ«Технотранссервіс» (Орендодавець) згідно договору оренди № 1 від 01.05.2012, предмет якого є оренда: 3 резервуари № 6, № 7, № 17, кожен об'ємом по 50 куб. м, № 11, № 10, кожен об'ємом по 10 куб. м для ПММ, адміністративне приміщення площею 13 кв. м, склад для зберігання зернових та масляних культур площею 300 кв. м, в будівлі К, А, А1, виробничий корпус Ж, Ж1 з обладнанням, які знаходяться за адресою: м.Кіровоград, вул.Генерала Родімцева, 100а; термін дії договору з 01.05.2012 по 01.05.2014, що також підтверджується матеріали справи (т.1, а. с.88-98).

Позивачем надано до матеріалів справи первинні документи, що свідчать про наявність господарських відносин ПП «Кіровоградспецстандарт» (Покупець) з ТОВ «Голден Гейтс Груп» (Постачальник) за договорами:

- № ОС/1/2801/13 від 28.01.2013 про поставку соняшникової нерафінованої олії 2-го сорту (т.1, а. с.99, 100);

- № ОС/1/3101/13 від 31.01.2013 про поставку соняшникової нерафінованої олії 2-го сорту (т.1, а. с.128-131);

- № 27/0213ОС від 27.02.2013 про поставку соняшникової нерафінованої олії (т.2, а. с.32, 33);

- № 04/0313М від 04.03.2013 про поставку макухи соняшникової (т.2, а. с.57, 58);

- № 28/03 від 28.03.2013 про поставку тканини фільтрувальної (т.2, а. с.49).

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 ПК України).

У відповідності до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно положень п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами статей 183 та 184 ПК України про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Системний аналіз правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

Докази, які б свідчили про відсутність у контрагента позивача статусу платника ПДВ на момент здійснення господарських операцій, відповідачем суду не надані, що свідчить про наявність спеціальної податкової правосуб'єктності у контрагента позивача під час реалізації господарських операцій з виконання ремонтних робіт.

Також не надано доказів відсутності державної реєстрації контрагента позивача - ТОВ «Голден Гейтс Груп» - в якості юридичної особи на момент реалізації вказаних господарських операцій (т.2, а. с.71, 72).

У відповідності до п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за №168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Позивачем підтверджується реальність господарських операцій щодо поставки товарів первинними документами, наданих до матеріалів справи, а саме: додатковими угодами, специфікаціями, видатковими накладним, рахунками-фактурами, податковими накладними, довіреностями, платіжним дорученнями та банківськими виписками, які свідчать про оплату позивачем товару ТОВ «Голден Гейтс Груп».

При цьому, відповідачем не зазначалось в акті перевірки від 21.06.2013, що податкові накладні, які виписані ТОВ «Голден Гейтс Груп», і які є за приписами Податкового кодексу України підставою для формування податкового кредиту платника податків, не відповідають положенням Наказу Міністерства фінансів України «Про порядок заповнення податкової накладної» від 01.11.2011 р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за № 1333/20071.

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними (ТТН), які свідчать про те, що транспортування здійснювалось автопідприємством ТОВ «АДПМ» (ТОВ "Адвансед Девелопмент Проджект менеджмент), замовником було ТОВ «Голден Гейтс Груп», а вантажоодержувачем ПП "Кіровоградспецстандарт" (т.1, 103, 104, 114, 123, 123, 137, 138, 141, 142, 153 тощо).

При цьому, згідно даних ТТН пункт навантаження: Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с.Лозуватка, вул.Леніна, 135, корпус Г, а пункт розвантаження: м.Кіровоград, вул.Генерала Родімцева, 100а.

Так, вищезазначені первинні бухгалтерські документи відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є належними доказами виконання господарської операції та не визивають у колегії суддів сумнівів щодо їх недостовірності.

Отже, вищезазначені бухгалтерські документи підтверджують фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача.

Використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності шляхом подальшої його реалізації відповідачем не заперечувалось.

Зокрема, як зазначає позивач, ПП «Кіровоградспецстандарт» отримувало від постачальника соняшникову олію нерафіновану нижчого ґатунку, яку позивач перефільтровував на власному обладнанні та отримував олію, яка по показникам відповідала олії 1-го ґатунку, яка в подальшому реалізовувалась іншим суб'єктам господарювання.

У доказ цього позивачем надано суду договір поставки № 3101 від 31.01.2013, укладений між ПАТ "Імперія-С" (Покупцем) та ПП «Кіровоградспецстандарт» (Постачальником), предметом якого є поставка соняшникової нерафінованої олії 2-го ґатунку (т.2, а. с.73-80, 81-87).

При цьому, як зазначає позивач, у зв'язку з відсутністю у покупця власного приміщення та засобів для зберігання між ПП «Кіровоградспецстандарт» (Зберігачем) та ПАТ "Імперія-С" (Поклажодавцем) укладено договір зберігання № 3101/1 від 31.01.2013, за яким ПП «Кіровоградспецстандарт» прийняло на зберігання вищевказану олію, придбану ПАТ "Імперія-С" (т.1, 91, 92).

Отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що наявність вищенаведених первинних документів свідчить про рух активів позивача у процесі здійснення господарських операцій, тобто про те, що мали місце реальні зміни майнового стану платника податків, які є обов'язковою ознакою господарської операції.

Щодо посилань податкового органу на відсутність у контрагента позивача умов, необхідних для здійснення господарських операцій, то це само по собі не свідчить про безтоварність господарської операції, адже підприємство-постачальник може здійснювати реальні операції та не обов'язково має бути виробником товару (послуги).

Щодо посилань відповідача на нікчемність правочинів позивача з ТОВ «Голден Гейтс Груп», то судом першої інстанції оцінка таким висновкам відповідача не надана.

В свою чергу, колегія суддів з цього питання зазначає наступне:

Частинами 5 ст.203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення згідно приписів ст.71 КАС України, не надано суду рішень, які б визнавали недійсними вказані вище правочини.

Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Норми закону, якими би прямо встановлювалась нікчемність правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом, скаржником не наведена.

При цьому, органам ДПС статтею 20 ПК України, якою визначаються права органів ДПС, не надано повноваження щодо встановлення в актах перевірки нікчемності правочинів, укладених суб'єктами господарювання.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідач в акті перевірки від 21.06.2013р., цитуючи акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Голден Гейтс Груп» № 1631/22-8/36677021 від 14.05.2013, зазначає, що «Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків і третіх осіб».

Так, відповідно до ст.235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Якщо буде встановлено, що правочин вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Згідно ч.1 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної особи або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Разом з тим, колегія судів зауважує, що податкові органи не повинні посилатись на нікчемність правочинів та господарських зобов'язань платників податків відповідно до частин 1 та 2 статті 228 ЦК України як на правову підставу для донарахування податкових зобов'язань. Виключення з цього правила може становити лише ситуація із безпідставним відшкодуванням податку на додану вартість із державного бюджету, що може бути кваліфіковано як незаконне заволодіння майном держави. В інших же випадках дії платників податків, що мали намір ухилитись від оподаткування укладаючи правочини та використовуючи господарські операції як інструмент коригування показників своєї господарської діяльності для цілей отримання так званої податкової вигоди (мінімізації оподаткування) без наміру здійснювати реальні господарські операції, не охоплюються змістом поняття «незаконне заволодіння майном держави», що міститься у диспозиції частини першої статті 228 ЦК України, й тому відсутні правові підстави для застосування частин 1 та 2 статті 228 ЦК України.

Таким чином, до правочинів, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, відносяться правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу, землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

На момент розгляду справи обвинувальні вироки стосовно посадових осіб як позивача, так і його контрагента - відсутні.

При цьому акт перевірки від 21.06.2013р. не тільки не містить посилань на вищезазначені обставини, а й не доводить умислу посадових осіб Підприємства на порушення публічного порядку, або на ухилення від сплати податків (що згідно ст.212 КК України являється кримінальним злочином), не пояснює в чому саме таке порушення полягає.

Також жодною нормою законодавства України не передбачався обов'язок платників податків - одержувачів товарів (робіт, послуг) - вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей повноти сплати податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей про походження даних товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників в ланцюгу) тощо.

Тим більш, що статтею 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України, не доведено наявності порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, що свідчить про відсутність підстав для збільшення Підприємству грошових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 4 316 625 грн. (в т.ч. за основним платежем - 3 453 300 грн. та 863 325 грн. - штрафні (фінансові) санкції) згідно податкового повідомлення-рішення № 0000032202 від 08.07.3013 (т.1, а. с.18).

Стосовно висновків суду першої інстанції щодо законності спірного податкового повідомлення-рішення № 0000032202 від 08.07.3013 колегія суддів зазначає наступне:

Обґрунтовуючи прийняту постанову від 18.02.2014р. у справі № П/811/67/14, суд першої інстанції послався на подання відповідачем клопотання від 13.02.2014 (т.3, а. с.77), в якому податковий орган просив залучити до матеріалів даної адміністративної справи №П/811/67/14 матеріали іншої адміністративної справи № 811/2351/13-а (додаток з переліком певних видів таких документів у даному клопотанні відсутній), яка розглядалась в Кіровоградському окружному адміністративному суді між цими ж сторонами та про той предмет.

У справі № 811/2351/13-а ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду (суддя Нагібіна Г. П.) від 23.12.2013 залишено без розгляду позовну заяву ПП "Кіровоградспецстандарт" в зв'язку з її відкликанням вказаним Підприємством (т.3, а. с.93, 94).

При цьому, судом першої інстанції наведено витяг з ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі № 811/2351/13-а від 09.08.2013, якою:

- витребувано від Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області перелік зареєстрованих зернових складів за юридичними особами, яким видані сертифікати щодо сертифікації послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки в переробки в селі Лозоватка Криворожський район, Дніпропетровської області, яким видано відповідні сертифікати.

- витребувано від Державної Інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області інформацію про те, чи зареєстрований зерновий склад за адресою: Дніпропетровська область, Криворожський район, село Лозоватка, вулиця Гоголя,30.

- витребувати від ДАІ УМВС України інформацію щодо наявності зареєстрованих транспортних засобів за період з 28 січня 2013 р. по 31 березня 2013 р., а саме:

- ВА 3700 АК; - причеп ВА 4000 ХХ;

- АХ 8765 АК; - причеп АК 2482 ХТ;

- АЕ 8709 ЕН; - причеп АЕ 7820 ХР;

- АЕ 8765 АК; - причеп ВА 9750 ХХ;

- ВА 2129 АР; - причеп АЕ 3630 ХТ;

- АЕ 0516 ВК; - причеп АЕ 2114 ХР;

- АЕ 3201 ОК; - причеп АЕ 0490 ХХ;

- АЕ 8102 ЕХ; - причеп АЕ 0777 ХТ;

- АЕ 0339 ЕХ; - причеп ВА 9855 ХХ;

- ВА 5413 АХ; - причеп ВА 5536 ХТ;

- ВА 9854 АХ; - причеп АЕ 2512 ХО;

- ДАФ АЕ 2902 ЕХ; - причеп ВТ 7387 ХТ;

- Рено ВТ 6960 АМ; - причеп АЕ 4442 ХО;

- АЕ 6760 НВ;

- витребувано від ДАІ УМВС України інформацію, в разі наявності, чи обладнані за вище переліченими номерними знаками транспорті засоби, автоцистернами для перевезення рослинної олії.

- витребувано від у ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві інформацію щодо наявності найманих працівників у ТОВ «Голден Гейтс Груп» за період 1 квартал 2013 р. (звіт 1-ДФ), податкову декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2013 р. та податкові декларації з ПДВ з додатками 5 за січень, лютий та березень 2013 р.

- витребувано від відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві інформацію стосовно того, хто в період з 28 січня 2013 р. по 31 березня 2013 р. був зареєстрований директором ТОВ «Голден Гейтс Груп» (ідентифікаційний код 36677021).

- витребувано від ПП «Кіровоградспецстандарт» докази транспортування тканини фільтрувальної, згідно договору поставки № 28/03 від 28.03.2013 р.

- витребувано від ПП «Кіровоградспецстандарт» інформацію про перевізника олії соняшникової - ТОВ «АДПМ».

Також судом першої інстанції наведено витяг з ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі № 811/2351/13-а від 15.10.2013, якою зобов'язано Відділ державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції здійснити тимчасове вилучення у ТОВ "АДПМ":

- договори, укладені ТОВ "АДПМ" з ТОВ "Голден Гейтс Груп" на здійснення перевезення олії, акти виконаних робіт за такими договорами, податкові накладі, докази оплати послуг ТОВ "Голден Гейтс Груп";

- копії ТТН, належним чином завірені за період з 1 січня 2013 р. по 20 березня 2013 р. по перевезенню олії соняшникової за замовленням ТОВ "Голден Гейтс Груп";

- докази правової підстави використання товариством транспортних засобів (договори оренди, технічні паспорти тощо) стосовно перелічених вище транспортних засобів.

Так, стосовно досліджених залучених до даної адміністративної справи № П/811/67/14 матеріалів адміністративної справи № 811/2351/13-а суд першої інстанції зазначив наступне:

- листом від 18.09.2013 р. Державна інспекція сільського господарства в Дніпропетровській області повідомила, що заявок на проведення робіт по сертифікації відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки зернового складу розташованого за адресою область, Криворожський район, село Лозоватка, вулиця Гоголя, 30 не надходило та сертифікати відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки юридичним особам за адресою Дніпропетровська область, Криворожський район, село Лозоватка не видавались (т.3, а. с.78);

- відповідно до інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.11.2013 та листа Державної інспекції господарства в Дніпропетровській області від 18.09.2013 за адресою: Дніпропетровська обл., с.Лозоватка, вул.Гоголя, 30 не зареєстрований зерновий склад або елеватор та сертифікація послуг із збереження зерна та продуктів за даною адресою не здійснювалась (т.3, а. с.79);

- згідно з листами Відділу державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції від 20.11.2013, 23.12.2013 ТОВ "Адвансед Девелопмент Проджект менеджмент" не знаходиться за адресою реєстрації (Кіровоградська обл., с.Оситняжка, вул.Жовтнева, буд.44) (т,3 а. с.87-89).

- Центр безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем Міністерства внутрішніх справ України листом від 09.09.2013 р. надало інформацію щодо наявності зареєстрованих транспортних засобів, з якого вбачається, що за частиною номерних знаків транспортних засобів, що здійснювали транспортування олії, зареєстровані легкові автомобілі.

Також відповідно до наданої інформації жодний транспортний засіб не зареєстрований за ТОВ "АДПМ", яке вказане в товарно-транспортних накладних як перевізник (т.3, а. с.80-86).

Щодо вищевказаних листів, Державна інспекція сільського господарства в Дніпропетровській області від 18.09.2013 р., від 26.11.2013 та інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно яких сертифікати відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки юридичним особам за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, село Лозоватка не видавались (т.3, а. с.78, 79), і за адресою: Дніпропетровська обл., с.Лозоватка, вул.Гоголя, 30 не зареєстрований зерновий склад або елеватор та сертифікація послуг із збереження зерна та продуктів за даною адресою не здійснювалась (т.3, а. с.79):

Згідно Порядку видачі сертифіката відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, затвердженого Постановою КМУ від 02.12.2009 р. № 1294 (далі - Порядок №1294), цей Порядок регламентує організацію державного регулювання ринку зерна в Україні шляхом сертифікації послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки і поширюється на суб'єкти зберігання зерна - зернові склади (елеватори, хлібні бази, хлібоприймальні, борошномельні та комбікормові підприємства), суб'єкти виробництва зерна, які зберігають його у власних або орендованих зерносховищах, та інші суб'єкти господарювання, що беруть участь у процесі зберігання зерна, та органи сертифікації послуг зернових складів.

У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про зерно та ринок зерна в Україні» (п.3 Порядку № 1294).

За визначенням, наведеним у п.11 ч.1 ст.11 Законі України «Про зерно та ринок зерна в Україні» зерно - плоди зернових, зернобобових та олійних культур, які використовуються для харчових, насіннєвих, кормових та технічних цілей.

Так, відповідно до п.4 Порядку № 1294 сертифікат відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки (далі - сертифікат) - документ, який підтверджує, що послуги із зберігання зерна та продуктів його переробки відповідають правилам і стандартам, нормативно-правовим актам зберігання зерна та продуктів його переробки на зерновому складі (далі - правила і стандарти, нормативно-правові акти). Якщо у власності або оренді, лізингу юридичної особи перебуває кілька територіально відокремлених зерносховищ, він повинен мати сертифікат за місцем розташування кожного зерносховища. Форма сертифіката затверджується Держсільгоспінспекцією.

За приписами п.6 Порядку № 1294 надання послуги з оцінки відповідності (сертифікації) послуг зернового складу та технічний нагляд проводяться територіальними органами Держсільгоспінспекції за місцем розташування зернового складу.

Послуги з оцінки відповідності (сертифікації) послуг зернового складу надаються на платній основі на підставі договору, укладеного між заявником та територіальним органом.

Отже, з наведених норм вбачається, що сертифікація відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки є платною послугою Держсільгоспінспекції, отримання якої є обов'язковою, якщо юридична особа надає послуги зі зберігання зерна та продуктів його переробки.

Доказів того, що пункт навантаження товару, який згідно ТТН розміщався у селищі Лозуватка Криворозького р-ну Дніпропетровської обл., належав на праві власності чи праві оренди саме ТОВ «Голден Гейтс Груп», матеріали справи не містять.

Разом з тим, відсутність такої сертифікації у ТОВ «Голден Гейтс Груп» може свідчити лише про порушення Порядку № 1294, але не про фактичну відсутність господарської операції.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що доказів відсутності складу за адресою, зазначеною як пункт навантаження у ТТН, наданих позивачем до даної справи №П/811/67/14 (Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с.Лозуватка, вул.Леніна, 135, корпус Г), відповідачем суду не надані.

Стосовно посилань судів на відповіді ВДВС Кіровоградського РУЮ від 20.11.2013, від 23.12.2013 на запит суду у межах справи № 811/2351/13, згідно яких ТОВ "АДПМ" не знаходиться за адресою реєстрації (Кіровоградська обл., с.Оситняжка, вул.Жовтнева, буд.44) (т.3 а. с.87-89), колегія суддів зазначає, що, дійсно:

- листом ВДВС Кіровоградського РУЮ від 20.11.2013 р. повідомлено, що вилучення з ТОВ "АДПМ" з ТОВ "Голден Гейтс Груп" транспортних засобів (перелічених вище) неможливо, оскільки за адресою: вул.Жовтнева, 14 с.Оситняжка Кіровоградського р-ну Кіровоградської обл. зареєстрована та проживає громадянка ОСОБА_3 і майна (тобто транспортних засобів), яке належить ТОВ "АДПМ" з ТОВ "Голден Гейтс Груп" не виявлено та не вилучено (т.3, а. с.87).

Проживання гр.ОСОБА_3 за вказаною адресою підтверджується довідкою виконавчого комітету Оситнязької сільської ради Кіровоградської області від 20.11.2013 (т.3, а.с.88).

При цьому колегія суддів звертає увагу, що в ухвалі Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі № 811/2351/13-а від 15.10.2013 йшлося про зобов'язання органу ДВС здійснити тимчасове вилучення у ТОВ "АДПМ" документів (договорів, накладних, ТТН, технічних паспортів ТЗ тощо) , які стосуються взаємовідносин вказаного товариства з ТОВ "Голден Гейтс Груп", а не про вилучення самих транспортних засобів, відсутність яких встановлено ВДВС Кіровоградського РУЮ.

- листом ВДВС Кіровоградського РУЮ від 23.12.2013 р. повідомлено, що здійснити вилучення у ТОВ "АДПМ" з ТОВ "Голден Гейтс Груп" «…транспортних засобів (документів відповідно до ухвали суду)….» неможливо, оскільки за адресою реєстрації ТОВ "АДПМ": Кіровоградська область, село Оситняжка, вулиця Жовтнева, будинок 44 (яку уточнив суд в ухвалою від 21.11.2013 у справі № 811/2351/13-а) знаходиться Оситнязька сільрада та медична амбулаторія (т.3, а.с.89), що підтверджується довідкою виконавчого комітету Оситнязької сільради від 18.12.2013 (т.3, а. с.90).

Водночас, колегія судів звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні довідки, витяги або виписки з ЄДР підприємств та організацій України, які б містили відомості щодо зареєстрованого місцезнаходження ТОВ "АДПМ" та ТОВ "Голден Гейтс Груп" станом на момент розгляду даної справи у суді.

Так, з вищенаведеного вбачається, що в зв'язку з встановленою податківцями та адміністративним судом у справі № 811/2351/13-а відсутністю ТОВ "Голден Гейтс Груп" і ТОВ "АДПМ" за місцезнаходженням, і неможливістю в зв'язку з цим отримати первинні документи, залишаються не підтвердженими операції ТОВ "АДПМ" і ТОВ "Голден Гейтс Груп" з надання послуг з перевезення товару, придбаного позивачем.

При цьому повноваженнями по розшуку, встановленню фактичного місцезнаходження платника податків, застосування наслідків незнаходження такого платника податків за зареєстрованим місцезнаходженням, проведенням зустрічних звірок суд не наділений.

Повноваженнями щодо проведення зустрічних звірок, які полягають у співставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків наділені контролюючі (податкові) органи в силу приписів ст.20 та п.73.5 ст.73 ПК України).

Разом з тим, відсутність за зареєстрованими місцезнаходженнями не може бути підставою для висновку про фіктивність (нереальність) операцій ТОВ "Голден Гейтс Груп" з позивачем щодо поставки товару.

Посилання податкового органу на факт відсутності постачальників за їх місцезнаходженням, свідчить лише про порушення даною юридичною особою законодавства, яке стосується його реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності чи платника податків і зобов'язує його повідомляти державного реєстратора про зміну свого місця знаходження, а у випадку порушення даної вимоги передбачає персональну відповідальність такої особи та її посадових осіб.

Факт відсутності контрагента за місцезнаходженням на дату проведення перевірки не може слугувати підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Аналогічна думка викладена в Ухвалах ВАСУ від 16.05.2012 по справі № К-9991/6724/12, від 17.07.2012 по справі № К/9991/1812/12 та від 17.01.2012 по справі № К-15283/09.

Щодо інформації, отриманої з Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем Міністерства внутрішніх справ України листом від 09.09.2013 р. (т.3, а. с.80-86), то з даної інформації взагалі не вбачається за якими фізичними чи юридичними особами зареєстровані перелічені вище транспортні засоби.

Отже, посилання суду першої інстанції на те, що відповідно до наданої інформації жодний транспортний засіб не зареєстрований за ТОВ "АДПМ", яке вказане в ТТН як перевізник, є необґрунтованими.

Тим більш, що в ухвалі Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі № 811/2351/13-а від 09.08.2013 від ДАІ УМВС України некоректно витребувано інформацію щодо наявності зареєстрованих певних (за наведеними державними номерами) транспортних засобів за період з 28 січня 2013 р. по 31 березня 2013 р. (тобто інформація щодо реєстрації певних ТЗ за три місяці 2013, в той час ТЗ могли бути зареєстровані і раніше) та щодо обладнання цих ТЗ автоцистернами для перевезення рослинної олії (в той час, як перевезення рідини здійснюється у причепах, які також реєструються в органах ДАІ окремо).

Крім того, досліджуючи подані позивачем як докази первинні документи в даному провадженні у справі № 811/67/14 суд першої інстанції в оскарженій постанові встановив, що (т.3, а. с.99):

- в товарно-транспортних накладних, які посвідчують факт перевезення насіння соняшника вантажовідправником та замовником послуг з перевезення зазначено місце навантаження с.Лозоватка, вул.Леніна, 135, корпус Г, Дніпропетровська область, а не Дніпропетровська обл., с.Лозоватка, вул.Гоголя, 30, як в матеріалах провадження №811/2351/13-а.

Крім того, в частині товарно-транспортних накладних зазначені інші транспортні засоби, ніж в матеріалах провадження № 811/2351/13-а, а деякі взагалі відсутні.

- на підтвердження прийняття та зберігання придбаної соняшникової олії ПП "Кіровоградспецстандарт" надало договір оренди № 1 від 01.05.2012, проте в матеріалах провадження № 811/2351/13-а позивач зберігання олії підтверджував договором зберігання №3101/01 від 31.01.2013 р. та додатковими угодами до нього (т.3, а. с.91-92).

Щодо ТТН, то колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи № П/811/67/14 відсутні копії ТТН, які долучались до матеріалів справи № 811/2351/13-а, тому наведені висновки суду першої інстанції є незрозумілими.

Разом з тим, з ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №811/2351/13-а від 09.08.2013 (з ЄДРСР) вбачається встановлення судом, що згідно договорів поставки № ОС/1/2801/13 від 28.01.2013 р., № ОС/1/3101/13 від 31.01.2013, укладених між позивачем та ТОВ «Голден Гейтс Груп», останній зобов'язується поставити соняшникову олію згідно ТТН, долучених позивачем до матеріалів справи, де вантажовідправниками зазначено ТОВ «Голден Гейтс Груп», і в ТТН, які посвідчують факт перевезення насіння соняшника вантажовідправником та замовником послуг з перевезення зазначено місце навантаження с.Лозоватка, вул.Гоголя, 30, Дніпропетровська область.

Позивачем зазначається про наявність помилок у ТТН, які надавались у справі №811/2351/13-а і про їх виправлення з огляду на переписку ТОВ «АДПМ» з цього приводу і подальшу заміну на ТТН, наданих у справі № П/811/67/14 (т.3, а. с.128-132).

Так, після проведеної перевірки листами ТОВ «АДПМ» повідомило про те, що через плутанину при оформленні товарно-транспортних накладних ними допущено помилку: в товарно-транспортних накладних останні просили вважати правильною в перевезенні не легкову машину АХ 8765 АК, а вантажу машину Рено НОМЕР_2, причіп НОМЕР_1, водій ОСОБА_4 (т.3, а. с.128, 131). Також до направленого листа надано товарно-транспортні, де вказано правильну адресу навантаження товару, а саме: Дніпропетровська область, с.Лозуватка, вул.Леніна, 135 корпус Г (т.1, а. с.132).

При цьому, як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 01.11.2011 р. № 1936/11/13-11 : сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платників податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Доказів, які б спростували те, що за адресою навантаження товару, а саме: Дніпропетровська область, с.Лозуватка, вул.Леніна, 135 корпус Г, відсутній склад, матеріали справи не містять.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що п.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363 (зареєстрованого в Мінюсті 20.02.98 р. за № 128/2568) (далі - Правила) визначено, що товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Ці правила, крім іншого, передбачають укладання договорів про перевезення вантажів автомобільним транспортом (п.3.1 вказаних Правил).

Згідно п.11.4 Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику (п.11.6 Правил).

Також колегія суддів звертає увагу, що згідно пункту 8 статті Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи, а перелік таких осіб встановлюється керівником.

Тобто ТТН є документом, який підтверджує транспортування вантажу (товару) і на позивача, як на вантажоодержувача, не покладається обов'язок складання ТТН, тому, навіть, за наявності недостовірності даних у ТТН, відповідальність за це повинні нести особи, які ці ТТН складали, розмір та вид якої залежить від ступеню недостовірності (фіктивності) таких даних.

Разом з тим, доказів фіктивності діяльності контрагента позивача не надано.

При цьому податковим органом не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (ст.234 ЦК України).

Фіктивні правочини не віднесені законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом.

Як зазначено вище, доказів наявності відповідних судових рішень відповідачем суду не надано.

При цьому, матеріали акту перевірки від 21.06.2013 та акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Голден Гейтс Груп» від 14.05.2013 не є доказом фіктивної діяльності ТОВ «Голден Гейтс Груп», який би звільнив відповідача від доказування даних обставин, оскільки згідно ч.4 ст.72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Також податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.

Щодо надання позивачем до матеріалів справи № П/811/67/14 в якості доказу зберігання соняшникової олії договору оренди № 1 від 01.05.2012, в той час, як в матеріалах провадження № 811/2351/13-а позивач зберігання олії підтверджував договором зберігання №3101/01 від 31.01.2013, то колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції необґрунтованими, оскільки з вищенаведених обставин даної справи вбачається, що:

- договір оренди № 1 від 01.05.2012 (про який, зокрема, зазначалось в акті перевірки від 21.06.2013) укладений між ПП «Кіровоградспецстандарт» (Орендар) та ПАТ «Технотранссервіс» на приміщення та прилеглу територію з резервуарами, складом для зберігання зернових та масляних культур тощо, які знаходяться за адресою: м.Кіровоград, вул.Генерала Родімцева, 100а (т.1, а. с.88-98).

- договір зберігання № 3101/1 від 31.01.2013 (т.1, 91, 92), був укладений між ПП «Кіровоградспецстандарт» (Зберігачем) та ПАТ "Імперія-С" (Поклажодавцем), за яким позивач прийняв на зберігання олію 1-го ґатунку, продану ПАТ "Імперія-С" за договором поставки № 3101 від 31.01.2013, укладеним між ПП «Кіровоградспецстандарт» (Постачальником) та ПАТ "Імперія-С" (Покупцем) з огляду на те, що у останнього відсутнє власне приміщення та засоби для зберігання олії.

Тобто це різні два договори за змістом та правовою природою, які стосуються різних господарських відносин з різними сторонами, і які підтверджують різні господарські операції.

З наведеного вбачається, що сумніви у суду в недостовірності складених документів, викликали документи, які стосуються відносин між вантажовідправником (ТОВ "Голден Гейтс Груп") та перевізником (ТОВ "АДПМ") і за недоведеності наявності чи відсутності вказаних операцій, висновок про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за рахунок ПДВ, сплаченого у ціні придбання товару ТОВ "Голден Гейтс Груп", є передчасним, не підкріпленим належними доказами.

Тим більш, що сумніви суду щодо недостовірності документів ґрунтуються на сумнівах щодо реальності господарських операцій ТОВ "Голден Гейтс Груп" з ТОВ "АДПМ", а не позивача з ТОВ "Голден Гейтс Груп".

Крім того, суд першої інстанції, встановлюючи в оскарженій постанові, що «в наданих позивачем первинних документах відображені недостовірні дані та інформація», не визначає які саме первинні документи суд першої інстанції вважає недостовірними: надані позивачам до справи № 811/2351/13-а чи до справи № П/811/67/14.

Відповідно до положень ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини та ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової про задоволення позову щодо скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст.196, ст.198, ст.ст.202, 205, 207 КАС України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Кіровоградспецстандарт" на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 у справі № П/811/67/14 задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 у справі № П/811/67/14 скасувати та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Кіровоградської області від 08.07.2013 № 0000032202.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко