Ухвала

від 31.03.2015 по справі 826/10467/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10467/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

31 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Ключковича В.Ю.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова торгівельна компанія" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 19.05.2014,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова торгівельна компанія" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 19.05.2014 №671/26-58-25-01-23 про опис майна у податкову заставу.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, службовими особами Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Агропромислова торгівельна компанія» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.10.2012, при взаємовідносинах з ТОВ «Вторметекспорт» (код за ЄДРПОУ 30127924), за результатами якої складено акт від 21.03.2014 №1405/26-58-22-01-17/33945034.

На підставі даного акту відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 16.04.2014 №000320/2201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 4 196 316,00 грн., в т.ч. основний платіж - 2 797 544,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 1 398 772,00 грн.

19.05.2014 відповідач склав податкову вимогу від 19.05.2014 №2570-25, в якій зазначено про те, що станом на 18.05.2014 сума податкового боргу позивача з податку на прибуток приватних підприємств за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 4 196 316, 00 грн. Дана вимога була вручена представнику позивача 10.07.2014.

Разом з тим, відповідачем було прийнято рішення від 19.05.2014 №671/26-58-25-01-23 про опис майна ТОВ «Агропромислова торгівельна компанія» у податкову заставу, яке, згідно пояснень позивача, також було вручена представнику позивача 10.07.2014.

Заперечуючи протиправність рішення відповідача від 19.05.2014 №671/26-58-25-01-23 про опис майна у податкову заставу позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 статті 59 ПК України визначено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Отже, необхідною умовою для надіслання (вручення) податкової вимоги є наявність не сплаченої в установлені законодавством строки узгодженої суми грошового зобов'язання.

Пунктом 54.3 статті 54 ПК України визначені випадки, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Відповідно до пункту 54.5 статті 54 вказаного Кодексу якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно пункту 58.1 статті 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення - рішення.

Положеннями пункту 58.3 статті 58 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.2 статті 56 ПК України визначено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Строк, наданий платникові податків для реалізації права на адміністративне оскарження рішень контролюючих органів визначено в пунктах 56.3., 56.12. статті 56 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно п. 56.12. ст. 56 Податкового кодексу України, якого якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.

Згідно пункту 56.18 вказаної статті Кодексу з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства випливає, що у зазначеному випадку платник податків повинен або ініціювати процедуру оскарження рішення контролюючого органу в адміністративному або судовому порядку протягом 10-ти календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, або у цей же строк сплатити визначену контролюючим органом суму грошового зобов'язання. У разі, якщо платник податків не сплатить визначену контролюючим органом суму податкового зобов'язання або ж не ініціює процедуру оскарження такого рішення контролюючого органу, на 11-й календарний день, наступний за днем отримання податкового повідомлення-рішення, сума, визначена контролюючим органом, вважається узгодженою.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, 28.04.2014 позивач розпочав процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення відповідача від 16.04.2014 №000320/2201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 4 196 316,00 грн.

На виконання вимог пункту 56.5 статті 56 Податкового кодексу України ТОВ «Агропромислова торгівельна компанія» повідомляв відповідача про оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення у адміністративному порядку, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями таких повідомлень, фіскальних чеків, описів вкладення та рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.

За результатом розгляду первинної скарги позивача, Головним управлінням Міндоходів у місті Києві було винесено рішення від 20.06.2014 №5489/10/26-15-10-06-15, яким скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 16.04.2014 №000320/2201 - без змін.

0 липня 2014 року позивач звернувся з повторною скаргою до Міністерства доходів і зборів України.

За результатом розгляду повторної скарги позивача, Міністерством доходів і зборів України було винесено рішення від 08.07.2014 №12450/6/99-99-10-08-15, яким скарга позивача залишена без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення від 16.04.2014 №000320/2201 - без змін.

Про направлення повторної скарги ТОВ «Агропромислова торгівельна компанія» повідомило відповідача 01.07.2014, що підтверджується відміткою про отримання на відповідному повідомленні.

18 липня 2014 року позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві від 16.04.2014 №000320/2201, де ухвалою цього ж суду від 24.07.2014 відкрито провадження у справі №826/10384/14 та призначено судовий розгляд справи на 05.08.2014 р.

Отже, аналізуючи обставини даної справи та оцінюючи зібрані по справі докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про передчасність винесення відповідачем рішення про опис майна у податкову заставу від 19.05.2014 №671/26-58-25-01-23, оскільки сума грошового зобов'язання в розмірі 4 196 316,00 грн., що була визначена у податковому повідомленні-рішенні Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві від 16.04.2014 №000320/2201, не була узгодженою у визначеному законом порядку та не набула статусу податкового боргу в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги колегія суддів знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк В.Ю. Ключкович

Повний текст ухвали буде виготовлено - 06.04.15 р.

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.