Ухвала

від 25.06.2015 по справі 826/10467/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2015 року м. Київ К/800/18007/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Островича С.Е. Степашка О.І. Федорова М.О. секретаря судового засідання Іванова К.Ю.,

представник позивача Слабоус Є. А.

представник відповідача Михайлюк-Філімонова Є. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова торгівельна компанія" до Державної податкової інспекції Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна в податкову заставу, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова торгівельна компанія" (далі - ТОВ "Агропромислова торгівельна компанія") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ Солом'янському районі) в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна в податкову заставу.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2014 року позов ТОВ "Агропромислова торгівельна компанія" задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року апеляційну скаргу ДПІ Солом'янському районі залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2014 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ Солом'янському районі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Агропромислова торгівельна компанія" у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Солом'янському районі було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Агропромислова торгівельна компанія» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року, при взаємовідносинах з ТОВ «Вторметекспорт» (код за ЄДРПОУ 30127924). За результатами перевірки складено акт від 21.03.2014 року №1405/26-58-22-01-17/33945034.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.04.2014 року №000320/2201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 4196316,00 грн., в т.ч. основний платіж - 2797544,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 1398772,00 грн.

19.05.2014 року відповідач склав податкову вимогу від 19.05.2014 року №2570-25, в якій зазначено про те, що станом на 18.05.2014 року сума податкового боргу позивача з податку на прибуток приватних підприємств за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 4196316, 00 грн. Дана вимога була вручена представнику позивача 10.07.2014 року.

Разом з тим, відповідачем було прийнято рішення від 19.05.2014 року №671/26-58-25-01-23 про опис майна ТОВ «Агропромислова торгівельна компанія» у податкову заставу, яке, також було вручена представнику позивача 10.07.2014 року.

Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст. 59 ПК України визначено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Отже, необхідною умовою для надіслання (вручення) податкової вимоги є наявність не сплаченої в установлені законодавством строки узгодженої суми грошового зобов'язання.

Пунктом 54.3 ст. 54 ПК України визначені випадки, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Відповідно до п. 54.5 ст. 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п.у 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення - рішення.

Положеннями п. 58.3 ст. 58 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу , платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.2 ст. 56 ПК України визначено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Строк, наданий платникові податків для реалізації права на адміністративне оскарження рішень контролюючих органів визначено в пунктах 56.3., 56.12 . ст. 56 Податкового кодексу України .

Відповідно до п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу ) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно п. 56.12 . ст. 56 Податкового кодексу України , якого якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.

Згідно п. 56.18 . ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу , платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що у зазначеному випадку платник податків повинен або ініціювати процедуру оскарження рішення контролюючого органу в адміністративному або судовому порядку протягом 10-ти календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, або у цей же строк сплатити визначену контролюючим органом суму грошового зобов'язання. У разі, якщо платник податків не сплатить визначену контролюючим органом суму податкового зобов'язання або ж не ініціює процедуру оскарження такого рішення контролюючого органу, на 11-й календарний день, наступний за днем отримання податкового повідомлення-рішення, сума, визначена контролюючим органом, вважається узгодженою.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.04.2014 року позивач розпочав процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення відповідача від 16.04.2014 року №000320/2201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 4196316,00 грн. На виконання вимог п. 56.5 ст. 56 Податкового кодексу України ТОВ «Агропромислова торгівельна компанія» повідомляв відповідача про оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення у адміністративному порядку, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями таких повідомлень, фіскальних чеків, описів вкладення та рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення. За результатом розгляду первинної скарги позивача, Головним управлінням Міндоходів у місті Києві було винесено рішення від 20.06.2014 року №5489/10/26-15-10-06-15, яким скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 16.04.2014 року №000320/2201 - без змін.

01 липня 2014 року позивач звернувся з повторною скаргою до Міністерства доходів і зборів України. За результатом розгляду повторної скарги позивача, Міністерством доходів і зборів України було винесено рішення від 08.07.2014 року №12450/6/99-99-10-08-15, яким скарга позивача залишена без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення від 16.04.2014 №000320/2201 - без змін. Про направлення повторної скарги ТОВ «Агропромислова торгівельна компанія» повідомило відповідача 01.07.2014 року.

18 липня 2014 року позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі від 16.04.2014 року №000320/2201, де ухвалою цього ж суду від 24.07.2014 року відкрито провадження у справі №826/10384/14 та призначено судовий розгляд справи на 05.08.2014 року.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про передчасність винесення відповідачем рішення про опис майна у податкову заставу від 19.05.2014 року №671/26-58-25-01-23, оскільки сума грошового зобов'язання в розмірі 4196316,00 грн., що була визначена у податковому повідомленні-рішенні ДПІ у Солом'янському районі від 16.04.2014 року №000320/2201, не була узгодженою у визначеному законом порядку та не набула статусу податкового боргу в розумінні п.п 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України .

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "Агропромислова торгівельна компанія".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров