Ухвала

від 14.04.2015 по справі 826/209/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/209/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

14 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-Сервіс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2015 у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-Сервіс» про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві звернулося до суду першої інстанції із позовом, в якому просило: стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-Сервіс» (код ЄДРПОУ 38003156) суму податкового боргу 21 948,78 грн. (двадцять одна тисяча дев'ятсот сорок вісім гривень 78 коп.) шляхом перерахування коштів з відкритих рахункових рахунків, що знаходяться у банківських установах в рахунок погашення боргу, а саме: з податку на додану вартість 193,55 грн. (сто дев'яносто три гривні 55 коп.) на бюджетний рахунок №31112029700007 (одержувач: УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, код 26077922, в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100); з податку на прибуток 21 755,23 грн. (двадцять одна тисяча сімсот п'ятдесят п'ять гривень 23 коп.) на бюджетний рахунок №31110009700007 (одержувач: УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, код 26011921, в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 11021000).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2015 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Маркет-Сервіс» (код ЄДРПОУ 31405650) як платник податків знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

Згідно довідки від 22.12.2014 у ТОВ «Маркет-Сервіс» обліковується податковий борг перед бюджетом на загальну суму 21 948,78 грн., в тому числі з податку на додану вартість - 193,55 грн. та з податку на прибуток - 21 755,23 грн.

Зазначений податковий борг виник у зв'язку із несплатою відповідачем грошового зобов'язання, самостійно визначеного у податковій декларації з податку на додану вартість від 16.09.2014 №9053025448, а також на підставі податкового повідомлення-рішення від 02.11.2012 №0011592208, яким донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість.

Позивач надіслав ТОВ «Маркет-Сервіс» податкову вимогу №9611-25 від 21.10.2014 на загальну суму 21948,78 грн. Доказів сплати суми податкового боргу суду не надано.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена, а тому оскільки встановлено порушення відповідачем норм Податкового кодексу України, то податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що рішення суду першої інстанції є необгрунтованим та підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Колегія суддів звертає увагу, що податкове повідомлення-рішення від 02.11.2012 №0011592208, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість було оскаржене ТОВ «Маркет-Сервіс» у судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2013 у справі №826/5689/13-а позов задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.11.2012 №0011592208. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014 вказану постанову Окружного адміністративного суду міста Києва скасовано, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, що й зроблено позивачем.

Відповідно до пп. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України з метою погашення податкового боргу податковим органом направлено позивачу податкову вимогу №9611-25 від 21.10.2014 на загальну суму 21948,78 грн.

Вказана вимога не оскаржувалась у встановленому законом порядку. Сума, зазначена в податковій вимозі відповідачем не погашена.

Доводи апелянта про необхідність стягнення податкового боргу з рахунків платника лише у процедурі особливого провадження, передбаченого статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, є необгрунтованими. Оскільки наведеною процесуальною нормою визначено альтернативний (у порівнянні з позовним провадженням) порядок стягнення коштів за податковим боргом, що жодним чином не виключає право податкового органу звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.08.2014 №К/9991/19851/12.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що передбачені Податковим кодексом України заходи не привели до погашення податкового боргу, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-Сервіс» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2015 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Василенко Я.М

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.