Постанова

від 08.04.2015 по справі 814/491/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/491/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченко К.В.

Лук'янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014р. по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Олимп-Строй» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2014р. ПП «Олимп-Строй» звернулось в суд із позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 8.02.2014р. за №0000312201, №0000322201.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в період з 20.01.2014р. по 24.01.2014р. ДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань правомірності формування податкового кредиту та витрат, що нараховані при визначенні об'єкта оподаткування податковим на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «АЛЬФА-К», ТОВ «ЮНІ ТРЕЙД КОМПАНІ», ТОВ «ВСТК», ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕЦПРОЕКТ», ПП «ТІСОНА», ТОВ «УКРХОЛОД», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «КЕДР», ТОВ «МЕДІА МЕДЖИК», ТОВ «ТРАНСПОРТНО - МОНТАЖНА ФІРМА «ТРАНСПОСЕРВІС - ЛТД», ТОВ «БАРЕЛЛІ - Н», ТОВ «ПРОФ - ТРЕЙД», ТОВ «КВП ГРАНИТ», ТОВ «ТК - ВЕСТА», ТОВ «МАРІКОМ», ТОВ « 1-ША КОМПАНІЯ», за період з 1.01.2011р. по 31.12.2013р. та правомірності формування податкових зобов'язань та доходів, що враховані при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток по взаємовідносинам з покупцями за товари (роботи, послуги), які були придбані у ТОВ «АЛЬФА-К», ТОВ «ЮНІ ТРЕЙД КОМПАНІ», ТОВ «ВСТК», ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕЦПРОЕКТ», ПП «ТІСОНА», ТОВ «УКРХОЛОД», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «КЕДР», ТОВ «МЕДІА МЕДЖИК», ТОВ «ТРАНСПОРТНО - МОНТАЖНА ФІРМА «ТРАНСПОСЕРВІС - ЛТД», ТОВ «БАРЕЛЛІ - Н», ТОВ «ПРОФ - ТРЕЙД», ТОВ «КВП ГРАНИТ», ТОВ «ТК - ВЕСТА», ТОВ «МАРІКОМ», ТОВ « 1-ША КОМПАНІЯ» за період з 1.01.2011р. по 31.12.2013р.

За наслідками перевірки відповідачем складено Акт від 30.01.2014р. за №184/14-02-22-01/35563896 у висновках якого зазначено на відсутність у деяких контрагентів власних трудових ресурсів, необхідних для здійснення основного виду діяльності, відсутність складських приміщень та іншого майна, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності. В результаті чого ДПІ дійшла висновку про нікчемність правочинів, укладених контрагентами.

На підставі таких висновків відповідачем 8.02.2014р. прийняті податкові повідомлення-рішення за №0000312201, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем 22543грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 253грн. та №0000322201, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем 61236грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 12713грн.

Позивач зазначає, що на вимоги відповідача були надані всі первинні документи, які підтверджують дійсність господарських відносин між контрагентами. Більш того, визнання правочинів нікчемними є прерогативою судових органів, а не ДПІ.

Посилаючись на зазначені обставини позивач провив позов задовольнити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014р. адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано повідомлення-рішення від 8.02.2014р. за №0000312201, прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області.

Визнано протиправним та скасовано повідомлення-рішення від 8.02.2014р. за №0000322201, прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області.

Стягнуто судові витрати в сумі 193,50грн. з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Олимп - Строй».

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позову, посилаючись на порушення норм права.

Сторони були сповіщенні про час і місце розгляду справи у встановленому порядку, однак в судове засідання не з`явилися, про причини не повідомили, а тому відповідно до п.1 ч.1 ст.197КАС України, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, вказана апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення скарги, скасування постанови суду з ухваленням по справі нової постанови, з наступних підстав.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що факт наявності у сторін правочину протиправного умислу на їх укладання податковим органом не доведено, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з'ясування усіх обставин по справі, належної оцінки доказів.

За правилами ст.159КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.198КАС України, постанову суду скасовує та приймає нову постанову про відмову у задоволенні позову, з наступних підстав.

Так, апеляційним судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки з питань правомірності формування податкового кредиту та витрат, що нараховані при визначенні об'єкта оподаткування податковим на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «АЛЬФА - К», ТОВ «ЮНІ ТРЕЙД КОМПАНІ», ТОВ «ВСТК», ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕЦПРОЕКТ», ПП «ТІСОНА», ТОВ «УКРХОЛОД», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «КЕДР», ТОВ «МЕДІА МЕДЖИК», ТОВ «ТРАНСПОРТНО - МОНТАЖНА ФІРМА «ТРАНСПОСЕРВІС - ЛТД», ТОВ «БАРЕЛЛІ - Н», ТОВ «ПРОФ - ТРЕЙД», ТОВ «КВП ГРАНИТ», ТОВ «ТК - ВЕСТА», ТОВ «МАРІКОМ», ТОВ « 1-ША КОМПАНІЯ», за період з 1.01.2011р. по 31.12.2013р. та правомірності формування податкових зобов'язань та доходів, що враховані при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток по взаємовідносинам з покупцями за товари (роботи, послуги), які були придбані у ТОВ «АЛЬФА - К», ТОВ «ЮНІ ТРЕЙД КОМПАНІ», ТОВ «ВСТК», ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕЦПРОЕКТ», ПП «ТІСОНА», ТОВ «УКРХОЛОД», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «КЕДР», ТОВ «МЕДІА МЕДЖИК», ТОВ «ТРАНСПОРТНО - МОНТАЖНА ФІРМА «ТРАНСПОСЕРВІС - ЛТД», ТОВ «БАРЕЛЛІ - Н», ТОВ «ПРОФ - ТРЕЙД», ТОВ «КВП ГРАНИТ», ТОВ «ТК - ВЕСТА», ТОВ «МАРІКОМ», ТОВ « 1-ША КОМПАНІЯ» за період з 1.01.2011р. по 31.12.2013р., складено акт за №184/14-02-22-01/35563896 від 30.01.2014р., в якому зафіксовані порушення пп.138.2 ст.138 п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України від 2.12.2010р. №2755-УІ із змінами та доповненнями, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 22543грн. та п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України від 2.12.2010р. №2755-УІ із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 61236грн..

На підставі результатів вказаної перевірки, ДПІ 8.02.2014р. прийняті податкові повідомлення-рішення за №0000312201 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем 22543грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 253грн., та за №0000322201 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем 61236грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 12713грн..

Перевіряючи правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, судова колегія виходить з наступного.

Згідно з п.5.1 ст. 5ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абз. 4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем та ТОВ «ЮНІ ТРЕЙЛ КОМПАНІ» (Перевізник) було укладено договір, за яким Перевізник зобов'язується здійснити перевезення вантажів Замовника - ПП «ОЛИМП - СТРОЙ». Аналогічні договори були укладені з ТОВ «КВП ГРАНИТ», ПП «ТІСОНА», ТОВ «ТРАНСПОРТНО - МОНТАЖНА ФІРМА «ТРАНСПОСЕРВІС - ЛТД», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «КЕДР» та ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕЦПРОЕКТ». За надані послуги перевезення вантажів позивач сплатив контрагентам в загальній сумі 233660грн.

Крім того, між ПП «ОЛИМП - СТРОЙ» (Покупець) було укладено договір з ТОВ «МЕДІА МЕДЖИК» (Постачальник), за яким Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити будівельні матеріали. Аналогічні договори були укладені з ТОВ «УКРХОЛОД», ТОВ «МАРІКОМ», ТОВ «АЛЬФА - к», ТОВ « 1-ША КОМПАНІЯ», ТОВ «ВСТК», ТОВ «ТК- ВЕСТА», ТОВ «ПРОФ- ТРЕЙД», ТОВ «БАРЕЛЛІ - Н». За отримані будівельні матеріали позивач сплатив контрагентам в загальній суму 1 211 084 грн. - з ПДВ.

Так, згідно з пп.14.1.27 п.14.1 ст.14ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.138.2 ст.138ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп.139.1.9 п.139.1 ст.139ПК України).

Наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статусу первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати.

Разом з тим, відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.1 ст.198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 зазначеного Кодексу визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (п. 198.6 ст.198 ПК України).

Крім того, відповідно до п.п.201.4, 201.6, 201.10 ст.201ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених чинним законодавством України та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

Приписами ст.1ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.1 ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч.2 ст.9ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що позивачем всупереч зазначеним вище вимогам закону, не було надано до суду належним чином оформлених первинних документів, які б підтверджували факт здійснення господарських операцій з вищевказаними контрагентами, та які б давали право на формування податкового кредиту за результати господарських відносин, а також встановлено відсутність первинних документів під час проведення податковим органом перевірки, а тому, в силу положень п.44.6 ст.44ПК України, такі операції вважаються такими, що документально не підтверджені.

Крім того, позивач в судове засідання не з`явився, реальність господарських операцій по вказаним контрагентам не підтвердив, доводи ДПІ про виявлені порушення не спростував

Приймаючи рішення та задовольняючи адміністративний позов, суд першої ці обставини не перевірив, належним чином не перевірив, та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про відсутність у ПП «Олимп-Строй» правових підстав для формування податкового кредиту за наслідкам відносин з контрагентами.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанову суду не можливо вважати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, з ухваленням по справі нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,202,207КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014р. - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Олимп-Строй» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді:

К.В. Кравченко

О.В. Лук'янчук