Ухвала

від 16.04.2015 по справі 816/251/15-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2015 р.Справа № 816/251/15-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2015р. по справі № 816/251/15-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УФТ"

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УФТ" (далі - ТОВ "УФТ", позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - ДПІ у м. Полтаві, відповідач), в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13 січня 2015 року № 0000761503, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 7553,60 грн та № 0000771503, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 1888,80 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме: п. 57.1 ст. 57, п.п. 153.3.4 п. 153.4 ст. 153 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що у зв'язку з затримкою сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за березень - травень 2014 року протягом граничних строків, контролюючим органом до позивача застосовано відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 20% у сумі 7553,60 грн та в розмірі 10% у сумі 1888,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "УФТ" зареєстровано як юридична особа 18 вересня 2001 року виконавчим комітетом Полтавської міської ради, код ЄДРПОУ 31684390, номер запису 1 588 107 001900 2095 та перебуває на обліку як платник податків з 19 жовтня 2001 року за № 6064.

Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку з питань податкової звітності з податку на прибуток ТОВ "УФТ" за березень, квітень, травень 2014 року, за результатами якої складено акт від 25 листопада 2014 року № 6982/16-01-15-03/31684390, яким зафіксовано порушення позивачем положень абзацу 5 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме - платником податку на прибуток не своєчасно сплачено авансовий внесок з податку на прибуток за березень-травень 2014 року (а.с. 28-30).

Не погодившись з викладеними в акті перевірки висновками, позивач подав до контролюючого органу заперечення на акт, за розглядом якого вказаний акт залишено без змін (а.с. 31-35).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 13 січня 2015 року № 0000761503, яким ТОВ "УФТ" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 7553,60 грн та № 0000771503, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 1888,80 грн.

Не погодившись з такими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності у ТОВ "УФТ" несплачених узгоджених податкових зобов'язань та виникнення у зв'язку цим податкового боргу, оскільки авансові внески з податку на прибуток за березень-травень 2014 року було сплачено позивачем у передбачений Податковим кодексом України спосіб.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «УФТ» подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 рік за формою, затвердженою наказом Міндоходів від 30 грудня 2013 року №872 від 28 лютого 2014 року та уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2013 рік від 17 березня 2014 року (а.с. 12-24).

Згідно податкової декларації підприємством самостійно задекларовано авансові внески з податку на прибуток за звітний рік (р.23) у сумі 18886 грн.

В уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток за 2013 р. (реєстраційний номер 9091255392) TOB «УФТ» річну суму податку на прибуток (рядок 11) в розмірі 226 629,00 грн. зменшило на суму 267 558,00 грн. (рядок 13) та визначило суму податку на прибуток, яка підлягає до зменшення (рядок 14) за 2013 рік в розмірі 40 929,00 грн., якою платник мав намір погашати щомісячні авансові внески з податку на прибуток у наступних звітних місяцях.

До уточнюючої декларації позивачем також було додано Таблицю 1 "Зменшення нарахованої суми податку" (Додаток ЗП до рядка 13 Декларації з податку на прибуток підприємств), відповідно до рядку 13.5.1 якої сума, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку юридичної особи в поточному звітному (податковому) періоді становить 206910 грн, а відповідно до рядку 13.7 таблиці сума нарахованого авансового внеску з податку на прибуток, відповідно до пункту 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, складала 60648 грн (а.с. 23).

У зв'язку з тим, що сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України, перевищила суму авансових внесків з податку на прибуток, позивач мав намір про зарахування суми такого перевищення (40929,00 грн.) у зменшення авансових внесків, у наступних звітних місяцях до повного її погашення у відповідності до положень п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

Отже, позивачем у декларації було зменшено нараховану суму податку у розмірі 267558 грн (код рядка декларації 13 ЗП), а податок на прибуток за звітний (податковий) період становив -40929 грн (код рядка 14), тобто позивачем у рядку 14 задекларовано переплату у вказаному розмірі.

Листом № 17 позивач повідомив відповідача про необхідність зарахування утвореної переплати у рахунок сплати авансових внесків з податку на прибуток за березень 2014 року, що прийнято ДПІ у м. Полтаві відповідно до відмітки про реєстрацію вхідної кореспонденції 17 березня 2014 року (а.с. 26).

Як вбачається з інтегрованої картки платника податків ТОВ "УФТ" з податку на прибуток приватних підприємств, станом на 31 грудня 2013 року у інтегрованій картці відображено переплату (а.с. 58-64).

При цьому, факт наявності у ТОВ "УФТ" переплати з податку на прибуток приватних підприємств по розрахункам платника податків з бюджетом за період з 01 січня 2014 року по 27 лютого 2014 року відповідачем не заперечується.

Між тим, колегія суддів зазначає, що контролюючий орган, визнавши переплату в розмірі 40929, в порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України позбавив платника податку на зарахування сум переплати в зазначеному розмірі у зменшення авансових внесків з податку на прибуток у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до пп. 14.1.115. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Згідно з п.п. 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 млн. грн.) щомісяця сплачують авансований внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Розрахунок щомісячних авансованих внесків, які мають сплачуватися у наступні двадцять місяців, подається платником податку у складі річної податкової декларації з податку на прибуток підприємства. Визначена в розрахунку сума авансованих внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Згідно з п. 43.1 ст. 43 Кодексу надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Абзацом другим пункту 87.1 статті 87 Кодексу встановлено, що сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Відповідно до абзаців п'ятого та шостого пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до п. 153.3 Кодексу (у тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.

Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

При цьому, підпунктом 153.3.4 пунктом 153.3 статті 153 Кодексу передбачено, якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань з податку на прибуток за такий звітний період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - у зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

Аналізуючи викладені норми податкового законодавства, враховуючи досліджені обставини та подані сторонами докази, колегія суддів дійшла висновку, що якщо сума авансових внесків, сплачених у зв'язку із виплатою дивідендів, перевищуватиме суму податкових зобов'язань за 2013 рік, то сума такого перевищення та сума сплачених авансових внесків у зв'язку із виплатою дивідендів у 2014 році зменшуватиме суми щомісячних авансових внесків з податку на прибуток, що підлягатимуть сплаті у 2014 році.

Таким чином, оскільки розмір податку, що підлягає сплаті за результатами 2013 року, (ряд. 11 декларації) було нараховано позивачем у сумі 226629 грн, тобто менше, ніж розмір сплаченого авансового внеску з податку на прибуток (267558 грн), то у позивача, відповідно до вимог пп. 153.3.3 ст.153 Податкового кодексу України, по податку на прибуток виникла переплата у розмірі 40929 грн. Внаслідок цього, позивач в силу приписів п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, має право на зменшення суми щомісячних авансових внесків з податку на прибуток, що підлягають сплаті у 2014 році.

Колегія суддів відхиляє

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом п. 1 ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, враховуючи приписи ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, колегія суддів зазначає, що у вказаних спірних правовідносинах податковим органом не доведено наявність несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток та правомірність застосування до позивача штрафної санкції в розмірі 7553,60 грн згідно податкового повідомлення-рішення від 13 січня 2015 року № 0000761503 та в розмірі 1888,80 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 13 січня 2015 року № 0000771503.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права, а тому погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "УФТ".

Керуючись ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2015р. по справі № 816/251/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шевцова Н.В. Судді Макаренко Я.М. Мінаєва О.М.