Ухвала

від 16.04.2015 по справі 820/19637/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2015 р.Справа № 820/19637/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача Красільнікова А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКОС-2007" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2015р. по справі № 820/19637/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКОС-2007"

до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішенн,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІКОС-2007" (далі за текстом - ТОВ "ВІКОС-2007", позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі за текстом - Чугуївська ОДПІ, відповідач), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0001662211 від 25 липня 2014 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 86.9 ст. 86, п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ст.1, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України, ст. 203, 215, 228, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст. 86, ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що на підтвердження правомірності укладеної з ТОВ "Гранд Тайм" угоди про надання послуг по пошуку клієнтів та обґрунтованості відображення в податковому обліку у складі податкового кредиту відповідних сум ПДВ по придбанню послуг, ним до суду були надані всі необхідні первинні документи, які відповідають вимогам чинного законодавства. При цьому, податковим органом неправомірно прийнято податкове-повідомлення рішення, оскільки в зазначених правовідносинах перевірка була призначена відповідно до постанови слідчого, що передбачає певні законодавчі обмеження контролюючого органу щодо нарахування грошових зобов'язань платнику податків за результатами такої перевірки.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІКОС-2007" пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 36457169. (а.с.12).

На обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) позивач знаходиться в Чугуївській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (а.с. 22, 25).

Судовим також встановлено, що відповідно до наказу Чугуївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 26.06.2014р. № 225 та постанови старшого слідчого другого відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ Міндоходів у Харківській області від 28.04.2014 року, винесеної за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014220000000094 від 24.04.2014р. за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК, Чугуївською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку підприємства позивача - ТОВ "ВІКОС-2007", по взаємовідносинам з ТОВ "Грант Тайм", код ЄДРПОУ: 38123047, за період з 01.01.2013р. по 01.04.2014р. (а.с.90-91).

Наказ від 26.06.2014р. № 225 та направлення від 26.06.2014р. № 197 пред'явлено 27.06.2014р. головному бухгалтеру підприємства - ОСОБА_2

Результати перевірки оформлено актом №487/20-29-22/33867082 від 11.07.2014 р. (а.с.27-46), за висновками якого позивачем - ТОВ "ВІКОС-2007", порушено п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 р. зі змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 20000,00 грн., у тому числі за червень 2013 р. у сумі 20000,00 грн. (а.с.45).

Позивач не погодився з висновками, викладеними в акті перевірки, про що представником підприємства зроблений запис на останньому аркуші акту. (а.с.46).

З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0001662211 від 25.07.2014 року, яким ТОВ "ВІКОС-2007" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 25000,00 грн., з яких 20000,00 грн. - основний платіж, 5000,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (а.с.26).

Не погодившись з висновками, викладеними податковим органом в акті перевірки та винесеним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ "ВІКОС-2007" звернувся зі скаргами до Головного управління Міндоходів у Харківській області та до Державної фіскальної служби України.

Рішенням ГУ Міндоходів у Харківській області №6464/20/20-40-10-04-17 від 01.10.2014 р. та рішенням Державної фіскальної служби України №7041/6/99-99-10-01-04-25 від 19.11.2014 р. скарги ТОВ "ВІКОС-2007" залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін. (а.с.66-69, 70-73).

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності належних доказів, що засвідчують здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також неправомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих послуг.

Колегія суддів погоджується з висновками суду, виходячи з наступних підстав.

Досліджуючи правомірність віднесення до складу податкового кредиту ТОВ "ВІКОС-2007" суми податку на додану вартість, сплачену в ціні придбаних послуг за перевірений період, колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту укладених платником податку договорів.

Таким чином, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість дослідженню підлягає рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, що здійснює операції з постачання товарів/послуг.

Таким чином, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, підтверджений податковою накладною.

Колегією суддів встановлено, що в перевіреному періоді між ТОВ "ВІКОС-2007" (замовник) в особі директора ОСОБА_3 та ТОВ "ГРАНТ ТАЙМ" (виконавець) в особі директора ОСОБА_4 був укладений договір про надання послуг по пошуку клієнтів від 01.06.2013 р. №01/06. (а.с.48).

Згідно даного договору, виконавець в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, за винагороду, бере на себе зобов'язання надати замовнику послуги з пошуку потенційних клієнтів, які мають намір придбати у замовника автомобіль марки BENTLEY CONTINENTAL, типу легковий купе-В, випуску 2006 року, шасі (кузов, рама) №8СВСЕ63W37С040585, реєстраційний номер АХ 0001ВМ, та в сприянні укладенню договору купівлі-продажу зазначеного автомобіля.

На підтвердження виконання умов договору, позивачем до матеріалів справи надано копії: виписки банку від 27.06.2013 р. (передплата за послуги згідно договору №01/06 від 01.06.2013р. ТОВ "ГРАНТ ТАЙМ" у сумі 60000,00грн., у т.ч. ПДВ - 10000,00 грн.), (а.с.51); акту здачі-приймання послуг від 30.06.2013 р. (а.с.50); звіту з пошуку клієнтів від 30.06.2013 р. №1 (а.с.49); договору купівлі-продажу автомобіля від 26.06.2013 р. (а.с.74-75); виписки банку від 13.06.2013 р. (оплата за авто BENTLEY CONTINENTAL від 13.06.13р. у сумі 250000,00 грн.), (а.с.76).

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Тобто звіт (акт) про виконання робіт має свідчити про те, що виконавець у процесі надання послуг проводив певну роботу і одержав результат, котрий замовник може використати в діяльності, що приносить дохід.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Згідно п.п.1.2.п.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704 встановлено, що записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів. Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Вимоги до оформлення первинних документів визначені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України, відповідно до якої первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши вказані первинні документи на відповідність вимог чинного законодавства, колегія суддів зазначає, що в порушення ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вказані акти не містять інформації про зміст та обсяг отриманих послуг, в них відсутні відомості про те, які саме дії по пошуку потенційних клієнтів вчинені виконавцем, що не дає можливості встановити зв'язок отриманих послуг з господарською діяльністю позивача.

Так, зі звіту від 30.06.2013 р. не можливо встановити інформацію щодо місця його складання, відомості щодо заходів, вчинених ТОВ "ГРАНТ ТАЙМ" для проведення пошуку клієнтів на автомобіль BENTLEY CONTINENTAL.

Також, відповідно до п.3 договору від 01.06.2013р. №01/06, ТОВ "ГРАНТ ТАЙМ" зобов'язаний проводити активний пошук потенційних покупців на автомобіль, проводити відповідні перемовини.

Між тим, доказів проведення вказаних перемовин з потенційними покупцями позивачем не надано, вчинення будь-яких активних дій з пошуку потенційних покупців не доведено.

Наявні у матеріалах справи акт здачі-приймання послуг від 30.06.2013 р. містить лише загальну назву послуги з пошуку клієнтів, без деталізації змісту та обсягу таких послуг, а в звіті з пошуку клієнтів від 30.06.2013 р. №1 вказано лише про узгодження сторонами договору інформації про клієнтів, проте із вказаних документів не вбачається, яким чином таке узгодження відбувалось, які дії по пошуку клієнтів вчинив виконавець, які пропозиції були запропоновані виконавцем тощо.

Отже, в силу вищенаведених правових норм, надані позивачем до перевірки та до суду документи не є належно оформленими первинними документами для підтвердження факту правомірності формування податкового кредиту з ПДВ.

Крім того, як вбачається з акта ДПІ в Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві №1057/2659/22-02/38123047 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "ГРАНТ ТАЙМ", код ЄДРПОУ 38123047, щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.02.2013 р. по 28.02.2013 р. (а.с.108-117), підприємство не знаходиться за податковою адресою та гр. ОСОБА_4, який за документами є керівником ТОВ "ГРАНТ ТАЙМ", згідно протоколів допитів, відношення до фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства не має, участі у господарській діяльності не приймає, зареєстрував підприємство за грошову винагороду у зв'язку з важким матеріальним становищем.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарської операції з пошуку покупців автомобіля, тому, з урахуванням вказаних обставин такі документи не можна вважати належно оформленими звітними документами, які посвідчують факт реального придбання послуг.

Позивачем не надано документального підтвердження обставин, які супроводжують фактичне виконання саме таких господарських операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, не доведено того, що обумовлені правочином послуги були реально надані та саме цим контрагентом.

Отже, враховуючи специфіку та особливості спірного правочину та господарської операції, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено фактичного виконання послуги з пошуку покупців автомомбіля.

Відповідно ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Враховуючи викладене, колегією суддів не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з контрагентом ТОВ "ГРАНТ ТАЙМ" носять реальний характер, а отримані послуги використані в межах господарської діяльності.

Щодо посилань апелянта на положення п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), яке набрало законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент проведення перевірки податковим органом та в постанові про призначення позапланової перевірки відсутня інформація про кримінальне провадження стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків ТОВ "ВІКОС-2007".

Отже, колегія суддів зазначає, що обмеження встановлені п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України щодо неможливості винесення податкового повідомлення-рішення не можуть застосовуватись у спірних правовідносинах, оскільки у вищезазначеному кримінальному провадженні не розслідуються кримінальні правопорушення стосовно посадових осіб ТОВ "ВІКОС-2007".

За змістом п. 1 ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, а тому позовні вимоги про скасування таких рішень є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

За вказаних обставин, переглянувши постанову суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКОС-2007" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2015р. по справі № 820/19637/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В. Судді (підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Макаренко Я.М. Повний текст ухвали виготовлений 17.04.2015 р.