Ухвала

від 16.04.2015 по справі 803/507/15-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог

16 квітня 2015 року Справа № 803/507/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Александрової М.А.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області до Приватного сільськогосподарського підприємства "Заповіт" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2015 року управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області (УПФУ в Луцькому районі) звернулося з адміністративним позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Заповіт" (ПСП "Заповіт") про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з січня 2012 року по лютий 2015 року в сумі 30829 грн. 75 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зобов'язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів "б" - "з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 2 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19 грудня 2003 року, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач не проводив відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, тому заборгованість ПСП "Заповіт" з січня 2012 року по лютий 2015 року становить 30829 грн. 75 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача в судовому порядку.

В заяві про уточнення позовних вимог та поясненнях щодо пропущення строку звернення до суду від 30 березня 2015 року (а.с. 16-17) позивач зазначив, що заборгованість відповідача з 01 січня 2012 року по 28 лютого 2015 року в сумі 30829 грн. 75 коп. виникла у зв'язку із технічною помилкою і неможливістю внесення в базу Автоматизованої системи обробки пенсійної документації (АСОПД) позначки коду підприємства. Внаслідок вказаних обставин за 2012-2014 роки, січень-лютий 2015 року в картці особового рахунку ПСП "Заповіт" обліковано 30829 грн. 75 коп. заборгованості, проведено інвентаризацію повноти виставлення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. 16 січня 2015 року позивачем направлено ПСП "Заповіт" розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, з 2013, 2014, 2015 років.

Позивач вважає, що оскільки статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, то вона і має бути застосована до правовідносин, які є предметом даного адміністративного спору. Одночасно позивач просив суд поновити строк звернення до суду за період з січня 2012 року по серпень 2014 року.

Письмових заперечень проти позову відповідач суду не подав.

В судове засідання представник позивача не прибув, проте подав суду письмове клопотання від 16 квітня 2015 року про розгляд справи за його відсутності (а.с. 42).

Відповідач в судове засідання також не прибув, поштове відправлення з ухвалами про відкриття провадження в адміністративній справі, про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду та повістки про виклик до суду, надіслані за місцезнаходженням відповідача згідно із даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (вул. Центральна, буд. 1, с. Лище, Луцький р-н, Волинська обл., 45683), повернулись до суду з довідкою відділення поштового зв'язку "за зазначеною адресою не знаходиться" (а.с. 34-40), тобто не вручене адресату з незалежних від суду причин, а тому відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) вважається, що останній належним чином був повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки представники сторін, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибули, при цьому представником позивача було заявлено письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, а дану справу можливо розглянути і вирішити на підставі наявних у ній доказів, тому суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, приходить до висновку, що позовну заяву в частині позовних вимог про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з січня 2012 року по серпень 2014 року включно слід залишити без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (Інструкція).

Вказана Інструкція розроблена відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції визначено, що до роботодавців - страхувальників відносяться підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункт 2.1 Інструкції).

Розділ 6 Інструкції визначає порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Так, відповідно до пункту 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Зазначене дає підстави для висновку, що у разі, якщо підприємство до 25-го числа відповідного місяця не вносить суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, з 26-го числа цього ж місяця в уповноваженого органу Пенсійного фонду України виникає право на стягнення цих витрат з підприємства. Розмір такого відшкодування визначається у відповідних розрахунках до 20 січня поточного року, або протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пенсіонеру, на користь якого позивачем були понесені витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, таку пенсію було призначено у січні 2012 року, про що містяться відомості у розрахунку (а.с. 22), відтак, вказана особа перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України з моменту призначення пенсії.

Право на пред'явлення вимог про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з січня 2012 року по серпень 2014 року виникло у позивача з 26 числа кожного місяця, починаючи з січня 2012 року. Як встановлено судом, позивач з даним адміністративним позовом звернувся до суду 18 березня 2015 року.

Позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах за період з січня 2012 року по лютий 2015 року включно. При цьому пропуск строку звернення з даним адміністративним позовом до суду обґрунтовував тим, що виникла технічна помилка у зв'язку з чим неможливо було внести в базу АСОПД позначки коду підприємства. Після виявлення вказаної помилки в картці особового рахунку ПСП "Заповіт" було обліковано 30829 грн. 75 коп. заборгованості (за 2012 рік – 9377 грн. 93 коп., за 2013 рік – 9900 грн. 84 коп., за 2014 рік – 9900 грн. 84 коп., за січень-лютий 2015 року – 1650 грн. 14 коп.), проведено інвентаризацію повноти виставлення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, і 16 січня 2015 року позивачем направлено ПСП "Заповіт" розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, з 2013, 2014, 2015 років.

На підтвердження вказаних обставин позивач не надав суду належних доказів щодо неможливості внесення на протязі трьох років в базу АСОПД відомостей по ПСП "Заповіт"; доказів проведення інвентаризації і результатів її проведення.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що адміністративний позов в частині стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, з січня 2012 року по серпень 2014 року подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду та підстав для визнання причин пропуску такого строку поважними з матеріалів справи не вбачається.

Пунктом 9 частини першої статті 155 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Отже, позовну заяву в частині стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з січня 2012 року по серпень 2014 року включно слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 99, 100, пунктом 9 частини першої статті 155, статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області до Приватного сільськогосподарського підприємства "Заповіт" в частині стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з січня 2012 року по серпень 2014 року включно залишити без розгляду у зв'язку із пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і відсутністю у суду підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                                М.А. Александрова