Рішення

від 16.04.2015 по справі 924/201/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2015 р.Справа № 924/201/15

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Музика М.В. при секретарі судового засідання Муляр Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівський гарнізонторг", м. Старокостянтинів Хмельницької області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Старокостянтинів Хмельницької області

про стягнення 35 593,36 грн.,

Представники сторін:

позивача: Косань В.Л. - за довіреністю від 01.12.2014 р.

відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю від 27.02.2015 р.

В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК оголошено вступну та резолютивну частини рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 35 593,36 грн.

Свої вимоги обґрунтовує неналежним виконанням ФОП ОСОБА_1 умов договору суборенди №18 від 01.11.2011 року, ст.ст. 526, 610, 612, 629, 762 ЦК України, ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Повноважний представник позивача в судовому засіданні на задоволенні позову наполягає в повному обсязі, вважає, що позовні вимоги підтверджені наявними в справі доказами. У додаткових поясненнях до позовної заяви від 30.03.2015 року вказує, що у відповідності до ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 764 Цивільного кодексу України, п.4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" від 29.05.2013 року №12, договір суборенди окремого індивідуально визначеного нерухомого майна №18 від 01.11.2011 року продовжувався за мовчазною згодою сторін до 01.11.2014 року.

У поясненнях від 16.04.2015 року з посиланням на умови Договору суборенди наголошує, що орендна плата нараховувалась відповідачу відповідно до умов договору з врахуванням індексу інфляції за наступний місяць, а також в подвійному розмірі за періоди використання орендованого майна ФОП ОСОБА_1 після закінчення дії Договору. Звертає увагу суду також на ненадання з боку відповідача контррозрахунку розміру боргу.

Представник відповідача в судовому засіданні та у запереченнях від 16.04.2015 року просить суд відмовити в задоволенні позову. На підтвердження своїх доводів посилається на рішення господарського суду Хмельницької області від 09.12.2014 року у справі №924/1793/14, згідно якого, як вважає відповідач, ТОВ "Старокостянтинівський гарнізонторг" повернув за актом приймання-передачі від 31.07.2014 року приміщення торгового центру, в якому частину площі займає ФОП ОСОБА_1, тому вказує, що у ФОП ОСОБА_1 з 31.07.2014 року відсутні зобов'язання перед позивачем по сплаті коштів за користування майном, яке повернуто орендодавцю ТОВ "ДПА Компані".

Відповідач заперечує також щодо поданого позивачем розрахунку суми боргу. Так, стверджує, що за червень вказано суму боргу в розмірі 981,15 грн., за липень - 2483,82 грн., проте, в договорі орендна плата встановлена на рівні 825,25 грн. Окрім того, відповідачем внесено орендну плату за червень 2014 року відповідно до умов договору на підставі виставленого рахунку №314 від 24.06.2014 року в розмірі 1653,77 грн. А орендна плата за липень, як вказує відповідач, була повернута для ФОП ОСОБА_1 із зазначенням причин повернення "повернення готівкою платежів за комунальні послуги у разі відмови клієнта від оплати". З наведеного просить в позові відмовити в повному обсязі.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне .

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Інвест Груп" (орендодавець) та товариство з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівський гарнізонторг" (орендар) уклали 01.04.2011 року договір оренди №2/4/11, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - нежитлові приміщення, в тому числі, торговий центр за адресою: м. Старокостянтинів, вул. Ессенська, 2, що перебуває у спільній діяльності згідно договору №140/5/877 від 25.07.2005 року (із змінами та доповненнями) (п.1.1. Договору).

Орендар, відповідно до п.6.2. Договору, має право за згодою Орендодавця здавати майно в суборенду.

Договір діє з моменту його укладення і до 24.07.2020 року включно (п.10.1. Договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками. Доказів недійсності або розірвання договору суду не подано.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівський гарнізонторг" (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) 01.11.2011 року укладено договір суборенди №18, згідно п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (суборенду) окреме індивідуально визначене нерухоме майно (майно) площею 52,2 кв.м., розміщене за адресою: 31100, АДРЕСА_2 Хмельницької області.

Майно, як передбачено п.1.2. Договору, передається в оренду з метою торгівлі непродовольчими товарами.

Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акта приймання-передавання Майна (п.2.1. Договору).

У разі припинення цього договору майно повертається Орендарем Орендодавцю. Майно вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає Майно іншій стороні Договору (п.п. 2.4., 2.5. Договору).

Орендна плата визначається на підставі вільного волевиявлення Сторін і становить за перший місяць оренди - листопад 2011 року 825, 25 грн. (п.3.1. Договору).

Орендна плата, у відповідності до п.3.3. Договору, за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата перераховується орендодавцю в розмірі 50% не пізніше 5 числа за поточний місяць оренди, решта орендної плати у розмірі 50% сплачується орендарем до 28 числа за поточний місяць оренди (п.3.6. Договору).

У п. 3.7 Договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше, ніж один місяць, орендар також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості (п.3.8. Договору).

У разі припинення (розірвання) Договору суборенди Орендар сплачує подвійну орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору суборенди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, з урахуванням встановлених цим Договором та актами законодавства України санкцій (п.3.11. Договору).

Орендар, згідно п.4.3 Договору, зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Окрім того, орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна, зокрема, понад орендну плату орендар щомісячно не пізніше 30 числа місяця за поточний місяць відшкодовує орендодавцю загальноексплуатаційні витрати, комунальні та інші витрати орендодавця, пов'язані з утриманням орендованого майна (у тому числі відшкодування частини податку за землю пропорційно орендованої площі) згідно з виставленим орендодавцем рахунком, що становить не менше, ніж 1470,00 грн. Орендар також сплачує вартість спожитої електроенергії на підставі виставлених рахунків. Несвоєчасне або не в повному обсязі виконання орендарем зобов'язань, визначених цим пунктом Договору, протягом більш, ніж один календарний місяць надає право орендодавцю: вимагати від орендаря відшкодування таких витрат з урахуванням штрафних і фінансових санкцій, визначених цим Договором та актами законодавства України; виступати з ініціативою про дострокове розірвання цього Договору (п.4.11. Договору).

Сторони у пункті 9.1 передбачили, що Договір діє до 01.11.2012 року включно. У разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною Договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди (п.9.4. Договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печаткою ТОВ "Старокостянтинівський гарнізонторг".

На виконання умов договору згідно акту передавання-приймання приміщення в суборенду від 01.11.2011 року, ТОВ "Старокостянівський гарнізонторг" передав, а ФОП ОСОБА_1 прийняла в суборенду нежитлове приміщення загальною площею 52,2 кв.м., розташоване за адресою: м. Старокостянтинів, вул. Ессенська, 2.

Акт підписаний комісією представників ТОВ "Старокостянтинівський гарнізонторг" та ФОП ОСОБА_1

Як вбачається із рахунку №314 від 24.06.2014 року, виставленого ТОВ "Старокостянтинівський гарнізонторг" для оплати ПП Марущак, орендна плата за червень 2014 року за приміщення площею 52,2 кв.м. складає 883,42 грн., інфляційні - 33,57 грн., загальноексплуатаційні витрати - 1470,00 грн., електроенергія - 933,78 грн., загалом на суму 3984,92 грн. Відповідачем було здійснено оплату вказаного рахунку згідно квитанції №64 від 05.07.2014 року на суму 1 653,77 грн.

Відповідно до рахунку №373 від 25.07.2014 року, до сплати ФОП ОСОБА_1 за липень 2014 року підлягає 5572,04 грн., з яких 916,99 грн. - орендна плата, 9,17 грн. - інфляційні, 2870,00 грн. - загальноексплуатаційні витрати та 847,21 грн. - електроенергія. Квитанцією №264 від 29.07.2014 року стверджується, що ФОП ОСОБА_1 здійснила оплату на суму 1408, 23 грн., проте, за твердженням відповідача, вказаний платіж був повернутий.

Позивачем адресовано відповідачу претензію №1 від 21.08.2014 року, у якій просить останнього у строк до 01.09.2014 року сплатити заборгованість зі сплати орендної плати за червень-липень 2014 року в сумі 5144,96 грн. Окрім того, у претензії вказано, що у зв'язку із порушенням ФОП ОСОБА_1 умов Договору, ТОВ "Старокостянтинівський гарнізонторг" повідомляє про відмову від договору і пропонує повернути орендоване майно - нежитлове приміщення загальною площею 52,2 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 за відповідним актом у встановлені пунктом 9.9. Договору строки - три робочі дні з дня припинення Договору, який є припиненим з дня отримання цієї претензії.

ТОВ "Старокостянтинівський гарнізонторг" повторно адресувало ФОП ОСОБА_1 претензію №18/09-14 від 19.09.2014 року, у якій вимагає від відповідача сплати суми основного боргу в розмірі 10 721,44 грн., 33,49 грн. - 3% річних, 273,77 грн. пені, 136,88 грн. - процентів за користування чужими коштами, 750, 50 грн. - штрафу, 41, 16 грн. - інфляційних втрат у термін до 24.09.2014 року.

Одночасно із претензією позивач направив на адресу відповідача згідно опису вкладення від 19.09.2014 року та фіскального чеку від 19.09.2014 року №3873, повідомлення про розірвання договору з вимогою про звільнення майна №17/09-14 від 19.09.2014 року. У вимозі позивач, посилаючись на пункт 4.11. Договору суборенди №28 від 01.11.2011 року, та враховуючи тривалу несплату орендної плати та відшкодування загальноексплуатаційних, комунальних послуг та вартості спожитої електроенергії відповідачем, що призвело до заборгованості в розмірі 10 721,44 грн., повідомляє ФОП ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору. Датою розірвання Договору, як вказує позивач у претензії, є дата отримання даного повідомлення.

Зважаючи на викладене, ТОВ "Старокостянтинівський ганзіонторг" вимагає у відповідача повернути орендоване майно - нежитлове приміщення загальною площею 52, 2 кв.м., розташоване за адресою: вул. Ессенська, м. Старокостянтинів, протягом трьох робочих днів з дня отримання вказаного повідомлення за відповідним актом.

Наведена вище претензія, згідно відмітки на рекомендованому повідомленню про вручення поштового відправлення, вручена відповідачу 23.09.2014 року.

В матеріалах справи міститься акт від 01.11.2014 року, складений приватними підприємцями ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, директором та головним бухгалтером ТОВ "Старокостянтинівський гарнізонторг" у присутності продавця ОСОБА_8, про те, що під час обстеження місця провадження господарської діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на території нежитлового приміщення загальною площею 52, 2 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Ессенська, буд. 2, м. Старокостянтинів Хмельницької області, встановлено, що у вказаному торговому місці невідомою особою було здійснено установку однофазного лічильника електричної енергії (заводський номер 0325591) з початковим показником 00490 разом, а також пластикової коробки із автоматичним вимикачем в післяобліковому розриві (устаткування). Згідно акту місце, де було установлено устаткування, займає ФОП ОСОБА_1, яка була відсутня під час проведення обстеження. При цьому, продавець ОСОБА_8 зазначила, що вона здійснює торгівлю товарами у вказаному торговому місці від імені ФОП ОСОБА_1

Акт підписано всіма учасниками огляду, окрім продавця ОСОБА_8, яка від підпису відмовилась.

Враховуючи вищевикладене, несплату відповідачем заборгованості в добровільному порядку, позивач звернувся з даним позовом до суду, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором суборенди за період з червня 2014 року по січень 2015 року на суму 35593,36 грн., з яких 29194,94 грн. основного боргу, 1909,44 грн. втрат від інфляції, 2160,44 грн. пені та 2328, 54 грн. штрафу згідно поданого розрахунку.

Досліджуючи в сукупності надані по справі докази та пояснення сторін, судом до уваги приймається наступне.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2011 року між позивачем та ТОВ "Інтер Інвест Груп" укладено договір оренди №2/4/11, на підставі якого ТОВ "Старокостнятинівський гарнізонторг" передано у строкове платне користування нежитлові приміщення, в тому числі, торговий цент у м. Старокостянтинів, вул. Ессенська, 2. Пунктом 6.2 вказаного договору надано право позивачу здійснювати передачу орендованого майна в суборенду. Договір оренди №2/4/11 від 01.04.2011 року діє (п.10.1 Договору) до 24.07.2020 року. Доказів його припинення або недійсності суду не надано.

Статтею 288 Господарського кодексу України передбачено, що Орендар державного або комунального майна має право передати окремі об'єкти оренди в суборенду, якщо інше не передбачено законом або договором оренди.

01.11.2011 року між позивачем (Орендодавець) та відповідачем укладено Договір суборенди №18, на підставі якого та згідно акту передавання-приймання від 01.11.2011 року, Орендодавцем передано, а Орендарем прийнято в строкове платне користування (суборенду) окреме індивідуально визначене нерухоме майно площею 52, 2 кв.м., розміщене за адресою: 31100, АДРЕСА_2 Хмельницької області в термін до 01.11.2012 року.

Пунктом 9.4 Договору передбачено, що Договір може бути пролонгований за відсутності заперечень будь-якої із сторін шляхом підписання додаткового договору, який є невід'ємною частиною Договору суборенди при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди. Позивач стверджує, що Договір суборенди пролонговувався до 01.11.2014 року за мовчазної згоди сторін. Відповідач проти пролонгації Договору також не заперечує.

Судом приймається до уваги, що зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Аналогічна правова позиція викладена в п.4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" від 29.05.2013 року. Сторонами не спростовано, а матеріалами справи стверджується, що сторони не заперечували проти продовження строку дії договору, тому Договір суборенди №18 від 01.11.2011 року пролонговувався.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Умовами договору передбачено, що орендна плата становить 825,25 грн. та визначається на кожний наступний місяць шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується Орендодавцю в розмірі 50% не пізніше 5 числа за поточний місяць, решта 50% сплачується до 28 числа за поточний місяць оренди. Окрім того, на орендаря умовами договору покладено обов'язок здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна, зокрема, відшкодовувати Орендодавцю загальноексплуатаційні, комунальні та інші витрати згідно виставленого рахунку, але не менше 1470,00 грн., а також додатково оплачувати вартість спожитої електроенергії. Наведеним спростовується твердження відповідача, що заборгованість за червень та липень 2014 року повинна становити лише суму визначеної в договорі орендної плати в розмірі 825,25 грн.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання щодо повного та своєчасного внесення встановлених умовами Договору суборенди платежів та має заборгованість за період з 29.06.2014 року по 31.01.2015 року в сумі 29 194,94 грн.

Твердження відповідача (з посиланням на преюдиційність обставин, встановлених у рішенні суду від 09.12.2014 року у справі №924/1793/14) про відсутність правових підстав для сплати орендної плати позивачу після 31.07.2014 року судом оцінюється критично, оскільки предметом спору по справі №924/1793/14 було повернення майна, орендованого ТОВ "Старокостянтинівський гарнізонторг" на підставі договору оренди №1/04/13 від 01.04.2013 року. В даному випадку позивачем передано в суборенду відповідачу майно, яке ТОВ "Старокостянтинівський гарнізонторг" набув за договором оренди №2/4/11 від 01.04.2011 року, що не був предметом розгляду у справі №924/1793/14. Окрім того, як вбачається із рішення суду у справі №924/1793/14, згідно акту приймання-передачі (повернення) основних фондів від 31.07.2014 року, ТОВ "Старокостянтинів гарнізонторг" здійснило передачу (повернення) основних фондів, отриманих за договором оренди №1/04/13 від 01.04.2013 року, а не за договором оренди 2/4/11 від 01.04.2011 року.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості з оплати орендної плати за червень 2014 року - січень 2015 року та заборгованості по інших, передбачених Договором суборенди, платежах в сумі 29 194,94 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України суму інфляційного збільшення боргу в розмірі 1 909,44 грн.

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Провівши перерахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позивачем нараховано 1 909,44 грн. в межах суми, можливої до стягнення, тому суд вважає за можливе задовольнити вказану вимогу позивача та стягнути з відповідача 1909, 44 грн. втрат від інфляції.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь штраф у розмірі 7% від суми заборгованості в розмірі 2328,54 грн. та пеню в сумі 2 160,44 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

Сторони у п.п. 3.7 та 3.8 договору передбачили, що у випадку перерахування несвоєчасно або не в повному обсязі орендної плати, Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати, а у випадку, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить більше, ніж один місяць, Орендар також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Суд, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені, дійшов до висновку, що позивачем невірно вказано розмір подвійної облікової ставки НБУ за період до 12.11.2014 року, а також здійснено нарахування пені за червень та липень 2014 року поза межами шестимісячного строку, передбаченого ст. 232 ГК України. Таким чином, до стягнення підлягає 1 864,29 грн. пені, у стягненні 296,15 грн. пені слід відмовити.

Враховуючи наведене, розмір штрафу також підлягає зменшенню та становить 2 307,81 грн., що і підлягає стягненню з відповідача, у стягненні 20,73 грн. штрафу слід відмовити.

Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до ч.4. ст. 631 ЦК України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Так, за змістом частин 2, 3 ст. 653 ЦК домовленість сторін про розірвання договору не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов'язаннями, що виникли до розірвання договору, у тому числі застосування заходів майнової відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань з урахуванням умов договору. (Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 19 грудня 2011 р. у справі N 3- 136гс11).

Постанова Пленуму Вищого господарського суду України N 14 від 17 грудня 2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" також передбачає, що відповідно до частин другої і третьої статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Зі змісту цих норм випливає, що домовленість сторін про розірвання договору не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов'язаннями, що виникли до розірвання договору, в тому числі застосування заходів майнової відповідальності за невиконання (неналежне виконання) грошових зобов'язань.

Відтак, суд зазначає, що припинення Договору суборенди не звільняє відповідача від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (до його розірвання) та не позбавляє права позивача застосувати до відповідача заходи майнової відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договору, зокрема, у вигляді стягнення простроченої заборгованості за договором та штрафу за порушення строків оплати орендної плати та інших передбачених договором платежів.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 35 276, 48 грн., з яких 29 194,94 грн. - основний борг, 1909, 44 грн. - втрати від інфляції, 1864, 29 грн. пеня та 2307, 81 грн. - штраф. У стягненні 296, 15 грн. пені та 20, 73 грн. штрафу слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівський гарнізонторг" (Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Ессенська, 6, код 33650929) 29 194,94 грн. (двадцять дев'ять тисяч сто дев'яносто чотири грн. 94 коп.) боргу, 1 909,44 грн. (одна тисяча дев'ятсот дев'ять грн. 44 коп.) втрат від інфляції, 1 864, 29 грн. (одна тисяча вісімсот шістдесят чотири грн. 29 коп.) пені, 2 307, 81 грн. (дві тисячі триста сім грн. 81 коп.) штрафу, 1810,73 грн. (одна тисяча вісімсот десять грн. 73 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 17.04.2015 року

Суддя М.В. Музика