Рішення

від 16.04.2015 по справі 927/455/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

16 квітня 2015 року Справа № 927/455/15

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Умань-Рось",

вул. Партизанської Комуни, 25, кв. 87, м. Умань, Черкаська область, 20300

Відповідач: Приватне підприємство "Смолянка-Агро",

вул. Козлова, 25, с. Смолянка, Куликівський район, Чернігівська область, 16333

про стягнення 324779,97грн.

Суддя Моцьор В.В.

Представники сторін:

позивача: Стратілатов К.Г. (довіреність №б/н від 02 березня 2015 року),

відповідача: Конопля Ю.М. (довіреність №б/н від 02 квітня 2015 року).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Умань-Рось" подано позов до Приватного підприємства "Смолянка-Агро" про стягнення 324779,97грн. боргу, в тому числі 229292,64грн. простроченої заборгованості з оплати товару, поставленого по видатковій накладній №00074 від 22 травня 2012 року, 76125,15грн. інфляційних нарахувань, 19362,18грн. 3% річних.

У судовому засіданні 07 квітня 2015 року суд оглянув надані представником позивача оригінали документів, доданих до позовної заяви.

Ухвалою від 07 квітня 2015 року розгляд справи було відкладено.

Представник відповідача подав суду клопотання з документами від 16 квітня 2015 року про залучення до участі в справі іншого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрозерноторг" (01030, м. Київ, вул. Золотоворітська, 2-А, оф. 24, код 37080153). Дане клопотання обґрунтовано тим, що між ПП "Смолянка -Агро" та ТОВ "Украгрозерноторг" було укладено договір доручення, відповідач вважає, що відповідно до даного договору, гербіциди та агрохімікати на загальну суму 229292,64грн. фактично були поставлені позивачем для використання ТОВ "Украгрозерноторг", а не ПП "Смолянка -Агро", отже, ТОВ "Украгрозерноторг" зобов'язано провести розрахунки з позивачем за поставлений товар та є належним відповідачем у даній справі. Також представник позивача надав суду відзив на позовну заяву. Суд долучив надані документи до матеріалів справи.

Представник позивача заперечив щодо клопотання про залучення до участі в справі іншого відповідача.

Суд відхилив клопотання про залучення до участі в справі іншого відповідача, оскільки з матеріалів справи вбачається, що у позивача ТОВ "Умань-Рось" існують правовідносини саме з ПП "Смолянка-Агро", а не з ТОВ "Украгрозерноторг".

У судовому засіданні 12 листопада 2013 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні і відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, зазначивши, що між сторонами не укладався письмовий договір купівлі-продажу, позивачем через відповідача було передано ТОВ "Украгрозерноторг" гербіциди та агрохімікати на загальну суму 229292,64грн., які прийняті останнім 22 травня 2012 року, отже ТОВ "Украгрозерноторг" зобов'язано провести розрахунки з позивачем. Інфляційні втрати та три проценти річних також нараховані безпідставно, оскільки при передачі товару було погоджено (в усній формі), що розрахунки будуть проведені з моменту пред'явлення вимоги, чого позивачем зроблено не було, отже, заборгованості за період з 22 травня 2012 року по 16 березня 2015 року не існувало.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Умань-Рось" продало Приватному підприємству "Смолянка-Агро" продукцію на суму 229292,64грн., що підтверджується видатковою накладною № 00074 від 22 травня 2012 року, товарно-транспортною накладною від 22 травня 2012 року, податковою накладною (а.с. 7, 9, 10).

Як свідчать матеріали справи, договір щодо поставки товару, як єдиний письмовий документ, підписаний сторонами та скріплений печатками, не укладався.

У вищезазначеній накладній визначено сторони (постачальник та одержувач), умови продажу, товар, його кількість та його ціна.

Відповідач прийняв відповідний товар, про що свідчить довіреність №54 від 22 травня 2012 року, видана ПП "Смолянка-Агро" уповноваженому представнику Смаль Р.В. на отримання від ТОВ "Умань-Рось" цінностей та підпис уповноваженого представника і печатка відповідача на накладній.

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості отриманої продукції не виконав.

Заборгованість відповідача на дату подання позову становить 229292,64грн.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Статтею 175 Господарського кодексу України визначається, що цивільно-правові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, та в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку визнаються майново-господарськими. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні приписи щодо визначення зобов'язання та підстав їх виникнення містяться у ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Таким чином, однією із підстав виникнення господарського зобов'язання є юридично значимі дії суб'єктів господарювання, наслідком вчинення яких є встановлення, зміна або припинення взаємних прав та обов'язків сторін.

За своєю правовою природою відносини, які виникли між сторонами є відносинами з купівлі-продажу, оскільки їх об'єктом є вчинення дії по передачі товару у власність другій стороні.

За змістом ч.1 ст.205, ст.639 Цивільного кодексу України правочин, різновидом якого є і договір, може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

В силу ч.2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин, для якого не встановлено обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що до правовідносин, які виникли між сторонами, мають застосовуватись норми закону, які регулюють правовідносини з купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом вище, позивач передав відповідачу товар згідно видаткової накладної.

Таким чином, видаткова накладна, за якою відповідач придбав товар, є самостійною підставою виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Враховуючі вищевикладене та те, що матеріалами справи підтверджено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем по оплаті вартості проданого товару в сумі 229292,64грн., суд вважає, що позовні вимоги в цій частині стягнення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення 76125,15грн. інфляційних нарахувань за період з червня 2012 року по лютий 2015 року та 19362,18грн. 3% річних за період з 23 травня 2012 року по 16 березня 2015 року.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено прострочення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати товару.

Перевіривши розрахунки здійснені позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 76125,15грн. інфляційних нарахувань та 19362,18грн. 3% річних є правомірними і підлягають задоволенню.

Всупереч приписам ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідач доказів, які б спростовували обставини, викладені позивачем, не надав.

Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки з наданих представником пояснень та документів вбачається, що саме у ПП "Смолянка-Агро" існують правовідносини з ТОВ "Украгрозерноторг".

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 6495,60грн.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Смолянка-Агро" (вул. Козлова, 25, с. Смолянка, Куликівський район, Чернігівська область, 16333, код ЄДРПОУ34739782) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Умань-Рось" (вул. Партизанської Комуни, 25, кв. 87, м. Умань, Черкаська область, 20300, код ЄДРПОУ 21389309) 229292,64грн. заборгованості, 76125,15грн. інфляційних нарахувань, 19362,18грн. 3% річних та 6495,60грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В. Моцьор

.