Рішення

від 17.04.2015 по справі 927/200/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

« 16 » квітня 2015 року Справа №927/200/15

За ПОЗОВОМ: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудсервіс-Прилуки"

вул. Ю. Коптєва, 58, кв.33, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500

До ВІДПОВІДАЧА: Комунального підприємства "Прилукижитлобуд" Прилуцької міської ради Чернігівської області

вул. 1 Травня, 109, корпус А, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500

Про стягнення 85830,40 грн.

Суддя І.В. Кушнір

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: Карпенко В.К. - представник, довіреність б/н від 13.02.2015, присутній у судовому засіданні 02.04.2015, у судове засідання 16.04.2015 не з'явився.

Від Відповідача: Черепенко О.В. - начальник, контракт від 15.10.2014, присутній у судовому засіданні 02.04.2015.

Риженко І.С. - юрисконсульт, довіреність №33 від 19.02.2015, присутня у судовому засіданні 16.04.2015.

Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України перерви з 02.04.2015 по 16.04.2015.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Рембудсервіс-Прилуки" заявлено позов до Комунального підприємства "Прилукижитлобуд" про стягнення 85830,40 грн., в тому числі 61307,60 грн. основного боргу та 24522,80 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем договору №20-10/6 від 20.10.2014.

Представник Позивача підтримав позовні вимоги.

Представник Відповідача у судові засідання 26.02.2015, 10.03.2015 не з'явився, хоча Відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (ухвал суду від 17.02.2015, 26.02.2015), наявні в матеріалах справи.

До початку судового засідання 26.02.2015 від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв'язку з неможливістю представника прибути на розгляд справи призначений на 26.02.2015.

До початку судового засідання 10.03.2015 від Відповідача факсом надійшов відзив проти позову, у якому Відповідач наводить свої заперечення проти задоволення позову, а саме зазначає, що рішенням Прилуцької міської ради №1 від 28.11.2014 була утворена комісія по перевірці діяльності комунальних підприємств міста. За наслідками перевірки КП "Прилукижитлобуд" комісія по перевірці діяльності підприємств міста зробила наступні висновки (рішення Прилуцької міської ради №12 від 25.12.2014 "Про звіт комісії по перевірці діяльності комунальних підприємств міста за наслідками перевірки КП "Прилукижитлобуд"): п.5 висновку - рекомендувати начальнику КП "Прилукижитлобуд" призупинити до завершення перевірки компетентними органами дію договору №20-10/6 від 20.10.2014 з ТОВ "Рембудсервіс-Прилуки" на ремонт міжпанельних швів, та ін. договорів, оскільки у членів комісії виникли сумніви щодо відповідності ринковим цінам цін на матеріали, використані при ремонті покрівель та правильності визначення вартості робіт в частині витрат праці робітників (людино-години), а саме при виконанні робіт з примикань покрівель та герметизації міжпанельних швів. Також Відповідачем зазначено, що відкрите кримінальне провадження №12015270210000062 за ч.1 ст. 191 КК України за фактом привласнення коштів ТОВ "Рембудсервіс-Прилуки" під час виконання будівельних робіт та на даний час на підприємстві триває перевірка фінансово-господарської діяльності Прилуцькою об'єднаною державною фінансовою інспекцією, проводяться зустрічні перевірки взаємовідносин між КП "Прилукижитлобуд" та ТОВ "Рембудсервіс-Прилуки". Враховуючи вищевказане, Відповідач просить зупинити провадження у справі до кінця контрольно-ревізійної роботи Прилуцької об'єднаної державної фінансової інспекції.

Ухвалою суду від 10.03.2015 клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі залишено без задоволення, оскільки статтею 79 Господарського процесуального Кодексу України не передбачена така підстава зупинення провадження у справі, як контрольно-ревізійна робота Прилуцької об'єднаної державної фінансової інспекції, на яку посилається Відповідач у вищевказаному відзиві.

У судове засідання 24.03.2015 з'явилася Риженко І.С. яка повідомила, що вона є юрисконсультом КП "Прилукижитлобуд" Прилуцької міської ради Чернігівської області. Риженко І.С. до участі у справі у якості представника Відповідача не допущена, оскільки нею надано довіреність на підтвердження повноважень без відтиску печатки підприємства, як того вимагає ч.3 ст.28 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні на питання суду Риженко І.С. усно підтвердила, що печатка на підприємстві є.

У судовому засіданні 24.03.2015 представник Позивача надав письмові пояснення по справі з урахуванням заперечень викладених у відзиві Відповідача та інформацію щодо порушення кримінального провадження 12015270210000062 за ч.1 ст.191 КК України, зазначивши, що на думку Позивача дана обставина ніяким чином не впливає на виконані ТОВ "Рембудсервіс Прилуки" зобов'язання за договором підряду №20-10/6 від 20.10.2014.

Судом долучено до матеріалів справи спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 24.03.2015, з якого вбачається, що повне найменування Відповідача - Комунальне підприємство "Прилукижитлобуд" Прилуцької міської ради Чернігівської області.

У судовому засіданні 02.04.2015 представник Відповідача усно визнав обсяг і якість послуг, наданих ТОВ "Рембудсервіс-Прилуки" по договору підряду №20-10/6 від 20.10.2014 та суму основного боргу за виконанні роботи, але заперечив проти нарахування штрафу, оскільки оплата по договору не була здійснена не з вини підприємства, а у зв'язку з наявністю висновку комісії по перевірці діяльності підприємств міста за наслідками перевірки КП "Прилукижитлобуд" від 24.12.2014, п.5 якого рекомендовано начальнику КП "Прилукижитлобуд" призупинити до завершення перевірки компетентними органами дію договору №20-10/6 від 20.10.2014 з ТОВ "Рембудсервіс-Прилуки" на ремонт міжпанельних швів, та ін. договорів, а також у зв'язку з проведенням перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства Прилуцькою об'єднаною державною фінансовою інспекцією.

У судове засідання 16.04.2015 представник Позивача не з'явився.

До початку судового засідання від представника Позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі у зв'язку з неможливістю явки в судове засідання, у якому також зазначено, що Позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Крім того, до початку судового засідання від представника Позивача надійшли документи на підтвердження надання правової допомоги адвокатом.

У судовому засіданні 16.04.2015 представник Відповідача надала клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване тим, що Прилуцькою об'єднаною державною фінансовою інспекцією проведено перевірку фінансово-господарської діяльності КП "Прилукижитлобуд" за період з 01.04.2012 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт №2-24/01 від 31.03.2015, в якому зазначено, що ТОВ "Рембудсервіс-Прилуки" завдав матеріальної шкоди (збитків) КП "Прилукижитлобуд". Крім того, внаслідок відсутності підтверджуючих документів фактичних понесених витрат ТОВ "Рембудсервіс-Прилуки" завищено вартість наданих послуг КП "Прилукижитлобуд" протягом періоду з 01.01.2015 по 28.02.2015 на суму 40103,08 грн. Відповідач зазначає, що Прилуцькою об'єднаною державною фінансовою інспекцією на основі вищевказаного акту найближчим часом будуть надані вимоги про усунення порушень, після чого Відповідач матиме законні підстави вимагати від Позивача відшкодувати завдані збитки. При цьому, Відповідач просить відкласти розгляд справи в зв'язку з нововиявленими обставинами, посилаючись на ст.ст.27, 169 ЦК України.

Дане клопотання представника Відповідача залишено судом без задоволення з підстав зазначених вище.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд,

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з виписки та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "Рембудсервіс-Прилуки" (Позивач) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 27.06.2014, номер запису в ЄДР 10621020000002001.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 24.03.2015 Комунальне підприємство "Прилукижитлобуд" Прилуцької міської ради Чернігівської області (Відповідач) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 16.02.2007.

20 жовтня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рембудсервіс-Прилуки" (Позивач) та Комунальним підприємством "Прилукижитлобуд" Прилуцької міської ради Чернігівської області (Відповідач) було укладено договір №20-10/6 (далі - Договір).

Згідно з п.п.1.1.-1.3. Договору Замовник (Відповідач) доручає, а Виконавець (Позивач) зобов'язується, на свій страх і ризик, виконати у відповідності до умов даного Договору ремонт міжпанельних швів (далі по тексту - роботи) на житлових будинках, які знаходяться на балансі і утримуються Замовником. Адреса об'єктів вказується у додатках до договору, що є невід'ємною частиною даного Договору. Факт прийняття виконаних Виконавцем робіт посвідчується підписанням Сторонами Акту прийому-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п.п.2.1.-2.6. Договору загальна вартість робіт за цим Договором не обмежується і визначається в Додатках до Договору. Оплата вартості робіт здійснюється Замовником в національній валюті України безготівково шляхом банківського переказі грошових коштів на поточний рахунок Виконавця. Оплата вартості робіт здійснюється Замовником таким чином: перший етап (передоплата), здійснюється Замовником протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення Виконавцем відповідного рахунку, другий етап (післяоплата), здійснюється Замовником протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання Сторонами двостороннього Акту виконаних робіт. Після перерахування передплати за виконувані роботи - вартість робіт зміні не підлягає. Датою оплати вартості робіт (чи їх частини) вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок Виконавця. Сторони в Додатках до цього Договору можуть визначити інший порядок здійснення оплати за роботи.

За умовами п.п.3.1.1., 3.2.1. Договору Виконавець зобов'язаний своєчасно та якісно виконати роботи, які являються предметом даного Договору, а Замовник зобов'язаний оплатити Виконавцю вартість виконаних ним робіт згідно умов цього Договору.

Пунктом 5.1. Договору Сторони визначили, що даний Договір набирає чинності з моменту його підписання Замовником та Виконавцем і діє до 30 серпня 2015 року. Закінчення терміну дії Договору не звільняє Сторони від виконання обов'язків, яких вони набули під час дії Договору.

На виконання умов вищевказаного Договору Позивачем були виконані підрядні роботи на загальну суму 105771,60 грн., що підтверджується актом №1 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2014 року на суму 43536,00 грн. та актом №1 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2014 року на суму 62235,60 грн. (форма №КБ-2в), копії яких наявні в матеріалах справи.

Також в матеріалах справи містяться копії підписаних між сторонами довідок про вартість виконаних підрядних робіт та витрати за жовтень та листопад 2014 року (форма №КБ-3), дефектних актів на ремонт панельних швів, договірних цін на будівництво Ремонт панельних швів, що здійснюється в 2014 році, локальних кошторисів на будівельні роботи №2-1-1 на Ремонт будівельних швів Ремонт панельних швів, підсумкових відомостей до локального кошторису №2-1-1 Ремонт панельних швів, розрахунків загальновиробничих витрат до локальних кошторисів №2-1-1 на Ремонт панельних швів, підсумкових відомостей ресурсів, розрахунків загальновиробничих витрат до Актів КБ-2в №1 на Ремонт панельних швів.

Відповідач розрахунок за виконані роботи здійснив частково, сплативши 44000,00грн., в тому числі 22000,00 грн. 22.10.2014 та 22000,00 грн. 31.10.2014, що підтверджується копією банківської виписки, наявної в матеріалах справи, з яких 43536,00грн. були зараховані як оплата за виконані роботи за актом №1 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2014 року, а 464,00 грн. - як оплата за виконані роботи за актом №1 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2014 року.

З урахуванням викладеного, Позивач просить стягнути з Відповідача 61307,60 грн.

основного боргу за виконані роботи за актом №1 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2014 року згідно договору підряду № №20-10/6 від 20.10.2014.

Визначаючи правову природу договору, укладеного між сторонами, суд доходить наступних висновків.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.837 Цивільного кодексу України:

"1. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

2. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові."

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.843 Цивільного кодексу України:

" 1. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

3. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу."

Згідно з ч.1 ст.844 Цивільного кодексу України:

"Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником."

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.875 Цивільного кодексу України:

"1. За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

2. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта."

Згідно з ч.1 ст.877 Цивільного кодексу України:

"Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт."

З викладеного вбачається, що предметом договору підряду є виконання певної, чітко визначеної за обсягом безпосередньо договором чи кошторисом роботи (чи ряду різного виду робіт) з визначенням необхідних для її (їх) виконання матеріалів (Підрядника чи Замовника), направленої на досягнення конкретного матеріального результату, який підлягає передачі замовнику.

Сторонами в договорі підряду є замовник та підрядник.

Враховуючи, що предметом Договору №20-10/6 від 20.10.2014 є виконання на свій страх і ризик у відповідності до умов даного Договору ремонту міжпанельних швів на житлових будинках, які знаходяться на балансі і утримуються Замовником, виконання договору підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3), суд приходить до висновку, що між сторонами фактично був укладений договір будівельного підряду.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГКУ):

"Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином."

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як передбачено ст.530 Цивільного кодексу України:

"1.Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

2. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства."

Відповідно до ч.4 ст.879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Як передбачено п.2.3. Договору оплата вартості робіт здійснюється Замовником таким чином: перший етап (передоплата), здійснюється Замовником протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення Виконавцем відповідного рахунку, другий етап (післяоплата), здійснюється Замовником протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання Сторонами двостороннього Акту виконаних робіт.

Акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2014 року на суму 62235,60 грн. (форма №КБ-2в) підписаний представниками сторін та скріплений печатками, проте, не містить дати його підписання.

Враховуючи, що згідно даного акту прийнято підрядні роботи, виконані саме у листопаді 2014 року, суд вважає датою підписання даного акту останній день місяця листопада, а саме 30 листопада 2014 року.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення з Відповідача 61307,60 грн. основного боргу є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

У судовому засіданні 16.04.2015 представник Відповідача надала клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване тим, що Прилуцькою об'єднаною державною фінансовою інспекцією проведено перевірку фінансово-господарської діяльності КП "Прилукижитлобуд" за період з 01.04.2012 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт №2-24/01 від 31.03.2015, в якому зазначено, що ТОВ "Рембудсервіс-Прилуки" завдав матеріальної шкоди (збитків) КП "Прилукижитлобуд". Крім того, внаслідок відсутності підтверджуючих документів фактичних понесених витрат ТОВ "Рембудсервіс-Прилуки" завищено вартість наданих послуг КП "Прилукижитлобуд" протягом періоду з 01.01.2015 по 28.02.2015 на суму 40103,08 грн. Відповідач зазначає, що Прилуцькою об'єднаною державною фінансовою інспекцією на основі вищевказаного акту найближчим часом будуть надані вимоги про усунення порушень, після чого Відповідач матиме законні підстави вимагати від Позивача відшкодувати завдані збитки. При цьому, Відповідач просить відкласти розгляд справи в зв'язку з нововиявленими обставинами, посилаючись на ст.ст.27, 169 ЦК України.

З приводу даного клопотання суд відмічає наступне.

Факт, кількість, обсяг, якість та вартість виконаних підрядних робіт підтверджуються підписаними відповідно до п.1.3. Договору сторонами та скріпленими печатками актом №1 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2014 року на суму 43536,00 грн. та актом №1 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2014 року на суму 62235,60 грн. (форма №КБ-2в), копії яких наявні в матеріалах справи, а також наявними в матеріалах справи копіями підписаних між сторонами довідок про вартість виконаних підрядних робіт та витрати за жовтень та листопад 2014 року (форма №КБ-3).

Крім того, у судовому засіданні 02.04.2015 керівник Відповідача усно визнав обсяг і якість послуг, наданих ТОВ "Рембудсервіс-Прилуки" по договору підряду №20-10/6 від 20.10.2014 та суму основного боргу за виконанні роботи.

При цьому, сторонами відмічалося, що це не є єдиний Договір підряду і що між сторонами існують правовідносини з інших будівельно-підрядних робіт на підставі відповідних Договорів.

Проте, Відповідачем не надано належних доказів, що Прилуцькою об'єднаною державною фінансовою інспекцією встановлено факт завдання Позивачем Відповідачу збитків, пов'язаних саме з виконанням умов договору №20-10/6 від 20.10.2014, стягнення боргу за яким є предметом розгляду даної справи.

Поряд з цим, ч.4 ст.853 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

Таким чином, спростувати дані, зазначені у вищевказаних актах виконаних робіт, можуть лише висновки судової будівельної та/або економічної експертизи, а не результати перевірки фінінспекції.

Проте, жодних клопотань про призначення такої експертизи представниками Відповідача не заявлено.

Також, представник Відповідача послався на те, що встановлені перевіркою держфінінспекції збитки по інших договорах можуть вплинути на дану справу, оскільки вплинуть на загальний розрахунок Відповідача перед Позивачем по всіх договорах, в т.ч. і того, що розглядається по даній справі.

Дані доводи суд вважає необґрунтованими та не приймає з наступних підстав.

Справи розглядаються судом виключно в межах предмету та підстав заявленого позову.

Згідно абз.4 п.п.3.12. п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 за №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»:

«Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.»

Предметом та підставою позову, що є предметом розгляду даної справи, Позивачем визначено стягнення боргу за виконанні підрядні роботи саме відповідно до Договору №20-10/6 від 20.10.2014.

Всі інші правовідносини та договори між сторонами не є ні предметом, ні підставами заявленого Позивачем позову.

В разі наявності факту завдання Позивачем Відповідачу збитків, Відповідач не позбавлений права пред'явити до Позивача відповідний окремий позов про їх стягнення.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України:

"Спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на 15 днів."

Позовна заява до суду надійшла 16.02.2015, тобто, строк розгляду справи закінчується 16.04.2015.

Клопотання про продовження строку розгляду спору Відповідачем не надано. Можливості суду самостійно продовжити строк розгляду спору чинним законодавством не передбачено.

Посилання Відповідача, що обставини, встановлені перевіркою Прилуцькою об'єднаною державною фінансовою інспекцією є нововиявленими, судом не приймаються, оскільки нововиявлені обставини, відповідно до ст.112 Господарського процесуального кодексу України, є терміном, пов'язаним з підставами перегляду вже прийнятих судових рішень, які набрали законної сили, і не стосуються випадків первинного розгляду справ по суті.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що клопотання представника Відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ:

"Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором."

Згідно з ч.1 ст.216 ГКУ:

"Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:

"Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції."

Згідно з ч.1 ст.218 ГКУ:

"Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. "

Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

"Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання."

Згідно з п.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України:

1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.»

У абз. 1 п.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (із змінами) зазначено, що пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Таким чином:

· пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

· штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, і фактично носить єдиноразовий характер застосування, тобто обраховується один раз від суми заборгованості і без нарахування саме за періоди існування заборгованості.

Відповідно до п.6.1.2. Договору у випадку недотримання Замовником термінів розрахунків, передбачених даним Договором, Замовник сплачує Виконавцю штраф у розмірі 1,0% за кожний день затримки розрахунків від суми, що підлягає сплаті.

Позивач просить стягнути з Відповідача штраф (неустойку) в сумі 24522,80 грн. за період з 04.12.2014 по 13.02.2015. При цьому, розрахунок суми штрафу проведений згідно п.6.1.2. Договору в розмірі 1% за кожний день прострочення від суми боргу 61307,60 грн.

Таким чином, виходячи зі способу обчислення нарахування, визначеному в п.6.1.2. Договору як чіткий розмір відсотків від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання саме за кожний день прострочення , дане нарахування за своєю правовою природою є саме пенею, а не штрафом, як зазначено Позивачем.

Крім того, дане нарахування не може бути визнано за своє правовою природою і штрафом, як його визначено в п.6.1.2. Договору, оскільки за способом обчислення воно не носить єдиноразового характеру застосування.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що дане нарахування є саме нарахуванням пені відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України.

Згідно з п.1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

З урахуванням викладеного, суд зазначає таке.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Відповідно до ст.1. Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем нарахована Відповідачу пеня у розмірі 1,0 % від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Проте, розмір пені має бути обрахований з урахуванням обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України згідно із Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", незважаючи на встановлений у договорі спосіб обчислення пені.

Дана правова позиція викладена в оглядовому листі Вищого господарського суду України від 29.04.2013 №01-06/767/2013 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", постанові Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", постановах Верховного Суду України від 24.10.2011 по справі № 25/187, від 07.11.2011 по справі №5002-2/5109-2010 та постанові Вищого господарського суду України від 07.12.2011 у справі № 25/187.

У п.2.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (із змінами) зазначено:

"За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки."

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 3534,01 грн., з урахуванням обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України, за період з 04.12.2014 по 13.02.2015.

Крім того, у вищевказаному розрахунку Позивачем допущено помилку щодо кількості днів прострочення. Фактично період з 04.12.2014 по 13.02.2015 становить 72 дні прострочення, а не 40, як зазначено Позивачем.

В стягненні решти пені має бути відмовлено.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів своєчасної оплати за виконані роботи згідно договору, як і доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, не надав.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково в сумі 64841,61 грн., в тому числі 61307,60 грн. основного боргу та 3534,01 грн. пені.

В решті позову має бути відмовлено з підстав, зазначених вище.

Відповідно до ч.1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.ч.1, 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України:

"Судовий збір покладається:

· у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

· у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

· при задоволенні позову - на відповідача;

· при відмові в позові - на позивача;

· при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог."

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (із змінами):

"Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має виходити, зокрема, з такого.

4.1. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача; в разі відмови у позові повністю ці витрати покладаються на позивача. Такі правила розподілу судового збору застосовуються у спорах як майнового, так і немайнового характеру.

Правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою ."

За подання даного позову платіжним дорученням №63 від 13.02.2015 Позивачем сплачено 1827,00 грн.

Також Позивач просить стягнути з Відповідача судові витрати на правову допомогу по справі.

В обґрунтування даних витрат Позивачем надані договір про надання правової допомоги №110-Г від 12.02.2015, свідоцтво №529 про право на заняття адвокатською діяльністю Карпенко В.К. від 04.03.2011, акт від 24.03.2015 про надання послуг адвокатом згідно договору про надання правової допомоги №110-Г від 12.02.2015, квитанції до прибуткових касових ордерів: №9 від 25.02.2015 на суму 800,00 грн., №10 від 09.03.2015 на суму 800,00 грн., №11 від 23.03.2015 на суму 800,00 грн., №12 від 24.03.2015 на суму 2000,00 грн., №13 від 01.04.2015 на суму 800,00 грн.

Таким чином, загальна сума витрат за договором про надання правової допомоги №110-Г від 12.02.2015 складає 5200,00 грн.

З урахуванням викладеного, оскільки позовні вимоги задоволено частково в сумі 64841,61 грн., що фактично становить 75,55% розміру заявлених позовних вимог, з Відповідача підлягає стягненню 1380,30 грн. судового збору та 3928,60 грн. на оплату послуг адвоката пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.22, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Прилукижитлобуд" Прилуцької міської ради Чернігівської області (вул. 1 Травня, 109, корпус А, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, ідентифікаційний код 34913333) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудсервіс-Прилуки" (вул. Ю. Коптєва, 58, кв.33, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, ідентифікаційний номер 39275915) 61307 грн. 60 коп. основного боргу, 3534 грн. 01 коп. пені, 1380 грн. 30 коп. на відшкодування судового збору та 3928грн. 60 коп. на оплату послуг адвоката

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В стягненні 20988 грн. 79 коп. пені відмовити.

Повне рішення складено 17 квітня 2015 року.

Суддя І.В. Кушнір

.