Постанова

від 08.04.2015 по справі 910/27394/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2015 р. Справа№ 910/27394/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Самсіна Р.І.

Скрипки І.М.

при секретарі судового засідання Котовський С.О.

за участю Логінова К.Е. - за належним чином оформленою довіреністю;

від відповідача: Серебрякова М.Н. - за належним чином оформленою довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Прінт"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2015 року

у справі № 910/27394/14 (суддя Котков О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Терра Банк"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Прінт"

про стягнення грошових коштів.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Терра Банк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Прінт" про заборгованість за кредитним договором № КЛ/12/02-5 від 26.03.2012 року в сумі 220497,40 грн. (89000,00 грн. строкова заборгованість за кредитом, 120525,88 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 3516,57 грн. пеня за прострочення повернення кредиту, 4784,95 грн. 3% річних, індексу інфляції за прострочення сплати кредиту, 2670,00 грн. штраф).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.2015 року у справі № 910/27394/14 (суддя Котков О.В.) здійснено процесуальне правонаступництво позивача Публічного акціонерного товариства "Терра Банк", замінивши його правонаступником - Публічним акціонерним товариством "Перехідний банк "Кристалбанк", позовні вимоги повністю задоволені.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "А-Прінт" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить позовні вимоги задовольнити частково, а саме стягнути з апелянта 89000,00 грн. строкову заборгованість за кредитом та 50525,88 грн. прострочену заборгованість за кредитом. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що відповідач погасив частину простроченої заборгованості згідно кредитного договору № КЛ/12/02-5 від 26.03.2012 року в грудні 2015 року, не врахована оплачена прострочена заборгованість за кредитом в сумі 70000,00 грн., а саме: платіжне доручення №4428 від 17.12.2014 року на суму 30000,00 грн. та платіжне доручення №4435 19.12.2014 року на суму 40000,00 грн. копії яких додаються до апеляційної скарги.

Також, апелянт в своїй скарзі стверджує, що 05.02.2015 року представник відповідача у судовому засіданні відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України заявив письмове клопотання про продовження строку розгляду справи та відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з необхідністю надання суду додаткових доказів по справі, які підтверджують оплату простроченої заборгованості за кредитом та які не були надані позивачем. Представник відповідача у судовому засіданні пояснив суду, що бухгалтер ТОВ «А-Прінт» захворіла та перебуває на лікарняному, тому неможливо станом на 05.02.2015 року надати суду докази, які б підтвердили оплату простроченої заборгованості за кредитом, які не були надані позивачем.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 року у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді - Самсін Р.І., Шаптала Є.Ю., апеляційна скарга прийнята до розгляду, порушено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 08.04.2015 року.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 року відповідно до частини 7 статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", у зв'язку з перебування суддів Шаптали Є.Ю., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у справі №910/21886/14, у відпустці, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/21886/14, відповідно до якого сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А.; судді Самсін Р.І., Скрипка І.М.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

26.03.2012 року між Публічним акціонерним товариством "ТЕРРА БАНК" та Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Прінт" було укладено кредитний договір № КЛ/12/02-5.

Згідно з п. 1.1. договору Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 2350000,00 грн., а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в межах строку кредитування, встановленого в пункті 1.3 договору, в розмірі 23,5% річних, сплатити комісійну винагороду за надання (управління) кредитом.

На підставі Кредитного договору позивач відкрив відновлювальну кредитну лінію в розмірі 688102,31 грн. в межах якої надав відповідачу кредити на поповнення обігових коштів.

Пунктом 1.3 Кредитного договору встановлено, що кредитна лінія відкривається з 26.03.2012 року по 30.12.2012 року і Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в строки (терміни) - по 26.12.2014 року - зміни за п. 3. Додатку № 3 до Договору).

Відповідно до п. 3.3 Кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом по договору здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі, визначеному п. 1.1. договору. При розрахунку процентів використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. Проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно, в дату, визначену банком, але не пізніше останнього робочого дня місяця. Нарахування процентів здійснюється за період з дати надання кредиту по день, що передує останньому робочому дню місяця, в якому надано кредит, включно, та надалі за період з останнього робочого дня місяця, попередньої звітному, по день, що передує останньому робочому дню звітного місяця, а при погашенні кредиту - по день, що передує дню погашення кредиту. В грудні місяці у зв'язку з завершенням календарного року проценти нараховуються по 31 грудня включно.

Згідно з п. 3.4 Кредитного договору проценти за користування кредитом сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3 цього договору, в день повного погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового погашення заборгованості по кредиту на рахунок № 20681302016714, відкритий в ПАТ "ТЕРРА БАНК", код Банку 380601.

Пунктом 3.6 Кредитного договору передбачено, що за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється в розмірі 33,5% річних (проценти за понадстрокове користування кредитом). Нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті строки/терміни, передбачені договором (проценти за понадстрокове користування кредитом), здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки, зазначеної в першому абзаці цього пункту договору. Проценти за понадстрокове користування кредитом нараховуються банком щомісячно в дату, визначену банком, але не пізніше останнього робочого дня місяця. Проценти нараховуються за період з дати виникнення простроченої заборгованості по кредиту по день, що передує останньому робочому дню місяця, в якому виникла така заборгованість (або до дня погашення простроченої заборгованості), та надалі з дня, в якому здійснювалось нарахування процентів в минулому місяці, по день, що передує дню нарахування процентів в поточному місяці, включно та з дня попереднього нарахування до дня погашення простроченої заборгованості в місяці, в якому відбулось таке погашення. Сплата процентів за понадстрокове користування кредитом здійснюється в порядку та в терміни, зазначені у п. 3.4 цього договору.

Згідно п.п. 5.2.1, 5.2.2 Кредитного договору Позичальник зобов'язується: використовувати кредит за цільовим призначенням і, у встановлені п. 1.3 цього договору строки, повернути отримані в межах кредитної лінії суми кредиту; своєчасно сплачувати плату за кредит на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.

За до п. 5.3.4 Кредитного договору банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентами за користування кредитом, та/або суми неустойки, передбачених цим договором, у разі настання будь-якого або всіх, передбачених п. 5.3.4. Кредитного договору випадків, зокрема: не виконання позичальником у строк своїх зобов'язань по поверненню кредиту, та/або сплаті процентів за користування кредитом та/або по сплаті комісійної винагороди та/або інших зобов'язань по сплаті грошових коштів, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 6.2. кредитного договору встановлено, що кредитним договором також встановлено, що за порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом та/або комісійних винагород позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу до моменту фактичної сплати, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення (п. 6.3. кредитного договору). Крім того, у випадку прострочення позичальником виконання зобов'язання по поверненню банку сум кредиту та/або процентів за користування кредитом та/або процентів за понадстрокове користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу.

Згідно з п. 6.5. Кредитного договору встановлено, що також за кожний випадок невиконання зобов'язань, передбачених п. 5.2. кредитного договору, позичальник сплачує банку штраф в розмірі 0,5 % від суми кредитної лінії.

Як зазначалось, позовними вимогами у даній справі є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Прінт" заборгованості за кредитним договором № КЛ/12/02-5 від 26.03.2012 року в сумі 220497,40 грн. з яких: строкова заборгованість за кредитом - 89000,00 грн., прострочена заборгованість за кредитом - 120525,88 грн., пеня за прострочення повернення кредиту - 3516,57 грн., 3% річних, індексу інфляції за прострочення сплати кредиту - 4784,95 грн. та штраф - 2670,00 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що в порушення умов Договору та норм чинного законодавства України, Позичальник не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання по Кредитному договору, у зв'язку з чим у останнього станом на 03.12.2014 року. утворилась заборгованість за Кредитним договором в загальній сумі 220497,40 грн. з яких: 120525,88 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 89000,00 грн. строкова заборгованість за кредитом, 3516,57 грн. пеня за прострочення повернення кредиту та 4784,95 грн. 3% річних втрати від інфляції в зв'язку з простроченням сплати кредиту та 2670,00 грн. штрафу.

Судова колегія, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладений договір, який за своєю правовою природою є кредитним договором, а тому саме умови укладеного сторонами Кредитного договору та відповідні положення статей параграфів 1, 2 глави 71 підрозділу І розділу III Цивільного кодексу України, регулюють права та обов'язки сторін, що виникають при одержанні та поверненні кредиту.

Відповідно до ст.. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові), зокрема, грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Згідно ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи підтверджується, що в порушення умов п. 3.4 Кредитного договору, відповідач не виконав зобов'язання щодо своєчасного повернення отриманого кредиту згідно Графіку зменшення ліміту кредитування.

Згідно із ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За п. 5.3.4 Кредитного договору банк (позивач) має право вимагати від позичальника (відповідача) (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентами за користування кредитом, та/або суми неустойки, передбачених цим договором, зокрема, у разі не виконання позичальником у строк своїх зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитом.

Таким чином, порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасної повернення кредиту, надає позивачу право вимагати від відповідача сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентами за користування кредитом, та/або суми неустойки, передбачених договором.

Станом на час вирішення спору по суті в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не залучені до матеріалів справи, незважаючи на звернення Банком до Боржника з вимогою № 10.11.2014/20-Вих від 10.11.2014р. "Про дострокове виконання зобов'язань", доказів на підтвердження погашення відповідачем 120525,88 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 89000,00 грн. строкової заборгованості за кредитом, 3516,57 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 4784,95 грн. 3% річних втрат від інфляції в зв'язку з простроченням сплати кредиту та 2670,00 грн. штрафу.

Доводи апелянта стосовно того, що відповідач погасив частину простроченої заборгованості згідно кредитного договору № КЛ/12/02-5 від 26.03.2012 року в грудні 2015 року, не врахована оплачена прострочена заборгованість за кредитом в сумі 70000,00 грн., а саме: платіжне доручення №4428 від 17.12.2014 року на суму 30000,00 грн. та платіжне доручення №4435 19.12.2014 року на суму 40000,00 грн. копії яких додаються до апеляційної скарги, колегією суддів до уваги не приймається з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Виходячи з даної норми, апеляційний господарський суд переглядає рішення суду першої інстанції, яке прийнято на підставі тих доказів, які були наявні в матеріалах справи на момент його прийняття.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача простроченої заборгованості за кредитом в сумі 120525,88 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі стверджує, що 05.02.2015 року представник відповідача у судовому засіданні відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України заявив письмове клопотання про продовження строку розгляду справи та відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з необхідністю надання суду додаткових доказів по справі, які підтверджують оплату простроченої заборгованості за кредитом та які не були надані позивачем. Представник відповідача у судовому засіданні пояснив суду, що бухгалтер ТОВ «А-Прінт» захворіла та перебуває на лікарняному, тому неможливо станом на 05.02.2015 року надати суду докази, які б підтвердили оплату простроченої заборгованості за кредитом, які не були надані позивачем.

Апеляційний суд не приймає до уваги вказані доводи, оскільки, в матеріалах справи відсутні, зазначене апелянтом письмове клопотання про продовження строку розгляду справи та відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з необхідністю надання суду додаткових доказів по справі.

Колегія суддів зауважує, що викладені відповідачем обставини не є поважними, оскільки представник відповідача не був позбавлений можливості належним чином підготувати докази, а саме платіжне доручення № 4428 від 17.12.2014 року на суму 30000,00 грн. та платіжне доручення № 4435 від 19.12.2014 року на суму 40000,00 грн., та надати вказані документи до судового засідання, що відбулось 05.02.2015 року.

Тому колегія суддів вважає що, суд першої інстанції враховуючи наявні в матеріалах справи докази вірно прийшов до висновку, що розрахунок сум заборгованості по поверненню кредиту за Договором, доданий позивачем до позовної заяви, обґрунтований.

Також суд першої інстанції вірно зазначає, що Кредитним договором встановлено, що за порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом та/або комісійних винагород позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу до моменту фактичної сплати, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення (п. 6.3. кредитного договору). Крім того, у випадку прострочення позичальником виконання зобов'язання по поверненню банку сум кредиту та/або процентів за користування кредитом та/або процентів за понадстрокове користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежів (п. 6.2. кредитного договору). Також за кожний випадок невиконання зобов'язань, передбачених п. 5.2. кредитного договору, позичальник сплачує банку штраф в розмірі 0,5 % від суми кредитної лінії (п. 6.5. кредитного договору).

Згідно з частинами 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи встановлений судом першої інтанції факт порушення строків повернення кредиту за Кредитним договором, а також умови пунктів 6.2, 6.3, 6.5 Кредитного договору та положення наведених правових норм, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 120525,88 грн. простроченої заборгованість за кредитом, 89000,00 грн. строкової заборгованості за кредитом, 3516,57 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 4784,95 грн. 3% річних втрат від інфляції в зв'язку з простроченням сплати кредиту та 2670,00 грн. штрафу є доведеними та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Також колегія суддів зазначає, що господарський суд вірно замінив позивача у справі на його процесуального правонаступника Публічне акціонерне товариство "Перехідний банк "Кристалбанк" в порядку ст. 25 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Перехідний банк "Кристалбанк" є обґрунтованими та такими, що вірно задоволені судом першої інстанції.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2015 року у справі № 910/27394/14 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Прінт", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Прінт" на рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2015 року у справі № 910/27394/14 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Прінт" на рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2015 року у справі № 910/27394/14 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2015 року у справі № 910/27394/14 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/27394/14 повернути до суду першої інстанції.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді Р.І. Самсін

І.М. Скрипка