Постанова

від 16.04.2015 по справі 916/3872/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2015 р.Справа № 916/3872/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.

суддів Савицького Я.Ф., Журавльова О.О.,

(склад колегії суддів згідно довідки про повторний автоматичний розподіл справ між суддями від 18.03.2015 року)

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився, повідомлений належним чином;

від відповідача: Нестеренко С.В., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬСАНТЕХМОНТАЖ"

на рішення господарського суду Одеської області від 17.12.2014 року

по справі № 916/3872/14

за позовом: Приватного підприємства "УМБР-БРОВАРИ"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬСАНТЕХМОНТАЖ"

про стягнення 50355,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "УМБР-БРОВАРИ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬСАНТЕХМОНТАЖ" 50355,22 грн. за договором №13/08-2013 від 13.08.2013 року, з яких 46200 грн. вартості послуг перевезення, 3372,60 грн. інфляційних втрат та 782,62 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17 грудня 2014 року по справі № 916/3872/14 (колегія суддів у складі головуючого судді Оборотової О.Ю., суддів Щавинської Ю.М., Цісельського О.В.) позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬСАНТЕХМОНТАЖ" на користь Приватного підприємства "УМБР-БРОВАРИ" - заборгованість у розмірі 50 355,22 грн., яка складається з суми основної заборгованості 46 200грн., інфляційні втрати 3372,60грн., 3% річних 782,62грн.; витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827грн.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги є підставними, обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не надано доказів погашення заборгованості та не спростовано доводів позивача.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬСАНТЕХМОНТАЖ" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає про те, що ним оплачено в повному обсязі надані позивачем послуги, на підтвердження чого надав банківську виписку, з якої вбачається, що 30.08.2013 року відповідачем перераховано на рахунок позивача 60000 грн. згідно рахунку №УМ-0000576 від 29.08.2013 року.

Апелянт наполягав на тому, що судом не було витребувано від позивача докази несплати відповідачем послуг, наданих згідно зазначених актів, що потягло за собою невірне визначення суми заборгованості відповідача.

19.03.2015 року до суду надійшли письмові пояснення позивача, відповідно до яких позивач визнає оплату відповідача за актом №0000280 від 23.10.2013 року у сумі 24000 грн., однак наполягає на стягненні в судовому порядку заборгованість за актами №0000279 від 23.10.2013 року в розмірі 9000 грн. №0000281 від 23.10.2013 року в розмірі 13200 грн. та за актом №0000308 від 04.11.2013 року в розмірі 10400 грн.

При цьому, позивач пояснює, що при складанні позовної заяви Приватним підприємством «УМБР-Бровари» було допущено технічну описку, внаслідок чого була помилково обрахована заборгованість відповідача.

Таким чином, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 32600 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час дату та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Враховуючи належне повідомлення позивача щодо розгляду апеляційної скарги, враховуючи що явка сторін не визнавалась обов'язковою, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13.08.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬСАНТЕХМОНТАЖ" (Замовник) та Приватним підприємством "УМБР-БРОВАРИ" (Виконавець) був укладений договір №13/08-2013, відповідно до умов п.1.1 якого Виконавець взяв на себе зобов'язання по наданню послуг з перевезення вантажу з місця відправки у м. Бровари Київської області до пункту призначення, що розташований у смт. Летичів Хмельницької обл.

Замовник, в свою чергу, взяв на себе обов'язок по прийняттю та оплаті наданих послуг згідно Договору.

Відповідно до п. 3.1. договору №13/08-2013 від 13.08.2013р. передбачено, що Замовник зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати вартість наданих послуг.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що замовник сплачує вартість наданих послуг по факсокопії рахунків, остаточний розрахунок протягом трьох банківських днів після підписання ним акту виконаних робіт чи змінного рапорту.

На виконання договору, Приватне підприємство "УМБР-БРОВАРИ" здійснило перевезення вантажу згідно умов договору, що підтверджується Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.10.2013 року за №0000279 на суму 9000 грн. 00 коп.; Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.10.2013 року за №0000280 на суму 24000 грн. 00 коп.; Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.10.2013 року за №0000281 на суму 13200 грн. 00 коп.

В свою чергу, вартість наданих послуг Товариство з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕНЬСАНТЕХМОНТАЖ" не оплатило.

Відповідно до п. 5.1. договору №13/08-2013 від 13.08.2013р. передбачено, що даний договір набуває чинності з моменту підписання і скріплення його печатками сторін та діє до 31.12.2014р.

05.08.2013р. позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором №13/08-2013 від 13.08.2013р. обов'язку щодо оплати заборгованості за надані послуги, позивач звернувся до суду з відповідною позовною заявою, згідно якої просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 50 355,22 грн., яка складається з суми основної заборгованості 46 200грн., інфляційні втрати 3372,60грн., 3% річних 782,62грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Аналогічні положення містяться в ч. 1, ч. 7 ст. 193 ГК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проаналізувавши матеріали справи, судова колегія встановила, що матеріалами справи частково підтверджується заборгованість відповідача, а саме за актами №0000279 на суму 9000 грн. 00 коп. та №0000281 на суму 13200 грн. 00 коп., що загалом становить 22 200 грн.

Водночас, послуги, надані за актом здачі-прийняття робіт №0000280 на суму 24000 грн., відповідачем оплачено в повному обсязі, що підтверджується банківською випискою по рахунку відповідача з 01.08.2013 року по 31.08.2013 року.

Із зазначеної виписки вбачається, що 30.08.2013 року ТОВ «Південьсантехмонтаж» перераховано на рахунок ПП «УМБР-БРОВАРИ» 60 000 грн. в якості оплати за послуги згідно рахунку №УМ-0000576 від 29.08.2013 року.

Разом з тим, зі змісту акту здачі-прийняття робіт №0000280 від 23.10.2013 року вбачається, що послуги за цим актом надаються згідно рахунку №УМ-0000576 від 29.08.2013 року.

Таким чином, судовою колегією встановлено, що послуги, надані за актом №0000280 від 23.10.2013 року на суму 24000 грн., вже були сплачені відповідачем в повному обсязі 30.08.2013 року, а отже відсутні правові підстави для стягнення зазначених коштів в судовому порядку.

Відповідно до ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

При цьому, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача за актами від 23.10.2013 року за №0000279 на суму 9000 грн. 00 коп., та від 23.10.2013 року за №0000281 на суму 13200 грн. 00 коп., оскільки відповідачем не надано доказів оплати послуг за цими актами, а позивачем в листі ПП "УМБР-БРОВАРИ" №19/4 від 08.04.2015 року визнано оплату в сумі 24000 грн. за актом №0000280.

Судова колегія відхиляє посилання позивача на наявність заборгованості за актом №0000308 від 04.11.2013 року в розмірі 10400 грн., оскільки з позовної заяви вбачається, що така вимога не була пред'явлена в суді першої інстанції.

Відповідно до ч.3 ст.101 ГПК України, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги твердження позивача про допущення технічної помилки при складанні позовної заяви, оскільки про такі обставини також не зазначалось в суді першої інстанції.

Крім того, судом здійснено перерахунок інфляційних втрат та 3% річних, за наслідками перерахунку встановлено, що у стягненні зазначених коштів слід частково відмовити, у зв'язку з відмовою у стягненні основної заборгованості за актом №0000280 від 23.10.2013 року.

Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 1590,50 грн. інфляційних втрат та 377,70 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість у розмірі 22200 грн. за актами №0000279 та №0000281.

Слід зазначити, що відповідачем визнається заборгованість за актами від 23.10.2013 року за №0000279 на суму 9000 грн. 00 коп., та від 23.10.2013 року за №0000281 на суму 13200 грн. 00 коп., а також нараховані інфляційні витрати та 3% річних на ці суми.

Також, судова колегія вважає необхідним зауважити на недобросовісне користування сторонами, як позивача так і відповідача, своїми правами щодо несвоєчасної подачі доказів часткової оплати заборгованості в суді першої інстанції відповідно до ст.ст.32-34 ГПК України, що призвело до часткового скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, враховуючи часткову оплату відповідачем заборгованості за актом №0000280 від 23.10.2013 року на суму 24000 грн., колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для часткового скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні апеляційної скарги в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 24000 грн., та відповідно, стягнення інфляційних втрат та 3% річних за цим актом.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.99, п.2 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬСАНТЕХМОНТАЖ" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 17.12.2014 року по справі № 916/3872/14 скасувати частково.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позов Приватного підприємства "УМБР-БРОВАРИ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬСАНТЕХМОНТАЖ" про стягнення 50355,22 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬСАНТЕХМОНТАЖ" (65063, м. Одеса, вул Сегедська, буд. 1/3, код ЄДРПОУ 34994344) на користь Приватного підприємства "УМБР-БРОВАРИ" (07400, Київська обл, м. Бровари, вул Залізнична, буд. 8, код ЄДРПОУ 36706125) - заборгованість у розмірі 24 168,20 грн., яка складається з суми основної заборгованості 22 200грн., інфляційні втрати 1590,50 грн., 3% річних 377,70 грн.; витрати по сплаті судового збору у розмірі 876,77грн.

В решті позову відмовити.»

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Повний текст постанови підписаний 17.04.2015 року

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя О.О. Журавльов

Суддя Я.Ф. Савицький