Постанова

від 16.04.2015 по справі 910/22283/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2015 року Справа № 910/22283/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І., суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Студенця В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 28.01.15 у справі№ 910/22283/14 господарського судуміста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Чиста планета" доТовариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет", Приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту", Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 простягнення суми за участю представників від: позивачаЧумак О.В. (дов. від 01.01.15) відповідачаОСОБА_6 (дов. від 03.10.14)

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чиста планета" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет", Приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.11.14 (суддя Цюкало Ю.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.15 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Тарасенко К.В., суддів: Іоннікової І.А.,

Тищенко О.В.), позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ - маркет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста планета" 1 389 208, 52 грн. заборгованості за поставлений товар; пеню в розмірі

193 111,49 грн.; збитки від інфляції в розмірі 229 819,45 грн.; три проценти річних від простроченої суми в розмірі 34 783, 32 грн.; судові витрати - 36 937, 46 грн. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста планета" частину заборгованості за поставлений товар в розмірі 400,00 грн. Стягнуто з Приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста планета" частину заборгованості за поставлений товар в розмірі 400,00 грн. В частині позову про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста планета" частини заборгованості за поставлений товар в розмірі 600,00 грн. провадження у справі №910/22283/14 - припинено. В частині позовних вимог про стягнення з Приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста планета" частини заборгованості за поставлений товар в розмірі 600,00 грн. провадження у справі №910/22283/14 - припинено.

Стягуючи з відповідача заборгованість, суди виходили з того, що її наявність та розмір належним чином доведені, а тому вона має бути стягнута.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в позові відмовити. Свої доводи скаржник обґрунтовує тим, що судами неналежним чином встановлений факт заборгованості, оскільки прийняті до уваги неналежні докази на підтвердження поставки. Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її доводів, постанову апеляційної інстанції просить залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 01.01.12 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ - маркет" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чиста планета" (постачальник) укладено Договір № 41016 (договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник зобов'язується в порядку і строки, встановлені Договором, виготовити і передати товар у власність покупця, у визначеній кількості, відповідної якості і за узгодженою ціною, а останній прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених у цьому Договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, в період з 06.04.12 по 06.02.14 Товариство з обмеженою відповідальністю "Чиста планета" поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" товар на загальну суму 15773000,45 грн., що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними (копії накладних долучені до матеріалів справи).

Відповідачем-1 за поставлений товар здійснено оплату на загальну суму 14381791,93 грн., що слідує з платіжних доручень, банківських виписок та з актів звірки розрахунків (копії долучені до матеріалів справи). Відповідно до п. 3.1 Договору строк оплати за останньою накладною від 06.02.14 настав 24.03.14. З матеріалів справи вбачається, що 23.10.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ - маркет" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чиста планета" підписаний Акт звірки по товару (в тому числі і за Договором № 41016 від 01.01.12), який підписаний сторонами і з якого вбачається, що заборгованість відповідача-1 загалом (за різними договорами) становить 2812189,92 грн.

На підставі дослідження та аналізу всіх доказів у справі судами встановлено, що заборгованість ТОВ "АТБ - маркет" за Договором № 41016 від 01.01.12 станом на 30.09.13 складає 1592558,13 грн. (без урахування 1167856,42 грн. заборгованості за іншим договором, а також заборгованості за минулі роки в розмірі 51775,37 грн.), яку і було стягнуто з відповідача-1 на користь позивача.

У своїй касаційній скарзі відповідач-1 вказує на те, що акт звірки взаєморозрахунків не може братися до уваги, оскільки складений поза спірним періодом станом на 30.09.13, в той час, як предметом стягнення є заборгованість за договором від 01.01.12) та не є первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Втім, дані посилання є неспроможними, оскільки по-перше, акт складений після поставок (а не до них) та часткових проплат та включає взаєморозрахунки по вказаному договору, а по-друге, висновок про розмір заборгованості зроблений судами на підставі дослідження та аналізу всіх доказів у справі (а не лише акту), в тому числі, і первинних документів.

Посилання скаржника на недоведеність суми заборгованості не приймається до уваги, оскільки дані доводи скаржник ґрунтує на твердженні про неналежність доказів, які прийняті судом до уваги. Тобто, у своїй касаційній скарзі скаржник фактично наполягає на тому, що суд касаційної інстанції має здійснити повторну оцінку доказів та дати їм відмінну від даної судами, оцінку, що є спробою переоцінки доказів у справі. Втім, відповідно до ст.111-5 Господарського процесуального кодексу України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Отже встановлений судом факт наявності та розміру заборгованості не може бути переоцінений на стадії касаційного перегляду справи. З врахуванням приписів ст.ст. 525,526,712,665 Цивільного кодексу України, сума заборгованості за отриманий товар правомірно стягнута судами з відповідача-1.

На суму заборгованості нараховано 229 819,45 грн. інфляційних та 34783,32 грн. - 3% річних. Їх розмір перевірений судами та визнаний правомірним. Враховуючи приписи ст. 625 Цивільного кодексу України та ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, даний висновок судів попередніх інстанцій є законним та обґрунтованим.

Пунктом 7.6. Договору сторони погодили, що при порушенні строків оплати, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє з моменту порушення, від суми неоплаченого товару, за кожний день прострочення платежу.

Судами перевірений розрахунок пені та визнано, що з відповідача-1 на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 193111,49 грн. Колегія суддів Вищого господарського суду України підтримує такий висновок, оскільки він узгоджується із ст. 611 Цивільного кодексу України, 231 Господарського кодексу України та із п.7.6 договору.

Крім того, судами встановлено, що 21.10.13 між Приватним підприємством "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи і аудиту" (поручитель-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чиста планета" (кредитор) укладено Договір поруки б/н (Договір поруки-1), відповідно до п. 1.1 якого, у відповідності з цим Договором Поручитель-1 зобов'язується солідарно відповідати перед Кредитором за виконання зобов'язання Боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ - маркет", стосовно оплати вартості товару, поставленого Кредитором Боржнику за Договором поставки № 41016 від 01.01.12 зі всіма змінами і доповненнями, на суму до 1000,00 грн.

Крім того, 21.10.13 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Поручитель-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чиста планета" (Кредитор) укладено Договір поруки б/н (Договір поруки-2), відповідно до п. 1.1. якого, у відповідності з цим Договором Поручитель-2 зобов'язується солідарно відповідати перед Кредитором за виконання зобов'язання Боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ - маркет", стосовно оплати вартості товару, поставленого Кредитором Боржнику за Договором поставки № 41016 від 01.01.12 зі всіма змінами і доповненнями, на суму до 1000,00 грн.

З матеріалів вбачається, що на виконання умов Договору поруки-1,

ФОП ОСОБА_4 оплачено 600,00 грн. (платіжне доручення в матеріалах справи), а ПП "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" на виконання умов Договору поруки-2 також оплачено 600,00 грн. (копія платіжного доручення долучена до матеріалів справи).

На підставі вищевказаних обставин судами припинено провадження в частині сплачених сум та стягнуто з поручителів по 400 грн. на користь позивача. Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати такі висновки з огляду на наступне.

В частині 1 статті 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача-2 та Відповідача-3 по 400,00 грн. з кожного є обґрунтованими та такими, що правомірно задоволені судом першої інстанції. Позов в частині стягнення 600,00 грн. з Приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи і аудиту" та в частині стягнення такої ж суми з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 підлягає припиненню.

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі про те, що судам слід було зупинити провадження у справі до закінчення розгляду спорів про визнання недійсними договорів поруки, не заслуговують на увагу, оскільки вищевказані спори не впливають на вирішення даного, основним питанням якого є наявність та розмір заборгованості відповідача-1 перед позивачем, а не договори поруки. До того ж, сплата поручителями коштів зменшує (а не збільшує) зобов'язання відповідача-1 перед позивачем у даній справі.

Щодо доводів відповідача-1 про те, що судам слід було призначити експертизу, то вони також не приймаються до уваги, оскільки вирішення питання про необхідність цієї процесуальної дії закон відносить на розсуд суду. Так, ст. 41 Господарського процесуального кодексу України не містить приписів щодо обов'язкового призначення експертизи, а ст. 43 Господарського процесуального кодексу України вказує на те, що ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. До того ж, не призначення експертизи не може бути підставою для скасування судових актів, тим більше, враховуючи, що в даному випадку судом самостійно належним чином досліджено та оцінено докази у справі.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.01.15 у справі №910/22283/14 залишити без змін.

Головуючий - суддя В. Дерепа

Судді Б. Грек

В. Студенець