Постанова

від 16.04.2015 по справі 916/2122/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2015 року Справа № 916/2122/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П. - головуючого (доповідач), Прокопанич Г.К., Шаргала В.І. розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Бородінська СЕС-1" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 у справігосподарського суду Одеської області за позовомПрокурора Тарутинського району Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства в Одеській області дотовариства з обмеженою відповідальністю "Бородінська СЕС-1" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Тарутинська районна рада провизнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку за участю представників сторін:

прокуратури: Кузнєцова Ю.В. (прокурор Генеральної прокуратури України, посв. від 26.11.2013 № 023135),

позивача: не з'явився,

відповідача: Кебус М.В. (представник за дов. від 03.04.2015 №32),

третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Тарутинського району Одеської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства в Одеській області до ТОВ "Бородінська СЕС-1", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Тарутинська районна рада, в якому (з урахуванням уточнень позовних вимог від 24.06.2014) просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки (кадастровий №5124755500:01:001:0786), розташованої на території Бородінської селищної ради, загальною площею 1га, який укладено 13.11.2013 між Головним управлінням Держземагентства в Одеській області та ТОВ "Бородінська СЕС-1"; зобов'язати відповідача повернути вищезазначену земельну ділянку до земель державної власності в особі Головного управління Держземагентства в Одеській області.

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.10.2014 у справі №916/2122/14 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 рішення господарського суду Одеської області від 28.10.2014 у даній справі скасовано. Позов задоволено повністю.

Постанова мотивована тим, що право оренди за оспорюваним договором набуто ТОВ "Бородінська СЕС-1" з порушенням порядку, встановленого ст. 13, ч.2 ст. 23 ЗУ "Про оцінку землі", що є порушенням вимог ч.1 ст.203 ЦК України.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ "Бородінська СЕС-1" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи скаргу тим, що оскаржувана постанова винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, як зазначає скаржник, апеляційний суд, приймаючи постанову: - не застосував п.п.14.1.136, 14.1.147 п.14.1 ст. 14, ст. 288, ст. 278, ст. 276 ПК України, ст. 16 ЗУ "Про оренду землі", ч.1 ст. 116, ст. 124, п.4 ст. 122 ЗК України; - неправильно застосував п.271.1.2. ст. 271 ПК України, ст. 13 ЗУ "Про оцінку земель", ст. 15 ЗУ "Про оренду землі"; - порушив норми ст. 15, 23 ЗУ "Про оцінку земель", ст. 43 ГПК України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.11.2013 між Головним управлінням Держземагентства в Одеській області (Орендодавець) та ТОВ "Бородінська СЕС-1" (Орендар) укладено договір №07 оренди земельної ділянки для розміщення та експлуатації пристанційного вузла сонячної електростанції, розташовану на території Бородінської селищної ради Тартинського району Одеської області (за межами населеного пункту) строком на 49 років.

Згідно п.4.1 договору оренди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Бородінської селищної ради у розмірі 12 земельних податків, а саме 2813,52грн. за 1 рік, що складає 234,46грн. за один місяць. Після проведення та введення в дію нормативної грошової оцінки земельної ділянки орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п.9.4.7 Договору оренди орендар зобов'язаний протягом одного року здійснити всі передбачені законодавством заходи, спрямовані на виготовлення та затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що орендується.

Згідно п.2.4 договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена

Прокурор оспорює дійсність вказаного договору оренди, вважаючи, що при його укладанні порушені вимоги ст.ст.13, 23 ЗУ "Про оцінку земель", оскільки технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки не розроблялась та не затверджувалась Тарутинською районною радою, що є підставою для визнання договору недійсним згідно положень ч.1 ст.203, 215 ЦК України та ст.15 ЗУ "Про оренду землі".

Так згідно ст.15 ЗУ "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Орендна плата відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін в договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Частиною 1 п. 289.1 ст. 289 ПК України і ч.1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими та затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України "Про оцінку земель" у відповідній редакції).

Згідно із ч. 2, 3 ст.23 ЗУ "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що технічна документація нормативної грошової оцінки земельної ділянки за спірним договором оренди Тарутинською районною радою в порушення вимог ст.23 ЗУ "Про оцінку земель" не затверджувалась і витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не видавався, оскільки така документація в порушення вимог ст.13 ЗУ "Про оцінку земель" на момент укладення спірного договору не була розроблена.

Таким чином, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, розмір орендної плати за землю при укладанні спірного договору оренди встановлений з порушенням вимог чинного законодавства, що відповідно до ч.1 ст.203, 215, 216 ЦК України є підставою для визнання недійсним спірного договору оренди земельної ділянки та її повернення до земель державної власності.

За таких обставин колегія вважає, що апеляційним господарським судом дана належна юридична оцінка обставинам справи, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, постанова відповідає чинному законодавству України та обставинам справи, отже і підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 у справі № 916/2122/14 залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: Г.К. Прокопанич

В.І. Шаргало