Постанова

від 24.11.2011 по справі 2а-5038/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2011 р. № 2а-5038/11/1370

о 09 год., 59 хв. м. Львів Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Голуб О.Є., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Моє житло», представник -Магировський Т.А. (довіреність від 02.07.2011 року) до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова, представник -Карпин Я.С. (довіреність № 6164/9/10-016 від 17.02.2011 року) про визнання протиправними дій, визнання незаконним акту, скасування рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, зобов'язання вчинити дії

Позивач -Приватне підприємство «Моє житло»звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова, у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, позивач просить:

- визнати протиправними дії ДПІ у Залізничному районі м. Львова з проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Моє житло» з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів період січень 2010 року по лютий 2011 року, що оформлені актом ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 11.04.2010 року за № 826/15-2/33353608;

- визнати протиправними дії ДПІ у Залізничному районі м. Львова з складення акту від 11.04.2010 року за № 826/15-2/33353608;

- визнати протиправними та скасувати рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова № 13381/15-2/28 від 12.04.2011 року «Про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ПП «Моє житло».

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що дії відповідача щодо проведення позапланової невиїзної перевірки та викладення висновків в акті перевірки є неправомірними та такими, що не відповідають вимогам податкового законодавства.

Зокрема, позивач стверджує, що йому не було відомо про проведення перевірки, складання акту перевірки, з висновками даного акту такий не ознайомлювався, обґрунтованих пояснень по суті висновків, які містяться в акті перевірки не надавав, а також жодних листів, запитів чи повідомлень щодо фінансово -господарської діяльності підприємства позивача за період з січня 2010 року по лютий 2011 року від відповідача не надходило.

Акт перевірки не містить систематизованого викладення виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладені в акті не чітко, не об'єктивно та не відповідають дійсним обставинам справи, відсутні будь -які посилання на первинні або інші документи, які є підставою формування бухгалтерського та податкового обліку, і підтверджують наявність зазначених фактів. До підписання акту не вимагались жодні пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників під час перевірки, акт після його реєстрації не вручався посадовим особам платника податків або його законним представникам. Крім цього, висновки акту перевірки ґрунтуються на аналізі податкової звітності, що подавалась позивачем та підтверджують саме здійснення підприємством протягом перевіреного періоду оподатковуваних операцій, а не як вказано у рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість -відображення нульових обсягів реалізації. Відтак, посилання у спірному рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість на п.п. «г»п. 184.1. ст. 184 Податкового кодексу України як на підставу анулювання свідоцтва платника ПДВ не відповідають фактичним обставинам справи та поданим позивачем податковим звітам щодо нарахування та сплати ПДВ, які свідчать про наявність операцій протягом звітних періодів, згідно висновків акту перевірки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові пояснення, просив суд позов задоволити повністю з підстав зазначених в позовній заяві.

Позиція відповідача викладена в заперечені проти позову, у якому відповідач просить суд в задоволені позовних вимог відмовити повністю з підстав, що актом перевірки від 11.04.2011 року встановлено порушення Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає у неправомірному формуванні податкового кредиту з ПДВ за січень 2010 року -лютий 2011 року по операціях з придбання товарів, робіт та послуг у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів. У висновках акту перевірки також зазначено, що на момент проведення перевірки ПП «Моє житло»за юридичною адресою (79021, м. Львів, вул. Петлюри, буд. 28, кв. 40) не знаходиться, про що складено акт про відсутність підприємства за місцезнаходженням від 11.04.2011 року за № 30/15-2, перевіркою не підтверджено реальність придбання товарів (робіт, послуг) від підприємств -постачальників та постачання товарів (робіт, послуг) підприємствам -покупцям без мети настання реальних наслідків.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечення на позов підтримав, просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

06.09.2007 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради проведено державну реєстрацію Приватного підприємства «Моє житло», що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, серії А01, №201952.

Позивач -Приватне підприємство «Моє житло»перебуває у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, що підтверджується копією Довідки, серії АА, від 062666 від 12.08.2009 року.

09.06.2009 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова видано позивачу Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, серії НБ за № 100229827, якому присвоєно індивідуальний податковий номер 335336013037.

11.04.2011 року ДПІ У Залізничному районі м. Львова проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Моє житло»щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку № 5 до декларації з ПДВ за січень 2010, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, вересня 2010 року, жовтня 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року, січень 2011 року, лютий 2010 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 826/15-2/33533608.

В акті перевірки зазначено:

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період січень 2010 року по лютий 2011 року, встановлено їх завищення у сумі 1092402,00 грн. В ході аналізу податкової звітності встановлено відсутність будь -якої інформації про наявні складські приміщення, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово -господарської діяльності підприємства. ПП «Моє житло»станом на 11.04.2011 року за юридичною адресою не знаходиться.

ПП «Моє житло»з порушенням сформовано податкові зобов'язання з ПДВ по операціях продажу товарів (робіт, послуг) за січень 2010 року -лютий 2011 року в сумі 894312,00 грн., позивачем не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань з ПДВ по операціях з продажу товарів (робіт, послуг), а саме головні книги, журнали -ордери та картки рахунків №№ 311 «Поточні рахунки у національній валюті», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 70 «Доходи від

реалізації», 641 «Розрахунки по податкам», 643 «Податкові зобов'язання», 681 «Розрахунки по авансам отриманим», податкові накладні, реєстри виданих податкових накладних, видаткові накладні тощо.

Крім цього, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період січень 2010, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, вересня 2010 року, жовтня 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року, січень 2011 року, лютий 2010 року, встановлено його завищення у сумі 1061896,00 грн.

ПП «Моє житло»з порушенням сформовано податковий кредит з ПДВ за січень 2010 року - лютий 2011 року по операціях продажу товарів (робіт, послуг) в сумі 849551,00 грн., у зв'язку з тим, що підприємством не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкового кредиту з ПДВ по операціях з продажу товарів (робіт, послуг), а саме головні книги, журнали -ордери та картки рахунків №№ 311 «Поточні рахунки у національній валюті», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 64 «Розрахунки по податкам і платежам», 68 «Розрахунки по іншим операціям», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут»та первинних документів до них, податкові накладні на придбання, реєстри отриманих податкових накладних, прибуткові накладні, тощо.

ПП «Моє житло»здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаним з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Фінансово -господарська діяльність ПП «Моє житло»здійснюється поза межами правового поля, що свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності ПП «Моє житло», фінансово -господарські взаємовідносини між ПП «Моє житло»та контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цими правочинами.

В ході проведення перевірки не підтверджено наявність придбання товарів (робіт, послуг) від підприємств - постачальників та постачання товарів (робіт, послуг) від підприємств -покупців за січень 2010 року -лютий 2011 року, що свідчить про те, що правочини між ПП «Моє житло»та підприємствами -постачальниками і підприємствами -покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 ЦК України є нікчемними, і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Жодних первинних документів фінансово -господарської діяльності ПП «Моє житло»до перевірки не надано.

Таким чином, у зв'язку з не формуванням податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у ПП «Моє житло»відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам -покупцям та операціях з придбання товарів (послуг) в підприємств -постачальників.

12.04.2011 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова винесено рішення № 28 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Моє Житло», у якому зазначено, що комісією встановлено:

- платник надає податковому органу декларації з ПДВ протягом дванадцяти послідовних місяців, що підтверджено даними АРМ «БЕСТ -ЗВІТ»,

- платник подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з 01.03.2010 року по 28.02.2011 року з показниками, що свідчить про відсутність оподатковуваних поставок, та має за останні дванадцять календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0 гривень.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року за № 978, ПК України, КАС України.

Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 180 ПК України, платником податку на додану вартість є особа, яка відповідача ознакам зазначеним в цій же статті.

Згідно п.п. «г»п. 184.1. ст. 184 цього ж Кодексу, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Згідно п. 185.1. ст. 185 цього ж Кодексу, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

- постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього ж Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

- постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно п.п. 1.3. п. 1 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом «г»пункту 184.1 статті 184 ПК України, 12 місяців визначаються із урахуванням того, що:

- не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого, ніж перший день календарного місяця;

- включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання податковим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Представник позивача на підтвердження факту проведення операцій, які є об'єктом оподаткування податку на додану вартість подав суду копії:

- податкових декларацій з податку на додану вартість січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року, січень, лютий 2011 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до декларації) січень, лютий, квітень, травень, липень, листопад, грудень 2010 року, січень 2011 року, довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до декларації) за серпень, вересень, жовтень 2010 року, розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до декларації) за серпень, вересень, жовтень 2010 року, розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість грудень 2010 року, січень 2011 року (додаток 1 до декларації);

- платіжних доручень за лютий, квітень, травень, червень, липень, листопад, грудень 2010 року, січень, лютий 2011 року зі сплатою ПДВ в ціні товарів (робіт, послуг), виписки банку за січень, лютий 2011 року, видаткових накладних за квітень, травень, грудень 2010 року, лютий, березень 2011 року, накладних за травень, листопад, грудень 2010 року, січень, лютий 2011 року, довіреностей на отримання товарно -матеріальних цінностей та рахунків -фактур за відповідний період;

- податкових накладних виписаних позивачу його контрагентами за січень, квітень, травень, жовтень, листопад 2010 року, січень, лютий 2011 року, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за лютий 2011 року, за період з 01.01.2010 року по 31.01.2010 року, за період з 01.04.2010 року по 30.04.2010 року, за період з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року, за період з 01.11.2010 року по 30.11.2010 року;

- договорів поставки товарів № 1/11-10 від 25.10.2010 року, № 09-24/01/2011, № 10-24/01/2011 від 24.01.2011 року, договору надання інформаційно -консультаційних послуг від 04.10.2010 року, договору підряду № 15/11-10 від 15.11.2010 року, ексклюзивного дилерського договору № 140 від 25.05.2009 року, договору № ЛВ-153/09 від 01.07.2009 року про надання телекомунікаційних послуг, специфікацій вищевказаних договорів.

Судом враховується обґрунтування позивачем та його представником позовних вимог, оскільки операції з поставки товарів (робіт, послуг), що є об'єктом оподаткування ПДВ, є двосторонніми правочинами, і для однієї сторони така операція є продажем, а для іншої -придбанням, у результаті чого у продавця виникає податкове зобов'язання, а у покупця -право на податковий кредит. Тобто, поняття оподатковуваної поставки охоплює як операції з продажу товарів (робіт, послуг), так і операції з їх придбання.

Судом також не враховуються заперечення відповідача та його представника, оскільки у п.п. «г»п. 184.1. ст. 184 ПК України, як підставу анулювання реєстрації платника ПДВ зазначено, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту. Позивачем здійснено поставку та придбання товарів (робіт, послуг) протягом дванадцяти послідовних місяців, які були оподатковані, що підтверджується поданими податковими деклараціями з ПДВ за січень 2010 року -лютий 2011 року, розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, податковими накладними за відповідний період, а також первинними документами, які підтверджують реальність господарських операції.

Податковий кодекс України, як підставу анулювання реєстрації платника податку на додану вартість не встановлює не надання податковому органу підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ по операціях з продажу товарів (робіт, послуг).

Відтак, позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова № 13381/15-2/28 від 12.04.2011 року «Про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ПП «Моє житло», підлягають задоволенню, оскільки обґрунтованість таких доведена належними та допустимими доказами.

Жодних інших належних та допустимих доказів в обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного рішення відповідач, представник відповідача суду не надав.

Позовні вимоги в частині визнання протиправними дії ДПІ у Залізничному районі м. Львова з проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Моє житло»з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів період січень 2010 року по лютий 2011 року, що оформлені актом ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 11.04.2010 року за № 826/15-2/33353608 та визнання протиправними дії ДПІ у Залізничному районі м. Львова з складення акту від 11.04.2010

року за № 826/15-2/33353608 задоволенню не підлягають, оскільки представник позивача в судовому засіданні просив суд вказані вимоги не підтримав.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують у підставності позовних вимог.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис зазначеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Таким чином, з врахуванням ст. 162 КАС України, позовні вимоги Приватного підприємства «Моє житло»підлягають задоволенню частково, а саме визнання протиправним і скасувати рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова № 13381/15-2/28 від 12.04.2011 року «Про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість Приватного підприємства «Моє житло»».

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова № 13381/15-2/28 від 12.04.2011 року «Про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість Приватного підприємства «Моє житло»(ЄДРПОУ 33533608)».

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Моє житло»(ЄДРПОУ 33533608, вул. Петлюри, 28/40, м. Львів) 1,13 грн. судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 29.11.2011 року.

Суддя Гавдик З.В.

З оригіналом згідно

Суддя Гавдик З.В.