Ухвала

від 11.03.2015 по справі 805/5382/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.03.2015р. м. Київ К/800/34694/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (суддя-доповідач), Загороднього А.Ф.,

Зайцева М.П.,

секретар судового засідання Бруй О.Д.,

за участю: представника позивача Іоффе В.Л.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року

у справі № 808/5382/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Сведа, ЛТД»

до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Сведа, ЛТД» (далі - ТОВ НВФ «Сведа, ЛТД») звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 травня 2013 року №№0001152211, 0001162211, 0001172211.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 22 травня 2013 року №№0001152211, 0001162211, 0001172211.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року прийнято заяву ТОВ НВФ «Сведа, ЛТД» про відмову від позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001152211 від 22 травня 2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 25 262 грн.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року у справі №808/5382/13-а в частині задоволених позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001152211 від 22 травня 2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 25 262 грн. скасовано, а провадження у справі в цій частині закрито.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року у справі без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ НВФ «Сведа, ЛТД» відмовити повністю, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши представника позивача, суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт №127/22-1108/13627108 від 13 травня 2013 року (далі - акт перевірки).

22 травня 2013 року на підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0001152211, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1059149,50 грн., з яких 852372,00 грн. за основним платежем та 206777,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №0001162211, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 515610,00 грн., з яких 420820,00 грн. за основним платежем та 94790,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №0001172211, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 123496,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, який здійснює діяльність з виготовлення та продажу власної продукції - вимірювальних приладів промислового використання, мав господарські взаємовідносини з фізичними особами-підприємцями: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 з приводу придбання матеріалів та комплектуючих, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинними документами, у зв'язку з чим доводи відповідача про порушення підприємством пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 1.7 статті 1, підпункту 7.2.3, підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1, підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 44.1 статті 44, пункту 138.2, пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9, підпункту 139.1.12 пункту 139.1 статті 139, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та, як наслідок завищення валових витрат та податкового кредиту по цим операціям, є необґрунтованими.

При цьому суди вірно зазначили, що посилання податкового органу на відсутність товарно-транспортних накладних, які б підтверджували факт транспортування матеріалів та комплектуючих до позивача, не може свідчити про нереальність господарських операцій, оскільки відсутність лише товарно-транспортних накладних не позбавляє господарські операції їх реального змісту. Товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, судами встановлено наявність у позивача на праві власності транспортних засобів, які він використовував для перевезення комплектуючих, що були придбані у вищевказаних підприємців.

Також обґрунтованими є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність доводів відповідача щодо порушення ТОВ НВФ «Сведа, ЛТД» вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Актив Груп» та ТОВ «За-Стройбуд», оскільки сам по собі факт не декларування зобов'язань чи несплати податку продавцем, у разі фактичного здійснення господарської операції, не може позбавити покупця права на віднесення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Слід звернути увагу, що підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ставить в залежність право платника податку на податковий кредит від отримання податкової накладної, а не від декларування його контрагентами своїх зобов'язань та сплати їх до бюджету.

З огляду на те, що підпункт 139.1.12 пункту 139.1 статті 139 ПК України втратив чинність з 01 січня 2012 року, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для притягнення ТОВ НВФ «Сведа, ЛТД» до відповідальності у 2013 році за порушення вищевказаної норми, допущені у 2011 році.

Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано прийняв заяву ТОВ НВФ «Сведа, ЛТД» про відмову від адміністративного позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001152211 від 22 травня 2013 року в частині збільшення сум грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 25 262 грн. і закрив провадження у справі в цій частині.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до вимог статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді О.А. Веденяпін

А.Ф. Загородній

М.П. Зайцев