Постанова

від 26.02.2015 по справі 804/1356/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 р. Справа № 804/1356/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЦарікової О.В., секретаря судового засіданняБезрученко К.В., за участю: представника позивача Шліпової Н.І., представника позивача Литвин Т.В.,

представника відповідача Баранник О.В.,

представника третьої особи Гусейнова Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Ленінського району до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Дніпропетровської міської ради про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, визнання протиправним та скасування акту,

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Ленінського району до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Дніпропетровської міської ради про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 05.01.2015 № 0000012201 щодо збільшення грошового зобов'язання Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Ленінського району за платежем: орендна плата з юридичних осіб, на суму 288090,00 грн. (за основним платежем у розмірі 230472,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 57618,00 грн.); визнання протиправним та скасування акту Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 15.12.2014 № 1749/2201/20266361 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки «ТЕРЦЕНТР СО ЛЕНІНСЬКОГО РАЙОНУ» (код ЄДРПОУ 20266361) з питань дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні та сплаті орендної плати за землю за період з 01.01.2011 по 31.10.2014».

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 10.03.2004 між Дніпропетровською міською радою та Територіальним центром соціального обслуговування пенсіонерів, самотніх непрацездатних громадян та інвалідів Ленінського району м. Дніпропетровська укладено договір оренди земельної ділянки, площею 0,5746 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Ленінський район, вул. Юдіна, 17 і зареєстрована в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 1210100000:08:427:0005, з терміном дії до 08.10.2008 з метою фактичного розміщення адміністративної будівлі. Підставою для передачі земельної ділянки в оренду стало рішення Дніпропетровської міської ради від 08.10.2003 № 216/12. 23.05.2005 між позивачем та Дніпропетровською міською радою було укладено додаткову угоду від 23.05.2005 № 482/05 до договору оренди земельної ділянки від 10.03.2004, відповідно до якої пункт 3.2. договору оренди було викладено в наступній редакції: «Згідно рішень міської ради від 22.09.2004 № 25/20 та від 20.04.2005 № 7/26, встановлено розмір орендної плати за користування земельною ділянкою, зазначено у п. 1.1. цього договору у розмірі 1 (одна) грн. на рік з 22.09.2004». Оскільки позивач не є комерційною установою, а його діяльність спрямована на надання соціальних послуг незахищеним верствам населення, він сплачував орендну плату саме у вказаному розмірі.

Позивач зазначив, що відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні та сплаті орендної плати за землю за період з 01.01.2011 по 31.10.2014, за результатами якої складений акт від 15.12.2014 № 1749/2201/2026. В означеному акті перевіряючими було зафіксовано виявлене під час перевірки порушення п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкові зобов'язання по орендній платі у період з 01.01.2011 по 31.10.2014 у сумі 302919,11 грн. Вказані обставини стали підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 05.01.2015 № 0000012201. Із такими висновками податкового органу позивач категорично не погоджується, висновки акту вважає помилковими, що своїм наслідком мало прийняття протиправного податкового повідомлення - рішення від 05.01.2015 № 0000012201, оскільки свої зобов'язання, визначені вищевказаним договором оренди земельної ділянки виконував в повному обсязі. Крім того, позивач вказав, що відповідачем декларації з плати за землю приймалися без зауважень та до моменту перевірки жодних порушень щодо розміру плати за землю виявлено не було. За таких обставин, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 05.01.2015 № 0000012201 та акт від 15.12.2014 № 1749/2201/20266361 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки «ТЕРЦЕНТР СО ЛЕНІНСЬКОГО РАЙОНУ» (код ЄДРПОУ 20266361) з питань дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні та сплаті орендної плати за землю за період з 01.01.2011 по 31.10.2014» прийняті податковим органом незаконно, протиправно, у зв'язку із чим вони підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2015 відкрито провадження у справі № 804/1356/15 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 11.02.2015.

Відповідач заперечив проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову. Відповідач зазначив, що 10.03.2004 між Дніпропетровською міською радою та Територіальним центром соціального обслуговування пенсіонерів, самотніх непрацездатних громадян та інвалідів Ленінського району м. Дніпропетровська укладено договір оренди земельної ділянки, згідно рішення Дніпропетровської міської ради від 08.10.2003 № 216/12 на земельну ділянку, площею 0,5746 га, за адресою: м. Дніпропетровськ, Ленінський район, вул. Юдіна, 17 для розміщення адміністративної будівлі. Згідно додаткової угоди від 23.05.2005 п. 1.1. цього договору встановлено розмір плати за користування земельною ділянкою 1 грн. на рік з 22.09.2004. Однак відповідно до ст. 288.5 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою трикратного розміру земельного податку. Розмір земельного податку становить 6584,02 грн. До того ж з метою приведення рішень Дніпропетровської міської ради та її виконавчого комітету в галузі земельних відносин у відповідність вимогам законодавства, у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення № 216/8 від 02.02.2011, яким встановлено річний розмір орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання. З огляду на наведені обставини, оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 05.01.2015 № 0000012201 та акт від 15.12.2014 № 1749/2201/20266361 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки «ТЕРЦЕНТР СО ЛЕНІНСЬКОГО РАЙОНУ» (код ЄДРПОУ 20266361) з питань дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні та сплаті орендної плати за землю за період з 01.01.2011 по 31.10.2014» прийняті правомірно, а тому у суду відсутні підстави для їх скасування.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях та просив відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача проти позову заперечив в повному обсязі, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Ленінського району (код ЄДРПОУ 20266361) ( далі - Терцентр СО Ленінського району) перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області, в тому числі і як платник плати за землю.

На підставі наказу від 01.12.2014 № 727 Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку «Терцентр СО Ленінського району» (код ЄДРПОУ 20266361) з питань дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні та сплаті орендної плати за землю за період з 01.01.2011 по 31.10.2014.

За результатами перевірки складено акт від 15.12.2014 №1749/2201/2026 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки «ТЕРЦЕНТР СО ЛЕНІНСЬКОГО РАЙОНУ» (код ЄДРПОУ 20266361) з питань дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні та сплаті орендної плати за землю за період з 01.01.2011 по 31.10.2014».

В означеному акті вказано, що за даними наданих до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська податкових декларацій з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за період з 01.01.2011 по 31.10.2014 самостійно визначена сума орендної плати по земельній ділянці, площею 0,5746 га склала 5,16 грн. Перевіряючий ревізор - інспектор Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, посилаючись на п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України зазначив, що відповідно до вимог вказаної норми розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, але річна сума платежу відповідно до п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно з висновком акту від 15.12.2014 № 1749/2201/2026, документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення Територіальним центром соціального обслуговування Ленінського району (код ЄДРПОУ 20266361) п. п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, внаслідок чого занижено податкові зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з 01.01.2011 по 31.10.2014 у сумі 302919,11 грн.

На підставі обставин, висвітлених у акті від 15.12.2014 № 1749/2201/2026, відповідачем було винесене податкове повідомлення - рішення від 05.01.2015 № 0000012201 (форми «Р»), за яким позивачеві збільшено грошове зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб за основним платежем на суму 230472,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 57618,00 грн.

Щодо заявленої позовної вимоги про визнання протиправним та скасування акту від 15.12.2014 № 1749/2201/2026, судом встановлено, що ця вимога по суті є незгодою позивача із висновками вказаного акту, та з цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 86 Податкового кодексу України ( далі - ПК України), результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 № 395 ( далі - Порядок).

Відповідно до п. 1.4. вказаного Порядку, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, а також платником податків або його законними представниками.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. (п. 1.5. Порядку).

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби ( п. 1.6. Порядку).

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів (п. 1.7. Порядку).

Відповідно до вимог ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.

В свою чергу, висновки, викладені в акті податкової перевірки, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу. Останній оцінює викладені в акті перевірки доводи і в разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов'язання платникові податків.

Акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань. При цьому, акт складається посадовими особами контролюючого органу і не містить волевиявлення самого орану щодо встановлених посадовими особами фактів. Висновки, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки, а тому не створюють жодних правових наслідків.

Враховуючи викладене, ані акт перевірки, ані дії посадових осіб із включення до такого акту певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника податків. З урахуванням цього, ані акт перевірки, ані дії, посадових осіб контролюючого органу щодо включення до акту певних висновків не можуть порушувати права платника податків.

Діяльність контролюючого органу із оформлення результатів перевірки, зокрема із складання акту перевірки та формування його змісту не може порушувати права та/або охоронювані законом інтереси особи в публічно-правових відносинах. В зв'язку з цим, у судів відсутні підстави для задоволення позовів платників податків, якщо змістом позовних вимог є визнання протиправними актів перевірки та/або дій контролюючого органу зі складання таких актів чи включення до їх змісту певних висновків. (Аналогічна позиція суду висловлена у постанові Вищого адміністративного суду України від 04.02.2014 по справі № К/9991/50501/12).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування акту Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 15.12.2014 № 1749/2201/20266361 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки «ТЕРЦЕНТР СО ЛЕНІНСЬКОГО РАЙОНУ» (код ЄДРПОУ 20266361) з питань дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні та сплаті орендної плати за землю за період з 01.01.2011 по 31.10.2014» задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 10.03.2004 між Дніпропетровською міською радою та Територіальним центром соціального обслуговування пенсіонерів, самотніх непрацездатних громадян та інвалідів Ленінського району м. Дніпропетровська укладено договір оренди земельної ділянки, площею 0,5746 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Ленінський район, вул. Юдіна, 17 і зареєстрована в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 1210100000:08:427:0005 згідно з планом земельної ділянки. Державна реєстрація договору у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі здійснені 07.04.2004 за № 5064.

Підставою для передачі земельної ділянки в оренду стало рішення Дніпропетровської міської ради від 08.10.2003 № 216/12 ( п. 1.2. договору від 10.03.2004).

Земельна ділянка передається до 08.10.2018 року ( п. 2.1. договору від 10.03.2004).

23.05.2005 між позивачем та Дніпропетровською міською радою було укладено додаткову угоду від 23.05.2005 № 482/05 до договору оренди земельної ділянки від 10.03.2004, відповідно до якої пункт 3.2. договору оренди було викладено в наступній редакції: «Згідно рішень міської ради від 22.09.2004 № 25/20 та від 20.04.2005 № 7/26, встановлено розмір орендної плати за користування земельною ділянкою, зазначено у п.1.1. цього договору у розмірі 1 (одна) грн. на рік з 22.09.2004. Підставою для укладання цієї додаткової угоди є рішення Дніпропетровської міської ради від 22.09.2004 № 25/20 та від 20.04.2005 № 7/26. Ця додаткова угода до договору оренди земельної ділянки є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:08:427:0005) від 10.03.2004. Державна реєстрація здійснена у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі здійснені 16.06.2005 за № 40510400482.

Протягом дії вказаного договору та додаткової угоди до нього сторонами зміни до договору щодо розміру орендної плати не вносилися.

З податкових декларацій з орендної плати за землю, що подавалися позивачем у 2011 - 2013 роках видно, що сума річної орендної плати за земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Ленінський район, вул. Юдіна, 17 ним нарахована та задекларована у розмірі 1,29 грн. за рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту Земельного кодексу України та Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 161-XIV) убачається, що користування землею в Україні є платним.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі - ПКУ), який відповідно до п. 1.1 ст. 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом пп. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 ПКУ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ є податком, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п. 269.1 ст. 269 ПКУ платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Землекористувачі за змістом пп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ - це особи, яким надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди. Таким чином, Податковим кодексом визначено обов'язок орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Відповідно до пп. 14.1.136 п.14.1 ст. 14 ПКУ орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Порядок оподаткування землі в Україні визначається розділом XIII "Плата за землю" Податкового кодексу України. Питання орендної плати за землю врегульовані статтею 288 ПКУ.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. п. 288.1, 288.4 ст. 288 ПКУ).

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII ПК; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 % нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2. зазначеного пункту ).

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строках та у розмірах, встановлених цим кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, з набранням чинності Податковим кодексом України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи з принципу пріоритетності норм ПКУ перед нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п. 2 ст. 5 ПКУ, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений у пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ.

Згідно довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.12.2003 № 1445 грошова оцінка земельної ділянки у м. Дніпропетровську по вул. Юдіна, 17 (кадастровий номер 1210100000:08:427:0005) на момент укладання договору склала 812399,95 грн.

Станом на 17.11.2010 за даними Державного земельного кадастру від 17.10.2010 № 3131 нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки склала 2634122,69 грн.

Відтак, сума річної орендної плати у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки 2634122,69 грн. - 79023,70 грн., таким чином щомісячна сума орендного платежу за вказану земельну ділянку становить 6585,31 грн.

Тобто, у зв'язку зі зміною розміру орендної плати за земельну ділянку згідно з пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ позивач повинен був самостійно розрахувати розмір орендних платежів на поточний рік, з урахуванням вимог, встановлених чинним Податковим кодексом України, які за своєю природою є імперативними.

Вказаної позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 02.12.2014 року, а відповідно до ст. 244 - 2 КАС України рішення Верховного Суду України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно - правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем надано достатні докази, які свідчать про те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 05.01.2015 № 0000012201 (форми «Р») прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України, обґрунтовано та правомірно, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його скасування.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа).

Керуючись ст. ст. 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159 - 163, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Ленінського району до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Дніпропетровської міської ради про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 05.01.2015 № 0000012201 (форми «Р»), визнання протиправним та скасування акту від 15.12.2014 № 1749/2201/20266361 відмовити повністю.

Стягнути з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Ленінського району на користь Державного бюджету України судові витрати з оплати судового збору в розмірі 4339 (чотири тисячі триста тридцять дев'ять) грн. 80 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 03 березня 2015 року.

Суддя О.В. Царікова