Постанова

від 20.04.2015 по справі 815/7111/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/7111/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 року

16год.20хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

За участю секретаря - Слободянюка К.С.

За участю сторін:

Від позивача: Чаура С.О. - за довіреністю

Від відповідача: Пґятниченко А.О. - за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бона Ді Стар" до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Бона Ді Стар", в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області № 0003612202 від 30.09.2014 р. про стягнення грошового зобов'язання з ТОВ "Бона Ді Стар".

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та відсутність в його діях порушень норм Податкового кодексу України, посилаючись на наступне. Відповідачем зроблено помилковий та невідповідаючий дійсності висновок про неможливість встановлення реальності здійснення фінансово-господарської діяльності під час придбання товарів позивачем у ТОВ «Деймос ІНВ», що зроблений на підставі припущень, без достатнього вивчення первинних документів, які оформлені відповідно до вимог законодавства та у повному обсязі підтверджують здійснення господарських операцій. На підтвердження виконання умов договору поставки товарів з відстрочкою платежів позивачем до перевірки були надані всі необхідні первинні документи, а саме: договір поставки товарів з відстрочкою платежів, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості по рахункам 631, 281 за січень 2014 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних. В акті перевірки єдиною підставою для висновків про відсутність реального здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Деймос ІНВ» став акт про неможливість проведення зустрічної звірки. При цьому ТОВ «Деймос ІНВ» на момент укладення договору поставки товарів з відстрочкою платежів був платником податків, мав не анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість та мав всі повноваження по здійсненню господарської діяльності та видачі податкових накладних.

При наявності усіх первинних документів, що підтверджують реальність придбання товару, наявність акту про неможливість проведення зустрічної звірки не може доводити зворотнє.

Відповідач з адміністративним позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню, посилаючись на правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з встановленням порушення позивачем вимог податкового законодавства. В підтвердження зазначеного останній посилається на те, що реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Деймос ІНВ» не підтверджена оскільки контрагент позивача не знаходиться за місцезнаходженням, має стан « 28» - триває процедура припинення, підприємство не знаходиться за податковою адресою, а отже його господарська діяльність не є реальною. У зв'язку з виявленими порушеннями перевіряючими встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 121725 грн., у т.ч: січень 2014 року - 78297 грн., лютий 2014 року - 43428 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість до сплати в бюджет на суму 121725 грн обґрунтовано та на законних підставах.

В судовому засіданні представники сторін підтримали наведені позиції по суті спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що фахівцем податкового органу відповідно до наказу ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області №532 від 03 вересня 2014 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», на підставі п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, з урахуванням п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ««Бона Ді Стар», код за ЄДРПОУ 38696444, щодо потвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Деймос ІНВ» код за - ЄДРПОУ 38357200 за період січень 2014 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складений Акт № _1484_/15-21-22-02/38696444 від 16.09.2014р. «Про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Бона Ді Стар», код за ЄДРПОУ 38696444 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Деймос ІНВ», код за ЄДРПОУ 38357200 за період січень 2014».

В висновках акту перевірки зазначено, що перевіркою ТОВ «Бона Ді Стар» встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Деймос ІНВ» за період січень 2014 року, перевіркою не підтверджено реальність здійснення операцій з придбання товарів ТОВ «Бона Ді Стар» у ТОВ «Деймос ІНВ» за січень 2014 року, позивачем було порушено п.п.198.1, пл.198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у загальній сумі 121725 , у т.ч. за січень 2014 року у сумі 78297 грн. та за лютий 2014 року у сумі 43428 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивач подав до ДПІ в Овідіопольському район заперечення від 22.09.2014 р. Згідно листа ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області №15950/10/15-21-22-02 від 29.09.2014 р. заперечення були розглянуті, однак висновки акту перевірки залишені без змін.

На підставі акту перевірки від 16.09.2014р. ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.09.2014р. №0003612202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 121725, 00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 30431грн., у зв'язку з порушенням позивачем п.п.198.1, пл.198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до Головного управління Міндоходів в Одеській області, яке рішенням від 28.10.2014р. № 2267/10/15-32-10-02-07 про результати розгляду первинних скарг залишила скарги позивача без задоволення. Не погодившись податковим повідомленням-рішенням та з рішенням про результати розгляду первинної скарги, позивач звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України, яке рішенням від 13.11.2014 року №6781/6/99-99-10-01-01-15 в задоволенні повторної скарги відмовило, а повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду первинної скарги залишило без змін.

Посилаючись на протиправність податкового повідомлення-рішення від 30.09.2014р. №0003612202, позивач звернувся до суду з позовом., вимагаючи його скасування.

Суд погоджується з правовою позицією позивача виходячи з наступного.

Підставою для висновку про завищення податкового кредиту ПДВ та відповідно заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за січень та лютий 2014р. на суму 121725грн. слугувало наступне. Податковий кредит з ПДВ за вказаний період сформовано за результатами господарських відносин позивача з ТОВ «Деймос ІНВ».

Так, згідно акту перевірки, перевіряючими було встановлено, що ТОВ «Деймос ІНВ» - «Продавець» уклав договір поставка товарів з відстрочкою платежу №22/11-2013 від 22.11.13 із ТОВ «Бона Ді Стар» - «Покупець», згідно якого «Продавець» зобов'язується передати «Покупцю» у власність керамічну та сувенірну продукцію («Товар»), а «Покупець», у свою чергу, прийняти «Товар» та оплатити «Продавцю» вартість «Товару» у відповідності з умовами договору.

На виконання умов договору ТОВ «Деймос ІНВ» виписано податкові накладні та видаткові накладні, які наявні у ТОВ «Бона Ді Стар», надані до перевірки та копії залучені до матеріалів справи.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідних періодів, відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку в додану вартість та даним декларації з ПДВ за січень 2014 року (№9008405106 від 19.02.2011 року на суму 78297 грн.) та лютий 2014 року (№9014478888 від 19.03.2014 року на суму 43428грн.). Розрахунки за товар проведені платіжним дорученням №22 від 29.01.2014р. на суму 300000грн.

Актом перевірки зафіксовано, що згідно акту ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецьк ГУ Міндоходів у Донецькій області „Про неможливість проведення зустрічної звірки ТО «Деймос ІНВ» (код за ЄДРПОУ 38357200) щодо підтвердження господарських відносин і платниками податків за січень, лютий 2014", відповідно якого зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ТОВ «Деймос ІНВ» на момент проведення зустрічної звірки має стан « 28» - триває процедура припинення, неможливо співставити дані первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органам державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відноси з платниками податків та зборів, а також підтвердження відносин з платниками податків і зборів, виду, обсягу і кількості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

На підприємство здійснено вихід за податковою адресою ТОВ «Деймос ІНВ» Донецька область, м. Донецьк, Куйбишевський район, вул. Югославська 28-А для вручення наказу від 24.03.14 «Про проведення документальної позапланової виїзні перевірки» та направлень на перевірку з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки та надання пояснень та документальних підтверджень щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками додатків покупцями та постачальниками, їх реальності та повноти відображення в обліку з ПДВ за січень, лютий 2014 року.

При виході за податковою адресою ТОВ «Деймос ІНВ» для вручення наказу про проведення перевірки, посадових осіб, співробітників, представників не виявилось, тому вручити документи для проведення перевірки немає можливості. 24.03.2014 року складено акт №199/05-66-22-01-11-11/38357200 «Про незнаходження за податковою адресою».

Враховуючи вищезазначене (акт ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області „Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Деймос ІНВ» (код за СДРПОУ 38357200) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень, лютий 2014 року".), операції ТОВ «Бона Ді Стар» з ТОВ «Деймос ІНВ" (код за СДРПОУ 38357200) у січні 2014 року не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

З цих підстав, перевіряючий дійшов висновку, що ТОВ «Бона Ді Стар» не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

За результатами проведених заходів не встановлено реальності здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Бона Ді Стар» з ТОВ «Деймос ІНВ» у січні 2014 року, тому ТОВ «Бона Ді Стар» не мало права на формування податкового кредиту по операціях з ТОВ «Деймос ІНВ».

Отже, згідно акту перевірки ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області податковим органом було встановлено, що ТОВ «Бона Ді Стар» по взаємовідносинам з ТОВ «Деймос ІНВ» в порушення п.п. 198.1, п.п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПКУ завищено податковий кредит на загальну суму 121 725 грн., у т.ч.: січень 2014 року - 78297 грн.; лютий 2014 року - 43428 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість до сплати в бюджет на суму 121725 грн. за вказані податкові періоди.

Однак на думку суду, такі висновки відповідача є необґрунтованими з огляду наступного.

Судом встановлено, що господарські відносини між ТОВ «Бона Ді Стар» та ТОВ «Деймос ІНВ» ґрунтувались на договорі поставки товарів з відстрочкою платежу від 22.11.2013 року №22/11-2013, згідно умов якого ТОВ «Деймос ІНВ», платник податку на прибуток на загальних підставах, іменоване «Продавець», та ТОВ «Бона Ді Стар», платник податку на прибуток на загальних підставах, іменоване «Покупець», Продавець зобов'язується передати Покупцю у власність керамічну та сувенірну продукцію, «Товар», а Покупець зобов'язується прийняти Товар і оплатити Продавцю вартість Товару у відповідності з умовами Договору. Продавець зобов'язується протягом строку дії цього договору постачати, а Покупець оплачувати і приймати Товар, згідно пропонованого Продавцем і узгодженого з Покупцем асортименту. Асортимент, ціна та обсяги Товару, що підлягають поставці, узгоджуються Сторонами і вказуються в накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору. Поставка Товару може здійснюватися на наступних базових умовах, згідно з правилами «Інкотермс» у редакції 2000 року: при відвантаженні автомобільним транспортом, наданим Продавцем - «СРТ місце призначення», при відвантаженні автомобільним транспортом, наданих Покупцем - «РСА назва місця». Приймання Товару за кількістю та якістю проводиться у відповідності з накладними, з законодавством України та цим Договором. Товар вважається поставленим Продавцем і прийнятим Покупцем щодо: кількості - згідно з кількістю, зазначеною у транспортних або товарних накладних або інших супроводжуючих Товар документах; якості - згідно з сертифікатом якості (паспортом якості), якщо таке передбачено законодавством України. Факт поставки Товару підтверджується транспортною або товарною накладною, підписаною Сторонами (або їх представниками) та завіреною їх печатками.

На виконання умов договору ТОВ «Деймос ІНВ» у січні 2014 р. було передано позивачу товар на суму 469783,56грн. із яких ПДВ -78297, 26 грн. та у лютому 2014 року на суму 260565,42грн, з яких ПДВ -43428грн. Факт отримання та оплати товару підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями наявними у матеріалах справи.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від контрагента, позивачем включено до податкового кредиту відповідних періодів, відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку в додану вартість та даним декларації з ПДВ за січень 2014 року (№9008405106 від 19.02.2011 року на суму 78297 грн.) та лютий 2014 року (№9014478888 від 19.03.2014 року на суму 43428грн.).

Первинні документи, що підтверджують товарність господарської операції з придбання позивачем товару, а також виникнення права на віднесення сум сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту залучені до матеріалів справи та підтверджують реальність господарських операцій позивача з визначеним в акті перевірки контрагентом, та обґрунтованість віднесення спірної суми ПДВ до податкового кредиту (договір, податкова накладна, видаткова накладна, платіжні доручення, тощо).

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту встановлений статтею 198 ПК України.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Проте, включена позивачем до складу податкового кредиту спірна сума податку на додану вартість на відповідну дату була підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, що була виписані ТОВ «Деймос ІНВ» згідно п.201.1 ст.201 ПК України, відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються певні реквізити.

Відповідно до пунктів 201.4, 201.6, 201.8, 201.10 ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно пунктів 1, 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. №1379, податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті. Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Відповідач в акті перевірки посилається на податковий стан ТОВ «Деймос ІНВ» - « 28» (триває процедура припинення), однак як вбачається з матеріалів справи господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Деймос ІНВ» відбувалися на підставі договору від 22.11.2013 року №22/11-2013, податкові накладні виписані в період з 15.01.2014 року по 27.01.2014 рік, при цьому заходи з зустрічної звірки проводилися 26.03.2014 року, вихід за податковою адресою контрагента відбувся 24.03.2014 року, тобто на час здійснення спірних господарських операцій контрагент позивача мав статусу платника ПДВ, при цьому докази зворотнього суду не надані.

Відповідно до ст.3 ГК України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно Національного класифікатора України, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005р. №375 (з наступними змінами і доповненнями), економічна діяльність - це процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництва, процесом виробництва та випуску продукції.

Згідно ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Правовими наслідками укладення правочину є виникнення у сторін такого договору взаємних прав та обов'язків з їх подальшою реалізацією. Оскільки вищезазначений договір був укладений сторонами, скріплений печатками та підписами, сторонами виконані зобов'язання за цим договором (сплачені кошти, переданий товар), то відповідно такий договір не може бути визнаний фіктивним. Отже, відповідачем зроблено необґрунтований висновок про безтоварність укладеної між позивачем та його контрагентом угоди (відсутність реального характеру задокументованої господарської операції).

Судом встановлено, що укладений між позивачем та ТОВ «Деймос ІНВ» договір не є недійсним в силу вказівки на це в законі, відсутні судові рішення про визнання його недійсним, реальність господарських операцій за цим договором підтверджується первинними документами в матеріалах справи.

Позивач та його контрагент ТОВ «Деймос ІНВ» належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності, дефектність яких нічим не підтверджена.

При підписанні договору від 22.11.2013 року №22/11-2013. сторони узгодили, що накладна є одним з документів, що підтверджують передачу товару (п.3.1). Податкові накладні та видаткові накладні відповідають вимогам чинного законодавства та п.3.3 договору щодо первинних документів (прізвище, ім'я, по-батькові відповідальних осіб; скріплені печатками, дата, номер).

Також не є підставою для висновку про завищення податкового кредиту за січень та лютий 2014 року. у спірній сумі і дані Акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Деймос ІНВ», оскільки фактичне зіставлення даних первинних бухгалтерських документів з даними податкового обліку в такому разі (в разі неможливості провести зустрічну звірку) не відбулося, як того вимагають положення п.73.5 ст.73 ПК України.

Згідно п.5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Відповідно до п.6 Порядку №984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до ст.83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

В акті перевірки ТОВ «Бона Ді Стар» не обґрунтовано згідно з вимогами Порядку, в чому полягає порушення позивачем п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України з посиланням на первинні або інші документи бухгалтерського та податкового обліку, тому цей акт оцінюється судом за правилами ст.86 КАС України як доказ, що не підтверджує наявність такого порушення у зв'язку з включенням ТОВ «Бона Ді Стар» до складу податкового кредиту спірної суми ПДВ по господарським операціям з ТОВ «Деймос ІНВ» у січні 2014р. до податкової звітності січня, лютого 2014р.

Заперечуючи проти позову, відповідач не наводить на спростування доводів позивача інших, ніж зазначені в акті, обставин та міркувань.

Позивач не довів відсутність свого повідомлення про проведення невиїзної документальної перевірки, натомість, ДПІ надано докази отримання ТОВ "Бона Ді Стар" повідомлення №69 від 21.08.2014р. про проведення документальної позапланової перевірки (а.с.181,182).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не доведена.

Враховуючи необґрунтованість висновків акту перевірки, суд дійшов висновку про протиправність оскарженого податкового повідомлення-рішення, що є підставою для визнання його протиправним та скасування і задоволення позову ТОВ «Бона Ді Стар» у повному обсязі.

Судові витрати розподілити згідно із нормою ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бона Ді Стар" до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області №0003612202 від 30.09.2014 р. про стягнення грошового зобов'язання з ТОВ "Бона Ді Стар".

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бона Ді Стар" 1827, 00 грн. судового збору.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 20.04.2015р.

Суддя М.М. Аракелян

.