Ухвала

від 20.04.2015 по справі 904/100/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

20.04.2015 Справа № 904/100/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Дніпропетровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2015 року у справі № 904/100/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОКОМ", м. Дніпропетровськ

до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про визнання недійсним частини договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2015 року у справі № 904/100/15 (суддя Мартинюк С.В.) позов задоволено; визнано недійсним з моменту укладення сторонами пункт 2 (два) договору від 21.10.2014р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1237, про розірвання договору оренди землі (кадастровий номер: 1210100000:06:085:0095) від 25.12.2006р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А.В., зареєстрованого в реєстрі за № 3828 а саме: "2. Відзначити, що відповідно до ст. 32 Закону України "Про оренду землі" ТОВ "Дніпроком" має сплатити орендну плату за один рік з моменту прийняття рішення міської ради від 21.05.2014р. № 286/51, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб про укладання договорів оренди земельних ділянок (кадастрові номери: 1210100000:06:085:0010, 1210100000:06:085:0095) на таких самих умовах з наданням відповідної документації із землеустрою"; стягнуто з Дніпропетровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроком" судовий збір в розмірі 1 218, 00 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Дніпропетровська міська рада подала апеляційну скаргу про скасування цього рішення та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Подана апеляційна скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню у зв'язку з наступним.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З 01.01.2015 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1 218, 00 грн.

Пунктом 2.2. частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 2.4. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.

Подана апеляційна скарга не оплачена судовим збором.

До апеляційної скарги додане клопотання про відстрочення Дніпропетровській міській раді сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Клопотання мотивоване тими обставинами, що Дніпропетровська міська рада є бюджетною установою, яка утримується за рахунок коштів міського бюджету, і через складність процедури фінансування та перерахування органом державного казначейства коштів, не має можливості вчасно, на момент подачі апеляційної скарги здійснити оплату судового збору. У зв'язку з наведеним Дніпропетровська міська рада і просить відстрочити їй сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення у справі.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Наведене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у п. 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".

Таким чином, зі змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком, при цьому єдиною підставою для вчинення судом зазначених у наведеній нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Дніпропетровська міська рада не надала належних та допустимих доказів в підтвердження її майнового стану, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору. Обставини, пов'язані з утриманням відповідача за рахунок коштів міського бюджету, складністю процедури фінансування та перерахування органом державного казначейства коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

Довідка № 161 від 08.04.2015 року, надана Дніпропетровською міською радою з апеляційною скаргою, не є належним та допустимим доказом підтвердження її майнового стану. Окрім того, зі змісту цієї довідки вбачається, що рух грошових коштів по рахунку Дніпропетровської міської ради, з якого сплачується судовий збір, призупинено з 03.04.2015 року по 08.04.2015 року, тоді як апеляційна скарга подана до господарського суду Дніпропетровської області 09.04.2015 року.

Враховуючи доводи, наведені Дніпропетровською міською радою в обґрунтування заявленого клопотання, апеляційний господарський суд не вбачає підстав, визначених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", для відстрочення оплати судового збору, відповідно, клопотання Дніпропетровської міської ради не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Відповідачем до апеляційної скарги додано клопотання про поновлення пропущеного строку на її подання. Враховуючи те, що клопотання про поновлення строку розглядається судом лише при відповідності апеляційної скарги вимогам Господарського процесуального кодексу України, вирішення даного питання може бути здійснено судом апеляційної інстанції після усунення зазначених вище недоліків.

Керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2015 року у справі № 904/100/15 повернути без розгляду.

Додаток: апеляційна скарга № 7/11-552 від 07.04.2015р. з додатками всього на 15-ти аркушах.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко

Суддя А.Є. Чередко