Постанова

від 15.04.2015 по справі 908/363/15-г

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2015 р. Справа № 908/363/15-г

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Івакіна В.О.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Галуша О.В., Кожухар В.Н.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2028 З/1-7) на рішення господарського суду Запорізької області від 11.03.15 у справі

за позовом ТОВ "Анкор-Інжінірінг", м. Одеса,

до ПАТ "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ,

про стягнення 277 849,30 грн.

ВСТАНОВИЛА:

До господарського суду Запорізької області 20.01.2015 р. надійшли позовні матеріали ТОВ "АНКОР-ІНЖІНІРІНГ" до ПАТ "ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ" про стягнення 277849,30 грн., які складаються з: 250000,00 грн. основного боргу, 16609,58 грн. пені, 11239,72 грн. 3% річних.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду № 09/1340 від 07.09.2012 р., внаслідок чого утворилась заборгованість. За порушення виконання відповідачем зобов'язань за договором, приймаючи до уваги умови договору підряду та положення діючого законодавства, позивачем нараховані до стягнення пеня та 3% річних. В обґрунтування своє правової позиції позивач посилався на ст.ст. 625, 838, 875, 879, 886 ЦК України.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.03.2015 року (суддя Носівець В.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ» (84306, Донецька область, м. Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АНКОР-ІНЖІНІРІНГ» (65020, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 91, код ЄДРПОУ 34873521) 250000,00 грн. (двісті п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.) основного боргу, 11239,72 грн. (одинадцять тисяч двісті тридцять дев'ять грн. 72 коп.) 3% річних, 5224,79 грн. (п'ять тисяч двісті двадцять чотири грн. 79 коп.) судового збору. В іншій частині позову - відмовлено.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду частково не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведене рішення скасувати, в частині задоволення позовних вимог про стягнення 250000,00 грн. основного боргу та 11239,72 грн. 3% річних; прийняти в цій частині нове рішення, яким у позові відмовити, в іншій частині - рішення залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заявив клопотання про відкладення розгляду справи та подовження строку розгляду справи на 15 днів. В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначає, що особа, яка представляє його інтереси у справі в день судового засідання перебуватиме в іншому судовому засіданні у м. Києві.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Так, Згідно ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні. У даному випадку такі обставини відсутні.

Можливості для реалізації сторонами права на участь їх представників в судовому засіданні судом були належним чином створені, оскільки обидві сторони були своєчасно повідомлені судом про дату, час та місце судового засідання у даній справі.

Посилання сторони на неможливість представника юридичної особи бути присутнім у судовому засіданні не є перешкодою для розгляду справи по суті, оскільки учасники судового процесу не обмежуються законом у праві направити в судове засідання будь-якого іншого представника.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого господарського суду від 08.04.2015 року у справі № 910/7197/14.

Таким чином, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та про подовження строків розгляду справи - задоволенню не підлягають.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь» (замовник, відповідач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю «Анкор-Інжінірінг» (підрядник, позивач у справі) 07.09.2012 р. уклали договір підряду № 09/1340 (надалі - договір).

Пунктами 1.1, 1.2 договору встановлено, що підрядник бере на себе зобов'язання на свій ризик виконати визначену цим договором роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити її. Предмет підряду: ремонт кисневої установки К-04 інв. № 04684.

Відповідно до п. 1.4 договору проектна документація розробляється на підставі технічного завдання узгодженого сторонами протягом 10 днів після підписання договору і є невід'ємною частиною договору. Передається замовнику в 4-х екземплярах і на електронному носії.

Загальна вартість робіт за договором складає - 1953034,80 грн. (п. 1.5 договору).

Замовник здійснює передоплату у розмірі 500000,00 грн. протягом 10 банківських днів після підписання договору на підставі наданого рахунку (п. 4.4 договору). Замовник здійснює передоплату у розмірі 500000,00 грн. через 60 календарних днів після підписання договору на підставі наданого рахунку (п. 4.5 договору). Замовник здійснює оплату у розмірі 500000,00 грн. протягом 5-ти банківських днів після підписання Акту приймання на майданчику підрядника запасних частин, комплектуючих, матеріалів, системи управління на підставі наданого рахунку (п. 4.6 договору).

Пунктом 4.7 договору встановлено, що замовник здійснює оплату за проектні роботи і розробку системи управління у розмірі 250000,00 грн. протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання акта приймання-передачі наданих послуг на підставі наданого рахунку.

Пунктом 4.8 договору встановлено, що замовник здійснює оплату за монтажні роботи у розмірі 150000,00 грн. протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання акта приймання-передачі наданих послуг на підставі наданого рахунку. Замовник здійснює остаточний розрахунок у розмірі 53035,76 грн. протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання акта виконаних робіт по всьому об'єкту, який передбачений цим договором на підставі виставленого рахунку.

Відповідно до п. 8.1 договору приймання-здавання виконаних робіт здійснюється сторонами по акту протягом 5-ти днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмета договору. Підписання актів виконаних робіт здійснюється сторонами після підтвердження паспортних параметрів установки за результатами випробувань, з складанням відповідного акту.

При наявності недоліків у виконаній роботі, у разі мотивованої відмови замовника прийняти виконані роботи, сторонами складається акт з переліком доопрацювань та строки їх виконання (п. 8.6 договору).

У відповідності до умов договору позивач з супровідним листом вих. № АИ-166п від 22.05.2013 р. направив відповідачу рахунок на оплату № РН-09/1340/3 від 21.05.2013 р. на суму 250000,00 грн., акт здачі-приймання робіт за пунктом 4.7. договору, накладну № 1 від 22.05.2013 р., робочий проект та технічне завдання з проханням підписати накладну і акт здачі-приймання та повернути їх позивачу.

Сторони остаточно оформили та підписали 20 червня 2013 року Акт приймання-передачі, яким підтвердили, що підрядник, відповідно до п. 4.7 договору № 09/1340 від 07.09.2012 р., надав замовнику проектну документацію по ремонту кисневої установки К-04 інв. № 04684 та розробку системи управління. В Акті приймання-передачі зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають. Про недоліки або відмову у прийнятті робіт замовником не заявлялося. Вказаний акт підписано і затверджено уповноваженими представниками сторін договору, їх підписи скріплені відбитками печаток підприємств, оформлений акт повернутий позивачеві.

Таким чином, враховуючи положення п. 4.7 договору, відповідач повинен здійснити оплату за проектні роботи і розробку системи управління в розмірі 250000 грн., впродовж 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг на підставі наданого рахунку, тобто по 27.06.2013 р. включно.

Відповідач, в порушення умов договору, не здійснив оплату виконаних позивачем проектних робіт вартістю 250000,00 грн.

Внаслідок неналежного виконання замовником зобов'язань за договором, на його адресу 19.12.2014 р. спрямована претензія № АИ-220 від 19.12.2014 р. з вимогою впродовж 5-ти календарних днів з моменту отримання даної претензії сплатити суму боргу, пеню у розмірі 16705,48 грн. та 3% річних у розмірі 1103425 грн.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог та вимог апеляційної скарги, колегія суддів враховую наступне.

Так, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 837, ч. 1 ст. 838 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно ч. 1 статті 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором

Стаття 854 ЦК України встановлює загальне правило порядку оплати робіт, яке є логічним та виправданим розвитком притаманних підрядному договору ознак, де зазвичай підрядник виконує роботи своїм коштом, силами, на власний ризик. Замовник зобов'язаний сплатити підряднику обумовлену в договору ціну в повному обсязі після остаточної здачі йому результатів роботи.

В договорі підряду сторони можуть встановити самостійно інший порядок проведення оплати роботи: 1) попередньо за всю роботу або окремі етапи (види); 2) за результатом виконання певних етапів чи видів робіт.

Розрахунки за виконані роботи (етапи, види робіт) проводяться на підставі документів про їх обсяг та вартість. Такі документи складаються та підписуються підрядником і передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і при відсутності зауважень підписує їх. Після підписання таких документів у замовника виникає зобов'язання оплатити виконані роботи в передбачений договором термін.

Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що сторонами узгоджений поетапний розрахунок: для одних етапів (видів) робіт внесення передоплати, для інших - розрахунок за виконані етапи (види) робіт. Вартість таких етапів (видів) робіт визначена договором. Акт приймання-передачі розробленої проектної документації по ремонту кисневої установки К-04 інв. № 04684 та розробки системи управління підписаний сторонами. Зобов'язання оплатити виконані проектні роботи, в передбачений договором термін, виникло.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо оплати виконаних проектних робіт на суму 250000,00 грн. за п. 4.7 договору, у встановлений строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача 250000,00 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати виконаних проектних робіт позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 11239,72 грн. за період з 28.06.2013 р. по 26.12.2014 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних є вірним, а вимога про стягнення з відповідача 3% річних за період прострочення з 28.06.2013 р. по 26.12.2014 р. у розмірі 11239,72 грн. - підлягає задоволенню.

За порушення відповідачем строків оплати виконаних проектних робіт позивач, враховуючи положення п. 10.3 договору, просив стягнути 16609,58 грн. пені за період прострочення з 28.06.2013 р. по 27.12.2013 р.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Умовами п. 10.3 договору встановлено, що за прострочення оплати виконаних робіт, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,4% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідачем заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності за вимогою позивача про стягнення 16609,58 грн. пені, оскільки вона заявлена із пропущенням строку спеціальної позовної давності, що передбачений ч. 2 ст. 258 ЦК України.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Акт приймання-передачі підписаний сторонами 20.06.2013 р., рахунок на оплату переданий разом із листом вих. № АИ-166п від 22.05.2013 р., таким чином, термін остаточного розрахунку за даним етапом встановлювався по 27.06.2013 р. Тобто, початок перебігу строку позовної давності починається з 28.06.2013 р., адже саме з цієї дати позивач довідався або міг довідатись про порушення свого права. В розумінні приписів ст. 258 ЦК України, кінцевий строк, в який позивач мав звернутися до суду із вимогою про стягнення пені за вказаний ним період є 28.06.2014 р. Позивач направив позов до господарського суду Запорізької області 14.01.2015 р., згідно поштового конверту; позов судом отриманий 20.01.2015 р..

Таким чином, місцевий господарський суд правомірно зазначив, що позивач з вимогою про стягнення пені за період з 28.06.2013 р. по 27.12.2013 р. звернувся з пропущенням строків спеціальної позовної давності.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позову, в частині стягнення 16609,58 грн. пені, слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати наявної заборгованості, 3% річних відповідач суду не надав.

Доводи апеляційної скарги щодо ненастання строку оплати за виконані проектні роботи, який наступає тільки після завершення всіх робіт і остаточної здачі об'єкту ремонту (проектування, поставка обладнання, пусконалагоджувальні роботи) та досягнення мети самого договору, тобто завершення ремонту кисневої установки, що відповідає предмету договору, спростовуються вищевикладеним.

Доводи відповідача щодо відсутності обов'язку оплати виконаних позивачем проектних робіт внаслідок їх виконання не належним чином та оформлення документів не належним чином, а саме: проведення робіт без наявності відповідної ліцензії; виконання проекту не кваліфікованими та не сертифікованими фахівцями; відсутність проходження та отримання позитивного висновку експертизи робочого проекту об'єкту (спочатку по безпеці та охороні праці, а в подальшому комплексної експертизи), який відноситься до ІV та V категорії складності та 2-го класу підвищеної небезпеки; відсутність в Акт приймання-передачі від 20.06.2013 р. всіх реквізитів, що притаманні первинним документам, та не складення акту у формі КБ-3; відсутність доказів надання/направлення рахунку на оплату робіт; не надання позивачем нормативно-технічної документації (паспортів, сертифікатів якості та походження) на поставлене обладнання в рамках договору підряду, судом відхиляються, виходячи із наступного.

По-перше: перелічені заперечення є підставою позову ПАТ "ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ" до ТОВ "АНКОР-ІНЖІНІРІНГ" про розірвання договору підряду № 09/1340 від 07.09.2012 р. у справі № 916/373/15-г господарського суду Одеської області, за результатом розгляду якої, їм і надаватиметься відповідна правова оцінка.

По-друге: пояснення відмови оплатити виконані та прийняті проектні роботи, внаслідок їх неякісного (не належного ст. 854 ЦК України) виконання, з тих же підстав-заперечень, є неприпустимим, оскільки про недоліки в роботі негайно заявляється при її прийнятті (ст. 853 ЦК України), усуваються недоліки в розумний строк, тощо (ст. 852 ЦК України), якщо виявляються недоліки в проектній документації, вони безоплатно усуваються/перероблюються підрядником (ст. 891 ЦК України). За приписами статті 854 ЦК України обов'язок оплати виникає у замовника за умови, що підрядник виконав свої обов'язки повністю: робота виконана належним чином та в обумовлений строк або достроково у разі погодження на це замовника. Положення даної статті про те, що ціна за роботу сплачується тільки за умови дотримання наведених вимог, не слід розуміти у тому сенсі, що у випадку виявлення відступлень від умов договору або неістотного їх порушення, допущення недоліків підрядником він втрачає право на отримання належних йому платежів від замовника. В такому разі сторони можуть вирішити питання про зменшення розміру ціни договору тощо.

По-третє: як договором (п. 1.4) так і діючим законодавством (ст. 888 ЦК України) передбачається, що проектна документація розробляється на підставі завдання та вихідних даних, необхідних для складання проектної документації, надання яких є обов'язком замовника. Проект розроблений у відповідності до технічних завдань на розробку проектної документації для кисневої установки та системи її контролю, тобто на підставі наданих вихідних даних. Договором та вихідними даними не передбачалися клас підвищеної небезпеки об'єкту, категорія складності об'єкту, що тягне за собою необхідність проходження будь-якої із видів експертиз. Зазначені питання виникли у відповідача у зв'язку із вимогами Держкорпорації «Росатом» (лист № 08/165 від 11.10.2013 р. Позивач із власної ініціативи подав робочий проект на експертизу з питань охорони праці та отримав позитивний висновок ДП «Чорноморський експертно-технічний центр національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці». Щодо необхідності доопрацювання, перероблення проектної документації, виконання додаткових робіт (проходження комплексної експертизи, погодження в органах державної влади), у зв'язку із віднесенням об'єкту до ІV та V категорії складності та 2-го класу підвищеної небезпеки, позивачем не заперечується, але за умови надання йому відповідних вихідних даних та замовлення відповідачем таких додаткових робіт.

По-четверте: ліцензування проектних робіт, пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, на час укладення договору сторонами та їх виконання позивачем, скасоване. Ліценції на зазначені види робіт (проектування) не видавалися Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, згідно Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, що затверджений постановою КМУ № 1396 від 05.12.2007 р., після внесення до нього 27.02.2012 р. постановою КМУ № 148 відповідних змін.

Наполягання відповідача на необхідності наявності такої ліцензії у позивача є незаконним, доки їх договір не оспорений та не визнаний із цих підстав недійсним, як передбачається приписами ст. 227 ЦК України: правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним. Якщо юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого права на вчинення такого правочину, вона зобов'язана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану таким правочином.

Згідно звичаїв ділового обороту, сторони, як правило, одночасно із товаром/роботою/послугою надають всі необхідні контрагенту супровідні документи. Отже знаючи про необхідність отримання рахунку, відповідач не вчинив жодної юридично значущої дії для фіксації факту його неотримання, хоча акт приймання-передачі, який одночасно із рахунком і документами, що зазначені у листі вих. № АИ-166п від 22.05.2013 р., отримав, оформив, підписав та повернув позивачу. Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем дотримано умов договору, в тому числі виконано пункт 4.7. договору, а відповідачем не доведено неотримання ним рахунку.

Форма (КБ-3 або інша) акта приймання-передачі окремих етапів (видів) робіт та/або остаточного/кінцевого виконання робіт за договором сторонами не визначалася та не узгоджувалася, Акт приймання-передачі від 20.06.2013 р. містить необхідні відомості, що задовольняє вимогам про відомості, які має містити первинний документ.

Додатково слід зазначити, що предмет спору у даній справі не стосується питань придбання, поставки, передачі на зберігання відповідачу обладнання (із паспортами, сертифікатами якості та походження) в рамках даного договору підряду.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 11.03.2015 року залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 20.04.2015 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Івакіна В.О.