Постанова

від 09.07.2015 по справі 908/363/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2015 року Справа № 908/363/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяХодаківська І.П., суддіБакуліна С.В., Яценко О.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 року у справі№ 908/363/15-г господарського судуЗапорізької області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Анкор-Інжінірінг" доПублічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" простягнення 277 849, 30 грн.

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Галуш О.В. дов. б/н від 26.12.2014 року, Кожухар В.А. дов. б/н від 26.12.2014 року, - відповідача:Собченко М.В. дов. № 17/22 від 28.04.2014 року

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Анкор-Інжінірінг" (далі за текстом - ТОВ "Анкор-Інжінірінг") звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" (далі за текстом - ПАТ "Енергомашспецсталь") про стягнення 277 849, 30 грн., які складаються з: 250 000, 00 грн. основного боргу, 16 609, 58 грн. пені, 11 239, 72 грн. 3 % річних.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.03.2015 року у справі № 908/363/15-г позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з ПАТ "Енергомашспецсталь" на користь ТОВ "Анкор-Інжінірінг" 250 000, 00 грн. основного боргу, 11 239, 72 грн. 3 % річних. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ПАТ "Енергомашспецсталь" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 11.03.2015 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення 250 000, 00 грн. основного боргу та 11 239, 72 грн. 3 % річних та прийняти у вказаній частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 року у справі № 908/363/15-г апеляційну скаргу ПАТ "Енергомашспецсталь" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 11.03.2015 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ПАТ "Енергомашспецсталь" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 11.03.2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 року у справі № 908/363/15-г в частині задоволення позовних вимог про стягнення 250 000, 00 грн. основного боргу та 11 239, 72 грн. 3 % річних та прийняти у вказаній частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 1, 12 Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки", ст. 7 Закону України "Про архітектурну діяльність", ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. ст. 33, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 11.06.2015 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Ходаківської І.П., суддів - Фролової Г.М., Яценко О.В. (доповідач) касаційна скарга публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 25.06.2015 року.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 23.06.2015 року № 03-05/1028 для розгляду касаційної скарги у справі № 908/363/15-г, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Ходаківської І.П. сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Бакуліна С.В., судді Фролова Г.М., Яценко О.В. (доповідач).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.06.2015 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено до 09.07.2015 року.

01.07.2015 року на адресу Вищого господарського суду України надійшло клопотання за підписом директора товариства з обмеженою відповідальністю "Анкор-Інжінірінг" про участь представника Кожухар Володимира Андрійовича та інженера Галуша Олега Володимировича у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 01.07.2015 року № 03-05/1105 для розгляду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 908/363/15-г, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Фролової Г.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Бакуліна С.В., судді Грейц К.В., Яценко О.В. (доповідач).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.07.2015 року клопотання директора товариства з обмеженою відповідальністю "Анкор-Інжінірінг" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, доручено господарському суду Одеської області забезпечити проведення відеоконференції за участю представника Кожухар Володимира Андрійовича та інженера Галуша Олега Володимировича.

Розпорядженням заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 07.07.2015 року № 03-05/1168 для розгляду касаційної скарги у справі № 908/363/15-г, у зв'язку із виходом з відпустки судді Ходаківської І.П. сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді Бакуліна С.В., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.09.2012 року ПАТ "Енергомашспецсталь" (замовник) та ТОВ "Анкор-Інжінірінг" (підрядник) уклали договір підряду № 09/1340, згідно п. п. 1.1., 1.2. якого підрядник бере на себе зобов'язання на свій ризик виконати визначену цим договором роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити її. Предмет підряду: ремонт кисневої установки К-04 інв. № 04684.

Положеннями п. 1.4. вищевказаного Договору сторони погодили, що проектна документація розробляється на підставі технічного завдання узгодженого сторонами протягом 10 днів після підписання договору і є невід'ємною частиною договору. Передається замовнику в 4-х екземплярах і на електронному носії.

Відповідно до п. 1.5. Договору загальна вартість робіт за договором складає - 1 953 034, 80 грн.

Положеннями п. 4.4., 4.5., 4.6. Договору сторони узгодили, що замовник здійснює передоплату у розмірі 500 000, 00 грн. протягом 10 банківських днів після підписання договору на підставі наданого рахунку. Замовник здійснює передоплату у розмірі 500 000, 00 грн. через 60 календарних днів після підписання договору на підставі наданого рахунку. Замовник здійснює оплату у розмірі 500 000, 00 грн. протягом 5-ти банківських днів після підписання Акту приймання на майданчику підрядника запасних частин, комплектуючих, матеріалів, системи управління на підставі наданого рахунку.

Пунктом 4.7. Договору сторони погодили, що замовник здійснює оплату за проектні роботи і розробку системи управління у розмірі 250000,00 грн. протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання акта приймання-передачі наданих послуг на підставі наданого рахунку.

Згідно п. 4.8. Договору замовник здійснює оплату за монтажні роботи у розмірі 150000,00 грн. протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання акта приймання-передачі наданих послуг на підставі наданого рахунку. Замовник здійснює остаточний розрахунок у розмірі 53 035, 76 грн. протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання акта виконаних робіт по всьому об'єкту, який передбачений цим договором на підставі виставленого рахунку.

Приймання-здавання виконаних робіт, згідно п. 8.1. Договору, здійснюється сторонами по акту протягом 5-ти днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмета договору. Підписання актів виконаних робіт здійснюється сторонами після підтвердження паспортних параметрів установки за результатами випробувань, з складанням відповідного акту.

Відповідно до п. 8.6. Договору при наявності недоліків у виконаній роботі, у разі мотивованої відмови замовника прийняти виконані роботи, сторонами складається акт з переліком доопрацювань та строки їх виконання.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з супровідним листом вих. № АИ-166п від 22.05.2013 року направив відповідачу рахунок на оплату № РН-09/1340/3 від 21.05.2013 року на суму 250 000, 00 грн., акт здачі-приймання робіт за п. 4.7. Договору, накладну № 1 від 22.05.2013 року, робочий проект та технічне завдання з проханням підписати накладну і акт здачі-приймання та повернути їх позивачу.

Також, судами досліджено, що сторони остаточно оформили та підписали 20.06.2013 року Акт приймання-передачі, яким підтвердили, що підрядник, відповідно до п. 4.7. Договору надав замовнику проектну документацію по ремонту кисневої установки К-04 інв. № 04684 та розробку системи управління. В Акті приймання-передачі зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають. Про недоліки або відмову у прийнятті робіт замовником не заявлялося. Вказаний акт підписано і затверджено уповноваженими представниками сторін договору, їх підписи скріплені відбитками печаток підприємств, оформлений акт повернутий позивачеві.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи положення п. 4.7. Договору, погоджується з висновком судів про те, що відповідач повинен здійснити оплату за проектні роботи і розробку системи управління в розмірі 250 000 грн., впродовж 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг на підставі наданого рахунку, тобто по 27.06.2013 року включно, однак відповідач, в порушення умов договору, не здійснив оплату виконаних позивачем проектних робіт вартістю 250 000, 00 грн.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що внаслідок неналежного виконання замовником зобов'язань за договором, на його адресу 19.12.2014 року спрямована претензія № АИ-220 від 19.12.2014 року з вимогою впродовж 5-ти календарних днів з моменту отримання даної претензії сплатити суму боргу, пеню у розмірі 16 705, 48 грн. та 3 % річних у розмірі 11 034, 25 грн.

За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 837, ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Положеннями ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Згідно ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Положення ст. 854 Цивільного кодексу України закріплюють загальне правило порядку оплати робіт, яке є логічним та виправданим розвитком притаманних підрядному договору ознак, де зазвичай підрядник виконує роботи своїм коштом, силами, на власний ризик. Замовник зобов'язаний сплатити підряднику обумовлену в договору ціну в повному обсязі після остаточної здачі йому результатів роботи.

В договорі підряду сторони можуть встановити самостійно інший порядок проведення оплати роботи: 1) попередньо за всю роботу або окремі етапи (види); 2) за результатом виконання певних етапів чи видів робіт.

Розрахунки за виконані роботи (етапи, види робіт) проводяться на підставі документів про їх обсяг та вартість. Такі документи складаються та підписуються підрядником і передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і при відсутності зауважень підписує їх. Після підписання таких документів у замовника виникає зобов'язання оплатити виконані роботи в передбачений договором термін.

Отже, обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що сторонами узгоджений поетапний розрахунок: для одних етапів (видів) робіт внесення передоплати, для інших - розрахунок за виконані етапи (види) робіт. Вартість таких етапів (видів) робіт визначена договором. Акт приймання-передачі розробленої проектної документації по ремонту кисневої установки К-04 інв. № 04684 та розробки системи управління підписаний сторонами. Зобов'язання оплатити виконані проектні роботи, в передбачений договором термін, виникло.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання, в силу приписів ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Договір, згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Господарськими судами вірно встановлено, що укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо оплати виконаних проектних робіт на суму 250 000, 00 грн. за п. 4.7. Договору, у встановлений строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, судами встановлений.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що вимога позивача про стягнення із відповідача 250 000,00 грн. основного боргу є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Крім того, за порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати виконаних проектних робіт позивач просив стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 11 239, 72 грн. за період з 28.06.2013 року по 26.12.2014 року.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи те, що судами перевірено розрахунок 3 % річних та встановлено те, що він є вірним, погоджується з висновком судів про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних за період прострочення з 28.06.2013 року по 26.12.2014 року у розмірі 11 239, 72 грн.

Також, за порушення відповідачем строків оплати виконаних проектних робіт позивачем, враховуючи положення п. 10.3. Договору, заявлено до стягнення 16 609, 58 грн. пені за період прострочення з 28.06.2013 року по 27.12.2013 року.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 10.3. Договору сторони узгодили, що за прострочення оплати виконаних робіт, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0, 4 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено судами, відповідачем заявлено клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності за вимогою позивача про стягнення 16 609, 58 грн. пені, оскільки вона заявлена із пропущенням строку спеціальної позовної давності, що передбачений ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України.

Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Положеннями ст. 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності, згідно ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судами встановлено, що акт приймання-передачі підписаний сторонами 20.06.2013 року, рахунок на оплату переданий разом із листом вих. № АИ-166п від 22.05.2013 року, термін остаточного розрахунку за даним етапом встановлювався по 27.06.2013 року, а тому вірним є висновок судів про те, що початок перебігу строку позовної давності починається з 28.06.2013 року, адже саме з цієї дати позивач довідався або міг довідатись про порушення свого права.

З огляду на приписи ст. 258 Цивільного кодексу України, кінцевий строк, в який позивач мав звернутися до суду із вимогою про стягнення пені за вказаний ним період 28.06.2014 року, однак, позивач направив позов до місцевого господарського суду 14.01.2015 року, що підтверджується штемпелем поштового відділення зв'язку на конверті; позов судом отриманий 20.01.2015 року.

Отже, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивач з вимогою про стягнення пені за період з 28.06.2013 року по 27.12.2013 року звернувся з пропущенням строків спеціальної позовної давності у зв'язку чим суди вірно відмовили в задоволенні позову, в частині стягнення 16 609, 58 грн. пені.

Необґрунтованими є доводи скаржника про відсутність обов'язку оплати виконаних позивачем проектних робіт внаслідок їх виконання не належним чином та оформлення документів не належним чином, а саме: проведення робіт без наявності відповідної ліцензії; виконання проекту не кваліфікованими та не сертифікованими фахівцями; відсутність проходження та отримання позитивного висновку експертизи робочого проекту об'єкту (спочатку по безпеці та охороні праці, а в подальшому комплексної експертизи), який відноситься до ІV та V категорії складності та 2-го класу підвищеної небезпеки; відсутність в Акт приймання-передачі від 20.06.2013 року всіх реквізитів, що притаманні первинним документам, та не складення акту у формі КБ-3; відсутність доказів надання/направлення рахунку на оплату робіт; не надання позивачем нормативно-технічної документації (паспортів, сертифікатів якості та походження) на поставлене обладнання в рамках договору підряду з огляду на наступне.

Крім того, доводи скаржника про відмову в оплаті виконаних та прийнятих проектних робіт, внаслідок їх неякісного (не належного ст. 854 ЦК України) виконання, з тих же підстав-заперечень, є неправомірними з огляду на те, що про недоліки в роботі негайно заявляється при її прийнятті (ст. 853 ЦК України), усуваються недоліки в розумний строк, тощо (ст. 852 ЦК України), якщо виявляються недоліки в проектній документації, вони безоплатно усуваються/перероблюються підрядником (ст. 891 ЦК України).

За приписами ст. 854 Цивільного кодексу України обов'язок оплати виникає у замовника за умови, що підрядник виконав свої обов'язки повністю: робота виконана належним чином та в обумовлений строк або достроково у разі погодження на це замовника.

Судами вірно зазначено про те, що положення даної статті про те, що ціна за роботу сплачується тільки за умови дотримання наведених вимог, не слід розуміти у тому сенсі, що у випадку виявлення відступлень від умов договору або неістотного їх порушення, допущення недоліків підрядником він втрачає право на отримання належних йому платежів від замовника, оскільки в такому разі сторони можуть вирішити питання про зменшення розміру ціни договору тощо.

Також, умовами Договору (п. 1.4.) та законодавством (ст. 888 ЦК України) передбачається, що проектна документація розробляється на підставі завдання та вихідних даних, необхідних для складання проектної документації, надання яких є обов'язком замовника. Проект розроблений у відповідності до технічних завдань на розробку проектної документації для кисневої установки та системи її контролю, тобто на підставі наданих вихідних даних.

Судами встановлено, що Договором та вихідними даними не передбачалися клас підвищеної небезпеки об'єкту, категорія складності об'єкту, що тягне за собою необхідність проходження будь-якої із видів експертиз. Зазначені питання виникли у відповідача у зв'язку із вимогами Держкорпорації "Росатом" (лист № 08/165 від 11.10.2013 р.). Так, позивач із власної ініціативи подав робочий проект на експертизу з питань охорони праці та отримав позитивний висновок ДП "Чорноморський експертно-технічний центр національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці".

Доводи скаржника про необхідність отримання рахунку є безпідставними, оскільки відповідач не вчинив жодної юридично значущої дії для фіксації факту його неотримання в той час, як акт приймання-передачі, який одночасно із рахунком і документами, що зазначені у листі вих. № АИ-166п від 22.05.2013 року, отримав, оформив, підписав та повернув позивачу, а тому обґрунтованим є висновок судів про те, що позивачем дотримано умов договору, в тому числі виконано п. 4.7. Договору, а відповідачем не доведено неотримання ним рахунку.

Форма (КБ-3 або інша) акта приймання-передачі окремих етапів (видів) робіт та/або остаточного/кінцевого виконання робіт за договором сторонами не визначалася та не узгоджувалася, Акт приймання-передачі від 20.06.2013 року містить необхідні відомості, що задовольняє вимогам про відомості, які має містити первинний документ.

Всі інші доводи скаржника не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, яким вже було надано оцінку апеляційним господарським судом.

Отже, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи місцевим та апеляційним господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарськими судами вірно застосовані норми права, а доводи скаржників не спростовують законності прийнятих у справі судових актів.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 року у справі № 908/363/15-г залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 року у справі № 908/363/15-г залишити без змін.

Головуючий суддяІ.П. Ходаківська СуддіС.В. Бакуліна О.В. Яценко