Постанова

від 14.04.2015 по справі 920/1969/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2015 р. Справа № 920/1969/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О. , суддя Камишева Л.М.

при секретарі Кузнєцовій І.В.

за участю представників:

відповідача - Білик С.І. (довіреність б\н від 16 січня 2015 року),

позивача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 567 С\1-6) на рішення господарського суду Сумської області від 22 грудня 2014 року у справі № 920/1969/14

за позовом Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетінг-центр LTD", м. Суми

про виселення з приміщення

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 22.12.2014 року у справі № 920/1969/14 (суддя Левченко П.І. ) позов задоволено.

Виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркетінг-центр LTD " з займаного нежитлового приміщення, площею 18,0 кв.м., розташованого за адресою: м. Суми, вул. 20 Років Перемоги, 13, з поверненням приміщення Управлінню майна комунальної власності Сумської міської ради.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю " Маркетінг-центр LTD ", з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Сумської області від 22.12.2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, тим, що жодної з обставин, передбачених договором, як підстав припинення договору оренди на даний час не існує, а отже вимоги позивача про виселення відповідача з займаного нежитлового приміщення з поверненням приміщення Управлінню майна комунальної власності Сумської міської ради є необґрунтованими.

В судовому засіданні 03.03.2015 року оголошувалась перерва до 17.03.2015 року до 12:15 год.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 року у зв'язку із відрядженням судді Тихого П.В., для розгляду справи № 920/1969/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О., суддя Камишева Л.М.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.03. 2015 року за клопотаннями представників сторін розгляд справи відкладений на 14.04.2015 року.

14.04.2015 року на адресу Харківського апеляційного господарського суду від Управління майна комунальної власності Сумської міської ради надійшла заява про затвердження мирової угоди, в якій позивач просить на підставі п. 7 статті 80 Господарського процесуального кодексу України припинити провадження у справі № 920/1969/14 (вх. 5953).

Відповідачем також подана до суду апеляційної інстанції заява про затвердження мирової угоди, в якій просить рішення місцевого господарського суду у справі 920/1969/14 від 22.12.2014 року скасувати, прийняти нове рішення, яким провадження у справі припинити (вх. 5954).

Колегія суддів відмовляє у задоволенні заяви сторін про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі, оскільки нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено затвердження мирової угоди на стадії апеляційного провадження.

Така правова позиція викладена у п. 8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17 травня 2011 року «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, норми ГПК щодо вчинення господарським судом першої інстанції певних процесуальних дій не застосовуються судом апеляційної інстанції у випадках, коли відповідною нормою ГПК прямо передбачено, що процесуальна дія вчиняється лише до прийняття рішення судом першої інстанції, крім передбаченого статтею 24 ГПК права залучати до участі у справі іншого відповідача, здійснити за згодою позивача заміну первісного відповідача належним відповідачем та зазначеного у статті 27 ГПК права залучити до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Апеляційна інстанція не застосовує положення ГПК щодо затвердження господарським судом мирової угоди та відмови позивача від позову.

У призначене судове засідання 14.04.2015 року представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 117).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги за відсутності належно повідомленого представника позивача.

Посилаючись на приписи статті 785 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», місцевий господарський суд дійшов висновку про повернення орендованого майна у зв'язку з припиненням дії договору оренди нерухомого майна та про виселення відповідача з займаного спірного нежитлового приміщення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів справи, 12.09.2008 року між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркетінг-центр LTD " (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № УМКВ-0198, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування (оренду) на умовах, визначених договором, нежитлові приміщення у будинку № 13 за адресою: м. Суми, вул.. 20 років Перемоги, на першому поверсі, площею 18,0 кв.м., право на оренду яких орендар набув на підставі наказу Управління майном комунальної власності Сумської міської ради від 12.09.2008 року № 178/01-09 (а.с.11-13 ).

Відповідно до п. 1.1. договору майно передається в оренду з метою розміщення аптечного пункту.

Договір діє з 12 вересня 2008 року по 12 серпня 2011 рік. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих саме умовах, які були передбачені цим договором (п.п. 10.1., 10.8-1. договору).

Згідно п.10.8 договору, у разі припинення дії договору або його розірвання Орендодавець має письмово повідомити Орендаря про дату передачі Орендарем Об'єкта оренди Орендодавцю. Передача об'єкта оренди оформляється актом приймання - передачі, який підписується Сторонами договору. Разом з об'єктом оренди Орендар має передати Орендодавцю ключі від Об'єкта.

В 2011 році позивач не заперечував проти продовження строку дії договору, а тому з урахуванням умов договору, спірний договір продовжив свою дію до 12.07.2014 р.

Як убачається з матеріалів справи, позивач у зв'язку із закінченням терміну дії пролонгованого договору та у відповідності до пункту 10.8 договору, направив на адресу відповідача листа за вих. №23.01-16/764 від 22.07.2014 року, в якому повідомив про закінчення дії договору та не продовження його на новий строк. В зазначеному листі позивач запропонував провести незалежну оцінку, звіт про яку надати позивачу в строк до 31.07.2014 року, а у разі невиконання наведених вимог - передати об'єкт оренди позивачу в строк до 12.08.2014 року за актом приймання-передачі.

Але відповідач, всупереч приписам чинного законодавства України та положенням договору оренди, вимог, викладених у вищезазначеному листі позивача не виконав, об'єкт оренди за актом приймання-передачі не повернув, обгрунтовуючи це тим, що листа Управління майна комунальної власності Сумської міської ради №23.01-16/764 від 22.07.2014 року не отримував.

Заперечення відповідача щодо неотримання від позивача листа № 23.01-16/764 від 22.07.2014 року про закінчення дії договору і не продовження його на новий строк на тих же умовах спростовується загальнодоступною інформацією, розміщеною в мережі Інтернет на сайті УДППЗ "Укрпошта" (а.с. 66, 67), згідно якої поштове відправлення за номером (штриховим ідентифікатором) 4003004487900 вручене за довіреністю 01.10.2014 року об'єктом поштового зв'язку м. Суми - 3 з індексом 40003.

Частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно з ч. 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 10.7. договору передбачено, що договір припиняється внаслідок закінчення строку його дії.

Як вже було зазначено в цій постанові, пунктом 10.8.-1. договору оренди встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Орендодавець в межах передбаченого пунктом 10.8.-1. договору місячного строку письмово повідомив орендаря про припинення договору оренди, у зв'язку з чим вимагав звільнити займані приміщення.

З наведених обставин свідчить, що укладений між Управлінням комунальної власності Сумської міської ради та ТОВ «Маркетінг-центр LTD» договір оренди від 12.09.2008 року припинив свою дію з 12.07.2014 р.

Відповідно до ч. 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно ч. 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідач свого обов'язку з повернення об'єкту оренди у зв'язку із припиненням договору оренди не виконав. Порушення відповідачем обов'язку з повернення орендованого майна є підставою для задоволення заявлених до нього вимог про виселення.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на положення Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" № 1759-VІ від 15.12.2009 р., а саме на частину 5 розділу II «Прикінцевих положень» цього Закону, де зазначено, що термін договорів оренди державного та коммунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, вважається продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін.

Відповідач надав суду копію листа Головного управління Державного комітету статистики у Сумській області №04/1-22-718 від 17.02.2010 року, в якому підтверджується, що на 2009 рік Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркетінг-центр LTD " відносилось до суб'єктів малого підприємництва.

На думку відповідача, договір оренди нерухомого майна № УМКВ-0198 від 12.09.2008 р., укладений між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради та ТОВ «Маркетінг-центр LTD», з урахуванням норм Закону України № 1759-VІ від 15.12.2009 р., повинен був діяти до 12.09.2013 року.

Крім того, відповідач посилається на те, що листом за вих. № 000156 від 10.07.2013 р. він звертався до комунальної установи «Сумська міська клінічна лікарня № 1», яким просив надати згоду на продовження дії договору оренди № УМКВ-0198 від 12.09.2008 року, яка в свою чергу, своїм листом за вих. № 3132/11 від 11.07.2013 року надала згоду на подальше продовження дії договору оренди.

Оскільки заяв про припинення або зміну умов договору оренди від позивача не надходило, то як вважає відповідач, відповідно до п.10.8-1 договір оренди вважається продовжений на той самий строк (тобто до 12 вересня 2018 року) і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Такі доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

По-перше, орендодавцем, згідно договору оренди нерухомого майна № УМКВ-0198 від 12.09.2008 року є Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, а тому звернення до комунальної установи «Сумська міська клінічна лікарня № 1» з пропозицією про продовження дії договору оренди, а в подальшому її погодження з такою пропозицією, не може вважатися належним виконанням пункту 10.8.-1. вказаного договору, оскільки ця установа не є стороною спірного договору оренди, а саме, не є орендодавцем.

По-друге. Дійсно, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" № 1759-VІ від 15.12.2009р. передбачалось, що термін договорів оренди державного та коммунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, вважається продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін.

Згідно з ч. 3 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами малого підприємництва є: фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України; юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Разом з тим, серед засад цивільного законодавства обгрунтовано визначено положення про свободу договору.

Згідно статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 3 ч.1 статті 3, статей 6, 627 Цивільного кодексу України свобода договору визначається через такі аспекти, як свобода прийняття рішення щодо укладення договору; свобода у виборі контрагента; свобода у виборі типу та виду договору; свобода у визначенні умов договору.

Сторони у договорі можуть відступати від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони не можуть відступати від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано на це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає із їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Вказаний Закон не містить обмежень щодо врегулювання сторонами тих умов, на яких був укладений між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради та ТОВ "Маркетінг-центр LTD" договір оренди № УМКВ-0198 від 12.09.2008 р.

Строк договору, який сторони визначили у пункті 10.1. договору оренди нерухомого майна № УМКВ-0198 від 12.09.2008 р. сплив, додаткові угоди між позивачем та відповідачем не укладались, а тому посилання відповідача на те, що договір є продовженим до 12 вересня 2018 року безпідставні.

До того ж, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню (частина 2 статті 793 Цивільного кодексу України), доказів чого сторонами надано не було.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Враховуючи приписи статті 101 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено межі перегляду справи в апеляційному суді, колегія суддів не застосовує положення Господарського процесуального кодексу України щодо затвердження господарським судом мирової угоди; підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення місцевого господарського суду відсутні.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні, а тому рішення господарського суду Сумської області від 22 грудня 2014 року у справі № 920/1969/14 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відповідача - без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Сумської області від 22 грудня 2014 року у справі № 920/1969/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повна постанова складена 20.04.2015р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Камишева Л.М.