Рішення

від 14.04.2015 по справі 908/944/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/20/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2015 Справа № 908/944/15-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Славстрой", (83048, м. Донецьк, пр. Визволення Донбасу, буд. 8-Б, оф. 773)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СВОД-ТПМ", (83001, м. Донецьк, вул. Горького, буд. 146, оф. 14)

про стягнення 56095,12 грн. заборгованості за товар неналежної якості та 3600, 00 грн. збитків

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача -не з'явився.

13.02.2015р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Славстрой", м. Донецьк з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВОД-ТПМ", м. Донецьк про стягнення 56095,12 грн. заборгованості за товар неналежної якості та 3600, 00 грн. збитків.

Статтею 1 Закону України від 12.08.2014 р. № 1632-VII "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" встановлено, що у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції таким судам, та зобов'язано забезпечити розгляд: господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, - господарськими судами, що визначаються головою Вищого господарського суду України.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя господарськими судами Донецької і Луганської областей, Донецьким апеляційним господарським судом у районі проведення антитерористичної операції на підставі ст. 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" встановлено, що розгляд господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області, здійснюється господарським судом Запорізької області.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.02.2015р. порушено провадження у справі № 908/944/15-г, справі присвоєно номер провадження 4/20/15, розгляд справи призначено на 17.03.2015 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору. Ухвалою суду від 17.03.2015 р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, розгляд справи відкладався до 14.04.2015р.

В судовому засіданні 14.04.2015р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За ініциативою суду судове засідання 14.04.2015р. здійснювалося без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач в судове засідання 14.04.2015р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Заявлені позовні вимоги, викладені у позовній заяві, мотивовані ст.ст.526, 527 ЦК України, ст.ст.195,268 ГК України та полягають в наступному. Відповідно до договору №02/10-13 від 15.10.2013р. позивачу був здійснений продаж тротуарних плит ФЕМ у загальній кількості 760,00 кв.м. на суму 69 967,92 грн. Оплата була здійснена в повному обсязі в обумовлені терміни, що підтверджується платіжними дорученнями № 6914 від 21.10.2013 року, № 7055 від 06.11.2013 року, № 7123 від 15.11.2013 року, № 7315 від 05.12.2013 року та Актом звіряння взаємних розрахунків за період Квітень 2013р. - Грудень 2013р. Згідно з п.4.1. Договору Товар виготовляється згідно з ДСТУ Б В.2.7-145:2008 Будівельні матеріали. Вироби бетонні тротуарні неармовані. Технічні умови. Гарантійний термін - 3 роки, при умові дотримання правил монтажу та експлуатації. В процесі укладання тротуарної плитки були виявлені дефекти, такі як кришіння бетону, тріщини, відколи. У зв'язку з чим, Позивач був змушений звернутися до ДП «Донецький ПромбудНДІпроект» для отримання незалежної експертної оцінки. Вартість проведення експертної оцінки склав 3 600,00 грн. У грудні 2013р. ДП «Донецький ПромбудНДІпроект» було проведено випробування з визначення міцності та складу бетону тротуарних плит ФЕМ. Результат випробування показав, що поставлений Товар не відповідає нормативним вимогам ДСТУ Б В.2.7-145:2008. Міцність показники бетону виробів ФЕМ відповідають класу В3,5. Згідно з нормативним вимогам міцність бетону виробів ФЕМ повинна характеризуватися класами В25 і вище. Також, вищезазначений бетон перевищує показник водопоглинання, нормований ДСТУ Б В.2.7-145:2008. Після проведення переговорів щодо постачання неякісного товару, 17.01.2014 р. позивачем було отримано лист від відповідача про можливість заміни бракованого Товару протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів з наданням до 20 січня 2014 р. зразків замінної плитки для проведення експертизи, а у разі, якщо якість даних зразків не буде відповідати вимогам нормативних документів, Відповідачем запропоновано розглянути питання про повернення грошових коштів або поставку іншої продукції в рамках вищевказаного Договору до 01.07.2014р. 18.01.2014 р. відповідачеві була вручена вимога по поверненню грошових коштів. За даною вимогою грошові кошти, сплачені за Товар, повинні були бути перераховані на поточний рахунок в термін 7 (сім) календарних днів з дати отримання вимоги. Повернення Відповідачу бракованого Товару було здійснено в повному обсязі в обумовлений термін, згідно возвратних накладних на Товар. Загальна кількість поверненого Товару складає 760,00 кв.м. на суму 69 967,92 грн. Відповідач зробив перше повернення грошових коштів в розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків за період: Січень 2013р. - Квітень 2014р. 01.08.2014 року Сторони домовились, для часткового погашення заборгованості за вищезазначеним Договором, здійснити поставку шлакоблоку (М-50) у загальній кількості 1 080,00 шт. на суму 8 683,20 грн., що підтверджується видатковаю накладною № 01/08-1 від 01.08.2014р. Проте, станом на 18.09.2014р. відповідачем залишок заборгованості не сплачений. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВОД-ТПМ" 56095,12 грн. заборгованості за товар неналежної якості та 3600, 00 грн. збитків.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи та письмовий відзив не надав. Про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином, ухвала суду про порушення провадження у справі № 908/944/15-г від 13.02.2015 р. була направлена засобами поштового зв'язку на адресу вказану у позовній заяві, а саме: 83001, м. Донецьк, вул. Горького, буд. 146, оф. 14, однак у зв'язку з неможливістю здійснення поштових відправлень у м. Донецьк, направлена не була.

Відповідно до п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014р. № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов, зокрема: 1) Якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін. 3) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення; 4) За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

На підставі викладеного, суд належним чином повідомив відповідача про час та місце судового засідання шляхом надсилання телефонограми, про що свідчить витяг телефонограми від 16.02.2015р., який містися в матеріалах справи, однак зазначену телефонограму за телефоном - (062) 304-33-63 не прийнято, у зв'язку з переадресацією. Також , інформацію про час і місце судового засідання розміщено на сторінці суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, про що свідчить відповідний витяг який міститься в матеріалах справи.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 14.04.2015 року за відсутності представника відповідача.

Крім того, суд виходить з тих обставин, що відповідно до ч. 1 ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Процесуальний строк вирішення спору закінчується - 14.04.2015р. На думку суду сторони мали достатньо часу для надання суду наявних доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне розглянути справу по-суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

15.10.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Славстрой" (покупець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СВОД-ТПМ" (Продавець, відповідач у справі) було укладеного договір продажу №02/10-13, згідно з умовами якого відповідач зобов'язався поставити, а покупець - на умовах даного договору прийняти і оплатити товар.(п.1.1 Договору).

Згідно п. 2.1 Договору асортимент та кількість продукції визначається відповідно до заявок покупця. Отримання заявки продавцем здійснюється шляхом передачі покупцем заявки в довільній формі.

Відповідно до розділу 3 Договору оплата за договором здійснюється шляхом безготівкового банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Покупець здійснює попередню оплату в розмірі 100% згідно відповідного рахунку на оплату партії товару.

Згідно з п.4.1. Договору товар виготовляється згідно з ДСТУ Б В.2.7-145:2008 Технічні умови. Гарантійний термін - 3 роки, при умові дотримання правил монтажу та експлуатації.

Відповідно до п.4.2 Договору у випадку виявлення недоліків покупець повинен письмово повідомити продавця на протязі 5 днів. Повідомлення направляється у вигляді Акту, який містить посилання на зазначення дефекту та інформації про його виявлення.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. (п.6.1)

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору, відповідно до видаткових накладних, позивач поставив відповідачу товар передбачений умовами договору.

А саме був здійснений продаж тротуарних плит ФЕМ у загальній кількості 760,00 кв.м. на суму 69 967,92 грн., згідно:

- видаткової накладної №22/10-3 від 22.10.2013р. плитка тротуарна 100*200*50 мм сіра у кількості 200,00 кв.м.;

- видаткової накладної №19/11-2 від 19.11.2013р. плитка тротуарна 100*200*50 мм сіра у кількості 460,00 кв.м.;

- видаткової накладної №22/11-3 від 22.112013р. плитка тротуарна 100*200*50 мм сіра у кількості 100,00 кв.м.

Всі зазначені видаткові накладні узгодженні між позивачем і відповідачем, мають підписи уповноважених осіб сторін та скріплені печатками підприємств. (Належним чином посвідчені копії - залучені до матеріалів справи).

Як свідчать матеріали справи, оплата відповідачем була здійснена в повному обсязі в обумовлені терміни, що підтверджується платіжними дорученнями № 6914 від 21.11.2013 року, № 7055 від 06.11.2013р., № 7123 від 15.11.2013р., № 7315 від 05.12.2013 р. та Актом звіряння взаємних розрахунків за період квітень 2013р. - грудень 2013р., який підписаний сторонами.

Як зазначає позивач, в процесі укладання тротуарної плитки були виявлені дефекти, такі як кришіння бетону, тріщини, відколи.

Листом вих.№011/12-2013 від 09.12.2013р. позивач звернувся до ДП «Донецький ПромбудНДІпроект» для отримання незалежної експертної оцінки для втановлення існуючих недоліків товару.

Відповідно до Договору на виконання науково-технічної продукції № 7/05-13 від 30.05.2013р., протоколу згоди про договірну ціну на проведення незалежної експертної оцінки, та Акту № 8/гп-653 здачі - приймання науково - технічної продукції від 18.12.2013 року, була проведена експертної оцінка тротуарної плитки, поставленої згідно договору продажу №02/10-13 від 15.10.2013р., вартість якої склала 3 600,00 грн.

Позивачем було перераховано грошові кошти на рахунок ДП «Донецький ПромбудНДІпроект» за проведення незалежної експертної оцінки в сумі 3 600,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7387 від 16.12.2013 р.

Як свідчать матеріали справи, у грудні 2013р. ДП «Донецький ПромбудНДІпроект» було проведено випробування з визначення міцності та складу бетону тротуарних плит ФЕМ.

Результат випробування ДП «Донецький ПромбудНДІпроект» від 18.10.2013р. показав, що поставлений Товар не відповідає нормативним вимогам ДСТУ Б В.2.7-145:2008. В зазначених результатах вказано, що міцність показники бетону виробів ФЕМ відповідають класу В3,5. Згідно з нормативним вимогам міцність бетону виробів ФЕМ повинна характеризуватися класами В25 і вище. Також, вищезазначений бетон перевищує показник водопоглинання, нормований ДСТУ Б В.2.7-145:2008.

Стягнення суми в розмірі 56095,12 грн. сплаченої за поставлений товар, що виявився неналежної якості та 3600, 00 грн. збитків, є предметом даного судового розгляду.

Згідно з ст.ст. 11, 509, 530, 525, 526 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться і в установлений строк, є договір. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з ст.599 цього Кодексу зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст.ст.610,611 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до ч.ч.1 ст.268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Як встановлено з матеріалів справи 17.01.2014 р. позивачем було отримано лист за №2/01 від відповідача про можливість заміни неякісного Товару протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів з наданням до 20 січня 2014 р. зразків замінної плитки для проведення експертизи, а у разі, якщо якість даних зразків не буде відповідати вимогам нормативних документів, Відповідачем запропоновано розглянути питання про повернення грошових коштів або поставку іншої продукції в рамках вищевказаного Договору до 01.07.2014р.

18.01.2014 р. відповідачеві була вручена вимога за вих. №01/01-2014 по поверненню грошових коштів. За даною вимогою грошові кошти, сплачені за Товар, повинні були бути перераховані на поточний рахунок в термін 7 (сім) календарних днів з дати отримання вимоги.

Як свідчать матеріали справи, повернення Відповідачу неякісного Товару було здійснено в повному обсязі в обумовлений термін, згідно возвратних накладних на Товар. Загальна кількість поверненого Товару складає 760,00 кв.м. на суму 69 967,92 грн.

Товар було повернуто за накладними № 1 від 20.01.2014р. плитка тротуарна 100*200*50 мм сіра у кількості 200,00 кв.м.; № 2 від 20.01.2014р. плитка тротуарна 100*200*50 мм сіра у кількості 560,00 кв.м. (копії зазначених накладних долучені до матеріалів справи).

За ч. 5 ст. 268 ГК України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Частиною 2 ст. 675 ЦК України визначено, що договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантійний строк - це передбачений стандартом, технічними умовами або договором строк для виявлення покупцем недоліків поставленої продукції. Якщо договором або законом, іншими правовими актами передбачено надання продавцем гарантії якості товарів, продавець зобов'язаний передати покупцеві товари, що мають відповідати зазначеним вимогам протягом певного часу, встановленого договором або законом чи іншими правовими актами (гарантійного строку).

Гарантії якості товарів, а також претензії у зв'язку з недоліками поставлених товарів регулюються ст. 269 ГК України.

Згідно з ст.269 ГК України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийнятті, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу. Постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем правил експлуатації або зберігання виробу. У разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачений законом або договором. Частиною 2 статті 231 ГК України встановлено, що за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг).

Вимоги що якості встановлені також ст.673 ЦК України: продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Згідно з положеннями ст. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Згідно з частиною 2 статті 678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами, або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) - покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

Частиною першої статті 688 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

02.04.2014р. відповідач зробив перше повернення грошових коштів в розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків за період Січень 2013р. - Квітень 2014р.

01.08.2014р. Сторони домовились, для часткового погашення заборгованості за вищезазначеним Договором, здійснити поставку шлакоблоку (М-50) у загальній кількості 1 080,00 шт. на суму 8 683,20 грн., що підтверджується видатковою накладною № 01/08-1 від 01.08.2014 року.

Станом на час вирішення спору відповідачем залишок грошових коштів за товар неналежної якості не повернено. У зв'язку з чим заборгованість за товар неналежної якості на користь позивача складала 56 095,12 грн., з урахуванням кінцевого сальдо в розмірі 189, 60 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період квітень 2013р. - грудень 2013р.

Оцінивши у сукупності зібрані у справі письмові докази та встановлені обставини, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується факт поставки позивачу неякісного товару, внаслідок чого підстави для задоволення позову про стягнення з відповідача 56 095,12 грн. заборгованості за поставку товару неналежної якості є доведеними.

Позивач також просить стягнути з відповідача 3600, 00 грн. збитків, понесених ним на оплату за проведення незалежної експертної оцінки. В обґрунтування вимог позивач посилається на ст.216 ГК України.

Відповідно до ст. 216 ГК України Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання. потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Для настання відповідальності у вигляді відшкодування заподіяних невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань збитків, що встановлена вказаною нормою, необхідна наявність складу правопорушення, до якого входять наступні елементи: протиправна поведінка, наявність збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків, вина.

На обґрунтування вимог про стягнення збитків позивач вказує, що у зв'язку з виявленими дефектами тротуарної плитки позивач мав необхідність звернутися до ДП «Донецький ПромбудНДІпроект» для отримання незалежної експертної оцінки. Витрати по оплаті вартості експертизи склали 3 600,00 грн., що підтверджується договором на виконання науково-технічної продукції № 7/05-13 від 30.05.2013р., протоколом згоди про договірну ціну на проведення незалежної експертної оцінки, та платіжним дорученням № 7387 від 16.12.2013 р.

В постанові Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (з наступними змінами та доповненнями) та в роз'ясненнях президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" (з наступними змінами та доповненнями) зазначається, що шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Виходячи з вищенаведених норм діючого законодавства та правової природи шкоди (збитків), плата на проведення незалежної експертної оцінки не входить до складу шкоди (збитків), понесені позивачем витрати на отримання незалежної експертної оцінки не є обов'язковими саме в такому розмірі, в якому їх здійснив позивач за договором № 7/05-13 від 30.05.2013р. Таким чином, такі витрати не можуть бути стягнуті за позовною вимогою про відшкодування збитків (шкоди).

Суд зазначає, що понесені позивачем збитки не знаходяться в причинному зв'язку з протиправними діями відповідача, тому відсутні підстави для виникнення цивільно - правової відповідальності у вигляді стягнення збитків в розумінні норми ст. 22 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. За приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Враховуючи викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення 3 600,00 грн. збитків.

Позовні вимоги задовольняються частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у доведені спору до суду, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст., ст. 22, 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Славстрой", м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВОД-ТПМ", м. Донецьк задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВОД-ТПМ", (83001, м. Донецьк, вул. Горького, буд. 146, оф. 14, код ЄДРПОУ 37719418) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Славстрой", (83048, м. Донецьк, пр. Визволення Донбасу, буд. 8-Б, оф. 773, код ЄДРПОУ 38653243) 56095 (п'ять тисяч дев'яносто п'ять) грн. 82 коп. заборгованості та 1 716 (одну тисячу сімсот шістнадцять) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "17" квітня 2015 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.