Постанова

від 15.04.2015 по справі 916/4749/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2015 р.Справа № 916/4749/14 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі :

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Журавльова О.О.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 15.04.2015р.:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "ДУНАЙЮГМЕТ"

на рішення господарського суду Одеської області

від 02 лютого 2015 року

по справі № 916/4749/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "ФІНРОСТБАНК"

до відповідача: Приватного підприємства "ДУНАЙЮГМЕТ"

про стягнення 321451,57 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 15.04.2015р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 02.02.2015р. по справі №916/4749/14 (суддя Волков Р.В.) задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ФІНРОСТБАНК" до Приватного підприємства "ДУНАЙЮГМЕТ" про стягнення 321451,57 грн.: з відповідача на користь позивача стягнуто прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 234782,96 грн., прострочену заборгованість за відсотками у розмірі 49844,57 грн., пеню за порушення строку повернення кредиту у розмірі 33281,55 грн., пеню за порушення строку сплати відсотків у розмірі 3542,49 грн. та судовий збір в сумі 6429,03 грн. з посиланням на те, що позивач належно виконав зобов'язання за договором №607-ОД від 19.09.2013р. про надання овердрафту по поточному рахунку (без забезпечення), проте, всупереч умовам договору, відповідач не сплатив наданий йому кредит та відсотки, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулось Приватне підприємство "ДУНАЙЮГМЕТ", в якій відповідач просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 02.02.2015р. по справі №916/4749/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи це тим, що судом першої інстанції при винесенні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з підстав, зазначених у апеляційній скарзі.

31.03.2015р. від Публічного акціонерного товариства "ФІНРОСТБАНК" до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким позивач не погоджується з її доводами, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

31.03.2015р. від директора Приватного підприємства "ДУНАЙЮГМЕТ" до Одеського апеляційного господарського суду надійшла заява про залучення його у якості третьої особи та передачу справи на розгляд до суду загальної юрисдикції.

Колегія суддів відмовляє в задоволенні вказаної заяви у зв'язку з її необґрунтованістю, оскільки даний спір виник між підприємствами, отже, підпадає під юрисдикцію господарських судів та жодним чином на впливає на права директора Приватного підприємства "ДУНАЙЮГМЕТ" як фізичної особи.

31.03.2015р. від Приватного підприємства "ДУНАЙЮГМЕТ" до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи, на вирішення якої відповідач просить поставити наступні питання: 1) яка заборгованість ПП "ДУНАЙЮГМЕТ" за договором №607-ОД від 19.09.2013р. з усіма додатковими угодами до нього станом на 24.11.2014р.; 2) чи відповідає метод нарахування ПАТ "ФІНРОСТБАНК" відсотків, пені, інших нарахувань договору №607-ОД від 19.09.2013р. з усіма додатковими угодами до нього станом на 24.11.2014р.

Відповідно до ч.1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Дослідивши заявлене клопотання, апеляційний господарський суд зазначає, що заявлені відповідачем питання для проведення судово-економічної експертизи не потребують спеціальних знань для їх вирішення, отже, проведення експертизи не є доцільним у даному спорі.

14.04.2015р. від Приватного підприємства "ДУНАЙЮГМЕТ" до Одеського апеляційного господарського суду надійшла заява про зупинення провадження по справі до вирішення господарським судом Одеської області пов'язаної справи №916/1408/15-г за позовом Приватного підприємства "ДУНАЙЮГМЕТ" до Публічного акціонерного товариства "ФІНРОСТБАНК" про визнання недійсним договору №607-ОД від 19.09.2013р.

Колегія суддів відмовляє в задоволення вказано клопотання, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Зупинення провадження у справі - тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі.

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами.

Аналогічні правові висновки викладені в п.3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Дослідивши клопотання відповідача щодо зупинення провадження у справі, апеляційний господарський суд зазначає, що ним не доведено неможливості розгляду даної справи до вирішення господарським судом Одеської області справи №916/1408/15-г

При цьому, апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Якщо, вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, керуючись пунктом 1 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідності й наслідків визнання недійсним нікчемного правочину.

Реалізація господарським судом цього права здійснюється незалежно від наявності відповідного клопотання сторони.

Вказані висновки підтверджують Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".

Таким чином, відповідно до зазначених положень законодавства, господарський суд наділений повноваженнями щодо визнання договору недійсним, що не призводить до неможливості розгляду цієї справи та необхідності зупинення провадження у даній справі.

Представники сторін в судове засідання 15.04.2015р. не з'явились, про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що вбачається з рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень від 02.04.2015р.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Приватного підприємства "ДУНАЙЮГМЕТ", заслухавши представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.09.2013р. між Публічним акціонерним товариством "ФІНРОСТБАНК" (Банк, позивач) та Приватним підприємством "ДУНАЙЮГМЕТ" (Боржник, відповідач) укладено договір №607-ОД про надання овердрафту по поточному рахунку (без забезпечення), відповідно до умов якого Банк на умовах строковості, платності, забезпеченості та повернення надає Боржнику кредит у вигляді відзивного овердрафту шляхом дебетування його поточного рахунку №26000003000324.980, відкритого в АТ "ФІНРОСТБАНК" в межах ліміту кредитування в сумі 290000,00 грн., строком дії з 19.09.2013р. по 18.09.2014р. (п.1.1 договору).

Згідно з п.1.3 договору овердрафт надається Боржнику для оплати витрат, пов'язаних з його поточною діяльністю.

Пунктом 1.4 договору встановлено, що проценти за овердрафтом нараховуються згідно з обліковою політикою Банку на щоденний дебетовий залишок за поточним рахунком Боржника за календарне число днів користування кредитом за ставкою 28 % річних. Оплата процентів здійснюється з поточних рахунків Боржника. Тип процентної ставки за кредитом - фіксована.

Овердрафт надається Боржнику без забезпечення, а комісійна винагорода за встановлення ліміту овердрафту відсутня (п.п.1.5, 1.6 договору).

Банк надає кредит у вигляді овердрафту шляхом оплати платіжних доручень Боржника з його поточного рахунку в межах установленого п. 1.1 договору ліміту. За рахунок овердрафту виконуються виключно власні платіжні документи Боржника. Документи на безспірне стягнення та безакцептне списання коштів за рахунок овердрафта не виконуються (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.4 договору сплата нарахованих процентів за користування овердрафтом в попередньому місяці здійснюється щомісяця до 08-го числа поточного місяця (включно). Боржник сплачує проценти за останній період, в якому настає строк погашення кредиту, не пізніше 18.09.2014р.

За пп. 3.2.1 п. 3.2. договору Боржник зобов'язався повернути Банку отриманий кредит та сплатити проценти, комісії, інші платежі в терміни та на умовах, що встановлені цим договором.

Боржник несе повну відповідальність за виконання зобов'язань за цим договором всім належним йому майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому чинним законодавством України (п. 4.1 договору).

Згідно з п.4.3 договору за несвоєчасне виконання зобов'язань по сплаті кредиту і процентів за цим договором Банк нараховує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.

За положеннями п. 4.5 договору у разі відсутності коштів на поточному рахунку Боржника відшкодування заборгованості Банку в межах основної суми боргу, процентів, штрафних санкцій проводиться в порядку, передбаченому цим договором та чинним законодавством України.

Відповідно до п.5.5 договору строк його дії встановлюється з дня його підписання до повного погашення овердрафту з урахуванням суми кредиту, процентів, штрафних санкцій, інших платежів згідно умов цього договору.

22.07.2014р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору про надання овердрафту по поточному рахунку №607-ОД від 19.09.2013р., якою змінили черговість погашення заборгованості за договором.

Як свідчать матеріали справи, Банком виконано свої зобов'язання за договором - Боржнику надано кредитні кошти, що підтверджується випискою з особового рахунку №26000003000624.980 UAH за період з 19.09.2013р. по 24.11.2014р. (арк.спр.10-13).

Як стверджує позивач, відповідач, в порушення умов договору, з 19.09.2014р. не виконує своїх зобов'язань за договором щодо своєчасного погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами.

17.08.2014р. позивач на адресу відповідача направив претензію за вих. №1577 з вимогою сплатити суму заборгованості по поверненню кредиту у розмірі 273577,98 грн., що складається з простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам - 38585,02 грн. та простроченої заборгованості по кредиту 234719,96 грн.

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №607-ОД від 19.09.2013р. в частині своєчасного повернення кредиту та процентів за кредитом, Публічне акціонерне товариство "ФІНРОСТБАНК" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "ДУНАЙЮГМЕТ" про стягнення заборгованості за договором №607-ОД від 19.09.2013р. про надання овердрафту по поточному рахунку (без забезпечення) у сумі 321451,57 грн., що складається з 234782,96 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 49844,57 грн. простроченої заборгованості за відсотками, 33281,55 грн. пені за порушення строку повернення кредиту, 3542,49 грн. пені за порушення строку сплати відсотків.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 (договір позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За ст. 1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Пунктом 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як вбачається з матеріалів справи, Банком виконано свої зобов'язання за договором - Боржнику надано кредитні кошти, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача №26000003000624.980 UAH за період з 19.09.2013р. по 24.11.2014р. (арк.спр.10-13).

Натомість, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту та процентів за кредитом відповідно до умов договору №607-ОД від 19.09.2013р.

Згідно п.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приймаючи до уваги те, що ПП "ДУНАЙЮГМЕТ" не надано жодних доказів належного виконання своїх зобов'язань за договором №607-ОД від 19.09.2013р. в частині своєчасного повернення кредиту та процентів за кредитом, а також враховуючи, що позивачем надавалися відповідачу кредитні кошти за вказаним договором, що вбачається з виписки по особовому рахунку відповідача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 234782,96 грн. та простроченої заборгованості за відсотками у розмірі 49844,57 грн.

Також, ПАТ "ФІНРОСТБАНК" заявлено позовні вимоги про стягнення з ПП "ДУНАЙЮГМЕТ" пені за порушення строку повернення кредиту у розмірі 33281,55 грн. та пені за порушення строку сплати відсотків у розмірі 3542,49 грн.

Частиною 1 ст.1050 Цивільного кодексу України встановлено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.4.3 договору за несвоєчасне виконання зобов'язань по сплаті кредиту і процентів за цим договором Банк нараховує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.

Апеляційний господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за порушення строку повернення кредиту у розмірі 33281,55 грн. та пені за порушення строку сплати відсотків у розмірі 3542,49 грн., вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, відтак, позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника стосовно того, що суд першої інстанції виніс рішення за відсутністю відповідача без повідомлення останнього належним чином про час і дату засідання суду, оскільки в матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення від 27.11.2014р., з відміткою про його вручення представнику Приватного підприємства "ДУНАЙЮГМЕТ" 04.12.2014р.

Апеляційний господарський суд зазначає, що всі інші доводи апелянта, зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та не підтверджені жодними засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 02.02.2015р. по справі №916/4749/14 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "ДУНАЙЮГМЕТ" в Одеській області - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

Рішення господарського суду Одеської області від 02.02.2015р. по справі №916/4749/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Стягнути з Приватного підприємства "ДУНАЙЮГМЕТ" (68600, Одеська обл., м.Ізмаїл, пр-т Леніна, буд. 25б, оф.420, код ЄДРПОУ 33663152) на користь Спеціального фонду Державного бюджету України (Управління Державної казначейської служби України у м. Одеса, код ЄДРПОУ отримувача: 38016923, банк отримувача: УДКСУ у м. Одеса, МФО 828011, № рахунку: 31217206782002, код бюджетної класифікації 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050)», символ звітності 206, код ЄДРПОУ суду 26016990) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2301,02 грн.

Повний текст постанови підписаний 20.04.2015р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Журавльов О.О.